ІІІ. Система тестових завдань. 1. Філософія ХХ ст. відрізняється своєю одностайною відданістю традиціям класичної філософії: Так Ні
1. Філософія ХХ ст. відрізняється своєю одностайною відданістю традиціям класичної філософії: Так Ні
2. Виберіть варіанти правильної відповіді на питання. До загальних особливостей філософії ХХ ст. можна віднести:
а) її надзвичайну тематичну та методологічну строкатість;
б) її відданість традиціям класичної філософії;
в) тісне переплетення в ній класичних та некласичних традицій;
г) її негативне ставлення до історично попередньої філософії;
д) актуалізація нею попередніх форм та напрямів філософії.
3. Виберіть варіанти правильної відповіді на питання. До напрямів сцієнтистської філософії ХХ ст. належать:
а) неопозитивізм;
б) аналітична філософія;
в) антропологія;
г) неотомізм;
д) неокантіанство.
4. Філософія антропологічного спрямування:
а) перш за все та переважно намагалась вписати людину у світовий еволюційний процес;
б) вважала вивчення людини найпершим та найважливішим завданням філософії.
5. Представники логічного позитивізму вдались до розроблення та запровадження процедури:
а) сублімації;
б) соціалізації;
в) компліментарності;
г) екологізації;
д) верифікації.
6. Своє найперше завдання неопозитивізм ХХ ст. вбачав у тому, щоби винайти чіткі критерії для відокремлення науки від не науки:
Так Ні
7. Загальний підсумок діяльності логічного позитивізму можна визначити:
а) негативно, оскільки вони не знайшли єдиного критерію для відокремлення науки від не науки;
б) позитивно, оскільки вони змусили переглянути традиційні спрощені погляди на науку.
8. Неопозитивізм на відміну від постпозитивізму намагався розглядати науку в контексті розвитку культури та соціальної історії:
Так Ні
9. Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням:
а) проведення аналізу вихідних понять певної теорії з метою звести їх до атомарних суджень;
б) аналіз співвідношення фактів із мовою та термінологією науки;
в) здійснення процедури верифікації;
г) виявлення архетипів колективного несвідомого;
д) аналіз програм політичної та соціальної діяльності.
10. «Конвенціональність» - це поняття для позначення :
а) політичних або демократичних угод;
б) погодження між собою вихідних принципів та понять певної теорії;
в) згоду наукового співтовариства визнати певні наукові здобутки достовірними.
11. У постпозитивізмі для позначення особливостей наукового мислення на певному історичному проміжку часу було введене поняття:
а) лібідо;
б) архетип;
в) конвенціональність;
г) парадигма;
д) стереотип.
12. Феноменологічна філософія Е. Гусерля виходила із припущення:
а) що через феномен виходить у з’явлення ноумен;
б) що феномен постає результатом дії речей в собі на органи чуттів людини;
в) що феномен є тим, чим він є, що за ним не стоїть ніяка інша реальність;
г) що феномен – це те, що виходить за межі повсякденного, що є незвичним та оригінальним.
13. Філософія екзистенціалізму зосереджувалась перш за все на окресленні людського буття:
а) за допомогою науки та наукової термінології;
б) через його відношення до світу природного буття;
в) в його соціальних та психологічних якостях;
г) через його внутрішнє людське сприйняття та переживання.
14. Виберіть ті поняття, що були запроваджені М. Гайдеггером для окреслення людського способу буття:
а) отвір у бутті; горизонт предметності;
б) тут-буття; при-бутті-перебування;
в) Воно, Я, Над-Я;
г) аніма, анімус;
д) буття-до-смерті.
15. Тезу «існування передує сутності» було введено:
а) неотомістами для підкреслення того, що світ твориться Богом;
б) М. Гайдеггером для підкреслення найпершої важливості проблеми буття для філософії;
в) Ж.-П. Сартром для позначення того, що перед людиною в її існуванні завжди відкрита можливість життєвого вибору;
г) З. Фрейдом для позначення того, що несвідоме постає більш потужним, ніж свідоме.
16. Виберіть варіанти правильного окреслення філософської позиції представників екзистенціалізму:
а) М. Гайдеггер оцінював перспективу неминучості стерті людини негативно, а Ж.-П. Сартр вбачав у смерті і позитивний момент;
б) М. Гайдеггер вважав, що найпершим визначенням людини є те, зо їх відкрите буття як таке, а Ж.-П. Сартр – що цим є свобода вибору;
в) М. Гайдеггер окреслив причини людської втечі від свободи, а Ж.-П. Сартр подав людське ставлення до дійсності як стурбоване;
г) М. Гайдеггер написав твір «Буття і ніщо», а Ж.-П. Сартр – «Буття і час».
17. У галузі філософського осмислення дійсності заслуга З. Фрейда полягає в тому, що він:
а) підпорядкував несвідоме свідомому;
б) вперше вжив поняття несвідомого;
в) завдяки відкриттю та окресленню змісту та меж несвідомого суттєво ускладнив розуміння чинників людської поведінки;
г) ініціював розгортання так званої «сексуальної революції» у ХХ ст.
д) завдяки відкриттю несвідомого зміг пояснити багато явищ культури.
18. Неофрейдизм в особах К.-Г. Юнга, Е. Фрома та А. Адлера:
а) сприйнявши найперші твердження З. Фрейда щодо природи та змісту несвідомого, розвинули їх далі;
б) прийнявши ідею несвідомого, дали останньому принципово інше тлумачення.
19. Визначіть, які із наведених нижче термінів використовуються для позначення теорій, що надають розвитку техніки та технології вирішальну роль в поступі суспільства:
а) технофобія;
б) технізація;
в) технологічна революція;
г) технократія;
д) інформатизація.
20. Згідно К. Ясперсу, можливі такі оцінки впливу техніки на розвиток суспільства:
а) позитивна та негативна;
б) оптимістична та песимістична;
в)технократична та екологічна;
г) оптимістична, песимістична та нейтральна;
д) оптимістична, песимістична та екологічна.
21. Поясніть, чому в ХХ столітті – столітті науки, техніки, освоєння космосу, інформатики-релігія не лише не втратила свого суспільного авторитету, а й пережила в певні часи своєрідних ренесанс. Використайте для такого пояснення наведені нижче можливі варіанти відповіді:
а) у ХХ ст. релігія змогла пояснити багато таких явищ, які наука не пояснює;
б) ХХ ст. було суперечливим; воно принесло людству страшенні війни, численні людські жертви;
в) в ХХ ст. досить чітко окреслились певні негативні сторони прогресу науки та техніки;
г) в ХХ людство втратило чіткі орієнтири щодо майбутнього;
д) в ХХ ст. суттєво зросла активність релігійних проповідників.