Щоразу до нас прилітають і відлітають журавлі1, та щоразу люди з якимось дивним почуттям зустрічаються і прощаються з ними2 (В.Земляк)

Схеми аналізу складних речень

Складносурядні елементарні:

Схема розбору складносурядного речення:

1. Записати аналізоване речення.

2. З’ясувати з кількох предикативних частин складається? Назвати їх. Пронумерувати предикативні частини.

3. З’ясувати, які змістові відношення існують між предикативними частинами: єднальні, протиставні, зіставні, розділові, приєднувальні тощо.

4. З’ясувати, якими засобами пов’язані предикативні частини (сурядні сполучники, інтонація, спільний другорядний член, порядок розташування частин тощо).

5. Проаналізувати предикативні частини за схемою розбору простого речення.

6. Подати загальну характеристику складносурядного речення за будовою та за метою висловлювання.

7. Подати схеми речення: графічну (лінійну) і рівневу (стуктурну).

8. Подати коментар щодо постановки розділових знаків у реченні (за Українським правописом).

 

Наприклад:

Щоразу до нас прилітають і відлітають журавлі1, та щоразу люди з якимось дивним почуттям зустрічаються і прощаються з ними2 (В.Земляк).

Складається з двох предикативних частин: перша – щоразу до нас прилітають і відлітають журавлі; друга – щоразу люди з якимось дивним почуттям зустрічаються і прощаються з ними.

Смислові відношення між частинами – зіставно-протиставні, виражаються за допомогою:

1) протиставного сполучника та;

2) видо-часових і способових форм дієслів-присудків прилітають, відлітають у першій частині та зустрічаються, прощаються у другій частині, що мають однаковий вид (недоконаний), час (теперішній), спосіб (дійсний);

3) лексичного елемента (повторення обставини щоразу);

4) наявності у ІІ частині анафоричного займенника ними;

5) зіставної інтонації.

Порядок розташування частин – сталий.

Перша предикативна частина – щоразу до нас прилітають і відлітають журавлі.

Предикативний центр – журавлі прилітають і відлітають.

Група присудка – щоразу до нас.

Хто? журавлі – підмет, простий, виражений іменником у Н. в. множини.

Журавліщо роблять?прилітають, відлітають – прості однорідні дієслівні присудки, виражені дієсловами недоконаного виду, теперішнього часу, дійсного способу, ІІІ особи множини, пов’язані з підметом зв’язком координації.

Прилітають, відлітаютьдо кого?до нас – додаток, непрямий, виражений прийменниково-займенниковим сполученням слів у Р. в. множини, відноситься до присудків і пов’язаний з ними керуванням.

Прилітають, відлітаютьяк?щоразу – обставина, способу дії, виражена прислівником, пов’язується з дієсловами-присудками зв’язком прилягання.

Предикативна частина – двоскладна, повна, поширена, ускладнена однорідними членами речення, а саме: присудками.

 

Друга предикативна частина - щоразу люди з якимось дивним почуттям зустрічаються і прощаються з ними.

Предикативний центр – люди зустрічаються і прощаються.

Група присудка – щоразу, з якимось дивним почуттям, з ними.

Хто? люди – підмет, простий, виражений іменником у Н. в. множини.

Людищо роблять?зустрічаються і прощаються – однорідні дієслівні прості присудки, виражені дієсловами теперішнього часу, дійсного способу, недоконаного виду, ІІІ особи множини, граматично, пов’язані з підметом зв’язком координації.

Зустрічаються і прощаютьсяз ким?з ними – додаток, непрямий, виражений займенником в Ор. в. з прийменником, пов’язаний з присудками керуванням.

Зустрічаються і прощаютьсяяк?з почуттям – обставина способу дії, виражена іменниково-прийменниковою конструкцією в Ор. в. однини, пов’язана з присудком керуванням.

З почуттямяким?якимось – означення, виражене неозначеним займенником в Ор. в. однини, пов’язане з залежним словом узгодженням.

З почуттямяким?дивним – означення, виражене прикметником в Ор. в. одн., пов’язане з залежним словом узгодженням.

Предикативна частина – двоскладна, повна, поширена, ускладнена однорідними членами речення, а саме: присудками.

Речення за будовою: складне, сполучникове, складносурядне, елементарне; за метою висловлювання: розповідне, неокличне.

Схематично речення можна зобразити так:

[1 ], та [2 ]; , та .

Пунктуація: між частинами складносурядного речення перед сполучником та ставиться кома. У кінці складного речення – крапка.

Складнопідрядні елементарні:

Схема розбору складнопідрядного речення:

1. Записати аналізоване речення.

2. З’ясувати з кількох предикативних частин складається? Назвати їх, визначивши головну та підрядну. Прономерувати предикативні частини.

3. З’ясувати, до якого члена речення головної частини чи до всієї головної частини відноситься підрядна частина (розчленована чи нерозчленована структура), на яке питання відповідає.

4. З’ясувати вид підрядної частини.

5. Визначити засоби зв’язку підрядної частини з головною (підрядна інтонація, сполучник, сполучне слово, порядок розташування предикативних частин, видо-часові та способові форми дієслів-присудків тощо).

6. Проаналізувати предикативні частини за схемою розбору простого речення.

7. Подати загальну характеристику складнопідрядного речення.

8. Подати схеми речення: графічну (лінійну) і рівневу (стуктурну).

9. Подати коментар щодо постановки розділових знаків у реченні (за Українським правописом).

 

Наприклад: