Тема 2. Галицько-Волинська держава

ББК 63.3 (4УКР)

Від упорядників

Шановні студенти! Ви розпочинаєте вивчення нормативного курсу “Історія України”, метою якого є формування всебічно розвинутої та соціально активної особистості.

Завдання курсу полягає в тому, щоб дати глибокі знання історичному розвитку українського народу, його державності та внеску в загальнолюдську скарбницю цінностей, сформувати національний менталітет, історичну свідомість, творчі, пізнавальні навики підходу до оцінки історичного минулого та уміння орієнтуватися у протистоянні політичних сил реального сьогодення.

Типова програма підготовки фахівців у вищих навчальних закладах з урахуванням вимог кредитно-модульної системи за Болонським процесом передбачає набуття знань не лише під час лекцій та семінарських занять але й у процесі самостійної роботи студентів. Тому значну частину матеріалів з історії України вам доведеться опрацьовувати самотужки. Контроль за самостійною роботою бути здійснюватись через тестові завдання, творчої роботи, реферати, есе.

Для отримання успішних результатів Вам слід пам’ятати певні умови та вимоги:

* Курс історії України студенти слухають 1 семестр. Він поділений на лекції (17 год.) та семінари (17 год.).

* На лекціях студенти отримують основні теоретичні знання з курсу, а на семінарських поглиблено вивчають проблемні аспекти української історії. Щоб ефективно працювати, слід ретельно готуватися до занять, опрацьовувати широке коло наукової літератури, брати активну участь в обговоренні питань, що виносяться на семінар.

* Щоб успішно завершити вивчення курсу історії України, студентами слід пам‘ятати, що він поділений на два модулі. Наприкінці кожного модуля обов‘язковий модульний контроль. Завершується курс семестровим контролем – іспитом.

* Упродовж семестру студент може набрати максимально 70 балів, на іспиті – 30 балів, всього 100.

* Розподіл семестрових балів: два обов‘язкові модульні контролі (10 балів кожен), робота на семінарах (25 балів у кожному модулі), тобто 35 балів за кожен модуль.

* Пропуски лекцій та семінарів обов‘язково відпрацьовуються впродовж одного тижня. За умови невідпрацювання, студент не допускається до складання модульної контрольної роботи.

* Пропуск модульної контрольної роботи без поважної причини означає, що студент набирає 0 балів. Пропустивши модульну контрольну роботу з поважної причини, студент має право скласти її у термін, визначений деканатом.

* Слід запам‘ятати критерії, які використовуються викладачами для поточного та модульного контролю, ретельно їх фіксувати. Зокрема, при відповіді на семінарському занятті:

1-2 бали – наявність конспекту, але відмова студента відповідати.

3-4 бали – поверхове володіння темою, знання окремих фактів, однак відсутній зв‘язок між ними, немає розуміння єдиного історичного процесу.

5-6 балів – репродуктивне відтворення фактів конспекту без розуміння причинно-наслідкових зв‘язків, механічне читання конспекту.

7-8 балів – самостійна продумана відповідь з використанням документів, участь у дискусіях, аргументоване відстоювання своєї думки, однак відсутній глибокий аналіз історичного процесу чи історичного явища, немає висновків.

9-10 балів – ґрунтовна, самостійна творча відповідь з широким аналізом документів, використанням нової літератури, вміння робити аргументовані висновки.

* Студент повинен широко використовувати додаткові можливості для накопичення балів. Наприклад, на семінарі максимально студент може отримати за окремі види роботи:

– тестування, самостійна робота – 2 бали;

– відповіді при фронтальному опитуванні – 5 балів;

– складання хронологічних та генеалогічних таблиць – 2 бали.

 

* Якщо студент набрав менше 35 балів за семестр, він не допускається до складання іспиту і мусить повторно прослухати курс історії України.

* Підсумкова оцінка за курс історії України (2 модулі + іспит) виводиться відповідно до такої системи оцінювання:

 

Сума балів від максимально можливих Оцінювання в системі ECTS Оцінка Примітка
90-100 А 5 (відмінно)  
82-89 В 4 (добре)  
75-81 С 4 (добре)  
69-74 D 3 (задовільно)  
60-68 E 3 (задовільно)  
35-59 FX 2 (незадовільно) З можливістю повторного складання
0-34 F 2 (незадовільно) З обов’язковим повторним курсом

 

Рекомендації для студентів

щодо підготовки до семінарських занять

Історія України займає одне з провідних місць серед навчальних дисциплін, які вивчають студенти вищих навчальних закладів. Основними формами вивчення даного предмету є лекції, семінарські заняття та самостійна робота студентів. Вони повинні систематично відвідувати лекції, семінарські заняття, готуватись до них, брати активну участь у обговоренні питань, готувати реферати, повідомлення, давати оцінки подіям та явищам, робити обґрунтовані висновки, узагальнення, захищати свої погляди, пов’язувати програмний матеріал з сучасністю та державотворчими процесами.

Розпочинаючи вивчення тієї чи іншої праці, студенту слід ознайомитися з історичними обставинами її написання. В цьому може допомогти додаткова література та довідково-науковий апарат, який є практично у кожній монографії.

Доречно також уважно ознайомитись з примітками автора тексту. Корисно розглянути план праці, що дає можливість уявити порядок, в якому слід вивчати тему. Рекомендовану працю слід читати повністю. Читання уривків не дає можливості засвоїти все багатство ідеї твору. Студент повинен уміти застосовувати ці ідеї на практиці для аналізу суспільних явищ, подій, процесів.

Важливим етапом підготовки до практичних занять є конспектування першоджерел. Ця частина роботи починається із складання плану праці, яку проробляють. Конспект будується відповідно до цього плану. Розпочинаючи конспектування, слід зразу ж записати прізвище автора твору, повну назву праці, вказати рік і місце її написання чи видання, виділивши це як заголовок до конспекту парці.

До конспекту слід записувати не лише окремі думки, а й цифрові дані, дати, кількісні показники, відсотки, на основі яких можна складати діаграми, схеми, таблиці та ін.

Конспект слід вести охайно, оформити його заголовок, відкреслити поля, вказувати дату проведення записів. Доцільно виділяти в ньому найбільш важливі місця і положення різними способами залежно від їх значення. При конспектуванні з метою економії часу можна користуватись загальноприйнятими, доступними для всіх скороченнями (напр.: сільське господарство – с/г; революція – рев.).

Готуючись до занять, важливо звертатися до мемуарної літератури і мистецтва, в яких відображено окремі періоди і події української історії. Завершальним етапом у підготовці студентів до практичних занять є складання тексту виступу у формі доповіді, реферату, поширеного плану чи тез.

Виступ студента на семінарі повинен бути розрахований на 8-10 хв. з одного питання, а доповнення – на 4-5 хв. Якщо студент бере слово не першим, то слід дати оцінку попереднім виступам. Рекомендується не читати записи, а користуватися ними лише при цитуванні або наведенні цифрових даних тощо.

Щоб відповідь студента була повноцінною, він (вона) повинен (повинна) вміти:

– глибоко і всебічно розкрити суть питання;

– пов’язати його з сучасністю, з місцевою проблематикою;

– при можливості залучити твори художньої літератури і мистецтва, мемуари та ін.;

– показати значення питання, що розглядається;

– об’єктивно аналізувати виступи своїх колег-студентів;

– зробити після кожного виступу короткі висновки і узагальнення.

Раціонально організована робота студентів при підготовці до практичних занять сприятиме міцному, систематичному, свідомому засвоєнню ними матеріалу з вітчизняної історії.

