Збільшення проміжку між елементами списку
Вікно Internet Explorer
Вікно браузера Internet Explorer нагадує вікна більшості Windows-додатків. Однак є деякі особливості, які ми розглянемо.
Меню Internet Explorer складається з таких пунктів: Файл, Правка, Вид, Избранное, Сервис, Справка. Нижче від меню розташована панель Обычные кнопки з такими інструментами:
• Назад — виведення документа Web, який переглядався раніше;
• Вперед — виведення на екран наступної сторінки;
• Остановить — припинення завантаження поточної web-сторінки;
• Обновить — повторне завантаження сторінки, яка переглядається;
• Домой — повернення на основну (домашню) сторінку;
• Поиск — відкриття панелі пошуку;
• Избранное — відображення списку «вибраних» ресурсів у лівій частині вікна;
• Журнал — відображення списку вузлів, які переглядалися раніше;
• Почта — відкривається вікно програми електронної пошти;
• Печать — друк поточної web-сторінки.
Під панеллю Обичные кнопки міститься панель Адрес, яка має поле для введення адреси і розкривний список з ресурсами Інтернету, що відвідувалися раніше. У цьому полі, яке називається рядком адреси, ви бачите URL поточноїweb-сторінки або шлях до файла документа на жорсткому диску. До рядка адреси можна вводити URL нового ресурсу, який ви збираєтеся завантажити, або ім'я файла на диску, який ви хочете переглянути за допомогою браузера.
Більшу частину вікна браузера займає зона документа, в ній відображається поточна web-сторінка або документ, відкритий за допомогою Internet Explorer.
У нижній частині вікна Internet Explorer міститься рядок стану з інформацією про поточні операції, що виконуються програмою (наприклад, установка з'єднання, завантаження сторінки тощо).
17 питання Пошук здійснюється : через поле пошуку або адресну строку в браузері безпосередньо із сайту пошукової системи. Здійснення пошуку:
· Натисніть клавішу ENTER, кнопку «Пошук»(якщо здійснюєте пошук з сайту пошукової системи), чи (якщо здійснюєте пошук із пошукового поля(адресної строки) браузера).У полі пошуку вводять кілька слів або фразу на тему, яка цікавить користувача .
· Для простого пошуку потрібно зайти на сайт-пошуковик і в рядок пошуку ввести ключові слова.
· Для розширеного пошуку (пошуку з умовами різного ступеня складності) потрібно зайти в режим розширеного пошуку по посиланню, розташованому праворуч від рядка пошуку, на сторінку з додатковими кнопками і підменю, які представляють широкі можливості для деталізації запиту, введення додаткових параметрів пошуку, фільтрів і т. Д
Пошукова система - це складний програмно-апаратний комплекс, що призначений для здійснення пошуку ресурсів в Інтернет, збереження відомостей про них в своїх базах і надання користувачу переліку посилань відповідно до його пошукового запиту.
Головним завданням пошукової системи є здатність надавати користувачам саме ту інформацію, яку вони шукають. Пошукові системи : Гугл, Яндекс, Яхоу, Рамблер. тематичний каталог інформація заноситься з ініціативи людини. Сторінка, що додається, повинна бути жорстко прив'язана до прийнятого в каталозі категоріям. Результатом є постійно обновляється ієрархічний (деревоподібний) каталог. На його верхньому рівні зібрані самі громад категорії, такі як "бізнес", "наука", "мистецтво" і т.п. А елементи самого нижнього рівня являють собою посилання на окремі web- сторінки й сервера разом з коротким описом їхнього вмісту. Предметні каталоги надають можливість автоматичного пошуку по ключових словах. Але пошук відбувається не у вмісті самих web- серверів, а в їхніх коротких описах, що зберігаються в каталозі. Для тематичних каталогів конструкція що переглядаються web- сторінок не має значення. Прикладами тематичних каталогів можуть служити Yahoo, Vіrtual Lіbrary, Galaxy і ін.
