Тема 19. МІЖНАРОДНА РЕГІОНАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ
Основні питання для вивчення
19.1. Сутність і фактори розвитку міжнародної регіональної інтеграції.
19.2. Рівні, форми і типи міжнародної регіональної інтеграції.
19.3. Ефекти регіональних торговельних угод. Динамічні та статичні ефекти економічної інтеграції.
19.4. Основні інтеграційні угрупування: ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, АТЕС, СНД. Проблеми формування ЄЕП.
Література
1. http://fundeh.redu.ru/issnes/books|32| (Единое экономическое пространство: возможности, проблемы, перспективы).
2. Киреев А. П. Международная экономика. В 2-х ч. Ч.І. – Учебное пособие для вузов. – М.: Международные отношения, – 1997. – С. 360–387.
3. Либман А., Хейфец Б. Корпоративная модель региональной экономической интеграции // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – № 3. – С. 15–22.
4. Масловська Л. До питання оцінки передумов інтеграції України в ЄС // Економіка України. – 2008. – № 7. – С. 72–79.
5. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. В.М. Тарасевича. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 203–210.
6. Потапов М. Куда идет экономическая интеграция в Восточной Азии? // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. – № 9. – С. 59–73.
19.1. Сутність і фактори розвитку міжнародної регіональної інтеграції
Міжнародна економічна інтеграція – це взаємопереплетіння національних процесів відтворення, засноване на поділі праці між національними господарствами, встановлення між ними стійких зв’язків і взаємодій в різних формах.
Передумови міжнародної регіональної інтеграції:
1) близькість рівнів економічного розвитку й ступенів ринкової зрілості країн;
2) географічна близькість країн, що інтегруються, наявність в більшості випадків загальних кордонів та історично складених економічних зв’язків;
3) спільність економічних та інших проблем, які стоять перед країнами в сфері розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва.
Об’єктивною основою інтеграції є високий рівень міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва.
Факторами розвитку міжнародної регіональної інтеграції служать:
1) глобалізація господарського життя;
2) поглиблення міжнародного розподілу праці та інтернаціоналізації виробництва;
3) розвиток науково-технічної революції;
4) підвищення відкритості національних економік;
5) демонстраційний ефект. Він полягає в тому, що позитивні зміни в економіці країн, що входять до інтеграційного об’єднання, здійснюють психологічний вплив на країни, які не беруть участі в інтеграційних процесах, та стимулюють їх бажання вступити до такого об’єднання;
6) «ефект доміно». Переорієнтація економічних зв’язків країн-членів інтеграційного об’єднання один на одного часто-густо викликає труднощі в тих країнах, які перебувають за межами об’єднання, та посилює зацікавленість останніх у підключенні до інтеграційних процесів.
19.2. Рівні, форми і типи міжнародної регіональної інтеграції
Процес міжнародної регіональної інтеграції йде на мікро і макрорівні. На мікрорівні система взаємозв’язків виникає в рамках міждержавного внутрішньофірмового простору. На макрорівні - на основі формування економічних об’єднань держав та узгодження національних політик.
Форми прояву міжнародної регіональної інтеграції різноманітні:
1) розвиток подетальної та технологічної спеціалізації, кооперації і комбінування виробничо-технологічних процесів;
2) усунення адміністративних і економічних бар’єрів, які перешкоджають вільному руху товарів, капіталів, робочої сили в межах регіону;
3) узгодження і проведення спільної економічної, валютно-фінансової, науково-технічної і соціальної політики;
4) формування регіональних господарських комплексів із загальною виробничою інфраструктурою та інститутами наддержавного і міждержавного регулювання.
В залежності від ступеню зрілості економічної інтеграції в світовій практиці виділяють типи інтеграційних об’єднань. На першому етапі інтеграційного процесу укладаються преференційні торгові угоди. Відповідно до них скорочуються тарифні бар’єри у взаємній торгівлі при збереженні національних тарифів по відношенню до третіх країн.
На другому етапі створюють зону вільної торгівлі, яка означає повну відміну митних тарифів у взаємній торгівлі при збереженні національних митних тарифів по відношенню до третіх країн.
На третьому етапі створюють митний союз. Поряд з функціонуванням зони вільної торгівлі він передбачає встановлення єдиного зовнішньоторговельного тарифу та єдиної зовнішньоекономічної політики по відношенню до третіх країн.
Четвертий етап пов'язаний із виникненням загального ринку. В його рамках вільна взаємна торгівля товарами і послугами та єдиний зовнішньоторговельний тариф доповнюються вільним пересуванням факторів виробництва – капіталу та робочої сили, а також узгодженням економічної політики.