 

 

Програма

з нормативного курсу “Історія України”

Тема 1. Київська Русь.

Формування феодальних відносин і утворення ранньофеодальної держави України-Русі. Походження назви “Русь”. Київ. “Норманська теорія” походження державності у східних слов’ян та її оцінка в сучасній історіографії.

Розширення і зміцнення Київської держави наприкінці ІХ–Х ст. Розквіт Київської Русі наприкінці Х – першій половині XI ст. Хрещення Київської Русі. Феодальна роздробленість Київської Русі. Політичний і соціально-економічний розвиток князівств у XII – першій половині XIII ст. Формування української народності. Причини роздроблення Київської Русі. Політичний лад князівств. Соціально-економічні відносини. Князівства Середнього Подніпров’я.

Боротьба з монголо-татарською навалою. Перші завойовницькі походи монголо-татар. Битва на р.Калці. Навала Батия та завоювання монголо-татарами українських земель. Героїчний опір навалі. Золотоординське іго на Подніпров’ї.

Культура Київської Русі. Усна народна творчість.

Історичне значення Київської Русі. Місце Київської Русі в історії народів Східної Європи. Міжнародне значення Київської Русі.

 

Тема 2. Галицько-Волинська держава.

Економічне і політичне зміцнення Галицького князівства. Ярослав Осмомисл. Волинське князівство. Роман Мстиславович. Утворення Галицько-Волинського князівства і його розвиток в 1199–1240 рр. Внутрішня і зовнішня політика князів Романа Мстиславовича та Данила Романовича. Монголо-татарська навала на Галицько-Волинське князівство.

Залежність Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди. Боротьба проти монголо-татар після навали Батия. Галицьке-Волинське князівство наприкінці XIII – в другій половині ХІV ст. Його стосунки з сусідніми державами. Релігійне життя.

Розвиток культури Галицько-Волинської Русі в період феодальної роздробленості. Історичне значення Галицько-Волинської держави як правонаступниці Київської Русі.

Тема 3. Українські землі у складі Литви і Польщі

(кінець ХІV – перша половина ХVІІ ст.).

Становище українських земель і боротьба народних мас проти іноземних загарбників у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст. Захоплення Великим князівством Литовським українських земель. Включення Буковини до складу Молдавського князівства. Закарпаття під владою Угорщини. Кревська унія. Загарбання шляхетською Польщею Галичини.

Соціально-економічний розвиток України у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст. Зростання феодального землеволодіння. Стан сільського господарства. Сільська община і дворище. Соціальні групи селян. Розвиток ремесла. Торгівля. Магдебурзьке право. Перехід до панщинно-фільваркового господарства. Обезземелення селян, їх закріпачення. Литовські статути. Антифеодальні виступи селянських мас. Виступи міського населення.

Люблінська унія 1569 р.

Юридичне оформлення кріпосного права. Литовський статут 1588 р. Загарбання польською шляхтою українських земель на Брацлавщині і Подніпров’ї. Посилення феодально-кріпосницького гноблення.

Церковні відносини в Україні. Братства та їх роль у боротьбі проти польсько-шляхетського наступу. Брестська церковна унія 1596 р. Боротьба проти унії. Митрополит Петро Могила. Розвиток культури України в литовсько-польську добу (ХІV – перша половина ХVІ ст.). Роль братств. Розвиток української мови. Усна народна творчість, початок книгодрукування в Україні. Освіта. Перші шкільні підручники. Острозька школа. Братські школи. Львівська братська школа. Києво-Могилянська колегія. Наука. Література. Побут. Духовне життя. Полемічні твори. Музика. Архітектура і образотворче мистецтво.

 

Тема 4. Запорізька Січ – козацька християнська республіка.

Виникнення козацтва. Заснування Запорізької січі. Військово-адміністративний устрій козацтва. Господарський устрій козаків та матеріальна культура. Козацтво у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Посилення козацтва у другій половині ХVІ ст.

Виникнення реєстрового козацтва, його адміністративний устрій та господарське життя.

Селянсько-козацькі повстання 90-х років ХVІ ст. Народні рухи в Україні в у 20-30-ті роки ХVІІ ст. Боротьба проти турецько-татарської агресії. Посилення соціального і національно-релігійного гніту в Україні в першій чверті ХVІ ст. Визвольний рух проти шляхетської Польщі. Козацькі походи проти турків і татар. Хотинська війна 1621 р. П.Сагайдачний.

Тема 5. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

та відродження державності.

Україна напередодні Визвольної війни. Причини війни.

Початок Визвольної війни. Богдан Хмельницький. Розгром польсько-шляхетського війська в урочищі Жовті Води. Битва під Корсунем.

Битва під Пилявцями. Облога Львова і Замостя. Зустріч Б.Хмельницького у Києві.

Формування української національної державності. Ліквідація польсько-шляхетського режиму і становлення нового державного апарату в Україні. Новий адміністративно-територіальний поділ України.

Воєнні дії 1649-1653 рр. Облога Збаража. Битва під Зборовом. Зборівська угода. Україна після Зборівського договору. Похід Б.Хмельницького в Молдавію (1650 р.). Наступ польсько-шляхетських військ на початку 1651 р. Бої під Красним і Вінницею. Берестечко. Білоцерківський договір.

Розгром польсько-шляхетського війська під Батогом. Наступ польсько-шляхетських військ на Правобережжі на початку 1653 р. Молдавський похід 1653 р. Бої під Жванцем. Жванецька угода.

Переяславська рада. Протекція Московії над Україною. Березневі статті 1654 р. Наслідки зближення України з Московським царством.

Тема 6. Україна в другій половині ХVІІ ст. Гетьманщина. Руїна.

Продовження війни з Польщею у 1654–1656 рр. Вступ у війну Московії. Бої в Білорусії та Україні. Віленське перемир’я 1656 р. Порушення царатом умов Переяславської угоди.

Смерть Б.Хмельницького. Б.Хмельницький – визначний державний діяч України і полководець. Відзначення 400-річчя від дня народження Б.Хмельницького.

Гетьманство І.Виговського, його внутрішня і зовнішня політика. Гадяцький договір 1658 р. Боротьба з Москвою.

Гетьманування Ю.Хмельницького. Переяславський договір 1659 р. Наступ польсько-шляхетських військ на Україну в 1660 р. Слободищенський трактат. П.Тетеря. “Чорна рада”. Гетьманування І.Брюховецького. Поділ України. Андрусівський мир. Повстання 1668 р. на Лівобережжі. Д.Многогрішний.

Боротьба проти турецько-татарської агресії в 70 – на початку 80-х рр. Гетьманування П.Дорошенка. Вторгнення турецьких військ на Україну. Бучацька угода 1672 р. І.Самойлович. Руїна.

Чигиринські походи 1677–1678 рр. Бахчисарайська угода 1681 р. “Вічний мир” 1686 р. і остаточне закріплення поділу України.

Соціально-економічний розвиток і суспільно-політичний лад в Україні. Адміністративно-політичний устрій Лівобережної України в другій половині ХVІІ ст. Гетьманщина. Гетьманування І.Мазепи.

Слобідська Україна в другій половині ХVІІ ст. Політичне та економічне становище Запоріжжя. Становище Правобережжя і західноукраїнських земель у складі різних держав.

Антифеодальні народні рухи в останній третині ХVІІ ст. Народні повстання на Лівобережжі. Визвольна боротьба українського козацтва на чолі з С.Палієм.

