Список використаних джерел. Зміст подають на початку курсової роботи
План роботи (Додаток 2)
Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.
3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)
Якщо в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.
Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
Вступ
Розкриває сутність і значущість зазначеної теми, яка займає центральне місце в курсовій роботі, та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми.
Далі подають загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності.
Актуальність теми
Шляхом аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи.
Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількомареченнями висловити головне – сутність головного питання теми.
Мета і завдання дослідження
Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на саму мету.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію. Як правило це загальні процеси та явища, у площані яких знаходиться досліджувана тема. Наприклад: держава, державна влада, суспільство, право, правотворчість.
Предмет дослідження – міститься в межах об’єкта і є його складовою.
Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього повинна бути спрямована основна увага автора, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка фіксується на титульному аркуші як її назва. Наприклад: функції держави, механізм держави, політична організація, законотворчість, правова поведінка.
Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Приклади методів: діалектичний, метафізичний, історичний, порівняльно-правовий, логічний, системний.
ВСІ ЗАЗНАЧЕНІ ЕЛЕМЕНТИ ВСТУПУ ВІДОБРАЖАТИ ОБОВ’ЯЗКОВО!
Основна частина
Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Підрозділи, пункти та підпункти нумеруються за текстом, продовжуються через один інтервал після закінчення попереднього тексту.
Висновки
Відповідають на ті запитання, які були поставлені у вступній частині курсової роботи, а саме: як був розглянутий об’єкт курсової роботи, що стало предметом роботи, чи досягнуті мета та завдання роботи, як були використані методи. Також висновки повинні містити рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів.
Список використаних джерел
Список використаних джерел слід розміщувати у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований для написання курсових робіт. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (див. додаток 3).
У тескті роботи посилання оформлюються таким чином: [1, С. 128]. Де 1 – номер джерела у списку використаної літератури, а С. 128 – сторінка цього джерела, де міститься використана інформація.
ПОСИЛАННЯ НА ВИКОРИСТАНУ ЛІТЕРАТУРУ РОБИТИ ОБОВ’ЯЗКОВО!
Додатки
За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:
- таблиці допоміжних цифрових даних;
- ілюстрації допоміжного характеру.
3. Система оцінки ЯКОСТІ
ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1. Система оцінювання курсової роботи з курсу «Теорія держави і права» для студентів денної та заочної форм навчання виглядає так:
| Бали | Критерії оцінювання | нац. шкала | ECTS |
| 90 – 100 | відмінний захист майже без помилок | A | |
| 82 – 89 | якісний захист із незначними помилками | B | |
| 75 – 81 | захист вище середніх стандартів, але з деякими помилками | C | |
| 67 – 74 | в цілому змістовний захист зі значними помилками | D | |
| 60 – 66 | захист відповідає мінімальним критеріям | E | |
| Менше 60 | незадовільний захист | - |
3.2. Система оцінювання курсової роботи з курсу «Теорія держави і права» для слухачів (працівників ОВС) може здійснюватись за національною шкалою та виглядає так:
«5» - відмінний, обгрунтований захист із чіткою логічною, структурою та наведеними прикладами;
«4» - якісний захист з деякими незначними, не грубими помилками;
«3» - захист відповідає мінімальним критеріям зі значними помилками;
«0» - незадовільний захист, або відсутність відповіді
4. ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ
1. Теорія держави і права як наука.
2. Історичні типи держав: порівняльний аналіз.
3. Функції держави.
4. Теорії виникнення держави і права.
5. Суб`єкти правових відносин.
6. Механізм держави: поняття ознаки, структура.
7. Поняття та види форми правління держави.
8. Поняття та форми територіального (державного) устрою держави.
9. Поняття та види політичних режимів.
10. Теорія розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову.
11. Поняття, структура та функції громадянського суспільства.
12. Правова держава, як основа побудови демократичного суспільства.
13. Політична система суспільства, її значення у формуванні правової держави.
14. Історичні типи права.
15. Поняття, структура та види норм права.
16. Право в системі соціальних норм.
17. Види тлумачення права за суб’єктами тлумачення та за обсягом тлумачення норм права.
18. Способи тлумачення норм права.
19. Сучасне розуміння правотворчості, його принципи і види.
20. Правовідносини: структура, ознаки, види.
21. Поняття правопорушення, його склад та види.
22. Механізм застосування норм права.
23. Роль правоохоронних органів у зміцненні законності та правопорядку.
24. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, принципи та види.
25. Система права та система законодавства.
26. Правосвідомість.
27. Види джерел (форм) права.
28. Місце закону в системі нормативно-правових актів, його значення в розвитку суспільства.
29. Романо-германська правова система.
30. Англо-саксонська правова система.
5. ОРІЕНТОВНІ ПЛАНИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЛІТЕРАТУРА ДО КОЖНОЇ З ТЕМ
ТЕМА № 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК НАУКА
Орієнтовний план
1. Поняття теорії держави і права.
2. Предмет та методологія теорії держави і права.
3. Функції теорії держави і права як юридичної науки.
4. Роль та місце теорії держави і права у системі юридичних наук.
Методичні рекомендації
Приступаючи до вивчення будь-якої науки, слід визначити такі основні моменти, як поняття, предмет, метод, функція науки. У цьому випадку вивчення такої науки, як теорія держави та права (ТДП), не є винятком. Теорія держави та права також потребує ретельного поглибленого вивчення предмета, методів та функцій. Усього того, що може відповісти на запитання: які явища привертають увагу науки, яким способом вивчаються ці явища, досягнення яких цілей ставить перед собою ТДП?
Студентам та слухачам під час роботи над цією темою пропонується розглянути та проаналізувати історію становлення та розвитку поняття теорії держави і права, коли настала потреба у введенні цього терміна в наукову літературу і як з часом проходили зміни в його трактуванні. Крім того необхідно звернути увагу на визначення предмета та методів ТДП, показати, які методи було запозичено з інших юридичних наук, а які з’явилися самостійно. Говорячи про методи, слід показати їх у гармонічному поєднанні, розглянути термін “методологія”. Розкриваючи 3-є питання, слід зазначити, що саме функції науки є поштовхом, який увесь час направляє дослідника до вирішення різноманітних завдань. Функції, як і методи, потрібно показувати у постійному зв’язку та взаємодії, тому що тільки комплексний системний підхід надасть змогу розглянути проблему з усіх боків. Третє питання, як і інші, також є дуже важливим, оскільки саме взаємодія, пошук та знаходження загальних рис, відокремлення ексклюзивних положень підкреслюють важливість та індивідуальність кожної науки. Слід також пам’ятати, що саме в теорії держави та права зароджувалися основні юридичні терміни, які потім були запозичені і знайшли своє місце в галузевих юридичних науках.
Література
1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006..
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008
3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006.
4. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
5. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
7. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
8. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
9. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997.
10. Сурилов А.В. Теория государства и права: Учебное пособие. – К.; Одесса: Выща школа, 1989.
11. Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997
12. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996.
13. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999.
14. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998.
15. Полешко А. Методологии правовой науки и правоприменительной практики - надлежащее внимание // Право України. – 1996. – № 12. – С. 25.
16. Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов /Под общ.ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА.М), 2002.
17. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. профессора В.Г. Стрекозова. – М.: «Дабахов, Ткачёв, Димов», 1995.
18. Глебов А.П. Новое поколение учебников по теории государства и права // Государство и право. – 1997. – № 4. – С. 63-69.
ТЕМА № 2. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ДЕРЖАВ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
Орієнтовний план