Тема: "Політичні партії та групи інтересів"
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінар № 1.
Тема: "Політологія в системі соціально-гуманітарного знання.
Світова політична думка."
План
1. Політика як суспільне явище:
· поняття і структура політики;
· місце політики в системі суспільних відносин;
· види політики;
· функції політики.
2. Історія політичної думки:
· політична думка Стародавнього світу;
· політичні ідеї античності;
· політичні вчення Середньовіччя;
· політичні доктрини Відродження і Нового часу;
· основні напрямки політичної думки ХІХ – початку ХХ ст.;
· сучасні політичні концепції.
3. Політологія в системі соціальних наук:
· становлення політології як самостійної наукової дисципліни;
· предмет політичної науки;
· методи політології;
· структура і функції політичної науки.
Контрольні завдання:
1. У політичних поглядах яких мислителів вперше намітився перехід від релігійно- міфологічних до раціональних трактувань?
2. Зазначте головні етапи формування і розвитку політичної думки.
3. Які політичні ідеї мислителів стародавнього Сходу та античності звучать актуально у сьогоденні ?
4. Зазначте спільне і відмінне у концепціях "природних прав" та "суспільного договору" провідних теоретиків Нового Часу.
5. Які важливіші соціально-політичні ідеї виникли у XIX ст.?
6. Основні школи і науково-теоретичні напрямки XX ст.
7. Що розуміють під політичною наукою? Зазначте її роль і місце серед інших соціальних наук.
8. Який предмет політології?
9. Назвіть основні методи наукового дослідження, що їми користується політологія.
10. Що таке політика? Як розуміти, що політика є не тільки науковою, а й мистецтвом?
11. Зазначте основні категорії політології.
12. Яку роль відіграє політологія у житті суспільства?
Література.
1. Бодуен Ж. Вступ до політології. К.,Наука. 1995.С. 12-43.
2. Себайн Дж. Г., Торосон Т.Л. Історія політичної думки. К.,Наука. 1997.С.4-17.
3. Дегтярева М.И. Разработка понятия суверенитета Жаном Бодяном./ЛІолис. - 2000. - №3.
4. Коваленко А. Проблема взаємодії виконавчої та законодавчої влади у політичному вченні Дж. Локка // Нова політика. - 2000 - №5
5. Комаров И. Макиавели и макиавеллизм: вера и сегодня. // Персонал. - 2000 - №2
6. Метельова Т. Драма й тріумф філософії Маркса. // Сучасність. -2001 - №2
7. Нагорняк Т. Системна трансформація в контексті філософії політики.// Нова політика - 2000 - №1
8. Петрієнко В. „Політика" Арістотеля та розвиток політичної думки італійського відродження. //Людина і політика. - 2001. №5
9. Скоблик Н. Відповідальність політичних лідерів і контроль над ними у працях Роберта Даля //Нова політика. - 2000. - №3.
10. Бебик В.М. Базові засади політології. К.,Генеза. 2000.с. 12-31.
11. Бутенко А.П., Миронов А.В. Сравнительная политология. М.,Наука. 1998.
12. Гаджиев К. С. Введение в политологию. М. 2000.
13. Мирончук В.Д., Храмов В.О. Основы политологии, курс лекцій. Киев, МАУП, 2000.с.2-19.
14. Пугачев В.П. Политология. Справочник студента. Москва. Филологическое общество «Слово». 199О.
15. Зінченко В. Онтологічні засади немарксистської концепції розвитку суспільства..// Людина і політика. - 2001. - №6
16. Зотов В.Д. Теотетико - методологические проблемы истории политических учений.// Віче. - 2002 - №4
17. Рудич Ф. Наука про політику: сучасний стан та тенденції розвитку.// Віче. - 2002 - №5
18. Стулова І. Принципи економічного підходу до вивчення політики.//Людина і політика. - 2001 - №6.
19. Чупрій Л. Аксіологічні основи політичної діяльності.// Людина і політика. - 2002 - №4
Семінар № 2.
Тема: "Політика і влада"
План
1. Влада як універсальний соціальний феномен. Виявлення сутності та специфіки політичної влади .
2. Основні концепції політичної влади.
