Теми доповідей та рефератів. 1. Види монополій, їх особливості
1. Види монополій, їх особливості.
2. Практичні аспекти ціноутворення в умовах монополії.
3. Монопольна влада. Вимірювання монопольної влади.
4. Джерела монопольної влади.
5. Сутність цінової дискримінації та її наслідки.
6. Економічні наслідки монополії.
7. Природна монополія і її регулювання.
8. Економіка України і монополія.
Семінарське заняття № 8.
Тема: Ринки монополістичної конкуренції та олігополії.
Мета: Поглибити, систематизувати, закріпити знання з питань монополістичної конкуренції, визначення ціни та обсягу виробництва фірми, що максимізують прибуток в умовах однієї ринкової структури. Розібратися в проблемах взаємодії фірм в умовах олігополії, вивчити проблеми ціноутворення та випуску обсягу продукції. Показати зміст основних моделей поведінки фірми на олігополістичному ринку.
План
1. Ознаки монополістичної конкуренції.
2. Ринкова стратегія фірми в умовах монополістичної конкуренції.
3. Нецінова конкуренція.
4. Олігополія та її розповсюдження.
5. Теоретичні моделі олігополії.
6. Олігополістичне ціноутворення.
Проблемні питання:
Поясніть які ознаки монополії та чистої конкуренції має ринок монополістичної конкуренції і як вони впливають на криву попиту фірми.
Дати оцінку впливу нецінової конкуренції на обсяг виробництва та витрати фірми. Проілюструвати графічно.
Чому міг би відбутися таємна змова відносно ціни в олігополістичних галузях? Які є перепони до таємної змови?
Поясніть, як лідерство в цінах могло б розвиватися і здійснюватися в олігополістичній галузі.
Чи є ціноутворення за принципом “витрати плюс” спільним з таємною змовою?
Які пропозиції відносно реакції конкурентів на зміни цін якої-небудь однієї фірми лежать в основі ламаної кривої попиту? Чому існує розрив у кривій граничного доходу?
Припустимо, що одна із фірм в галузі порушує погодження за допомогою обману і думає, що інша фірма збереже свою ціну незмінною. Яка буде реакція іншої фірми? Обґрунтуйте це рішення.
Розв’язати задачі:
Задача 1.
Надана специфічна модель ринку для олігополіста:
а) Яка модель олігополістичного ринку зображена на графіку?
б) Припустимо, що граничні витрати фірми постійні і становлять 3,5 гр. од. Який обсяг виробництва обере фірма і яку при цьому запропонує ціну?
в) Як зміняться ціна та випуск фірми, якщо граничні витрати зростуть до 5,0 гр. од.?
Задача 2.
Функції граничних витрат (на зростаючій ділянці) та граничного доходу підприємства, представника на ринку монополістичної конкуренції, описуються рівняннями: МС = 3Q – 10; MR = 20 – 2Q відповідно, де: Q – обсяг виробництва.
Визначити обсяг виробництва фірми, максимізуючий її прибуток.
Література:
Базілінська О.А. Мікроекономіка: теорія та практика – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. (с.142-158)
Долан Э.Дж. Линдсей Д. Микроэкономика / под ред. Б.Лисовика, В.Лукашевича – СПб, Экон.шк., 1994. (с.212-233)
Задоя А.О. Мікроекономіка / курс лекцiй та вправи. / К. «Знання», 2002. (с.139-162)
Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: 2 т. М: Республика, 1992. (т.2, с.112-137)
Кулішов В.В. Мікроекономіка: Основи теорії і практикум / навчальний посібник – Львів: „Магнолія плюс”, 2004. (с. 242-275)
Піндайк Р.С., Рубінфельд Д.Л. Мікроекономіка – К.Основи, 1996. (с.385-418)
Стеблій Г.Я. Мікроекономіка. Навчальний посібник. К: фірма «ІНКОС» Центр навчальної літератури, 2007. (с. 147-155)
Методичні поради до питань
семінарського заняття № 8.
1. Необхідно приділити увагу тому, що монополістична конкуренція дійсно припускає поєднання монополії та конкуренції. Точніше, монополістична конкуренція включає в себе дуже значну долю конкуренції, змішаної з невеликою дозою монополістичної влади.
Слід відмітити те, що монополістична конкуренція припускає таку ринкову ситуацію, при якій відносно велике число невеликих виробників пропонує схожу, але не ідентичну продукцію. Враховуючи те, що кожна фірма володіє відносно невеликою частиною всього ринку, вона має обмежений контроль над ринковою ціною. Вхід і вихід з галузі майже вільний.
На протилежність чистій конкуренції, одним із найголовніших явищ монополістичної конкуренції є диференціація продукту. При цьому, диференціація продукції здатна приймати ряд різних форм, таких як якість продукту, послуги, розміщення, стимулювання збуту та купівлі.