Культура України другої половини ХVІІ ст. Козацькі літописи С.Величка і Г.Граб’янки. Наука. Григорій Сковорода.

Тема 7. Україна у ХVІІІ ст.

Гетьманування І.Мазепи. Північна війна і Україна. Вступ шведських військ в Україну. Союз І.Мазепи з Карлом XII. Батурин. Полтавська битва (1709 р.). Зруйнування Січі. Пилип Орлик. Перша Конституція України. Політика Петра І щодо України. І.Скоропадський.

Визвольне повстання на Правобережній Україні під керівництвом С.Палія.

Участь населення Закарпаття у Визвольній боротьбі угорського народу 1703–1711 рр.

Початок гайдамацького руху, його характер і рушійні сили. Повстання 1734–1750 рр. Посилення руху опришків на західноукраїнських землях. О.Довбуш.

Соціально-економічне і політичне становище Лівобережної і Слобідської України. Стан сільського господарства. Указ імператриці (1783 р.) і юридичне оформлення кріпосного права на Лівобережжі. Розвиток промисловості і торгівлі. Формування капіталістичного укладу.

Остаточна ліквідація царизмом автономного устрою України. Обмеження гетьманських прав. Малоросійська колегія. Перше скасування гетьманства. Відновлення гетьманства і гетьманування Д.Апостола. Друге скасування гетьманства. Гетьманування К.Розумовського. Зміни в соціально-економічному устрої гетьманщини. Антиукраїнська політика Катерини ІІ. Ліквідація гетьманщини і затвердження Малоросійської колегії. Остаточна ліквідація полкового поділу на Лівобережжі. Утворення намісництв.

Соціально-економічне і політичне становище Правобережжя і західно­українських земель. Посилення гноблення народних мас на Правобережжі і в Західній Україні. Коліївщина (1768 р.).

Приєднання і заселення Північного Причорномор’я. Російсько-турецька війна 1768–1774 рр. і участь в ній населення України. Приєднання Криму до Російської імперії. Запорозька Січ у 60–70-х рр. ХVІІІ та її ліквідація царизмом. Подальша доля козацтва. Задунайська Січ.

Три поділи Польщі.

Приєднання Правобережної України до Російської імперії. Входження Київщини, Брацлавщини, Поділля і Східної Волині до складу Росії.

Приєднання західноукраїнських земель до Австрії. Їх політико-адміністративний устрій.

Культура України у ХVІІІ ст. Розвиток освіти на Лівобережжі і Слобожанщині. Початкові школи. Колегії. Київська Академія. Стан освіти на Правобережжі і західноукраїнських землях. Львівський університет.

Тема 8. Україна у першій половині XIX ст.

Українські землі в першій половині XIX ст. Їх адміністративний устрій. Чисельність населення. Посилення гноблення народних мас. Закріпачення селян Півдня України. Рекрутські набори.

Україна в російсько-турецькій війні 1806–1812 рр. Набір ополчення з України. Російсько-французька війна 1812 р. та участь у ній українських солдатів, ополченців і козаків.

Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії. Стан сільського господарства. Розклад феодально-кріпосницької системи. Посилення експлуатації поміщицьких селян-кріпаків. Інвентарна реформа на Правобережжі. Погіршення становища державних селян. Реформа управління державними селянами. Розвиток ринкових відносин у селянському господарстві. Посилення розшарування селянства.

Селянські рухи та виступи селян. Виступи військових поселенців. Виступи робітників. Наростання активності селянського руху в другій чверті XIX ст. У.Кармелюк.

Селянські виступи на Правобережжі у зв’язку з інвентарною реформою. Київська козаччина. “Похід селян у Таврію за волею”.

Декабристи. Повстання Чернігівського полку. Формування революційних поглядів декабристів та перші таємні товариства. Утворення Південного і Північного товариств, їх головні програмні вимоги і документи. “Руська правда” П.Пестеля. “Товариство об’єднаних слов’ян”. Масонство. Повстання Чернігівського полку. Причини поразки і значення повстання декабристів. Польське повстання 1830–1831 рр. і його відгомін в Україні.

Суспільно-політичний рух у другій чверті XIX ст. Т.Шевченко. Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847 рр.). Його програмні документи, діяльність і розгром.

Розвиток культури в Україні у першій половині XIX ст. Освіта. Початкова і середня школа. Ліцеї. Університети. Наука. Природничі науки. Гуманітарні науки. Українська історіографія.

Розвиток української мови і літератури, усна народна творчість. “Руська трійця”. Друкарство в Україні. Зародження професіонального театру. Образотворче мистецтво. Живопис. Музика. Скульптура. Архітектура.

Тема 9. Україна в другій половині XIX ст.

Підготовка і проведення реформи 1861 р. в Україні. Кримська війна 1853–1856 рр. Скасування кріпосного права. Наділення селян землею. Викуп. Реформи адміністративно-політичного управління 60–70-х рр. в Україні. Селянський рух 60-х рр.

Розвиток товарного виробництва у сільському господарстві України. Зміни в розподілі земельної власності. Зростання ролі куплених та орендованих земель у сільському господарстві. Система ведення поміщицького господарства, його пристосування до ринкових відносин. Товаризація господарств. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва. Використання техніки. Вільнонаймана робоча сила. Соціальне розшарування селянства.

Розвиток промисловості в Україні в пореформений період. Залізничне будівництво і водний транспорт. Вугільна і металургійна галузі. Машинобудування. Цукроваріння. Харчова і легка галузі промисловості. Перетво­рення України в один з найбільш розвинених регіонів Російської імперії. Іноземний капітал у промисловому розвитку України. Зростання міст і міського населення.

Розширення внутрішньої торгівлі в Україні. Структура торговельних зв’язків України з іншими регіонами Росії. Розвиток зовнішньої торгівлі. Роль банків та системи кредитування у зростанні внутрішнього ринку.

Суспільно-політичний і національний рух в Україні в другій половині XIX ст. Харківсько-київське таємне товариство. Вплив Т.Г.Шевченка на розгортання революційно-демократичного руху в Україні. Діяльність членів “Землі і Волі” в Україні, польське повстання 1863–1864 рр. і Україна. “Хлопомани”. Київська громада. В.Антонович. Громадівський рух в 70–х рр. Молоді громади. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. М.Драгоманов, його наукова і громадсько-політична діяльність. “Громада”.

Революційне народництво 70–х рр. в Україні. Створення перших народницьких гуртків і груп. Початковий етап “Ходіння в народ”. Осередки “Народної волі”. Народницькі гуртки 1877–1878 рр. “Чорний переділ” і Україна. “Південноросійський робітничий союз”.

Поширення соціалістичних ідей в Україні. Утворення соціал-демократичних гуртків. Київський і Катеринославський “Союзи боротьби за визволення робітничого класу”.

Культура України другої половини XIX ст. Освіта. Недільні школи. Реформи в галузі освіти. Початкова і середня школа. Стан письменності. Вища школа. Книга і преса. Журнали “Основа” і “Киевская старина”. Українська книгарня в Києві. Демократичні видання на західноукраїнських землях: “Друг”,

Тема 10. Західноукраїнські землі в ХІХ ст.

Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії. Територія, населення і адміністративний устрій західноукраїнських земель. Стан економіки. Посилення гніту народних мас. Антикріпосницька боротьба селянства. Скасування кріпосного права.

Активізація суспільно-політичного і національно-культурного рухів. Участь населення Галичини у революції 1848–1849 рр. “Головна руська рада”. “Руський собор”. Революційні події на Закарпатті та Буковині.