3. Характеристика суб'єкту та об'єкту владних відносин. Структура і ресурси політичної влади.
4. Проблема легітимності політичної влади. Легальність та легітимність.
5. Форми здійснення політичної влади, діяльність та функції політичних інститутів.
6. Бюрократія як соціальний механізм реалізації політичної влади. Позитивні та негативні властивості бюрократичної системи, об'єктивні умови її функціонування.
7. Великі соціальні групи як суб'єкти політики. Основні характеристики суб'єкту політичної діяльності.
Теми рефератів
1. Механізми реалізації політичної влади. Влада і бюрократія.
2. Громадська думка та авторитет державної влади.
3. Трансформація бюрократії у суб'єкт влади. Етократія.
Контрольні завдання:
1. У рекомендованій літературі простежте виклад змісту категорій: влада, владні відносини, поділ влади, легітимність влади.
2. Зробіть порівняльний аналіз існуючих визначень “влада”.
3. Визначте умови реалізації політичної влади та її ефектичності у регулюванні суспільних відносин.
4. Дайте характеристику реалізації влади у сучасному українському суспільстві.
Література:
1. Бебік В.М. Базові засади політології: історія, теорія, практика. – К. – 2001.
2. Власть: Очерки современной политической философии Запада. – М. – 1989.
3. Гаєвський Б.А. Сучасна українська політологія. Навчальний посібник Київ. МАУП.
4. Краснов Б.И. Теория власти и властных отношений // Социально-политический журнал. – 1994. - № 3.
5. Кривенко Л. Суверенітет народу // Віче. – 1992. - № 2.
6. Политология / под ред. М.А.Василика. – М. – 2001.
7. Політологія / за ред.. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. – К.: «Академія». – 2001.
8. Рябов С.Г. Державна влада: проблеми авторитету і легітимності. – К. – 1996.
9. Тоффлер О. Проблемы власти на пороге ХХІ века // Свободная мисль. – 1992. - № 2.
Семінар № 3.
Тема:"Суб'єкти політики. Політична еліта, політичне лідерство"
План
1. Концепції основоположників теорії елітизму (Г.Моска, В. Парето, Р.Міхельса) про механізми формування та "циркуляції" еліт.
2. Сучасні тлумачення та різновиди теорії еліт.
3. Еліта у сучасному демократичному суспільстві. Поняття меритократії.
4. Історичні проблеми формування української еліти. Сучасна політична еліта в Україні.
5. Лідерство як суспільне явище: особистісний, соціально-політичний та соціально-психологічний аспекти.
6. Класифікація типів політичного лідерства. Особливості функціонування механізмів політичного лідерства в демократичних суспільствах.
7. Умови формування інституту лідерства в політиці, взаємодія лідера і маси.
Теми рефератів
1. Концепції елітизму В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельса.
2. Політичне лідерство у XX ст. Лідер і маса.
3. Концепції елітизму В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельса.
4. Політичне лідерство у XX ст. Лідер і маса.
Контрольні тести і питання
1. Еліта - це люди, які отримали найвищий індекс у сфері своєї діяльності. Це визначення
належить:
а) В. Парето; б) Г. Моска; в) Н. Макіавеллі; г) Р. Міхельс.
2. Який мислитель запровадив в науку термін " еліти" ?
а) Н. Макіавеллі; б) Г. Моска; в) О. Кант; г) В. Парето.
3. Розробка елітарної теорії в українській політичній думці пов'язана з іменами:
а) Д. Донцова; б) М. Драгоманова; в) В. Липинського; г) М. Грушевського.
4. Хто із цих мислителів вважав, що зі зміною типу суспільства змінюється і тип еліти?
а) В. Парето; б) О. Конт; в) В. Липинський; г) Ф. Ніцше.
5. На думку якого вченого народні маси потребують авторитету, як сім'я потребує авторитетного батька:
а) Ф. Ніцше; б) 3. Фрейд; в) М. Вебер; г) Н. Макіавеллі.
6. Хто з українських політичних мислителів є автором концепції "національної аристократії"?
а) С. Дністрянський; б) Д. Донцов; в) В. Липинський; г) М. Міхновський.