Основна риса, яка виділяє її від чистої конкуренції і чистої монополії, полягає в еластичності кривої, що характеризує попит або продажу окремої фірми. Крива попиту, з якою стикається продавець в умовах монополістичної конкуренції є еластичною, але лише до відомих меж. Вона не абсолютно еластична (як при досконалій конкуренції), але набагато еластичніша, ніж крива попиту виробника при чистій монополії, тому що продавець в умовах монополістичної конкуренції зіштовхується з відносно великим числом конкурентів, які виробляють товари, що взаємо замінюються.
2. По другому питанню потрібно зробити аналіз поведінки з визначенням ціни та обсягу виробництва фірм, що діють в умовах монополістичної конкуренції в короткостроковому і довгостроковому періодах.
У короткостроковому періоді поведінка фірм, що працюють за умов монополістичної конкуренції, не відрізняється від поведінки фірми-монополіста. Це пов’язано, насамперед з диференціацією продукції на ринку монополістичної конкуренції. Кожна фірма розглядає криву попиту на свою продукцію як незмінну і намагається максимізувати прибуток. Умовою максимуму прибутку є, як і за монополії, рівність граничного доходу та граничних витрат.
В короткостроковому періоді фірма може або отримати економічний прибуток, або зіткнутися із збитками.
В довгостроковому періоді існує тенденція до отримання нормального прибутку або, іншими словами, до беззбитковості, для фірм, що діють при монополістичній конкуренції. У реальному житті фірми в умовах монополістичної конкуренції можуть одержувати прибуток досить тривалий час завдяки поліпшенню продукції та рекламі.
3. При підготовці третього питання звертається увага на те, що виробники в умовах монополістичної конкуренції роблять крок до покращення становища рівноваги в довгостроковому періоді. Це досягається за рахунок диференціації продукту. Кожна фірма має продукт, який відрізняється в якомусь більш чи менш примітному плані від продукту її конкурентів.
Слід докладно розкрити різні форми, які приймає диференційний продукт. Диференціація продукту означає, що в будь-який момент споживачу буде запропонований широкий ряд типів, марок та ступенів якості будь-якого продукту. Вдосконалення продукту може бути зростаючим в двох різних значеннях. По-перше, це поліпшення продукту однієї фірми примушує другу поліпшувати свій продукт. По-друге, прибуток, отриманий від вдалого поліпшення продукту, може бути використаний для фінансування подальших його удосконалень.
Наступним фактором є реклама, яка пристосовує споживчий попит до продукту. Слід відмітити, що по відношенню до реклами існують докази «за» та «проти». Це та інформація, яка допомагає споживачу у виборі, а виробнику у спекуляції і зміні якості продукту, розширенні виробництва, забезпеченні повної зайнятості. Противники реклами стверджують, що вона вводить в оману населення. Це невиробничі витрати, зовнішні витрати тощо.
Нецінова конкуренція, зокрема реклама, впливає на витрати фірми. Вона може сприяти розширенню виробництва і при цьому зменшити середні витрати фірми, а може виявитися марною, тобто обсяг виробництва залишити на місці, але при цьому збільшити середні витрати фірми.
4. При підготовці четвертого питання треба відобразити, що олігополістична галузь характеризується наявністю декількох фірм, кожна із яких володіє значною часткою ринку. Що ми маємо на увазі під декількома фірмами? Це начебто не визначено, тому що ринкова модель олігополії охоплює більшу область, розташовану в діапазоні між чистою монополією і монополістичною конкуренцією.
Олігополії можуть бути однорідними або диференційованими. Фірми, які знаходяться в таких умовах, є взаємозалежними, поведінка будь-якої із них має безпосередню дію на інші, і сама вона зазнає на собі вплив з боку конкурентів.
Причинами, які лежать в основі розвитку олігополії, є ефект масштабу, значні бар’єри для вступу і переваги злиття. Слід більш детально зупинитися на основних причинах цієї структури.
Треба зауважити, що контроль окремої фірми над ринковою ціною залежить від того чи незалежно одна від одної працюють фірми чи знаходяться у таємній змові. У першому випадку контроль обмежений взаємозалежністю фірм, у другому повний.
Існування безліч типів олігополій заважає розробці ринкової моделі, яка дала б загальне пояснення того, як олігополія визначає ціну та обсяг виробництва. Одне можна сказати з упевненістю – ціни в умовах олігополії жорсткі, навіть якщо витрати чи попит змінюються, фірми неохоче змінюють свою ціну. Якщо ціни за олігополії і змінюються, то фірми в цьому випадку діють узгоджено або за таємною змовою.