18 питання Електро́нна по́шта — популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми). Електронною поштою можна надсилати не лише текстові повідомлення, але й документи, графіку, аудіо-, відеофайли, програми тощо. Електронна пошта дуже корисна, якщо немає повноцінного доступу (on-line) до Інтернету. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісних мереж[Джерело?].
Електронна пошта — типовий сервіс відкладеного зчитування (off-line). Після відправлення повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свійкомп'ютер через деякий період часу, і знайомиться з ним, коли йому буде зручно.
Електронна пошта схожа на звичайну пошту. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. За аналогією зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо. Як і у звичайному листі можна поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку.
Отже, електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший. Загалом в залежності від розміру листа та швидкості каналу зв'язку доставка електронного листа триває в середньому від кількох секунд до кількох хвилин. Щоправда можуть бути затримки через збої в поштових серверах.
Телеконфере́нція (Teleconference) — Вид заходу, в якому групова комунікація здійснюється між територіально розподіленими учасниками за допомогою технічних засобів. Приклади: телефонна конференція, аудіоконференція, чат, поштові конференції, відеоконференції і т.і.Електро́нна бібліоте́ка — розподілена інформаційна система, що дозволяє зберігати і використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео і т.і.) завдяки глобальним мережам передачі даних в зручному для кінцевого користувача вигляді.
19 питання Ресу́рси — все те, що може бути використано для забезпечення функціонування та розвитку школи. Основним ресурсом школи є педагогічні кадри. Науково-методичні ресурси — вдосконалення методики навчально-виховної роботи, впровадження нових методів навчання.
Освітні веб-ресурси — це ресурси освітнього характеру, які розміщенні у веб-просторі мережі Інтернет. Сюди належать не тільки ресурси, що підготовлені за спеціальною веб-технологією (веб-сторінка, веб-сайт, веб-портал), а й інші електронні ресурси, що зберігаються на веб-серверах у вигляді різних форматів (текстового, графічного, архівного, аудіо та відео форматів і т. д.). Мережа Інтернет є джерелом самої різноманітної інформації. Виходячи з навчальної мети це можуть бути, наприклад, освітні ресурси, яких нині є багато і в подальшому кількість їх збільшується. Майже всі навчальні заклади, дослідницькі установи мають свої сайти, які постійно поповнюються інформацією. Корисними є Інтернет-ресурси, які використовуються для одержання подальшої освіти, вибору професії та сфери діяльності, постійного підвищення фахових знань, кваліфікації та ін.
Зупинимось на окремих освітніх ресурсах, які нині набули найбільшого поширення:
− дистанційне навчання. Нині найбільшого розвитку набуло дистанційне навчання з використанням Інтернет-технологій, яке носить назву Е-ДН та надає можливість здійснювати:
− вільний запис на дистанційні навчальні курси. В більшості випадків для початку навчання або вивчення певного навчального курсу відсутні будь-які умови та вимоги;
− самостійне планування навчання. Кожний має можливість вибору під час вивчення питань, тем і розділів, самостійне визначення послідовності їх вивчення, шляхом вибору можливих курсів;
− надання свободи в часі, швидкості навчання, відсутності обмеженості у часі, вивчення окремих питань та тем, самостійний вибір часу вивчення навчального матеріалу, складання тестів, контрольних та залікових робіт;
− свобода у виборі місця навчання.
віртуальні бібліотеки становлять собою організацію за допомогою засобів навігації та пошуку сховищ різноманітних електронних документів. Наведемо визначення віртуальної бібліотеки.
