Що ж це таке, чого ви ніяк не можете собі простити?
Важливо пам’ятати!
1. Доти, доки ви не познайомитесь зі своїм КРИТИКОМ і не побачите, яку руйнівну роботу він проводить, ви завжди будете залишатися його жертвою. Коли ви познайомитеся з ним, він перетвориться у вашого союзника і допоможе вам!
2. До КРИТИКА ні в якому разі не можна «повертатися спиною», навіть якщо він перетворився в союзника; у будь-який момент він може знову почати «атакувати».
ПОРІВНЮВаЧ
ПОРІВНЮВАЧ є однією зі сторін КРИТИКА.
Ця енергія:
а) постійно вказує на те, що комусь краще, ніж нам, що хтось заможніший, привабливіший і т.п.;
б) малює нас убогими, нещасливими і жалюгідними, навіть коли справи йдуть успішно;
в) завжди помічає: що все давно зробили до нас і краще за нас, а ми спізнилися.
ДОГОДЖУВАльник
Його функція догоджати іншим на шкоду власним потребам.
Важливо пам’ятати!
1. Коли ДОГОДЖУВАЛЬНИК бере контроль над свідомістю, людина не може сказати «ні», з яким би проханням до неї не зверталися.
2. Коли нормальні потреби людини залишаються незадоволеними, починає підсилюватися протилежна ДОГОДЖУВАЛЬНИКУ енергія – егоїстична, що трансформується в гнів, який рано чи пізно звільниться назовні, перетворюючи життя людини у пекло.
ДОБРА МАМА
Ця енергія являє собою різновид батьківських «Я» і належить до базових субособистостей, які займають центральне місце у взаєминах між людьми.
ДОБРА МАМА – найбільш приваблива субособистість для людини. У суспільстві вважається, що така МАМА повинна знаходитися поруч, вона – любляча, віддає всю себе і завжди підтримує когось у важку хвилину. Жінка, яка ототожнює себе з цією енергією, спочатку почуває себе дуже добре, тому що постійно відчуває себе реалізованою.
Якщо ж субособистість «ДОБРОЇ МАМИ» повністю опановує свідомістю, то в цьому випадку жінка стає начебто замкненою в пастку залежними від неї родичами і друзями. У неї не залишається жодного вибору, крім того, як нескінченно віддавати свої сили іншим, а це вкрай виснажує її фізичний і психічний потенціал.
Але найцікавіше відбувається в сфері взаємин ДОБРОЇ МАМИ з членами родини. Коли жінка ототожнює себе з занадто турботливою ДОБРОЮ МАМОЮ, інші члени родини автоматично переключаються в дитячі субособистості, щоб дати їй можливість доглядати за ними. Діти такої матері виростають егоїстичними і грубими, тому що їм потрібно врівноважувати те, що ДОБРА МАМА придушує у себе всередині. Так працює закон дуальності.
Від цієї субособистості йде таке тепло і така турбота, що всі члени родини починають позасвідомо почувати свою провину за те, що вона така гарна і жертвує собою заради них – поганих і егоїстів.
ДОБРА МАМА повністю позбавляє самостійності членів своєї родини, які приречені в її присутності відігравати роль егоїстів. Так розгортається драма, яка згодом приводить до «вибуху».
ГНІВЛИВА МАМА
Ця субособистість асоціюється з потребами его і завжди супроводжує ДОБРУ МАМУ, якщо та бере повний контроль над свідомістю.
ГНІВЛИВА МАМА накопичує гнів і роздратування, спостерігаючи за діями ДОБРОЇ МАМИ. Згодом негативні емоції починають прориватися назовні, вносячи сум’яття і руйнування в життя жінки.
Жінці слід пам’ятати – ГНІВЛИВА МАМА з’являється для того, щоб урівноважити протилежну енергію, з якою односторонньо вона себе ототожнює.
3. Субособистість внутрішньої вразливої дитини
Існують три складові ВНУТРІШНЬОЇ ДИТИНИ, що живуть у кожному з нас, і всі вони дуже важливі: ВРАЗЛИВА ДИТИНА, ІГРУНЧИК і ЧАРІВНИК.
ВРАЗЛИВА ДИТИНА несе в собі стан повної відкритості світу, чутливість і сприйнятливість. Її почуття легко поранити, і вона відчуває страх, що її можуть покинути, залишити одну, і страх перед багатьма іншими речами.
ДИТИНА-ІГРУНЧИК знає, як грати, що цілком зрозуміло, тому що всі діти знають, як грати.