На п’ятому етапі формується економічний союз. Він сполучає розглянуті типи інтеграції з координацією макроекономічної політики країн-учасників, уніфікацією законодавств і стандартів, створенням наднаціональних органів управління.
19.3. Ефекти регіональних торговельних угод. Динамічні та статичні ефекти економічної інтеграції
Інтеграція призводить до виникнення в економіці двох видів ефектів - статичних і динамічних. Такого висновку дійшов канадський вчений Д.Вайнер, порівнявши торгівлю між країнами до утворення ними митного союзу і після утворення. До статичних ефектів, на думку вченого, відносяться економічні наслідки, що виявляються відразу після створення митного союзу. Це – скорочення адміністративних витрат на утримання митних і прикордонних органів, ефект створення торгівлі і ефект відхилення торгівлі.
Ефект створення торгівлі полягає в тому, що після утворення митного союзу і скасування імпортного мита може виникнути ситуація, коли зарубіжний товар з країн об’єднання стає дешевшим від місцевого, і споживач придбає імпортний товар замість вітчизняного. Виникає імпортний товарний потік, а, отже, ефективніше використовуються ресурси інтеграційного об’єднання.
Ефект відхилення торгівлі протилежний ефекту створення торгівлі. Країни, що не увійшли до митного союзу, можуть ефективніше використовувати фактори виробництва, і ціна на товар буде нижчою за ціну аналогічного товару країн інтеграційного об’єднання. До утворення союзу споживачі купували цей вигідніший для них товар. Але після скасування імпортного мита усередині союзу і встановлення єдиного зовнішньоторговельного тарифу вигіднішим стає придбання товару, виготовленого в межах об’єднання. Переорієнтація місцевих споживачів на ці товари призведе до зникнення імпортного потоку з третіх країн.
Численні дослідження інтеграції показують, що в більшості випадків ефект відхилення торгівлі виникає, проте він перекривається ефектом створення торгівлі.
Динамічні ефекти-цеекономічні наслідки, що виявляються після того, як інтеграція набере силу, на пізніших стадіях розвитку. Це, наприклад, конкурентна боротьба виробників країн об’єднання, що веде до обмеження зростання цін, поліпшення якості товарів, створення і впровадження нових технологій.
До безперечних вигод інтеграції відносяться приплив іноземних інвестицій, доступ до технологій і ресурсів об’єднання, формування місткого ринку, спільне рішення складних соціальних проблем, захист від конкуренції, прискорення науково-технічного прогресу та економічного зростання.
Разом з тим, виникають також й негативні наслідки економічної інтеграції. Вони проявляються:
1) в перерозподілі ресурсів всередині угрупування на користь більш сильних партнерів;
2) в можливості олігопольної змови ТНК країн-учасників, що призводить до зростання цін;
3) в дії ефекту втрат від збільшення масштабів виробництва при високому рівні його концентрації.
19.4. Основні інтеграційні угрупування: ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, АТЕС, СНД. Проблеми формування ЄЕП.
Історично першим і найбільш зрілим інтеграційним об’єднанням є Європейський Союз, який пройшов всі стадії розвитку від зони вільної торгівлі і митного союзу до економічного союзу. ЄС виник у 1957 році шляхом об’єднання 6 країн. Інтеграційні відносини розвивались не лише углиб, але й вшир. В теперішній час до ЄС входить 27 країн. Більш детально це питання буде розглянуто в наступній темі.
З 1994 року набула чинності угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі – НАФТА, яка об’єднує США, Канаду, Мексику. Угодою передбачено поступове скасування нетарифних бар’єрів в торгівлі товарами і послугами, ліквідація до 2010 року мит, створення спільної арбітражної комісії, лібералізація діяльності американських і канадських банків на фінансовому ринку Мексики, інші заходи. Відмінна риса даного інтеграційного об’єднання – асиметричний характер участі, асиметрія рівнів розвитку, асиметрія інтенсивності двосторонніх економічних відносин.
В 1991 році Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай підписали Асунсьонський договір. Об’єднання отримало назву – МЕРКОСУР. Мета об’єднання – забезпечення вільного пересування факторів виробництва, проведення єдиної митної політики по відношенню до третіх країн, забезпечення координації макроекономічної політики, політики в області сільського господарства, податкової і грошової систем, збільшення конкурентноспроможності країн-учасниць. Законодавчим і конституційним органом є Рада загального ринку. Виконавчим – Група загального ринку.