Західноукраїнські землі в другій половині XIX ст. Адміністративний устрій і соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель. Розвиток товарного виробництва в сільському господарстві і промисловості. Соціальний і національний гніт. Боротьба за соціальні і національні права. Суспільно-політичний рух. Москвофіли і народовці. Радикали і соціал-демократи. І.Я.Франко. М.І.Павлик. О.С.Терлецький. Виникнення перших політичних партій. Русько-українська радикальна партія. Утворення національно-демократичної партії. Поширення соціалістичних ідей. Створення соціал-демократичних організацій.

Культура західноукраїнських земель у ХІХ ст.

Тема 11. Україна напередодні і в роки Першої Світової війни.

Національний рух. Роль і місце національного життя в розгортанні політичної боротьби в Україні. Утворення політичних партій.

Україна в період революції 1905-1907 рр. Стратегія і тактика різних політичних сил в революції. Робітничий і селянський рухи під час революції, етапи його розвитку і особливості. Революційна боротьба в армії і на флоті.

Піднесення національно-визвольного руху в Україні в роки революції. Створення культурно-освітніх організацій – “Просвіт” та українських клубів. Україна в роки Першої світової війни і Лютневої революції в Росії. Причини і характер Першої світової війни. Україна у планах воюючих сторін. Мобілізація сил і ресурсів на війну в Україні. Політичні течії і партії в умовах війни. “Спілка визволення України”. Головна Українська Рада. Українські січові стрільці.

Антивоєнні дії і виступи робітників, селян, солдат тилових гарнізонів і на фронті в 1914 – на початку 1917 р. Україна в час Лютневої революції 1917 р. Мітинги і демонстрації в Україні у зв’язку з поваленням царизму. Ліквідація царського режиму в Україні. Призначення комісарів Тимчасового уряду в губернії і повіти України. Утворення громадських організацій.

Культура України на початку XX ст. Початкова, середня та вища освіта.

Тема 12. Національно-демократична революція в країні. Відродження державності українського народу (1917-1920 рр.).

Лютнева демократична революція в Росії. Піднесення національно-визвольного руху в Україні. Утворення Української Центральної Ради – Перший Універсал Центральної Ради.

Генеральний Секретаріат та його діяльність по забезпеченню автономних прав України. Декларація Генерального Секретаріату Центральної Ради (червень 1917 р.). Стосунки з Тимчасовим урядом. Другий Універсал Центральної Ради.

III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.

Взаємовідносини між керівництвом УНР і РНК Росії. Ультиматум Радянської Росії і відповідь на нього Генерального Секретаріату.

Бій під Крутами – кривава розправа над київськими студентами і гімназистами. ІУ Універсал Центральної Ради і проголошення України незалежною державою. Міжнародне визнання незалежної України. Обрання першого Президента України.

Україна на Брестських переговорах.

Гетьманський переворот. Формування гетьманського уряду, його внутрішня і зовнішня політика.

Створення Директорії. Відновлення УНР. Наступ повстанських військ Директорії на Київ. Зречення гетьманом П.Скоропадським влади. Декларація Директорії від 26 грудня 1918 р. Внутрішня і зовнішня політика Директорії та її Кабінету Міністрів. Трудовий конгрес і його рішення.

Початок наступу білогвардійських військ Денікіна на Україну.

Україна у період радянсько-польської війни та розгрому військ Врангеля. Варшавський договір С.Петлюри з Ю.Пілсудським. Ризький мирний договір.

Бої на врангелівському фронті.

Розпад Австро-Угорської імперії і державотворчі процеси в Східній Галичині, Північній Буковині та Закарпатті. Українська Національна Рада Східної Галичини і Північної Буковини. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Створення і діяльність Державного Секретаріату.

Революційно-визвольний рух на Північній Буковині. Буковинське народне віче 3 листопада 1918 р.

Революційно-визвольний рух у Закарпатті. Всенародні збори в Хусті (січень 1919 р.) і їх рішення. Окупація Закарпаття Чехо-Словаччиною.

Культурне будівництво в роки української національно-визвольної революції.

Тема 13. Україна у міжвоєнний період (1921-1939 рр.).

Національно-державне будівництво. Договірна федерація. Взаємовідносини між УСРР і РСФРР. Договір від 28 грудня 1920 р.

Коренізація (українізація) державного апарату в республіці. Створення комісії у справах національних меншостей при ВУЦВК. Національне районування території УСРР. Розширення сфери вживання української мови.

Нова економічна політика.

Культурне будівництво. Боротьба з неписьменністю. Розвиток загальноосвіт­ньої, середньої спеціальної та вищої школи. Створення умов для національно-культурного відродження різних національностей України.

Соціально-економічний розвиток і політичне становище України наприкінці 20–30–х рр. Гальмування і згортання непу наприкінці 20-х рр. Політика індустріалізації і проведення її в Україні. “Великий стрибок”.

Насильницька колективізація сільського господарства республіки. Голодомор 1932–1933 рр., його причини, соціально-економічні й демографічні наслідки.

Масові репресії. Судові політичні процеси кінця 20–30–х рр.: шахтинська справа, справи СВУ, УВО та ін. Нищення кадрів науково-технічної інтелігенції, письменників, митців, державних, партійних і військових діячів. Втрати українського народу від тоталітарного режиму.

Культура України у міжвоєнний період.

Західноукраїнські землі в 20-30-ті роки. Розвиток національно-визвольного руху. Утиски української мови і культури. Соціально-економічне становище населення.

Греко-католицька та українська православна церкви на західноукраїнських землях. А.Шептицький.

Тема 14. Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.).

Експансія фашистських держав напередодні Другої світової війни. Проблеми створення колективної безпеки в Європі.

Переддень Другої світової війни. Посилення інтересу нацистів до українського питання наприкінці 30–х рр. Українське питання у міжвоєнній політиці напередодні Другої світової війни. Возз’єднання українських земель − міжнародна радянсько-польсько-румунсько-чехословацька проблема. Домагання хортистської Угорщини.

Справа Західної України і геополітичні інтереси Німеччини та Радянського Союзу. Договір про ненапад між СРСР і фашистською Німеччиною, його сучасна оцінка. Таємний протокол і питання українських земель. Поділ сфер впливу між Німеччиною і СРСР.

Напад фашистської Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР.

Напад фашистської Німеччини на СРСР. Український напрямок у плані “Барбаросса”. Місце України у планах гітлерівської Німеччини.

Проголошення ОУН у Львові Акту відновлення української державності. 30 червня 1941 р. та його наслідки. Похідні групи ОУН. Їх мета.

Окупаційний режим. Початок партизанського руху. Створення ОУН-УПА.

Контрнаступ під Сталінградом.

Бої при форсуванні Дніпра і створення плацдармів на правому березі. Визволення Києва. Загальний наступ на Правобережній Україні. Корсунь-Шевченківська операція. Розгортання боїв на Правобережжі. Взаємодія збройних сил з радянськими партизанами. Дії ОУН-УПА.

Україна на завершальному етапі війни. .

Уроки і наслідки Другої світової війни. Їх значення для України. Культурне життя України в роки Другої світової війни.

Тема 15. Україна в другій половині 40-х – першій половині

Х рр. XX ст.

Україна у період післявоєнної відбудови. Повоєнний устрій світу. Вихід України на міжнародну арену.

