Міжнародні організації загальної компетенції в межах економічної співпраці
До організацій загальної компетенції зараховують організації, які утворилися після розпаду колоніальних імперій або внаслідок макрорегіоналізації світових господарських зв'язків.
Найважливішими з них є Рада Європи, Співдружність націй, Організація Північного співробітництва, Ліга арабських держав, Організація з безпеки та співробітництва, Організація Ісламська конференція.
1. Рада Європи (нараховує 46 країн, заснована в 1949 році) - організація широкого профілю, яка охоплює такі сфери діяльності: права людини, засоби масової інформації, співпраця у правовій галузі, соціальні та економічні питання; охорона здоров'я, освіта, культура, молодь, спорт, захист довкілля. Рада Європи розробляє загальноєвропейські конвенції та угоди, які є основою для відповідних змін у національних законодавствах з метою їх гармонізації.
Україна обрала демократичний шлях розвитку, що відповідає стандартам європейського співтовариства. У штаб-квартирі Ради Європи в м. Страсбурзі (Франція) 9 листопада 1995 року відбулася урочиста церемонія вступу України до цієї організації. Рада Європи розробила низку програм сприяння демократичним і правовим реформам у країнах Центральної і Східної Європи, для реалізації яких було надано близько 10 млн дол. США. Програми стосувалися місцевого самоврядування, судочинства, виборів. Так, програма "Демосфен" передбачала експертний аналіз проектів двосторонніх угод у забезпеченні прав національних меншин, які Україна запропонувала укласти новим незалежним державам на теренах колишнього СРСР. Рада Європи надає консультативну допомогу в розробці навчальних програм для підготовки юристів в Україні (наприклад, в Інституті міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка). Представники нашої держави беруть участь у роботі основних і спеціальних комітетів Ради Європи, зокрема з прав людини, з питань соціальної безпеки, міграції, культурної спадщини, засобів масової інформації. Українські експерти працювали в комітеті з правових проблем біженців та осіб без громадянства, прав національних меншин та їхніх мовних прав. Україна стала однією з договірних сторін деяких конвенцій Ради Європи: Європейської культурної конвенції, Європейської Рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владами, Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства, а також конвенцій з боротьби зі злочинністю, захисту прав національних меншин.
2. Співдружність націй (включає 53 країни та утворена в 1931 році) здійснює діяльність у таких основних напрямах: підтримка політичної та економічної співпраці; сприяння стійкому розвитку економік країн-учасниць; консультаційні, представницькі та інформаційні завдання; розробка та реалізація програм розвитку Співдружності; організація та проведення конференцій для ухвалення декларацій з різних проблем світової політики. У 1987 році прийнято Декларацію про світову торгівлю; у 1991 році - Декларацію про головні права.
3. Організація Північного співробітництва, яка включає п'ять країн, була утворена в 1971 році. її основними завданнями є: підвищення якості та конкурентоспроможності продукції північного регіону; забезпечення охорони довкілля та екологічно сталого використання природних ресурсів; зростання рівня зайнятості, покращення умов праці та соціального забезпечення.
4. Ліга арабських держав (ЛАД) створена в 1945 році. її учасницями є 21 арабська країна і Палестинська Автономія. Мета функціонування - досконалення та координація політики країн-учасниць у різних галузях, захист національної безпеки та незалежності.
5. Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), створена в 1975 році, нараховує 55 країн, головними завданнями 6: досягнення сталого економічного розвитку; покращання контактів та практичної співпраці з охорони довкілля; сприяння зміцненню міжнародного миру та безпеки.
6. Організація Ісламська конференція (ОІК) включає 57 мусульманських держав. II було створено в 1969 році з метою поглиблення співпраці в економічних, соціальних та наукових питань, проведення консультацій між країнами-учасницями в міжнародних організаціях, зміцнення мусульманської солідарності.
Тема 5.