Сильна спека, посуха, суховії
Сильна спека — підвищення температури повітря до +35 °С і вище. В степовій зоні щорічно буває сильна спека з температурою понад +30 °С, при-чому в деякі роки вона перевищує +40 °С. Нижчою вона буває в зонах Полісся та лісостепу. Це явище особливо небезпечне для сільського господарства.
Суховії — це вітри з високою температурою і низькою вологістю повітря. У таких умовах посилюється випаровування, різко зменшується волога в ґрун-ті, і це призводить до в’янення та загибелі сільськогосподарських культур. Впливу суховіїв зазнають степова і частково лісостепова зони України при тривалості від 1 до 10 діб. В нашій країні інтенсивні суховії спостерігаються майже щорічно. Посухи — явище, зумовлене тривалою нестачею атмосфер-них опадів при підвищеній температурі та низькій вологості повітря, що ви-кликає зниження запасів вологи у ґрунті і, як наслідок, погіршення росту, а іноді і загибель рослин. Найчастіше вони бувають на півдні степової зони. В більшості випадків мають локальний характер і дуже рідко займають площі до 30-50% території України.
Сильні дощі
Сильний дощ (злива) — короткочасний та інтенсивний дощ з кількістю опадів більше 50 мм на рівнинній території і 30 мм у гірських районах, тривалі-стю 2-12 год. Зливи відзначаються локальним розподілом по території, здебіль-шого на невеликих площах (до 1000 м2). Щорічні зливи характерні для всієї те-риторії України, але найчастіше вони бувають у південних та південно-східних районах країни, особливо в горах Криму і Карпат, де їх тривалість найбільша.
Град — це різні за формою і розмірами структурно неоднорідні частинки льоду, що випадають із шарувато-дощових хмар у теплий період року. Град може завдавати великих збитків сільському господарству. У 40 % випадків ви-падання граду спостерігається дрібний інтенсивний град. Великий град буває в період з кінця серпня до середини вересня у Автономній Республіці Крим, у Полтавській, Чернівецькій, Тернопільській областях, менший — у Сумській, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях. Значні градобиття трапляються в пересіченій місцевості, як-то Волинь, По-ділля, Приазов’я, Донбас. В степовій зоні град буває нечасто.
Гроза — сильна злива, яка супроводжується громом і блискавкою.
Блискавка — це розряд атмосферної електрики, який виникає, коли різниця потенціалів в двох різних місцях настільки велика, що заряди можуть переси-лити ізолюючи ефект повітря. Розряд може виникнути всередині хмари, між хмарами або між хмарою і землею. За мить блискавка нагріває повітря до тем-ператури +25-30 тис ºС у момент розряду, тиск в ньому підвищується до декі-лькох тисяч атмосфер, відбувається неначе велетенських вибух. Звук від цього вибуху сприймається нами як грім. Сила струму при грозовому електричному розряді може бути від 10000 до 40000А.
Блискавки призводять до загорання будинків, тваринницьких примі-щень, виробничих будівель і споруд, скирт сіна і соломи, загибелі людей і тва-рин, руйнування ліній зв’язку і електромережі. Внаслідок удару блискавки у людини трапляються зупинка серця, опіки тіла, пошкодження голови та ін. життєво важливих органів. Смертність від електричного грозового розряду за-лежить від того, який орган уражений. При грозі небезпечні металеві конструк-ції і вироби, оскільки вони проводять електричний струм на значні віддалі. На-віть невеличкі металеві ювелірні прикраси можуть бути джерелом небезпеки. Блискавка може вбити і в приміщенні, якщо людина знаходиться біля метале-вої (наприклад, водопровідної) труби або електромережі. Часто блискавка по-падає в телевізійні антени, через це для зниження ризику ураження при за-грозі телевізор доцільно вимкнути. Небезпечною є і телефонна мережа. Під час грози не слід триматися за металеві предмети, навіть якщо це парасолька, рушниця та ін. Рибалки під час грози теж у небезпеці, оскільки довге вудлище — ціль для електричного грозового розряду.
Якщо блискавка попадає в предмет, насичений вологою, то ця волога вмить закипає і випаровується, що викликає "вибух" насичених нею дерев, це-гляних стін та ін. Найбільш небезпечною зоною з погляду ураження блискав-кою вважається простір навколо дерев. Кожна четверта людина, вбита блис-кавкою, ховалася від грози під деревом. Якщо блискавка вдаряє в землю і струм досягає людини або тварин, то між ногами виникає різниця потенціалів, що може призвести до смерті. Через це, коли почалася гроза, людині необхід-но сісти, ноги тримати разом, руки покласти на коліна. Мокрий одяг прово-дить електрострум краще, ніж людське тіло, тому сухий одяг небезпечний для людини. Мокрий одяг відводить електричний заряд від тіла людини, при цьо-му вона може одержати опіки, але внутрішні органи залишаться неуражени-ми. Будь-яка гумова ізоляція між тілом і землею може бути корисною (взут-
тя тощо). Захисний ефект при ударі блискавкою мають шини автомобіля. Наражаються на велику небезпеку механізатори, які працюють під час грози.