Перехід України до мирного будівництва. Втрати республіки у війні. Стан економіки. Відродження народного господарства. Скасування карткової системи розподілу товарів. Грошова реформа. Трудовий подвиг українського народу у період відбудови. Повоєнні умови життя та праці народу. Стан сільського господарства. Урядова політика грабежу щодо колгоспів, радгоспів, одноосібних господарств. Надмірна централізація керівництва сільським господарством. Посуха 1946 р. Голод 1946–1947 рр. в Україні.

Насильницька колективізація в західних областях республіки і її вплив на політичну ситуацію в краї.

Завершення відбудови. Науково-технічна революція і спроби подолати відставання в галузі науково-технічного прогресу в Україні.

Сільське господарство. Вересневий пленум ЦК КПРС і жовтневий пленум (1953 р.) ЦК КПУ.

Вплив культу особи Сталіна, тоталітарної системи на духовне життя республіки. Десталінізація суспільства і культури. Непослідовність процесів десталінізації.

Наука. Мережа наукових установ. “Лисенківщина”.

Тема 16. Україна в середині 60-х – на початку 90-х років ХХ ст.

Стан окремих галузей промисловості, будівництва і транспорту. Спроби “вдосконалення” аграрної політики (1978 р.). “Продовольча програма” (1982 р.) та її утопічність.

Перебудовчі процеси в СРСР і Україні. Проголошення гасла “прискорення” економічного розвитку.

Курс на ринкову економіку, труднощі його здійснення. Укладення Україною економічних угод з іншими республіками.

Продуктивні сили і екологія. Чорнобильська катастрофа, її наслідки.

Соціально-класова структура суспільства. Демографічний спад.

Суспільно-політичне життя. Спроби пом’якшення тоталітарного режиму і вдосконалення адміністративно-командної системи. Монопольне становище КПРС в суспільстві, його наслідки.

Дисидентський рух. “Шістдесятники”. Рух опору. Національне питан­ня. Питання суверенності України. Підпільна діяльність правозахисників (Л.Костенко, І.Дзюба, В.Мороз, В.Чорновіл, М.Осадчий та ін.).

Зміцнення влади бюрократії та ідеологічного впливу компартійних структур. Зміни у вищому керівництві КПУ (П.Шелест, В.Маланчук, В.Щербицький та ін.).

Політичний і національний рух опору. УГС. Релігійне дисидентство. Українські правозахисники (О.Тихий, Ю.Литвин, В.Стус, П.Григоренко, Л.Лук’яненко, М.Руденко та ін.). Політичні репресії 70-х рр. Негласні партійні “чистки”. “Автономічні” настрої частини комуністів України. Зниження авторитету і впливу компартії на маси.

Роль письменників у суспільному житті.

Діяльність Верховної Ради України. Платформа опозиції. “Народна Рада”. Політична боротьба в парламенті. Закони й постанови Верховної Ради. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.) та її історичне значення у національно-державному відродженні українського народу.

Вища і середня спеціальна школа. Русифікація через школу. Динаміка рівня освіти.

Наука. Мережа наукових установ. Українська художня література.

Тема 17. Україна в умовах відродження державності

(серпень 1991 – 2014 рр.).

Криза суспільної системи соціалізму і формування нової геополітичної ситуації в світі. Україна і Східна Європа в умовах зламу тоталітаризму. Спільність завдань і своєрідність політичної ситуації. Національний чинник у цивілізаційному процесі кінця 80-х – початку 90-х рр.

Спроба військового перевороту в Москві (19 серпня 1991 р.) і його придушення.

Проголошення Акту незалежності України 24 серпня 1991 р. – закономірний етап утворення української державності. Вихід України на шлях самостійного державного розвитку.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. та його значення. Вибори Президента. Л.Кравчук – перший всенародно обраний Президент України.

Біловезька угода.

Розбудова незалежної української держави. Формування атрибутів державності. Законодавча, виконавча та судова влада в Україні, місце в ній інституту президентства. Створення органів захисту країни: армії, флоту, міліції, суду, прокуратури.

Президент Л.Кучма. Формування Кабінету Міністрів.

Прийняття Конституції 1996 р.

Формування багатопартійної системи в Україні.

Економічні реформи в країнах СНД та їх вплив на соціально-економічну ситуацію в Україні.

Духовне життя українського суспільства.

Декларація прав національностей в Україні (1991 р.).

Україна на міжнародній арені. Участь в роботі ООН.

Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України та шляхи їх розв’язання. Вибори до Верховної Ради України, їх наслідки.

Східна і західна українська діаспора в міждержавних стосунках України.

 

Рекомендовані теми лекційних та семінарських занять

 

  Лекція Семінар
1. 1. Київська Русь 1. Галицько-Волинська держава
2. 2. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського і Польщі 2. Виникнення козацтва.
3. 3. Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст. 3. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.
4. 4. Занепад української державності у другій половині XVII ст. „Руїна” 4. Українська держава (Гетьманщина) у XVIII ст.
5. 5. Суспільно-політичні рухи на Наддніпрянській Україні у ХІХ ст. 5. Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії у XIX ст.
6. 6. Економічне становище України у XIX ст. Національні рухи. 6. Буржуазні реформи. Початок ХХ ст.
7. 7. Національно-демократична революція в Україні. 7. Україна у міжвоєнний період (1920-1939-ті роки).
8. 8. Україна в роки Другої світової війни 8. Україна у 40-80-ті роки XX ст.
9. 9. Україна в умовах розбудови своєї державності (серпень 1991 – 2014 рр.) 9. Україна на сучасному етапі

 

Список рекомендованої літератури до курсу

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999. – 568 с.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: 3 найдавніших часів до XX ст.: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – 616 с.

3. Брайчевський М. Конспект історії України. – К.: Знання, 1993. – 208 с.

4. Верстюк В.І., Гарань О.В., Гуржій О.І. та ін. Історія України: Навч. посібник. – К .: Альтернативи, 1997. – 424 с.

5. Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.В. Історія України в таблицях. – Харків, 2007. – 480 с.

6. Гончарук П.С. Історія України: курс лекцій з найдавніших часів до початку ХХ століття. – К., 2005. – 528 с.

7. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1994. – 444 с.

8. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1991-2000. - (Пам’ятки історичної думки України).

9. Гунчак Т.Україна. Перша половина ХХ століття. – К., 1993. – 288 с.

10. Дистанційний курс Історія України: Г.Г.Кривчик, С.Руденко. – Дніпропетровськ, 2003. – 323 с.

11. Довідник з історії України “А” – “Я”. / За заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.

12. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Львів: Світ, 1991. – 576 с.

13. Заруба В.М. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2006. – 416 с.

14. Заруба В.М., Васковський Р.Ю. Історія України (з найдавніших часів до сьогодення): Навч. посібник. – Дніпропетровськ: Юрид. акад. М-ва внутр. справ: Ліра ЛТД, 2005. – 482 с.

15. Історія України / Під ред. Ю.Зайцева. – Львів, 1998. – 496 с.

16. Історія України / Під. ред. В.А. Смолія. – К.: Альтернативи, 1997. – 416 с.

17. Історія України : навч. посіб. Ч. 4. Україна у складі двох імперій: від періоду кінця XVIII ст. до початку ХХ ст. / О. А. Редькіна, Величко О. Б., Шевель Н. О., Шевель Т. О.; М-во охорони здоров’я України, Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. – Київ: КІМ, 2010. – 53 с.

18. Історія України: нове бачення: У 2-х т. - К.: Україна, 1995. – Т. 1. – 450 с.; 1996. – Т. 2. – 494 с.

19. Історія української еміграції: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 520 с.