З ініціативи Австралії в 1989 році створений форум Азіатсько-Тихоокеанської співпраці – АТЕС. Спочатку він об’єднував 12 країн: Австралію, Бруней, Канаду, Кирібаті, Малайзію, Маршалови острови, Нову Зеландію, Республіку Корея, Сінгапур, США, Тайланд, Філіппіни. В подальшому до його складу увійшли Гонконг, КНР, Тайвань, Мексика, Папуа Нова Гвінея, Чілі, Росія. АТЕС діє на основі механізму консультацій і принципів відкритого регіоналізму, недискримінації, консенсусу при прийнятті рішень, взаємної поваги й рівності. Ціль об’єднання – сформувати систему вільної торгівлі й інвестицій до 2010 року для розвинених країн та до 2020 року для тих, що розвиваються. Інструментами реалізації є індивідуальні і колективні плани дій. Взаємна співпраця торкається розвитку сировинних галузей, транспорту, енергетики, малого бізнесу, сертифікації та інших.
В 1992 році Азейбарджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменистан, Україна, Узбекистан створили Співдружність Незалежних Держав (СНД). Головна задача СНД – економічна і політична інтеграція її учасників. За договором про створення економічного союзу від 24 вересня 1993 року СНД має пройти шлях від асоціації вільної торгівлі до загального ринку. Основні напрямки інтеграції – виробнича, торговельна, соціальна, розрахунково-платіжна сфери. Інструментом взаємодії країн СНД є щорічні зустрічі голів держав та голів урядів.
19 вересня 2003 року президенти Білорусі, Казахстану, Росії і України підписали угоду про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП). Ціллю ЄЕП є створення умов для стабільного та ефективного розвитку економік держав-учасників і підвищення рівня життя населення. Створення регіональної організації засновано на принципі різнорівневої і різношвидкісної інтеграції та буде здійснюватись поетапно. Робочим органом стала група високого рівня (ГВР) у складі заступників голів урядів. ЄЕП має на меті об’єднання митної території держав-учасників і забезпечення вільного переміщення товарів, послуг, капіталу і робочої сили, а також єдиної зовнішньоторговельної та узгодженої податкової, грошово-кредитної і валютно-фінансової політики.
Країни, що розвиваються, також створюють свої інтеграційні угруповання, яким до інтеграції європейського типу ще дуже далеко. Це Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), що об'єднує Індонезію, Малайзію, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней, Бірму, Камбоджу, Лаос і В'єтнам. Інший приклад - Карибське співтовариство і загальний ринок (КАРІКОМ). До Карибського загального ринку) входять такі країни, як Гайана, Барбадос, Ямайка, Тринідад і Тобаго, Антигуа і Барбуда, Монтсеррат, Сент-Кітс і Невіс, Домініка, Гренада, Сент-Лусія, Сент-Вінсент і Гренадини, Беліз. На сьогоднішній день членом КАРІКОМ є також Багамські острови, але вони не беруть участі у домовленостях про створення єдиного ринку. Карибський спільний ринок було засновано у 1973 р. Його головними цілями є: створення загального ринку; координація зовнішньоекономічної політики; функціональне економічне співробітництво в деяких галузях.
1 січня 1991 р. країни КАРІКОМ (за винятком держав Монтсеррат, Сент-Кітс і Невіс, Антигуа і Барбуда, Сент-Люсія) встановили єдині ставки ввізного мита на товари, що ввозяться з країн, які не є членами КАРІКОМ. Такі єдині ставки встановлені стосовно промислової продукції. Щодо інших товарів окремі держави встановлюють ставки мита самостійно.
У 2002 р. створено нове об'єднання африканських країн Африканський Союз (АС) – міжурядова організація, що складається з 53 африканських країн.
Основними задачами АС проголошено:
- ведення діалогу зі світовим співтовариством з єдиних позицій (у тому числі прийняття рішень, що будуть здатні відповідати на виклики економічної глобалізації);
- захист суверенітету, територіальної цілісності держав-членів;
- сприяння підтримці світу, безпеці і стабільності на континенті, ефективне вирішення регіональних конфліктів.
Основні терміни та поняття
Економічна інтеграція, передумови інтеграції, фактори розвитку інтеграції, демонстраційний ефект, ефект доміно, статичні і динамічні ефекти інтеграції, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз.
Контрольні та дискусійні питання
1. Розкрийте сутність міжнародної регіональної інтеграції.
2. Сформулюйте основні передумови економічної інтеграції.
3. Охарактеризуйте об’єктивні основи регіональної інтеграції.
4. Які основні фактори визначають розвиток міжнародної економічної інтеграції?
5. Назвіть рівні міжнародної регіональної інтеграції.
6. Розкрийте сутність статичних та динамічних ефектів інтеграції.
7. Надайте порівняльну характеристику зони вільної торгівлі та спільного ринку.
8. Надайте порівняльну характеристику митному та економічному союзу.
9. Надайте порівняльну характеристику преференціальній угоді і митному союзу.