ДИТИНА-ЧАРІВНИК – це дитя уяви і фантазій. Це дитина нашої правої півкулі. З нею пов’язана наша інтуїція і творча уява, а також спроможність проникати за межі видимих речей. Вона дуже сором’язлива. (Базові «Я» пригнічують її з самого раннього віку).
Запам’ятайте! Діти «нашого внутрішнього світу» знають, як бути і жити, у той час як базові «Я» знають тільки, як робити і як діяти.
Зцілення взаємин зі своєю ВНУТРІШНЬОЮ ДИТИНОЮ – це один з найбільш важливих кроків у розвитку індивідуальної свідомості. Тут знаходиться ключ до емоційного оздоровлення, оскільки ДИТИНА – найбільш глибока частина нашої особистості. Поки ми не знайдемо підхід до своєї ВНУТРІШНЬОЇ ДИТИНИ, поки не навчимося виражати її потреби і почуття, доти нам буде важко налагодити справжню близькість у стосунках з іншими людьми. ДИТИНА – це та наша частина, яка вміє грати, веселитися і насолоджуватися життям. Без життєрадісної дитячої енергії життя стає занадто серйозним і тьмяним.
Оскільки ДИТИНА є першим рівнем особистості, то ця субособистість тісно пов’язана з нашою духовною сутністю. Прийняття ВНУТРІШНЬОЇ ДИТИНИ відчиняє двері до нашої душі, до невичерпного джерела нашої творчості, природної мудрості і духовного благополуччя. Втрата ВНУТРІШНЬОЇ ДИТИНИ – велика трагедія для людини, тому що разом з нею втрачається чутливість і глибина взаємин.
Прийміть свою ВНУТРІШНЮ ДИТИНУ з радістю, влаштуйте їй свято. Скажіть їй чудові слова. Робіть це щодня і побачите, що відбудеться.
Якщо ви відмовляєтеся говорити слова любові своїй ВНУТРІШНІЙ ДИТИНІ, значить, у вас є образа. Отже, ви ще не можете простити себе за щось.
Що ж це таке, чого ви ніяк не можете собі простити?
Що б це не було, відпустіть це почуття на свободу, дозвольте йому піти.
Вам доведеться провести «в компанії самого себе» все життя. І доти, доки ви не полюбите свою ВНУТРІШНЮ ДИТИНУ, іншим людям буде дуже важко полюбити вас. Прийміть себе, не ставлячи умов і з відкритим серцем. Ми прийшли в цей світ для того, щоб захоплюватися своєю незвичайністю і вчитися радіти життю.
3. Інтегративний підхід до управління психічним здоров’ям полягає в тому, щоб опанувати, з одного боку, своїми базовими «Я», а з іншого – Вразливою дитиною. Тоді ви знайдете рівновагу і зможете безпечно просуватися вперед.
Будь-яке однобоке ототожнення себе з силою або слабкістю викличе кризу у вашому житті.
Наприклад, ви ототожнились із силовим, впевненим у собі «Я». До речі, ознакою такого ототожнення є почуття задоволення собою. Ви ведете свій бізнес, купуєте, продаєте, призначаєте зустрічі і т.п. Ваша ВНУТРІШНЯ ДИТИНА говорить вам: «Дивись, ти тут не врахував цих обставин, там ти занадто рвеш, треба почекати, а ось тут варто зайнятися освітою, щоб ліквідувати прогалину у знаннях». Ці слова ви розцінюєте, як «ознаку слабкості і страху», придушуєте цей голос і в результаті програєте в якій-небудь дуже важливій для вас угоді або у взаєминах з іншою людиною.
4. заперечувальні (інстинктуальні) «Я»
(Гнів, сексуальна енергія, амбіції, здоровий егоїзм тощо)
Заперечувальні або інстинктуальні «Я» – це ті енергії, які ми придушуємо в собі за допомогою базових «Я». Базові «Я» вважають, що вихід інстинктуальних «Я» на поверхню свідомості загрожує чимось страшним і жахливим, і малюють людині це страшне і жахливе.
Важливо пам’ятати!Коли інстинктуальні енергії заперечуються, вони згодом починають набирати силу і їхня інтенсивність зростає так, що, зрештою, вони або обертаються проти нас самих, або діють через нас руйнівним способом, перетворюючись у так звані «демонічні» енергії.