20. Кісь Я., Педич В. Актуальні проблеми історії України: Курс лекцій. – Івано-Франківськ, 2004 – 311 с.

21. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К., 1996. – 117 с.

22. Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до XXI ст. – К., 2004. – 480 с.

23. Крип’якевич І.П. Історія України – Львів: Світ, 1990. – 520 с.

24. Литвин В. Історія України: [Підручник]. – 3-є доопрац. і доп. вид. – К., 2009.

25. Нагаєвський І. Історія української держави ХХ століття. – К.: Український письменник, 1993. – 413 с.

26. Новітня історія України (1900-2000): Підручник / А.Г.Слюсаренко та ін. – К.: Вища шк., 2000. – 663 с.

27. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семенко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – Х.: Школа. 2008. – 608 с.

28. Полонська-Василенко Н. Історія України: В 2-х т. – К.: Либідь, 1992. – Т.1. – 588 с., Т.2. – 606 с.

29. Світлична В.В. Історія України: Навч. посібник. – К., 2007. – 400 с.

30. Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь, 1993. – 510 с.

31. Терещенко Ю.З. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця ХУІ ст. – К.: Перун, 1996. – 496 с.

32. Терещенко Ю.І., Курило В.М. Історія України. – К., 1995. – 424 с.

33. Україна: друга половина ХХ ст. Нариси історії. – К., 1997. – 352 с.

34. Українська культура: історія і сучасність. – Львів: Світ, 1994. – 456 с.

35. Черкашина Н. Історія України: від найдавніших часів до сьогодення: Навч. посібник. – К.: Професіонал, 2005. – 812 с.

36. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2005. – 584 с.

37. Яковенко Н. Нарис Історії України з найдавніших часів до кінця ХУІІІ ст.: Навч. посібник. – К.: Генеза, 2006. – 585 с.

 

 

Модуль І

 

ТЕМА 1. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

План

1. Утворення та розвиток Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович.

2. Розквіт Галицько-Волинського князівства в часи правління Данила Романовича.

3. Галицько-Волинське князівство в кінці ХІІІ першій половині ХІV ст.

4. Соціально-економічний та культурний розвиток Галицько-Волинського князівства

Література

Заруба В. М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі (кін. VІІІ ст. – поч. ХІV ст.). – К., 2007.

Ісаєвич Я. Д. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999.

Котляр М. Ф. Як і чому настала удільна розробленість на Русі (ХІІ–ХІІІ ст.). – К., 1998.

Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. – К., 1998. – (Україна крізь віки. – Т. 5).

Котляр М.Ф. Галицько-Волинське князівство (до 800-ліття утворення) // Укр.іст.журн. – 2000. – № 1.

Котляр М. Ф. Данило Галицький. – К., 2002.

Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.

Кульчицький В., Тищик Б., Бойко І. Галицько-Волинська держава (1199-1349) / Монографія. – Львів, 2005. – 280 с.

Магочій П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2012. – 794 с.

Плахцінська Є. Утворення Галицько-Волинської держави // Укр.іст.журн. – 2001. – № 9. – С.12.

Методичні рекомендації

Приступаючи до вивчення першогопитання, насамперед слід вияснити становлення Галицького та Волинського князівств, з’ясувати особливості їх соціально-економічного та політичного розвитку. Також необхідно виявити причини, що зумовили об’єднання двох князівств. Визначити особливості внутрішнього устрою князівства. З’ясувати роль боярської опозиції під час об’єднання двох князівств. Охарактеризувати внутрішню політику Романа Мстиславовича як Галицько-Волинського князя. Дати аналіз зовнішньо-політичній діяльності Романа Мстиславовича. Відповідати на перше питання слід за такою схемою:

– становлення Галицького та Волинського князівств;

– причини та час об’єднання двох князівств;

– боротьба Романа Мстиславовича з боярською опозицією;

– внутрішній устрій князівства;

– зовнішня політика Романа Мстиславовича.

Відповідь на друге питання потрібно розпочати з аналізу військової та політичної боротьби Данила Романовича за батьківську спадщину. Охарактеризувати військову боротьбу Данила Романовича з монголо-татарами та боярською опозицію. Дати аналіз внутрішній політиці князя. Проаналізувати причини та наслідки коронації Данила Романовича. Охарактеризувати зовнішню політику князя. Розкриваючи друге питання, особливу увагу зверніть на такі пункти:

– боротьба князя Данила за батьківський престол;

– боротьба з рицарями тевтонського ордену;

– відновлення єдності Галицько-Волинського князівства;

– внутрішня полика Данила Романовича;

– участь князя в боротьбі з монголо-татарами

– зовнішньополітична діяльність князя;

– причини та наслідки коронації князя Данила.

При підготовці до третьогопитання зверніть увагу на причини занепаду Галицько-Волинського князівства. Охарактеризуйте правління нащадків Данила Романовича. Дайте характеристику особливостям правління Лева Даниловича.

Висвітліть зміни у внутрішньому житті князівства з приходом до влади Юрія ІІ-Болеслава Мазовецького.

– правління лева Даниловича;

– політика онуків Данила Романовича;

– князівство в роки правління Юрія ІІ;

– занепад Галицько-Волинського князівства;

У заключному питанні слід розглянути особливості соціально-економічного та культурного становища князівства протягом ХІІ-ХІV ст. особливу увагу варто звернути на розвиток ремесла та видобування солі, також варто наголосити на взаємовідносинах між різними категоріями населення. Висвітлювати цю проблему варто у такій послідовності:

– політична періодизація держави: територія, населення;

– форма державного устрою;

– соціальне розшарування князівства;

– боярська опозиція;

– заняття населення (ремесло, торгівля, землеробство).

 

Теми рефератів

1. Галицько-Волинський літопис – пам’ятник політичної думки України ХІІІ ст.

2. Князь Роман Мстиславич: історичний портрет.

3. Особливості внутрішньої боротьби у Галицько-Волинській державі в першій половині ХІІІ ст.

4. Коронація Данила Галицького 1253 р.: мета і наслідки.

5. Державний та соціально-економічний устрій Речі Посполитої.

9. Діяльність братств в українських землях.

 

Теми есе

1. Унія між православною та католицькою церквою в середині ХІІІ ст.: легенди та дійсність.

2. Кревська унія в історії українських земель.

3. Грюнвальдська битва та її вплив на Україну.

4. Міста і магдебурзьке право в Україні.

Самостійна робота

"Основні періоди історії Галицько-Волинської держави":

Який князь правив Основні події Результати подій

Ключові поняття та терміни

БАСКАК – представник монголо-татарських ханів, який відав збиранням данини і обліком населення на завойованих землях. Баскаки також контролювали діяльність місцевої влади.

БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ 1596 р. – одна з найважливіших подій в історії церковного життя в Україні, внаслідок чого утворилась Українська Греко-Католицька Церква. Була викликана необхідністю виправити наслідки церковного розколу між Римським Престолом та Константинопольським Патріархатом, який відбувся у 1054 р. ГОРОДЕЛЬСЬКА УНІЯ – угода між польським королем Владиславом II Ягайло та великим князем литовським Вітовтом, укладена 2.10.1413 у м. Городлі на р. Західний Буг. Рішення Г.у., заперечуючи положення Кревської унії 1385 р., підтверджували існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави.

ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО – територіальне утворення на західних землях Південної Русі, що складалося у другій половині ХІ ст. навколо м. Володимира-Волинського. У 1199 р. було об’єднано з Галицьким князівством Романом Мстиславовичем.