Віртуальна бібліотека – цифрова або електронна бібліотека визначається як он-лайн, в яку закладена звичайна бібліотека для читання книг та доступу до інших об’єктів, або це може бути сайт, який пропонує посилання на різні сайти зі значним великим запасом інформації в каталозі або в архівній формі. До переваг віртуальних бібліотек можна віднести:
− можливість використання бібліотечного фонду поза бібліотечною будівлею;
− наявність засобів оптимізації пошуку необхідного видання, включаючи електронну рубрикацію та каталогізацію;
− відсутність обмежень на одночасну кількість використання документів електронної бібліотеки;
− можливість використання документів в електронному вигляді з подальшою локалізацією окремих фрагментів;
− мережеві довідники та енциклопедії. Є також інші сервіси, які пропонують використання он-лайн-словника, енциклопедії.
20 питанняТекстовий редактор Word є одним з найпоширеніших текстових редакторів. Для запуску Word слід виконати команду Пуск /Програми/ MicrosoftWord, після чого на екрані появляється вікно редактора. Основні функції текстових редакторів:- Введення тексту з клавіатури;- Редагування та форматування текстів;- Збереження документів; Друкування. Вікно редактора Word Вікно редактора Word має декілька стандартних елементів. Одні з них постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням користувача. Розглянемо призначення цих елементів.2.1. Рядок заголовка. Верхній рядок екрана є рядком заголовка, стандартного для Windows. В ньому виведено ім'я програми (в даному випадку Microsoft Word). Крім цього, в рядку заголовка є чотири кнопки: одна з лівого краю і три — з правого. Які ? (Ліва кнопка — це кнопка виклику управляючого меню. Управляюче меню є типовим для будь-якого вікна Windows. Перша з правих кнопок згортає вікно до піктограми, друга — відновлює нормальний розмір вікна, третя — закриває вікно.)2.2. Рядок меню.Під рядком заголовка у вікні розміщується рядок меню, який містить такі пункти:
Файл - робота з файлами документів.
Правка — редагування документів;
Вид — перегляд документів;
Вставка — вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу, формул та інших об'єктів;
Формат — форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу);
Сервис — сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів настроювання Word);
Таблица — робота з таблицями;
Окно — робота з вікнами документів;
Справка — довідкова інформація про Word. Кожний пункт меню має відповідне підменю. Для відкриття меню слід натиснути клавішу [Alt] або [FIO]. Після цього один з пунктів меню виділиться інверсним кольором. Робота з прикладним меню Word не відрізняється від роботи з звичайним меню.
Додаткові можливості:
1. В назві пунктів меню і підменю є підкреслена літера. Це дає можливість одразу вибрати пункт меню або підменю, натиснувши комбінацію клавіш (ALT+літера).2. Деякі пункти підменю праворуч від назви пункту містять у собі позначення комбінації клавіш, за допомогою яких можна вибрати відповідний пункт підменю.3. При виборі пункту підменю в нижньому рядку екрана роз'яснюється його призначення.4. Слід зазначити, що назви деяких пунктів підменю мають сірий колір. Це означає, що такі пункти в даний момент недоступні (наприклад, не можна редагувати таблицю, якщо вона не існує).5. В Word існує ще один спосіб виклику команд. Клацання правою кнопкою миші на виділеному тексті, слові призводить до виведення на екран контекстного меню. Це меню містить команди, які можна застосувати до виділеного об'єкту.6. Користувач має змогу відмітити останню введену команду, виконавши командуПравка/Отменить.
>Форматирование документа – це й зміна його зовнішнього вигляду.WORD забезпечує форматування документів на п'яти різних рівнях:
· лише на рівні символів (зміна гарнітури, начерки, розміру та кольору шрифту,межбуквенного інтервалу в слові, анімації тощо.)
· лише на рівні абзаців (вирівнювання із лівого краю, по правому краю, у центрі і з ширині; відступи справа й зліва; відступ першого рядка чудово; відступи доі після абзацу;межстрочний інтервал, управління розбивкою шпальти тощо.)
· лише на рівні сторінок (параметри сторінок, орієнтація сторінок, рамка, колонтитули першої сторінки, парних і непарних сторінок, і т.д.)
· лише на рівні розділів (формування розділів з такою сторінки чи поточної сторінці, розбивка тексту на колонки тощо.)
