Тема 26. Форми міжнародних економічних відносин. (Тема вивчається самостійно)
(Тема вивчається самостійно)
1. Світогосподарські зв’язки та їх форми.
2. Міжнародна торгівля та її економічні основи:
- міжнародна торгівля і теорії обгрунтування її необхідності;
- світовий товарний ринок;
- основні види міжнародної торгівлі. Протекціонізм.
3. Сутність і форми міжнародного руху капіталу:
- міжнародний рух капіталу і його форми;
- прямі та портфельні інвестиції;
- міжнародні кредити. Риси міжнародної міграції капіталів.
4. Міжнародні валютно-фінансові відносини:
- міжнародна валютна система;
- валютні ринки і валютний курс. Конвертованість валюти;
- міжнародні валютно-фінансові організації.
ЛІТЕРАТУРА
Навчальна література
Політична економія: Навч. посібник / К.Т.Кривенко, В.С.Савчук, О.О.Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001. – Тема 26.
Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – Тема 20.
Основы экономической теории / С.В.Мочерный, В.К.Симоненко, В.В.Секретарюк, А.А.Устенко; Под общ. ред. С.В.Мочерного. – К.: Знання, 2000. – Теми 25, 26.
Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. В 2 т. – М.: Прогресс, 1992. – Т. 2. – Гл. 39, 40.
Наукові праці
Безчастний Л., Опишко С. Тенденції на світовому ринку капіталів та їх вплив на інвестиційну діяльність в Україні // Економіка України. – 2001. - № 3.
Білорус О. Імперативи стратегії розвитку України в умовах глобалізації // Економіка України. – 2001. - № 11.
Будкін В. Проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю // Економіка України. – 1999. - № 1.
Вахненко Т. Теоретичні засади регулювання міждержавного руху капіталів // Економіка України. – 2001. - № 8.
Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення // Економіка України. – 2001. - № 4.
Заікіна О. Міжнародне співробітництво та внутрішні резерви інвестування в економіку України // Економіка України. – 2001. - № 1.
Кальченко Т. Стратегія злиття та поглинання компаній на сучасному етапі розвитку світового бізнесу // Вчені записки: Наук. зб. – Вип. 3. – К.: КНЕУ. - 2001.
Кривенко К.Т. Теорія порівняльних переваг і концептуальні проблеми лібералізації зовнішньо-торговельних відносин // Вчені записки: Наук. зб. – Вип. 2. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 163-167.
Семенов А. Міжнародні прямі інвестиції // Економіка України. – 1998. - № 7.
Хорошковський В. Всесвітній банк. Кредитні ресурси міжнародного банку реконструкції та розвитку. – К.: Інтелект, 1999.
Термінологічний словник
Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.
Валютний паритет – співвідношення між валютами різних країн, що встановлюється законодавчо.
Валютний ринок – система соціально-економічних та організаційних відносин купівлі-продажу різних іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах.
Вільна торгівля – зовнішньоторговельна політика, що не обмежується жодними протекціоністськими бар’єрами.
Експорт підприємницького капіталу – вкладання (інвестування) в промислові, сільськогосподарські, транспортні та інші підприємства за кордоном шляхом нового будівництва або купівлі існуючих підприємств, придбання частини їх акцій.
Конвертованість валюти – здатність резидентів і нерезидентів вільно, без усіляких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами.
Міжнародна валютна система – форма організації валютних відносин у межах світового господарства.
Міжнародна торгівля – форма міжнародних економічних відносин, яка передбачає переміщення товарів і послуг за межі, що позначені державними кордонами.
Міжнародна трудова міграція - форма міжнародних економічних відносин, яка полягає у переливанні трудових ресурсів з одних країн в інші і виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.
Міжнародне науково-технічне співробітництво – форма міжнародних економічних відносин, що являє собою систему економічних зв’язків у сфері науки, техніки, виробництва.
Міжнародний рух капіталу (міжнародна міграція капіталу) – переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їх використання.
Міжнародні валютні відносини – форма міжнародних економічних відносин, пов’язаних з функціонуванням грошей як світових.
Міжнародні економічні відносини – система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання, що вийшли за межі національних господарств.
Міжнародні фінансово-кредитні відносини – відносини, що виникають між суб’єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів, тобто з приводу переміщень з одних країн в інші вартостей у товарній і/або грошовій формі з метою отримання їх власниками прибутків.
Національна валютна система – форма організації валютних відносин країни, що визначається її валютним законодавством.
Нетарифне обмеження – регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою кількісних (квотування, ліцензування, “добровільне обмеження”), прихованих (державні закупівлі, технічні бар’єри) або фінансових (субсидії, кредитування, демпінг) інструментів.
Платіжний баланс – статистичний звіт, в якому в систематизованому вигляді наводяться дані щодо зовнішньоекономічних операцій даної країни з іншими країнами світу за певний період часу.
Позичковий капітал експортується у вигляді грошових кредитів уряду або підприємствам інших країн, вкладення грошей на банківські рахунки за кордон.
Портфельні інвестиції – капіталовкладення в підприємства інших країн, які приносять інвесторові відповідний дохід, але не дають права контролю над підприємствами.
Протекціонізм – політика обмеження імпорту, що проводиться з метою захисту національної економіки, стимулює розвиток вітчизняного виробництва.
Прямі інвестиції – капіталовкладення в підприємства інших країн, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і відповідний дохід.
Світова ціна – інтернаціональна вартість товару, яка визначається головними продавцями і покупцями певного виду продукції та формується в процесі здійснення великих і результативних операцій з товаром у вільно конвертованій валюті на світовому ринку.
Світовий ринок позичкових капіталів – механізм акумуляції та перерозподілу світових фінансових ресурсів, котрий діє під впливом попиту на позичковий капітал та його пропонування з боку позичальників і кредиторів з різних країн.
Світовий товарний ринок – частина світового ринку, система обмінних відносин якого побудована на організації купівлі-продажу продуктів матеріального виробництва.
Тарифне обмеження – інструмент регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою мит і тарифних квот.