ВОТЧИНА – феодальна земельна власність, куди входила земля, будівлі, реманент і право на феодально залежних селян. У Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві відомо існування князівської, монастирської, церковної вотчини.

ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО – територіальне утворення на західних землях Південної Русі з центром у м. Галичі. Сформоване на початку 1140-х років Звенигородським князем Володимирком Володаревичем.

ДУУМВІРАТ – спільне правління двох монархів чи найвищих посадових осіб.

ЕКСПАНСІЯ – одна з форм зовнішньої політики, спрямованої на розширення території країни шляхом приєднання чи поглинання сусідніх територій.

КРЕВСЬКА УНІЯ 1385 р. – угода, укладена між Польщею і Великим князівством Литовським 14.8.1385 р. у м. Крево (Литва). Передбачала об’єднання Польщі і Литви в єдину державу внаслідок шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла. За умовою К.у. Ягайло ставав польським королем, одночасно залишаючись Великим князем Литовським.

ЛИТОВСЬКІ СТАТУТИ – кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського, що діяли на захоплених ними українських землях в ХVІ – І пол. ХІХ ст. Протягом ХVІ ст. було видано три Литовські статути: 1529 р. (“Старий”), 1566 р. (Волинський) та 1588 р. (Новий).

ЛІТОПИСИ – історичні твори ХІ—XУII ст., в яких у хронологічній послідовності викладаються події української історії. Літописи — найважливіші історичні джерела. Одним з найбільш відомих літописів, який дійшов до нас є “Повість минулих літ” (1113 р.), автором якого був монах Києво-Печерського монастиря Нестор.

МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – право міста на самоврядування. Органом місцевого самоврядування був магістрат, який складався з виборного війта, бурмистрів і двох колегій – ради, що складалася з радців і займалась адміністративними, господарським, фінансовими справами, та лави, яка відала судами, переважно карними.

СИНЬОВОДСЬКА БИТВА 1362 р.– переможна битва об’єднаної литовсько-української армії під командуванням князя Ольгерда Гедиміновича проти золотоординських військ на берегах ріки Сині Води. Під час битви основні сили ворога було розгромлено, а золотоординські воєначальники загинули. Внаслідок здобутої перемоги Ольгерд відвоював у татар захоплене ними у середині ХІІІ ст. Поділля і розширив свої володіння далеко на південь у напрямку до Чорного моря.

ЯНИЧАРИ – особливі підрозділи турецької армії, створеної з метою виховання для війська християнських дітей. Спершу комплектувалася з полонених міцних юнаків, пізніше – насильницьким набором хлопчиків із християнського населення Османської імперії.

ЯСИР – так у ХV–ХVІІІ ст. називали полонених, яких захоплювали під час своїх наскоків турки і татари. За звичаєм бранців продавали потім на невільничих ринках. Найбільші з яких існували в Кафі (Феодосія), де за один раз продавали до 40 тис. чол.; Козлові (Євпаторія), Стамбулі.

ТЕМА 2. ЗАПОРОЗЬКА СІЧ – КОЗАЦЬКА ХРИСТИЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА

План

1. Виникнення козацтва та заснування Запорозької Січі.

2. Військово-адміністративний устрій Запорізької Січі, її господарське життя.

3. Військові походи запорожців другої половини ХVІ – початку ХVІІ ст. Хотинська війна.

4. Реєстрове козацьке військо та його адміністративний устрій.

 

Література

Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К., 1991.

Боплан О. Опис України. – К., 2002.

Василенко Т. Хотинська війна. – К., 1960.

Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

Історія України в особах: ІХ – ХVІІІ ст. – К., 1994.

Леп’явко С. Козацькі війни кінця ХVІ ст. в Україні. – Чернігів, 1996.

Мицик Ю., Плохій С. Як козаки воювали. Історичні розповіді про запорізьке козацтво. – Дніпропетровськ, 1990.

Сушинський Б. Всесвітня козацька енциклопедія. – Одеса, 2007.

Яворницький Д. Історія запорізьких козаків: В 3 т. – Львів, 1990.

 

Методичні рекомендації

Перше питанняплануслід розглядати з причин появи козацтва та історичних умов їх виникнення. Необхідно звернути увагу на джерела формування українського козацтва: місцеве подніпровське населення, що проживало на території Південної України та Середнього Подніпров’я, яке було не закріпаченим і вільно переходило з одного місця на інше; втікачі, невдоволені існуючими в Литовсько-Польській державі порядками; військово-службова верства.

Необхідно з’ясувати, де і коли виникла перша козацька Січ. Традиційно її відносять до 1553-1557 рр. і пов’язують з островом Хортиця та іменем Дмитра Вишневецького, хоч не всі дослідники погоджуються з такими висновками.

Відповідати на перше питання слід за такою схемою:

– причини та час виникнення козацтва;

– теорії виникнення козацтва;

– час та місце заснування Запорозької Січі;

– роль Дмитра Вишневецького у заснуванні Січі;

– ознаки державності на Січі.

Приступаючи до вивчення другого питання,слід пояснити, що Запорізька Січ мала своєрідну військово-адміністративну організацію, яка увібрала в себе давні вічеві традиції. Це була козацька республіка.

Варто звернути увагу на з’ясування рис суспільного устрою Запорізької Січі й усього козацтва:відсутність кріпосництва; формальна рівність між усіма козаками, обов’язок козака за свій рахунок нести військову службу.

Відповідати на друге питання слід за такою схемою:

– адміністративний устрій козацтва;

– господарське життя на Січі;

– особливості демократій на Січі

– озброєння козаків та морський флот;

– військова влада;

Розглядаючи третє питання, студентам варто звернути увагу на роль козацтва в боротьбі проти агресії Туреччини і Кримського ханства: Запорізька Січ була південно-прикордонним захисним форпостом українських земель, до проникнення в які турецькі й татарські війська змушені були спочатку зіткнутись із запорізьким козацтвом.

Варто також приділити увагу участі козацтва в Хотинській війни та з’ясувати їх роль. Зокрема необхідно висвітлити тактику та стратегію під час війни та роль в ній П.Сагайдачного.

Відповідати на третє питання слід за такою схемою:

тактика і стратегія козаків під час походів;

– причини походів козаків на Туреччину та Крим;

– участь козаків у Європейських війнах та походах;

– роль козацтва у боротьбі за Московський та Молдавський престоли;

– військові походи Петра Сагайдачного;

– вирішальна роль козаків у Хотинській війні.

Розглядаючи четверте питання слід звернути увагу на факт створення Сігізмундом II Августом для захисту південних кордонів найманого війська із козаків (300 чоловіків). Вони були записані в окремий реєстр (список), від чого дістали назву реєстрове козацтво.

– час виникнення перших реєстрових козаків;

– пояснення терміну “реєстровий козак”

– військово-адміністративний устрій реєстровців;

– реформа Стефана Баторія.

 

Теми рефератів

1. Джерела формування козацтва в Україні.

2. Устрій та органи управління Запорозької Січі.

3. Козацька символіка.

4. Історичний портрет Дмитра Вишневецького.

5. Історичний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного.

 

Теми есе

1. Козацька християнська республіка: міф і реальність.

2. Реєстрове козацтво: козацька аристократія чи українська національна еліта?

3. Якою була роль козацтва в Хотинській війн?