· лише на рівні документа (номери сторінок, зміст тощо.).
Для форматування символів застосовується діалогове вікно Шрифт (Формат / Шрифт) чи команди на панелі інструментів форматування.Форматирование абзаців здійснюється з допомогою вікна діалогу Абзац, що відкривається командою Формат / Абзац.
Подивитися форматування виділеного тексту за області завдань, виконавши команду Формат / Показати форматування.
СтиліСтилі призначені для зовнішнього оформлення документи й його абзаців, тобто. стилі йдуть на форматування документа. Стиль – це набірформатирующих команд,сохраняемий під унікальним ім'ям для багаторазового використання.Форматирование тексту з допомогою стилю значно швидше, ніж форматувати вручну кожен елемент тексту, оскільки одна команда (стиль) автоматичноформатирует групу параметрів тексту.
Існує три основних типи стилів:
· Стиль символу містить параметри форматування символів, включаючи шрифт, розмір, накреслення, ситуацію і інтервали
· Стиль абзацу містить параметри форматування абзаців, такі якмеждустрочние інтервали, відступи, вирівнювання і громадянської позиції табуляції. Стилі абзаців також можуть утримувати стилі чи параметри форматування символів. Більшість стилів, які у Word, є стилями абзаців
· Стиль таблиці містить параметри форматування таблиць (при вставці таблиці, їй за вмовчанням призначається стиль – сітка таблиці).
Під час створення нового документа «Документ 1» з урахуванням шаблону Звичайний, то здобуває копію набору стилів з базового набір стилів загального призначення (з вбудованих стилів): Звичайний, Заголовки 1, 2, 3. Коли введення тексту до документа завершено, і текст відредагований, доцільно скористатися командою Автоформат зміни зовнішнього вигляду всього документа.
21 питання Текстовий редактор Word є одним з найпоширеніших текстових редакторів. Для запуску Word слід виконати команду Пуск /Програми/ MicrosoftWord, після чого на екрані появляється вікно редактора. Основні функції текстових редакторів:- Введення тексту з клавіатури;- Редагування та форматування текстів;- Збереження документів; Друкування… Форматування абзаців
Для форматування абзаців використовують команду Формат → Абзац, що відкриває діалогове вікно Абзац вякому можна встановити такі параметри:
вирівнювання тексту (по лівому, по правому, по центру, по ширині);
відступ (зліва рядка, справа рядка, вигляд відступу першого рядка, відступ нового рядка);
інтервал (одинарний, полуторний, точний) Тут також є поле Образец, де можна проглянути зразок того чи іншого форматування абзацу.
Питтання Таблиця– це перелік даних (текстових, числових, графічних) зведених в певну систему і рознесених по графах (комірках). В режимі текстового процесора таблицею оформлюють зведення, відомості тощо ..При роботі з документами програма WORD дозволяє створювати таблиці, які складаються з рядків і стовпців. Таблиця може містити максимум 31 стовпець і довільну кількість рядків. Різні рядки однією таблиці може містити різну кількість стовпців. Перетином стовпців та рядків є комірки. Комірки мають адреси, утворені іменем стовпця (латинські букви А, В, С, D, …) та номером рядка (1, 2, 3, 4, …) У WORD існують декілька способів створення таблиць. І. Способи створення таблиць 1.1. Командою меню ТАБЛИЦЯ Добавити таблицю. У діалоговому віконці, що з’явилося, слід встановити розмірність таблиці – кількість рядків та стовпців. 1.2. Швидко створити таблицю можна за допомогою кнопки на панелі інструментів. Натиснувши лівою кнопкою миші вибрати потрібну кількість стовпців та рядків. 1.3. Намалювати таблицю за допомогою олівця, обравши кнопку Намалювати таблицю. Олівцем проводять потрібні лінії рядків та стовпчиків. 1.4. За допомогою команди ВСТАВКА Об’єкт можна створити або вставити електронну таблицю Excel. 1.5. Раніше створений текст, підготовлений з використанням спеціальних роздільників рядків та стовпців: символів кінця абзацу (Enter), табуляції (Tab), пропусків тощо. Це виконується за допомогою команди ТАБЛИЦЯ Перетворити в таблицю. При наборі конкретного рядка текст одної комірки від тексту іншої комірки відокремлюється символом Tab. За кількістю символів Tab визначають кількість стовпців майбутньої таблиці. По кількості символів Enter визначають кількість рядків таблиці. WORD дозволяє і обернену операцію – перетворення таблиці у текст за допомогою команди меню ТАБЛИЦЯ Перетворити у текст. ІІ. Способи відокремлення рядка (стовпця), комірки, таблиці.
