Сутність, функції та класифікація фінансового ринку
Фінансовий ринок – це підсистема фінансових відносин, що може успішно функціонувати і розвиватись лише в ринкових умовах, має власну структуру та визначені функції.
За своєю економічною сутністю фінансовий ринок – сукупність економічних відносин, які виникають між його учасниками при формуванні попиту і пропозиції на специфічні фінансові послуги, пов’язані з купівлею-продажем фінансових активів, які знаходяться у власності економічних суб’єктів національної, регіональної та світової економіки.
З організаційного погляду фінансовий ринок – сукупність фінансових інституцій, які спрямовують потік грошових коштів від власників до позичальників і навпаки. До таких інституцій належать банківські установи, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, позабіржові торговельні системи, розрахунково-клірингові організації, депозитарії тощо.
Основною метою функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення тимчасово вільних коштів від суб'єктів, які їх заощадили, до суб'єктів, які відчувають потребу в таких коштах.
Сутність фінансового ринку відображена у його функціях. У сучасних умовах фінансовий ринок виконує такі основні функції:
активна мобілізація тимчасово вільного капіталу з різних джерел;
ефективний розподіл акумульованого вільного капіталу між численними кінцевими його споживачами;
визначення найефективніших напрямів розміщення капіталу з позицій забезпечення високого рівня його дохідності;
формування ринкових цін на окремі фінансові інструменти і послуги, які найоб'єктивніше відображають співвідношення між попитом і пропозицією;
здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупцями фінансових інструментів;
створення умов для мінімізації фінансових ризиків;
прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів у державі.
Існує велика кількість ознак, за якими можна класифікувати фінансовий ринок.
За періодом обертання фінансових активів фінансовий ринок поділяють на:
ринок грошей, на якому обертаються короткострокові фінансові ресурси (терміном до 1 року). Фінансові активи, що обертаються на ринку грошей, є найліквіднішими, їм притаманний найменший рівень фінансового ризику, а система формування цін на них є доволі простою;
ринок капіталів, на якому здійснюються операції купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг зі строком обертання більше одного року. Фінансові активи, які обертаються на ринку капіталів, як правило, менш ліквідні, їм притаманний найбільший рівень фінансового ризику і досить високий рівень дохідності.
Ці два види фінансового ринку тісно пов'язані між собою. Проте поділ фінансових ринків на ринок грошей і ринок капіталів у сучасних умовах функціонування цих ринків має дещо умовний характер, оскільки сучасні ринкові технології та умови емісії багатьох фінансових інструментів передбачають відносно простий і швидкий спосіб трансформації окремих короткострокових фінансових активів у довгострокові, і навпаки.
За видами фінансових активів фінансовий ринок поділяють на:
кредитний ринок (ринок банківських позик, позикового капіталу), тобто ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу є вільні кредитні ресурси, обіг яких здійснюється на умовах повернення, строковості, платності і забезпеченості;
ринок цінних паперів (фондовий ринок), на якому об'єктом купівлі-продажу є усі види цінних паперів (фондових інструментів), емітованих підприємствами, різними фінансовими інститутами, державою;
валютний ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу є іноземна валюта і фінансові інструменти, які обслуговують операції з нею;
ринок золота та інших дорогоцінних металів (срібла, платини тощо), на якому об'єктом купівлі-продажу є дорогоцінні метали. В Україні ринок золота — найменш розвинутий вид фінансового ринку через відсутність належного правового регламентування;
ринок фінансових послуг як сукупність різноманітних форм мобілізації й переміщення фондів фінансових ресурсів із вільного обігу в сфери інвестиційного прикладання. Фінансові послуги за своєю структурою є дуже різноманітними, можуть мати ознаки кредитних операцій, операцій оренди, страхування тощо.
За організаційними формами функціонування фінансовий ринок поділяють на такі види:
організований (біржовий) ринок, який представлено системою фондових і валютних бірж;
неорганізований (позабіржовий, або "вуличний") ринок, на якому здійснюється купівля-продаж фінансових інструментів і послуг, угоди за якими не реєструються.
Перевагами організованого фінансового ринку є:
висока концентрація попиту і пропозиції в одному місці (встановлюється найбільш об'єктивна система цін на окремі фінансові інструменти);
проведення перевірки фінансового становища емітентів основних видів цінних паперів, допущених до торгів;
процедура торгів має відкритий характер;
гарантується виконання укладених угод.
Однак біржовий ринок має окремі слабкі сторони, зокрема:
він більш суворо регулюється державою, що знижує його гнучкість;
виконання всіх нормативно-правових актів щодо його функціонування збільшує витрати на здійснення операцій купівлі-продажу;
великомасштабні угоди, які реалізуються окремими учасниками на ринку, практично неможливо зберегти в таємниці.
Перевагами неорганізованого фінансового ринку є:
забезпечення обігу більш широкої номенклатури фінансових інструментів і послуг;
задоволення потреб окремих інвесторів у фінансових інструментах з високим рівнем ризику і, відповідно, більшим доходом;
таємниця здійснення окремих угод.
Проте неорганізований фінансовий ринок має певну низку недоліків, зокрема:
вищий рівень фінансового ризику (оскільки багато фінансових інструментів і послуг, які котируються на ньому, не проходять процедури перевірки на біржах або були ними відхилені в процесі лістингу);
більш низький рівень юридичної захищеності покупців;
торгівля цінними паперами більш низької якості;
більш низький рівень поточної інформованості покупців тощо.
За регіональною ознакою фінансовий ринок поділяють на:
місцевий фінансовий ринок, представлений в основному операціями комерційних банків, страхових компаній, неорганізованих торговців цінними паперами з їх контрагентами — місцевими суб'єктами господарювання і населенням;
регіональний фінансовий ринок, який функціонує в межах області (республіки) і поряд з місцевими неорганізованими ринками, включає систему регіональних фондових і валютних бірж;
національний фінансовий ринок, який включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм;
світовий фінансовий ринок як складову світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.
За швидкістю реалізації угод фінансовий ринок поділяють на:
ринок з негайною (терміновою) реалізацією угод (ринок "спот"), на якому угоди здійснюються за короткий строк (як правило, до трьох днів);
ринок з реалізацією угод у майбутньому (строкові ринки: форвардний, ф'ючерсний, опціонний і ринок свопів). Предметом обігу на цьому ринку є, як правило, фондові, валютні і товарні деривативи (похідні цінні папери).
За умовами обігу фінансових інструментів (у цьому випадку йдеться виключно про фондові інструменти) фінансовий ринок поділяють на:
первинний ринок, що характеризує ринок перших та повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів;
вторинний ринок, де обертаються цінні папери, продані на первинному ринку. Однією з основних функцій вторинного ринку є встановлення реальної ринкової ціни (курсової вартості) окремих цінних паперів, яка відображає всю наявну інформацію про фінансовий стан емітентів і умов емісії.
Залежно від характеру руху відповідних фінансових потоків фінансовий ринок поділяється на:
ринок прямого фінансування, де купівля-продаж фінансових ресурсів відбувається безпосередньо між продавцем і покупцем;
ринок непрямого фінансування — де купівля-продаж здійснюється через фінансових посередників.
Варто зазначити, що всі складові фінансового ринку перебувають у тісному взаємозв'язку. Фінансовий ринок досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли у його функціонуванні задіяні всі складові: ринок грошей і валютний ринок, кредитний ринок і ринок цінних паперів, ринок фінансових послуг тощо.