 

Самостійна робота

Дати коротку характеристику (до 10 речень) 5 особам:

Стефан Баторій, Дмитро Вишневецький, Остафій Дашкевич, Станіслав Жолкевський, Андрій Лях, Самійло Кішка, Петро Могила, Мурад ІІІ, Костянтин Острозький, Осман ІІ, Сигізмунд ІІІ, Іван Підкова, Петро Конашевич-Сагайдачний.

 

Ключові поняття та терміни

БУЛАВА– символ вищої влади, яку козацька рада вручала кошовим отаманам та гетьманам козацького війська.

БУНЧУК – військова регалія українських гетьманів та кошових отаманів. Мав вигляд списа, до якого прикріплювалися кінське волосся та китиці.

Запорізька Січ - військово-суспільний і духовний центр українського козацтва.

КАБИЦЯ – відкрите вогнище, на якому козаки у мідних чи залізних казанах підвішених на гаках на металевій перекладині, варили собі їжу.

КАЛАМАР – чорнильниця. За козацькими традиціями, набув значення одного із козацьких клейнод. Був символом влади військового писаря.

КЛЕЙНОДИ – символ влади козацької старшини. До клейнодів належали гетьманська булава, булава кошового отамана, полковницький пернач, бунчук, корогви (прапори), литаври, печатка, каламар.

Козацька Старшина - військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.

КУРІНЬ – на Січі відігравав роль казарми. Це була приземкувата, продовгувата будівля, споруджена з обмазаних глиною плетнів і накрита очеретом. У таких гарнізонах жив весь гарнізон Січі. Формувалися курені за принципом земляцтва. І називались за назвою полкового чи сотенного центру, того адмінполку чи адмінсотні, з якого були козаки даного куреня.

ЛИТАВРИ – старовинний ударний музичний інструмент, що складався з металевої півкулі й обруча, з натягнутою на нього шкірою.

МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – право міста на самоврядування. Органом місцевого самоврядування був магістрат, який складався з виборного війта, бурмистрів і двох колегій – ради, що складалась з радців і займалась адміністративними, господарським, фінансовими справами, та лави, яка відала судами, переважно карними.

ОТАМАН – керівник нерегулярного незалежного від державної влади військового загону. В українських козаків – командир Коша Запорозької Січі або окремого підрозділу.

РЕЄСТРИ КОЗАЦЬКІ – списки козаків, переважно реєстровців, окремих частин або всього Війська Запорозького у ХVІ-ХVІІІ ст. Король Стефан Баторій остаточно сформував реєстрове військо в грудні 1578 р. і тоді було складено перший список реєстрових козаків який налічував 300 чол.

Хотинська війна – це війна, розпочата Османською імперією проти Речі Посполитої з метою загарбання українських і польських земель. Завершилася поразкою Туреччини 1621 р.

ЧАЙКА – великий човен. Весельно-вітрильний, безпалубний бойовий корабель запорізький козаків. Екіпаж чайки під час бойового походу досягав 60-70 чол.

ЯНИЧАРИ – особливі підрозділи турецької армії, створеної з метою виховання для війська християнських дітей. Спершу комплектувалася з полонених міцних юнаків, пізніше – насильницьким набором хлопчиків із християнського населення Османської імперії.

ЯСИР– так в ХV-ХVІІІ ст. називали полонених, яких захоплювали під час своїх наскоків турки й татари. За звичаєм бранців продавали потім на невільничих ринках. Найбільші з яких існували в Кафі (Феодосія), де за один раз продавали до 40 тис. чол.; Козлові (Євпаторія), Стамбулі.

ТЕМА 3. ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

СЕРЕДИНИ ХVІІ ст.

План

1. Причини, характер і рушійні сили Визвольної війни. Перші перемоги. Зборівський договір.

2. Формування органів державного управління в ході Визвольної війни.

3. Бойові дії 1650-1653 рр. Білоцерківський трактат.

4. Переяславська Рада 1654 р. і продовження війни українського народу.

Література

Документи Богдана Хмельницького. – К., 1961.

Універсали Богдана Хмельницького. – К., 1998.

Апанович О. Українсько-російський договір 1654 р. Міфи і реальність. – К., 1994.

Бойко О.Д. Історія України. –К., 2002. – С. 148-154.

Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання // Україна. – 1991. – № 16, 17.

Виткалов В.Г. Берестецька битва 1651 року мовою документів: за матеріалами І.К. Свєшнікова. – Рівне, 2005.

Головенко Я.М. Українсько-козацька держава: Історія українського козацтва. – Маріуполь, 2005.

Гуржій О., Чухліб Т. Гетьманська Україна // Україна крізь віки. – К. 1999. – Т.8.

Гурій О. Іван Богун: деякі міфи й реальність // УІЖ. – 1998. – № 1. – С. 99-111.

Історія України в особах: ІХ – ХVІІІ ст. – К., 1994. – С. 294-300.

Корнієнко О.М. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк (1659-1765 рр.) – К., 2008.

Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

Смолій В.А.Степанков В.С. Українська національна революція ХУІІ століття (1648-1676 рр.). – К., 2009.

Степанков В. Проблема становлення монархічної форми правління Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.) // УІЖ. – 1995. – № 4.

Сушинський Б. Всесвітня козацька енциклопедія. – Одеса, 2007.

Федорук Я. Зовнішньополітична діяльність Б.Хмельницького і формування його політичної програми: 1648 – вересень 1649. – Львів. 1993.

Яковенко Н. Нарис історії України. – К., 1997.

Яковлєва Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років ХVІІ століття. Причини і початок Руїни. – К., 1998.

 

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання зверніть увагу на причини та привід Визвольної війни. Розкрийте соціально-економічне та політичне становище України у складі Речі Посполитої. Покажіть початок воєнних дій у квітні-травні 1648 р. Проаналізуйте умови Зборівського договору та його наслідки. При відповіді на дане питання побудуйте таку схему:

– основні причини та привід Визвольної війни;

– роль Богдана Хмельницького у Визвольній війні;

– найважливіші битви 1648 р.

– облога Львова та вступ до Києва війська Богдана Хмельницького;

– умови Зборівського договору та його наслідки.

Розкриваючи друге питання, дайте характеристику внутрішньої та зовнішньої політики Богдана Хмельницького. Простежте як змінювалися територіальні рамки держави. Проаналізуйте міжнародні договори гетьмана. Особливу увагу зверніть на такі пункти:

– початок державного будівництва;

– формування власної внутрішньої політики;

– адміністративний устрій держави Б.Хмельницького

– зовнішні зв’язки гетьмана;

– пошуки нових союзників.

В третьому питанні проаналізуйте причини поразки гетьмана у 1651 р та підписання Білоцерківського договору. Порівняйте його зі Зборівським. Дайте характеристику Молдавським походам Б.Хмельницького. При відповіді користуйтесь такою схемою:

– відновлення військових дій;

– Білоцерківський договір;

– походи на Молдавію та смерть Тимоша Хмельницького;

– військові операції 1653 р. Жванецька битва.

В останньому питані з’ясуйте причини скликання Переяславської ради, обґрунтуйте чому Б. Хмельницький пішов на союз саме з Москвою. Дайте аналіз “Березневих статей”. Зверніть увагу на такі моменти:

– передумови договору з Росією;

– Переяславська рада;

– Березневі статті та їх державно-політичний характер;

– продовження війни 1654-1657 рр.

– політичний статус України після підписання “Березневих статей”.

– смерть Богдана Хмельницького та обрання нового гетьмана.

 

Теми рефератів

1. Історичний портрет Богдана Хмельницького.

2. Історіографія Визвольної війни (1648-1654 рр.).

3. Українсько-ро