ІІ. Робота з стовпцями і рядками.3.1 Вставка рядка/стовпця. Виокремити відповідний елемент і меню Таблиця 
Вставить рядок/стовпець. Це ж можна зробити і за допомогою кнопок панелі інструментів.
3.2 Видалення таблиці, рядка, стовпця. Виокремити потрібне і скористуватися командою Таблиця Видалити (вибрати потрібне)
ІV. Форматування таблиць. 4.1 Для того, щоб змінити ширину стовпця підвести вказівник миші до лінії, що розділяє стовпці і при зміні форми вказівника на відповідну при натиснутій клавіші перемісти лінію. Якщо при цьому утримувати клавішу Alt, то на масштабних лінійках відобразяться числові значення ширини і висоти.
4.2 Задати точну ширину стовпця і висоту рядка можна за допомогою команди Таблиця- Висота и ширина комірки.
4.3 Автоматично вирівняти ширину стовпців і висоту рядків можна за допомогою кнопок на панелі інструментів Таблиці і границі попередньо виокремивши потрібне.
4.4. Обрамлення таблиці. Обрамлення і заливку таблиці можна виконати за допомогою меню Формат в діалоговому віконечку Обрамлення і заливка, а також командою Таблиця- Автоформат.
4.5. Вирівнювання тексту i форматування шрифту в комірках таблиці проводиться традиційним способом з використанням команд Шрифт, Абзац меню Формат або відповідними кнопками панелей інструментів. 5.1 Нумерують таблиці арабськими цифрами. Нумерація наскрізна або індексаційна (тобто номер складається з номеру розділy й порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою).
5.2 Назва таблиці визначає й тему й зміст і має бути точною, виразною, короткою й відповідати змісту таблиці.
5.3 Поділ комірки над боковиком діагональною лінійкою не допускається.
5.4 Заголовки граф наводять переважно в називному відмінку однини без довільного скорочення слів (допускаються лише спеціальні скорочення)
5.5 В одноярусній головці всі заголовки друкують з великої літери. В багатоярусній - заголовки наступних ярусів - з великої, якщо вони граматично не підпорядковуються верхньому заголовкові, і з малої - якщо підпорядковуються.
5.6 Якщо графи вузькі, то заголовки друкують змінивши напрямок тексту (Формат Направлення тексту)
5.7 На всі таблиці у тексті документа мають бути посилання.
5.8 Таблиця може бути розміщена, як у книжковій, так i в альбомній орієнтації листа. для цього вибираємо Файл - Параметры страницы - Размер бумаги, задаємо відповідну орієнтацію для відповідної сторінки (а не для всього документа).
5.9 Якщо показники в більшості граф мають одну й ту ж саму одиницю виміру, то загальну для кількоcті граф одиницю зазначають над таблицею праворуч, а решту одиниць залишають у заголовках граф.
5.10 Не дозволяється заміна лапками: - цифр і знаків; - позначень одиниць величин; - буквених. абревіатур; - марок машин; - скорочених. позначень нормативних. документів із номерами.
5.11 При відсутності відомостей у комірці ставиться тире або «немає відомостей».
Залишати комірку порожньою недозволяється.
