Користуватися такою індукцією слід не тільки для відкриття аксіом, а й для визначення цілих понять

 

Варіант 27

1. Початковим періодом середньовічної філософії була патристика. Ні

2. Ідею надлюдини ввів у філософію Ф.Ніцше. Так

3. Переконання, що людина від природи є егоїстичною істотою, належить Т.Гоббсу. Так

4. Засновником ірраціоналізму вважають О.Конта. Ні

5.Сократ вважав, що всі речі складаються із атомів та порожнечі. Ні

6. Згідно позиції емпіризму основою правильних, надійних знань є: а)досвід;

7. Згідно вченню Платона:в) ідея нематеріальна і осяжна розумом.

8. Хто з даних філософів є відомим діячем епохи Просвітництва: а)Ж.-Ж. Руссо;

9. Філософське обґрунтування ідеї розвитку Г.Гегелем базувалось на тому, що вона: в) подавала усі процеси дійсності через єдиний усезагальний зв'язок.

10. В середині XIX ст. у європейському світогляді: в) з'явилися ознаки некласичності.

ТЕСТИ В. 1. Теза Рене Декарта "Я мислю, отже я існую", запроваджена ним для пояснення можливостей людського пізнання, має такий сенс А) шукаючи самоочевидні і вихідні ідеї, що не ! викликають ніякого сумніву, І Декарт подає здатність І людини сумніватися як її І мислення, а від мислення і переходить до його суб'єкта, і істоти, яка мислить, і вважає, що у сумніві ми знаходимо | незаперечне положення, від | якого далі зможемо І вибудовувати істинні знання.

2. Характерними парадигамальними особливостями філософського мислення Відродження: Б) всі якості світу не лише зосереджені в людині, а й через людину виходять у виявлення, усвідомлення, тому людина постає центром та світу (антропоцентризм); усі явища світу наділені душею, оскільки саме світова душа постає джерелом життя та активності космосу (панпсихізм); залу­чення геометрично-матема­тичного апарату до розв'язання , натурфілософських проблем.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:

СОКРАТ. Ти можеш уподібнити нашу людську природу у

А) Тіні,як сказано в цьому уривку, це різноманітне начиння,статуї,зображення живих істот,зроблені з каменю і дерева, які спеціально проносять біля ув’язнених так, щоб їм було це видно. Ув’язнені швидше всього ніколи такого не бачили,тому щоразу коли біля них це проносили,вони із захопленням на це все дивились. Хоча це для них була і впевному сенсі мука,бо невідомо чи взагалі вони колись зможуть побачити чи поласувати таким на свободі.

Б) В уривку сказано, що це кайдани невігластва,звільняючись від цих кайданів,зцілюєшся від нього. Бо саме ці кайдани не дозволяли людям побачити істину.

В) Я вважаю,що шлях до правильного бачення і розуміння дійсності це коли людина може вільно рухатись, дивитися ‘‘на світло’’, бо їй не заважають вже жодні кайдани, і згідно побаченого вже роздумувати, роботи різноманітті висновки про побачене.

Г) Після довгого ув’язнення, коли людина майже не могла рухатись, дивитися на світло, з самого початку їй би довелось дуже важко через пристосування до нових, кращих умов, через відкриття нових можливостей, адже в підземеллі з часом привикається до всього, що там відбувалося і це вже вважалось нормою,таким як має бути, тобто відмінним від того, що люди мають на свободі.

 

Варіант 28

1. Теза «Бути - значить бути сприйнятим» належить Дж.Берклі. Так

2. Поняття «діалектики» ввів у філософію Ф.Ніцше. Ні

3. Філософія Платона базується на базових ідеях Арістотеля. Ні

4. Філософія, що захищала християнство від критики з боку античної спільносте, називалася схоластика. Ні

5.І.Кант був засновником німецької класичної філософії. Так

6. Згідно Аристотелю, до причин виникнення речей належать: А

7. Суперечка середньовічних філософів номіналістів та реалістів стосувалася проблеми: В

8. Хто з даних філософів Нового часу вважав, що існує єдина субстанція Б

9.Три фази розвитку людства (теологічна, метафізична, позитивна) були сформульовані :А

10.Яку з перерахованих рис приписує А.Шопенгауер світовій волі: б)ірраціональна;

ТЕСТИ В. 1. Пантеїзм як філософська позиція, поширена в епоху Відродження та пізніше, була неприйнятною для християнського світобачення внаслідок того, що:

В) це є філософська доктрина, яка стверджує, що Всесвіт є ідентичним з Богом, що Бог присутній в усіх явищах світу; тобто тут відбувається редукція Бога до природи, до окремих речей, а Всесвіту до Бога; природний світ, включаючи людину, вважається частиною божества, а тому сам Бог зазнає усіх змін та пригод, що є характерними для створених речей.

2. Феномен, за Е.Гуссерлем - це:

А) те єдине, що надане нам у досвіді свідомості, те, що нам реально з'являється, єдина форма виявлення реальності у свідомості та для свідомості; феномен не показує нічого, окрім себе самого, і не існує окремо речей, а окремо - свідомості.

Г) Завдання з опрацювання філософських текстів: « ..Під субстанцією я розумію те, що існує саме в собі і уявляється

А) Субстанція-це…(є в уривку)

За концепцією Спінози, субстанція-вчення про загальні засади світу-це надійний фундамент систематичної філософії, вона є єдиною і всеохоплюючою, яка включає в свій зміст всі можливі явища дійсності.