10. Обґрунтуйте необхідність інтеграції України до ЄС.
Вправи
Вправа 1. Для кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідні йому терміни та поняття..
1. Скасування торгових обмежень і мит між країнами-учасницями.
2. Встановлення відносно третіх країн єдиного зовнішньоторговельного тарифу та єдиної зовнішньоторговельної політики.
3. Вільне переміщення товарів, праці й капіталу, узгодження економічної політики.
4. Економічні наслідки, що виявляються відразу після створення митного союзу.
5. Економічні наслідки, що виявляються після того, як інтеграція набере силу.
6. Найбільш розвинений тип економічної інтеграції.
7. Система взаємозв’язків в рамках міждержавного внутрішньо- фірмового простору.
8. Економічне об’єднання держав і узгодження національних політик.
9. Ситуація, коли після скасування імпортного мита усередині союзу і встановлення єдиного зовнішньоторговельного тарифу вигіднішим стає придбання товару, виготовленого в межах об’єднання.
10. Ситуація, коли зарубіжний товар країн об’єднання стає дешевшим від місцевого і споживач купує імпортний товар замість вітчизняного.
Поняття:
а) економічний союз;
б) митний союз;
в) ефект створення торгівлі;
г) статичні ефекти;
д) спільний ринок;
е) ефект відхилення торгівлі;
ж) динамічні ефекти;
з) мікрорівень інтеграції;
и) макрорівень інтеграції;
к) зона вільної торгівлі.
Вправа 2.Оберіть єдино правильну відповідь.
1. Усунення тільки торговельних обмежень між країнами-учасницями характерно для:
а) зони вільної торгівлі;
б) митного союзу;
в) економічного союзу;
г) загального ринку.
2. Вільне переміщення товарів, праці, капіталу характерно для:
а) зони вільної торгівлі;
б) митного союзу;
в) преференціальної торговельної угоди;
г) загального ринку.
3. До прояву статичних ефектів інтеграції відноситься:
а) створення і впровадження нових технологій;
б) поліпшення якості товарів;
в) посилення конкурентної боротьби країн об’єднання, яке призводить до обмеження росту цін;
г) скорочення адміністративних витрат на утримання митних і прикордонних служб.
4. До прояву динамічних ефектів інтеграції відноситься:
а) посилення конкурентної боротьби країн об’єднання, яке призводить до обмеження зростання цін;
б) ефект створення торгівлі;
в) ефект відхилення торгівлі;
г) скорочення адміністративних витрат на утримання митних і прикордонних служб.
5. НАФТА об’єднує:
а) Кувейт, ОАЕ, Саудівську Аравію;
б) Китай, В’єтнам, Республіку Корею;
в) Єгипет, Анголу, Лівію;
г) США, Канаду, Мексику.
6. Угоду про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП) підписали:
а) Грузія, Вірменія, Турція;
б) Узбекистан, Казахстан, Таджикистан;
в) Росія, Білорусія, Україна, Казахстан;
г) Україна, Польща, Білорусь.
7. Об’єднання МЕРКОСУР було створено в:
а) 1989 р.;
б) 1994 р.;
в) 1991 р.;
г) 1957 р.
8. Створення наднаціональних органів управління характерне для:
а) митного союзу;
б) зони вільної торгівлі;
в) економічного союзу;
г) преференціальних торговельних угод.
9. Який рівень регіональної інтеграції характеризує система взаємозв’язків, що виникають в рамках міждержавного внутрішньофірмового простору:
а) макрорівень;
б) мезорівень;
в) мікрорівень.
10. В 1989 році було створено:
а) АТЕС;
б) ЕС;
в) НАФТА;
г) СНД.
Вправа 3.Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове.
1. У зоні вільної торгівлі проводиться загальна економічна і валютно-фінансова політика, створюються наддержавні органи управління.
2. У митному союзі забезпечується взаємна конвертованість валют і використання єдиної розрахункової грошової одиниці.
3. Статичні й динамічні ефекти інтеграції виділяв Ліндерт П.
4. МЕРКОСУР – це інтеграційне об’єднання азіатсько-тихоокеанського регіону.
5. Угоду про формування ЄЕП підписали США, Канада і Мексика в 2003 році.
6. Історично першим і найбільш зрілим інтеграційним об’єднанням є Європейський союз.
7. АТЕС було створено з ініціативи Австралії в 1957 році.
8. Об’єктивною основою інтеграції є високий рівень міжнародного поділу праці й інтернаціоналізації виробництва.
9. Зона вільної торгівлі, митний союз, загальний ринок і економічний союз – це форми інтеграційних об’єднань.
10. Процес міжнародної регіональної інтеграції йде лише на макрорівні.