5.12 Якщо в комірку вноситься діапазон значень, то його подають через тире або три крапки.
23 питання VІ. Обчислення в таблицях WORD
Формула і ввести дані у відповідні поля діалогового вікна Формула (або вибрати потрібну функцію). Формула завжди вводиться зі знаку «дорівнює» (=), а посилання на комірки вводяться за латинським регістром.ðДля виконання обчислень в таблиці необхідно встановити курсор у відповідну комірку (де очікується результат) та використати команду Таблиця
Формула задається як вираз, у якому можуть бути використані:
- константи;
- посилання на комірки таблиці (адреси). Посилання складаються з позначення стовпця(латиницею) та номера рядка. А1, В4;
- знаки операцій: +,-,=,* /,%, тощо;
- вбудовані функції;
- - ключові слова для посилання на блок комірок:
Left - комірки, розташовані в рядку лівіше комірки з формулою.
Right - комірки, розташовані в рядку правіше комірки з формулою.
Above - комірки, розташовані в рядку вище комірки з формулою.
Вelow - комірки, розташовані в рядку нижче комірки з формулою.
Назву функції :можна вводити з клавіатури або вибрати з випадного списку. Також вибирають формат числа.
Деякі вбудовані функції
Результат обчислення за введеною формулою відображається в комірці, що містить формулу, у вигляді чисельного значення. Якщо на вкладці ВИД діалогового вікна ПАРАМЕТРИ не встановлено перемикач КОДИ полів. Це діалогове вікно викликається командою СЕРВИС -ПАРАМЕТРИ).
Швидкий перехід між режимами відображення значень і кодів полів здійснюється за допомогою клавіш Shift+F9 або Alt+F9. При зміні посилань (адрес) на комірки можна поновлювати результати обчислень, виокремивши поле і натиснувши клавішу F9.
Інколи необхідно об'єднати кілька комірок. Для того щоб об'єднати інформацію, що міститься в сусідніх комірках рядка, і помістити її в одну комірку, виділіть ці комірки і виконайте команду Таблица та її опцію Объединить ячейки (Table Merge Cells). Як результат виконання цих дій інформація, розміщена у виділених комірках, об'єднається в одній комірці.
24 питанняУ документах Microsoft Word можна використовувати два типи графічних об'єктів: малюнки і зображення. Малюнки — об'єкти векторної природи (лінії, прямі і криві, геометричні фігури, стандартні і нестандартні). Найпростіші засоби для їхнього створення є в самому текстовому процесорі.
Зображення — растрові об'єкти. Текстовий процесор не має засобів для їхнього створення, тому вони вставляються як зовнішні об'єкти з файлу, підготовленого іншими засобами (графічним редактором, за допомогою сканера, цифрової камери, графічного планшета).
Малюнки вставлені в документ можна редагувати безпосередньо на місці. Зображення вставляють у документ методом зв'язування або впровадження. Їхнє редагування засобами текстового процесора можливо, але тільки в обмежених межах. Створення і редагування малюнків. Для роботи з векторними малюнками служить панель інструментів Рисование (Вид > Панель инструментов > Рисование. Основним засобом цієї панелі, призначеним для створення найпростіших об'єктів, є список, що розкривається, Автофигуры. У його категоріях представлені заготовки для створення ліній, прямих і кривих, найпростіших геометричних фігур, фігурних стрілок і виносних ліній, креслярських елементів для блок-схем і функціональних схем та інше. При створенні і редагуванні векторних об'єктів використовують наступні прийоми і засоби.
1. Векторні об'єкти створюють шляхом їхнього вибору з категорій списку Автофигуры.
2. Їх розмір редагують шляхом перетаскування маркерів виділеного об'єкта в полі документу.
