Уряд | Уряд — це колегіальний орган вико- навчої влади держави, наділений загальною компетенцією зі здійснення керівництва державним управлінням

Найпоширеніші назви урядів — «рада (кабінет) міністрів»,
«державна рада», «федеральна рада» тощо — відбивають їхній
колегіальний характер.

Залежно від форми державного правління та обсягу
повноважень парламенту щодо формування уряду розрізня-
ються дві основні моделі формальної процедури створення
уряду: парламентська і позапарламентська. У країнах з
парламентарними і змішаною республіканською формами
правління застосовується парламентський спосіб, за якого


Щу •'•'': Держава — головний інститут політичної системи суспільства

парламент безпосередньо здійснює ті чи інші відповідні
процедури. Повноваження на формування уряду має та
партія чи партійна коаліція, яка за результатами виборів
отримала більшість місць у парламенті. Процедури форму-
вання уряду передбачають спільні дії парламенту і глави
держави, хоча характер і послідовність їхніх дій бувають
різними.

За політичним складом уряд може бути однопартійним,
коаліційним і безпартійним. Однопартійним уряд буває тоді,
коли одна з політичних партій отримала в результаті виборів
абсолютну більшість місць у парламенті чи його нижній
палаті й може сформувати уряд. Коаліційним уряд буває за
умови, коли жодній із партій у результаті виборів не вдалося
отримати в парламенті чи його нижній палаті абсолютної
більшості місць, і формування уряду є результатом ^згоди між
партіями про спільну урядову програму. Безпартійний уряд
створюється в тому разі, коли політичним партіям у
парламенті не вдалося домовитися про створення коаліції, а
розпускати парламент (нижню палату) небажано. Такий уряд
включає фахівців, які можуть бути членами тієї чи іншої
партії, але їхня партійна належність значення не має.
Безпартійний уряд називається ще службовим, діловим або
чиновницьким. Можливе створення й уряду меншості, який
спирається на вибіркову підтримку неурядових партій у
парламенті. Він може бути однопартійним чи коаліційним,
але в будь-якому разі партії, які входять в уряд, більшості в
парламенті не мають.

Позапарламентський спосіб формування урядів застосо-
вується в президентських республіках, де уряд формується
президентом. Роль парламентів при цьому навіть юридичне
є незначною. Глава держави формує уряд, як правило, з
представників своєї партії, хоча іноді в тих чи інших
політичних цілях він включає в уряд окремих представників
інших партій.

До складу уряду, крім його глави, звичайно входять
державні міністри, міністри, міністри без портфеля, держав-
ні (стате)-секретарі. Інститут глави уряду, якого в більшості
країн називають прем'єр-міністром, тобто першим міністром
(від франц. ргетіег — перший), існує лише за парламентар-
них чи змішаних республіканських форм правління, оскільки
в президентських республіках його функції виконує глава


Інституціоналізовані форми політики

держави. Повноваження глави уряду досить широкі. Він
керує діяльністю уряду, відповідає за національну оборону,
забезпечує виконання законів, призначає на військові й
цивільні посади тощо. У країнах зі змішаною республікан-
ською формою правління роль центру урядової організації та
діяльності розподіляється між главою уряду і президентом.

Назва «державний міністр» є досить невизначеною. В
одних країнах ранг державного міністра вищий від звичай-
ного, в інших — нижчий, у третіх — державними міністрами
називаються всі члени уряду. В деяких країнах, крім міністра,
для керівництва міністерством призначається державний
статс-секретар (від нім. Зіааї — держава), який або виконує
функції заступника міністра, або відає певною ділянкою
роботи всередині даного відомства. Міністри без портфеля
не керують якими-небудь відомствами, але на засіданнях
уряду мають право вирішального голосу. Іноді вони
виконують окремі доручення прем'єр-міністра, коор-
динуючи роботу групи міністерств і відомств.

Структурними одиницями уряду є міністерства. У
значній більшості країн структура й кількісний склад уряду
жорстко не фіксуються. Вони визначаються кожного разу
при створенні нового уряду або його реорганізації. Існує
певний «класичний» перелік міністерств, які обов'язково
входять до складу уряду. Це насамперед міністерства вну-
трішніх і закордонних справ, оборони, фінансів, юстиції.

Обсяг повноважень уряду значною мірою залежить від
форми державного правління. Однак за будь-якої форми він
виконує такі основні функції: 1) управління державним
апаратом; 2) виконання законів; 3) нормовстановлююча
діяльність; 4) складання і виконання бюджету; 5) здійснення
зовнішньої політики.

Поділ державної влади

У демократичних суспільствах функ-
ціонування державної влади відбуваєть-
ся на засадах її поділу.