В індуїзмі існує триєдність Брахми – Творця, Вишни – Охоронця і Шиви – Руйнівника. Пересічній людині поклоніння «Руйнівникові», одночасно із поклонінням «Творцю», може здатися досить моторошним. І все ж таки ця концепція являє собою глибоке розуміння природних протилежностей у житті – життя вміщує в собі і смерть, і відродження. Старі форми постійно руйнуються і знищуються, поступаючись новому. Насправді, Шива – це всесвітній танцюрист, заступник музики, танцю, мистецтв. Не даремно говорять, що його танцем рухається Всесвіт.
Щоб ви могли краще зрозуміти, про що йде мова, звернемося до стародавнього грецького міфу про царя Пенфея.
«Колись дуже давно в Стародавній Греції, у місті Фіви, жив цар Пенфей. Він був вихований у суворому поклонінні Аполлону, що вважався в той час головним богом. І треба ж було такому трапитись, що саме в той же час, коли правив цар Пенфей, у Грецію почав проникати культ бога Діоніса, який уособлював собою живильну силу землі, родючість, виноробство.
Послідовники цього культу пили вино, влаштовували оргії і робили дії, які порушували всі правила помірності, стриманості і тверезого способу життя. Діонісові поклонялися, впадаючи в екстаз, шаленіючи і творячи інші непристойності, гідні осудження в очах шанувальників раціонального і суворого бога Аполлона. Звичайно ж, подібні ритуали не могли сподобатися царю Пенфею, і він став активно чинити опір приходу нового культу на свою землю. Драма почала розгортатися.
Нагадаємо, що головне правило, яке існує в цьому світі енергій і регулює його цілісність, полягає в наступному: те, що ми заперечуємо, стає нашою долею.(І це цілком справедливо, інакше все давно розсипалося б на шматочки).
Якось Діоніс з’явився перед світлими очима царя Пенфея і сказав йому: «Я бачу, цар, ти не любиш мене і нехтуєш мною. Це дуже прикро але ти знаходишся в особливо неприємному становищі. Та я, фактично, вже тут, і тобі нічого не залишається, як укласти зі мною мирну угоду, тому що я прийшов сюди, щоб залишитися.
У мене до тебе є справедлива, на мій погляд, пропозиція: я хочу, щоб ти вивчив маленький танець на мою честь, от і все. Як бачиш, все не так жахливо. Але якщо ти відмовишся зробити це, тоді, на жаль, тобі доведеться станцювати великий танець, і за наслідки будеш відповідати тільки ти сам».
Цар Пенфей розлютився від вимог цього молодого вискочки. Він звелів вигнати Діоніса зі свого будинку і наказав йому – більше не з’являтися в його володіннях.
Згодом, вночі, послідовники Діоніса зібралися для чергового ритуалу на його честь. Вони, як завжди, напилися вина і, збожеволівши, носилися лісом, виконуючи дикі і непристойні дії. Цар Пенфей, обурений тим, що відбувається, вирішив утрутитися і припинити оргії. А треба сказати, він не знав, що його мати і дружина були послідовницями культу бога Діоніса. У ту ніч вони теж брали участь у цьому збіговиську – напилися і разом з усіма веселилися, славлячи свого бога.
Мати Пенфея, побачивши свого сина, з п’яних очей прийняла його за лева, що зайшов в їхній ліс на шум. Вона схопила списа і метнула його в царя, вбивши наповал. Потім відрізала йому голову і, насадивши її на спис, із танцями пройшла по всім Фівам, вигукуючи: «Дивіться, дивіться, от лев, якого я вбила! ».
Так цар Пенфей, який відмовився станцювати маленький танець для бога Діоніса, змушений був станцювати великий танець, як йому і було обіцяно.
– Дії яких законів ілюструє цей міф?
Закон Заперечення
Якщо ми не даємо виходу якійсь енергії, заперечуємо, не приймаємо її, вона обов'язково з'явиться назовні у вигляді якоїсь ситуації, речі або людини і буде переслідувати нас доти, доки ми не побачимо, не приймемо і не погодимося з її існуванням.
Енергія, яку ми заперечуємо і витісняємо, починає діяти проти нас.
Те, що ми заперечуємо, стає нашою долею.
Наше завдання – відкрити і знайти в собі всі існуючі енергії (субособистості), віддаючи кожній із них належне і шануючи кожну, як свою рівноправну частину. Це і буде нашим «маленьким танцем». Причому, визнавати щось – не означає проживати це насправді. Визнавати в собі, наприклад, агресивну енергію, не значить ставати вбивцею.