3. Зручним засобом, що спрощує створення геометричних фігур, є допоміжна координатна сітка. Командою Действие > Сетка відкривають діалогове вікно Привязка к сетке. У ньому задають крок сітки і спосіб відображення горизонтальних і вертикальних ліній. Прапорець Привязать к сетке забезпечує точне розміщення вузлових точок фігур у вузлах координатної сітки. Він зручний, якщо створюються прості (переважно прямолінійні) геометричні фігури. При редагуванні готових фігур прив'язка до вузлів сітки може створювати незручності — у цьому випадку її відключають або виконують переміщення об'єктів при натиснутій клавіші ALT.
4. Товщина контурної лінії і колір заливання об'єкта відносяться до властивостей об'єкта. Усі властивості об'єктів можна редагувати в діалоговому вікні Формат автофигуры, що відкривають командою Формат > Автофигура, або через контекстне меню об'єкта, чи подвійним натисненням мишки на самому об'єкті. Зокрема, для керування товщиною і формою контурних ліній, а також параметрами заливання служать елементи керування вкладки Цвета и линии даного діалогового вікна.
5. Поворотом об'єкта можна керувати дискретно і безупинно. Для довільного повороту фігури використовують кнопку Свободное вращение на панелі інструментів Рисование. Для повороту на фіксований кут значення кута вводять у поле лічильника Поворот на вкладці Размер діалогового вікна Формат автофигуры.
6. Взаємодія мальованого об'єкта з навколишнім текстом може бути досить складним. Так, наприклад, текст може обтікати малюнок за заданою схемою, але він може лежати і поверх малюнка, і під ним. Вибір методу взаємодії малюнка з текстом виконують на вкладці Положение в діалоговому вікні Формат автофигуры. Для створення текстових елементів, приєднаних до автофігур або малюнків, служить спеціальний засіб Надпись (Вставка > Надпись). Створивши автофігуру, поруч створюють елемент Надпись. У полі напису вводять необхідний текст, після чого напис можна редагувати. Її розмір підганяють під розмір тексту, що міститься в ній, перетаскуванням маркерів. Інші властивості напису задають у діалоговому вікні Формат надписи, що для виділеного напису відкривають командою Формат > Надпись. Елементи керування, представлені на вкладках цього вікна, дозволяють настроїти:
• фоновий колір (якщо задати параметр Нет заливки, напис буде лежати на прозорому тлі);
• колір, тип і товщину ліній, що обрамляють (якщо при виборі кольору задати параметр Нет линий, те інші параметри не мають змісту);
• розміри внутрішніх полів між текстом і зовнішньою рамкою поля Надпись (призначаються на вкладці Надпись). Створивши об'єкт Надпись, його можна згрупувати з малюнком, і тоді вони будуть представляти цільну композицію.
25 питання Програма Microsoft Graph дозволяє вставляти діаграми в документи Office. Програма Graph підтримує різноманітні типи діаграм і представляє зручну альтернативу засобам побудови діаграм, наявними в програмі Excel. Найшвидший спосіб створення діаграм за допомогою програми Graph полягає у використанні таблиці Word (згодом діаграму можна перенести в інший додаток Office). Щоб зробити це, виконайте такі дії: Створіть таблицю в документі Word, введіть в неї дані, за якими потрібно побудувати діаграму, а потім виділіть всю таблицю. (Найпростіший спосіб виділення всієї таблиці - встановити покажчик усередині таблиці та в меню Таблица вибрати послідовно команди Виділити, і Таблиця.) У меню Вставка виберіть пункт Рисунок, а потім - параметр Діаграма. Якщо параметр Діаграма недоступний, необхідно встановити програму Microsoft Graph. Програма Graph відразу вставляє в документ діаграму, що відображає дані з таблиці Word. Крім того, програма Graph відображає таблицю, що містить дані для побудови діаграми. У цій таблиці міститься копія даних з виділеної вихідної таблиці Word. Якщо потрібно змінити значення, відображені на діаграмі, слід змінити числа в цій таблиці, а не у вихідній. Для внесення змін до діаграму використовуються команди меню і кнопки панелі інструментів програми Graph. Для отримання докладних відомостей щодо використання команд програми Graph виберіть у меню Довідка команду Довідка Microsoft Graph або натисніть клавішу F1.Щоб змінити розмір або співвідношення сторін діаграми, перетягніть маркери, що оточують діаграму.Закінчивши зміну діаграми, клацніть документ Word поза діаграми і таблиці даних. Таблиця даних, меню команд і кнопки панелі інструментів програми Graph зникнуть, залишиться тільки діаграма, вставлена в документ.