Оскільки ціни на товари, які виробляються різними фірмами за олігополії мало відрізняються, основний опір робиться на нецінову конкуренцію.
5. При підготовці п’ятого питання необхідно взяти за основу главу 9 із джерела Доллана Е. Дж. «Мікроекономіка», де достатньо повно розкрита теорія Курно. Слід відмітити, що метою цієї теорії є визначення рівноважної ціни і обсягу випуску для олігополістичної фірми. В своїй початковій постанові проблеми Курно передбачав, що кожна фірма буде діяти так, ніби вона не чекає від своїх конкурентів обсягу випуску, навіть, якщо вона сама зробить це.
Необхідно зупинитися на короткій характеристиці моделей Стакелберга та Бертрана.
Модель дуополії за Стакелбергом узагальнює модель Курно. В олігополістичній моделі Курно фірми приймають рішення щодо обсягів виробництва одночасно. У моделі за Стакелбергом одна з фірм першою визначає свій обсяг виробництва. Ця фірма має стратегічну перевагу і одержує вищий прибуток.
Модель Бертрана,яка теж розроблена на основі дуополії Курно, але тут кожна фірма сприймає ціну конкурента сталою і потім приймає власне рішення щодо своєї ціни на продукцію.
Необхідно детально розкрити модель ламаної кривої попиту і довести, що коли фірми працюють незалежно одна від одної, то будь-яка зміна цін призведе до гіршого – підвищення ціни призведе до втрати покупців або навіть до витіснення фірми з ринку, а зниження ціни може зменшити валовий доход або навіть визвати війну цін. А крім того, значна зміна у витратах виробництва в певних межах не впливатиме на обсяг виробництва та ціну, що показує розрив кривої граничного доходу фірми у даній моделі.
6. При підготовці шостого питання слід відмітити, що існує декілька основних варіантів ціноутворення в умовах олігополії: ціноутворення засноване на таємній змові; лідерство в цінах; ціноутворення по принципу «витрати плюс»; ціноутворення на основі відчуття коштовності товару.
Для учасників таємної змови олігополістів характерна тенденція до максимізації загальних прибутків, тобто до поведінки їх в деякій мірі як чистих монополістів. Таємна змова має місце, коли фірми досягають безпосередньої згоди про те, щоб зафіксувати ціни, розділити або розподілити ринки чи іншим чином обмежити конкуренцію між собою. Різниця в попиті і затратах, наявність великої кількості фірм, шахрайство за допомогою цінових скидок, економічні спади і анти-трестові закони є основою для перешкоди таємній змові в умовах олігополії.
Лідерство в цінах являє собою засоби мовчазної згоди, при якій найбільша або найбільш ефективна фірма в галузі починає зміни цін, інші фірми слідують за нею. Вивчення лідерства в цінах в ряді галузей говорить про те, що ціновий лідер дотримується визначеної тактики. Необхідно охарактеризувати тактику цінового лідера.
При ціноутворенні за принципом «витрати плюс», олігополісти для того, щоб визначити ціну, оцінюють свої витрати на величину продукції при деякому неплановому рівні виробництва і додає «надбавку» в розмірі визначеного відсотку. Цей відсоток (надбавка) призначений забезпечити прибуток фірми. Розмір відсотка (надбавки) залежить від того, який саме прибуток фірма передбачає одержати.
Основним фактором ціноутворення на основі відчуття коштовності товару є сприйняття покупця. Велике значення в даному випадку приділяється службі маркетингу, яка досліджує моделі поведінки споживача, виявляє ціннісні уявлення покупців. Крім того використовує різні методи та прийоми впливу на споживачів, для формування їх свідомості відносно коштовності товарів (рекламу, презентації тощо).
Рекомендації до виконання практичних завдань:
1. Для відповіді на перше питання рекомендованого завдання необхідно уважно розглянути графік і звернути увагу на вигляд кривої попиту фірми олігополіста.
Для відповіді на друге питання необхідно побудувати лінію граничних витрат при МС = 3,5, яка в даному випадку буде мати вигляд прямої паралельної осі Х, а потім визначити обсяг виробництва та ціну за допомогою графіку. При цьому слід пам’ятати, що фірма встановлює ціну та обсяг виробництва у точці, де граничний доход дорівнює граничним витратам. Аналогічно визначається ціна та обсяг виробництва при МС = 5,0 і порівнюється з попередніми одержаними показниками. Крім того треба обґрунтувати відповідь.
2. Розв’язуючи другу задачу слід пам’ятати, що обсяг виробництва фірми, монополістичного конкурента, задається умовою MR = МС, тому обсяг виробництва знаходиться при розв’язанні рівняння, яке складається на основі заданих в умові задачі функцій, враховуючи, що вони рівні між собою.