Наприклад, ви виявляєте в собі егоїстичну енергію, яка здається вам негативною, і ви дивуєтеся: «Чому я маю шанувати і визнавати цю частину себе? Я не хочу бути егоїстичним і неуважним до інших людей і докладу всіх зусиль, щоб позбутися цієї енергії». Однак ви не в силах звільнитися від жодної своєї частини. Ви можете продовжувати заперечувати і придушувати свої так звані негативні «Я», але тоді у вашому житті виникне багато проблем. Поміркуйте ось над чим: якщо ваше базове «Я» – турботливе, чуйне, віддає весь свій час іншим, то чи не занадто багато ви віддаєте? Зрештою це «висушить» вас так, що вам більше нічого буде віддавати...
Віддаючи занадто багато, ви втрачаєте рівновагу і позбавляєтеся сили. Силу і рівновагу можна відновити, налагодивши зв’язок із почуттям здорового егоїзму, тобто навчившись задовольняти свої власні потреби. Навчившись піклуватися про себе, ви зможете більше допомагати іншим!
Таким чином, прийняття своїх заперечувальних енергій означає не ототожнення з ними, а їх врівноваження.
Закон Прийняття
Наскільки ми приймаємо в собі «щось», настільки це «щось» передає нам свою силу, і в нас з'являється вдвічі більше сил. (У наше розпорядження надходить сила, яка раніше витрачалася нами на утримання заперечувальної енергії плюс власна сила самої заперечувальної енергії. Тому ми виграємо двічі).
- А що відбудеться, якщо ми приймемо себе повністю?
Зазвичай жодна людина не належить собі повністю. Йдеться про так званих нормальних людей. У кожної людини присутні страхи, душевні травми, шаблони поведінки, субособистості зі своїми програмами. І якщо ми цього не усвідомлюємо, то перетворюємося в слухняних «роботів», які підкоряються командам пануючої субособистості.
Із цього становища є тільки один вихід – починати усвідомлювати свою внутрішню реальність. Навчиться бути присутнім при тому, що відбувається. Навчиться бути Тут і Зараз. Наприклад, ви переживаєте гнів, але спокійно усвідомлюйте це, даєте своєму гніву текти; ви ревнуєте, бачите це і дозволяєте цим почуттям бути, переживаєте їх, не намагаючись побороти чи позбутися їх.
Що значить «дозволити почуттям бути»?
«Дозволити почуттям бути» означає ясно розглянути свої переживання. Ось це – страх, а це – гнів, це – радість, а це – любов, ось це – депресія, а це – ненависть, це – ревнощі тощо. Але крім перерахованого, там є й щось інше. Є жалощі до себе, є захват. Усе це різні стани Розуму. І наше завдання – навчитися ставитися до різних станів Розуму (субособистостей) з величезною часткою врівноваженості і мудрістю.
Жодна із субособистостей (енергій) не є гарною чи поганою, навіть якщо вона виривається назовні і породжує хаос у нашому житті. Не оцінюйте, не критикуйте себе. Починайте вчитися приймати свої енергії, починайте осмислювати те, що відбулося і чому це відбулося. Вчиться любити і приймати в собі все. Це єдиний спосіб змінити що-небудь у своєму житті. Ставлячись вороже до своїх енергій, ми тільки підсилюємо їх.
Якщо все навколо є Розум, як говорять на Сході, тоді всі енергії, всі субособистості існували зі споконвічних часів – це ще одна причина не шукати винних.
Таким чином, управління індивідуальним психічним здоров’ям може відбутися, коли ми чітко бачимо, що нами рухає в тому чи іншому випадку. І це вже ми управляємо, а не наші субособистості, базові чи заперечувальні.
Щоб ефективно управляти своєю психікою вам необхідно постійно усвідомлювати всі свої субособистості. Для цього в тій чи іншій ситуації запитуйте себе:
- Хто зараз говорить?
- Хто зараз відчуває?
- Хто зараз діє?
Більш докладну інформацію про субособистості ви зможете знайти в книзі Хел і Сідри Стоун «Знайомство з нашими «Я»».
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. У чому полягає основна ідея інтегративного підходу до психічного оздоровлення?
2. Як відбувається формування шарів особистості?
3. У чому полягає цінність знайомства людини зі своїми субособистостями?
4. Розуміння яких законів і принципів забезпечує гармонізацію взаємин між субособистостями?
5. Від чого залежить ефективність управління психічним здоров’ям?