7. На думку Д. Донцова джерелом формування еліти є:
а) вихідці із чужих народів; б) люди особливого типу; в) відбір людей із панівних класів; г) "кращі люди" з усіх верств населення.
8. Що, на Ваш погляд, є головною підставою для приналежності до еліти сьогодні?
а) мужність, відвага; б) походження; в) видатні здібності, знання; г) мудрість.
9. Яка з перечислених тез не є ключовою для елітарного підходу до політики?
а) політика - боротьба за владу; б) більшість людей повинні мати доступ до найважливіших політичних інститутів; в) більшість людей не повинна бути втягнена у політику; г) населення держави поділяється на дві основні верстви - керуючу і керовану.
10. Прикладом спадкової еліти може бути:
а) демократія; б) охлократія; в) аристократія; г) правляча політична партія.
11. М. Вебер розробив класифікацію лідерства, згідно якої лідерство буває трьох типів:
а) традиційне, харизматичне та раціонально-легальне; б) політичне, економічне та інтелектуальне; в) патріархальне та конституційне; г)демократичне, авторитарне і тоталітарне.
12. Заповніть таблицю: "Теорії політичного лідерства":
| Назва теорії | Зміст | Автори теорії |
13. Назвіть основні якості, якими мають володіти представники політичної еліти.
14. Поясніть відмінність між поняттями "формальна" або "функціональна" еліта та "ціннісна" еліта.
15. Охарактеризуйте зміст понять "правляча еліта" та "політична еліта".
16. Визначте складові іміджу політичного лідера та основні способи їх формування?
17. Чи може бути суспільно-політичне або державне об'єднання водночас суб'єктом та об'єктом політики?
18. 3а яких умов нація перетворюється на суб'єкт політики?
19. Як впливає соціальна мобільність у суспільстві на процеси рекрутування політичної еліти?
Література:
1. Федоренко Г.О. Законодавча влада в системі розподілу державної влади в Україні. - К.,Наука.2000с.23-84.
2. Холипов В.Ф. Кратология - наука о власти. Москва. Экономика.2002с.5-29.
З Воротін В. Форми та методи державного управління в умовах глобалізації: досвід країн АТР. //Нова політика. - 2001.-№1
4. Гаврик С Парламентаризм на чолі суспільного прогресу //Віче. - 2001.-№7
5. Довженков О. Феномен президентської влади в пострадянському суспільстві.// Людина і політика. - 2001 .-№1
6. Довженко О. Українська номенклатура в суспільно-політичних трансформаціях.// Людина і політика. - 2002.-№1
7. Коваленко А. Конституційна відповідальність виконавчої влади //Віче. - 2001 .-№11
8. Коваленко А. Чим вимірюється ефективність влади? //Віче. - 2001.-№1
9. Коваленко А. Уряд та урядова діяльність як базовий елемент функціонуваня виконавчої влади. //Нова політика. - 2001.-№1
10. Кордун О. Повноваження спеціалізованих органів конституційного контролю: світовий досвід і Україна. //Людина і політика. - 2001.-№2
11. Кравчук В., Кравчук М. Проблеми вдосконалення діяльності парламенту України. //Нова політика. -2001. -№3
12. Кривенко Л. Конституційна відповідальність глави держави //Віче. - 2001.-№10
13. Малиновський В. Співвідношення та взаємозв'язок виконавчої влади та державного управління. //Нова політика. - 2001.-№5
14. Мельник О. Державна влада в контексті конституційної відповідальності. //Віче. - 2003.- №4.
15. П.Варвар I., Туренко В. Борці за „щастя нації" чи політична еліта? //Нова політика. - 2001.-№6
16. Думанськии Н. Про народ і його лідери. //Сучасність. - 2002.-№5
17. 3аварзін О. Поляков В. Рейтинг політичних лідерів //Нова політика. - 2000.-№1
18. Наумкіна С Формування української політичної еліти та проблеми демократії: динаміка розвитку і взаємодії //Нова політика. - 2001.-№6
19. Пахарєв А. Стиль політичного лідерства: фактори формування та складові. //Нова політика. - 2001.-№5
20. Піховшек В. Стратегічна еліта України напередодні нового етапу оформлення. //Політика і культура. - 2000.- №32.