26 питанняПрикладна програма Редактор формул (Microsoft Equation 2.0), дозволяє вставляти в текст документа математичні формули і символи. Вставлена в текст формула являє собою об'єкт.
Редактор формул корисний при оформленні наукових звітів, статей і т.д.
У процесі створення об'єктів за допомогою Редактора формул можна використовувати
інтеграли, матриці, символи теорії множин, дробу, корені і т.д., їх вид на екрані і на папері однаковий. При форматуванні можна змінювати гарнітуру, кегль і накресленні символів формул. Як відкрити : У меню Вставка виберіть команду Об'єкт. У діалоговому вікні Вставка об'єкта виберіть вкладку Створити новий, а потім виберіть у списку Microsoft Equation 3.0. Якщо редактор формул недоступний, його потрібно встановити.
Програма Equation Editor відкриє в документі порожню робочу область; крім того, у вікні програми Office з'явиться панель інструментів Формула і меню. Вставна формула є вбудованим об'єктом, створеним програмою Equation Editor. У наведеному вище прикладі формула вбудована в документ Word. Введення чисел і змінних здійснюється з клавіатури, як, наприклад, змінної y на початку наступного прикладу математичного виразу: Для введення знака математичної операції, наявного на клавіатурі, наприклад плюса (+), мінуса (-) або знака рівності (=), достатньо натиснути відповідну клавішу. Так додається знак рівності в приклад математичного виразу: Щоб ввести математичний знак, якого немає на клавіатурі, натисніть відповідну кнопку у верхньому ряду панелі інструментів Формулаі виберіть потрібний знак у розкривному меню. Наприклад, при виборі зображеного тут знака
27 питання У Word маркери або номери можна швидко додати до рядків вже наявного тексту, також можна автоматично створювати список під час введення інформації. Введення маркованого або нумерованого списку Введіть символ * (зірочку), щоб створити маркований список, або цифру 1. з крапкою, щоб створити нумерований список, а потім натисніть клавішу пробілу або клавішу TAB.
1.Введіть потрібний текст.
2. Щоб додати наступний елемент списку, натискайте клавішу ENTER.
Черговий номер або маркер буде автоматично вставлено у текст.
Щоб завершити створення списку, двічі натисніть клавішу ENTER, або натисніть клавішу BACKSPACE для видалення останнього маркера або номера зі списку. Додавання маркерів або номерів до списку
4.-Виділіть елементи, до яких потрібно додати маркери або номери.
5.-На вкладці Основне у групі Абзац клацніть елемент Маркери або Нумерація.
· -Знайти інші формати маркерів і номерів можна, натиснувши стрілку поруч із командою Маркери абоНумерація у групі Абзац на вкладці Основне.
· Можна перемістити весь список ліворуч або праворуч. Для цього виділіть маркер або номер у списку та перетягніть його на нове місце. Буде переміщено весь список без змінення рівнів нумерації.
Збільшення проміжку між елементами списку
Інтервал між рядками в усіх списках можна збільшити, задавши відповідні параметри
- На вкладці Основне у групі Стилі натисніть стрілку поруч із пунктом «Стилі», а потім клацніть правою кнопкою миші стиль «Абзац списку».
- Натисніть кнопку Змінити.
- У діалоговому вікні Змінити стиль натисніть кнопку Формат і виберіть пункт Абзац.
-Зніміть прапорець поруч із пунктом Не додавати інтервал між абзацами одного стилю.