21. Вовканич С. Інформація, інтелект, нація. - Львів.Євро світ, 2000x4
22. Кухта Б., Теплодухова Н. Політичні еліти і політичне лідерство. - Львів: Кальварія, 1995.С.5-113.
23. Варвар І., Туренко В. Борці за „щастя нації" чи політична еліта? //Нова політика. - 2001.- №6.
24. Думанський Н. Про народ і його лідери. //Сучасність. - 2002.-№5
25. Заварзін О. Поляков В. Рейтинг політичних лідерів //Нова політика. - 2000.-№1
26. Земекова С. Політична еліта і демократична процедура //Нова політика. - 2001.-№6
27. Крестева Ю. Відносини центральних та регіональних еліт в Україні //Нова політика. - 2001.-№4
28. Кузнецова С. Генераційно-політичні показники політичного лідерства в державній пресі. //Нова політика. - 2000.-№2
29. Кузнецова С. Механізм формування політичного лідерства в Україні. //Нова політика. - 2001.-№2
30. Наумкіна С Політичне лідерство як соціальне явище. //Нова політика. - 2000.-№2.
31. Наумкіна С Формування української політичної еліти та проблеми демократії: динаміка розвитку і взаємодії //Нова політика. - 2001.-№6
ЗЗ. Пахарєв А. Стиль політичного лідерства: фактори формування та складові. //Нова політика. - 2001 .-№5
34. Піховшек В. Стратегічна еліта України напередодні нового етапу оформлення. //Політика і культура. - 2000.- №32
Семінар № 4.
Тема: “Політична система. Політичні режими.”
План
1. Теорія політичних систем:
- поняття, структура і функції політичної системи;
- основні підходи до вивчення політичних систем;
- типологія політичних систем.
2. Політичні режими:
- поняття і типи політичного режиму;
- тоталітаризм і авторитаризм як форми недемократичного політичного режиму;
- демократичний політичний режим: поняття й ознаки.
3. Трансформація політичних режимів.
- посттоталітарні політичні режими: поняття й особливості;
- моделі посттоталітарної трансформації політичних систем.
4. Політичний режим у сучасній Україні.
Контрольні тести і питання:
1. Що таке політична система? Як вона пов'язана із іншими підсистемами суспільства? Визначте зв'язок між політичним режимом і політичною системою.
2. Вхідні імпульси в політичну систему поділяються на вимоги й підтримку. Які є види вимог і підтримки? Розкрийте їх зміст.
3. В чому відмінності між закритою та відкритою політичними системами? Назвіть країни, системи яких могли б бути віднесені до закритого або відкритого типів.
4. Чому тоталітаризм називають феноменом XX століття? Які різновиди тоталітарного режиму виділяють у політичній науці?
5. Які можна виділити різновиди авторитарного політичного режиму? В чому їх особливості?
6. Визначите загальні та особливі риси у функціонуванні тоталітарного й авторитарного режимів.
7. Наведіть приклади існуючих сьогодні тоталітарних режимів. До яких різновидів тоталітаризму вони відносяться?
8. Дайте визначення демократії. Порівняйте основні сучасні моделі демократії.
9. Що таке громадянське суспільство? Чи є наявність громадянського суспільства обов'язковою умовою існування демократії? Відповідь обґрунтуйте.
10. В. Черчілль відзначав: «Демократія — це найгірша форма правління, якщо не брати до уваги всі інші». Прокоментуйте даний вислів.
Література
1. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Политические исследования. - 1992. — № 4.
2. Андреев С. С. Политические системы и политическая организация общества // Социально-политические науки — 1992. - № 1.
3. Арендт X. Истоки тоталитаризма. — М., 1996.
4. Арон Р. Демократия и тоталитаризм. - М., 1993.
5. Белов Г. А. Функции политической системы // Кентавр —
1995. - № 2.
6. Белов Г. А. Политическая система // Кентавр. - 1995. - №3.
7. Вятр Е. Трансформация тоталитарных и авторитарных политических режимов в современные демократии // Лекции по политологии. - Таллинн. — 1991.
8. Гаджиев К. С. Тоталитаризм как феномен XX века // Вопросы философии. - 1992. - № 2.
9. Гаджиев К. С. Эпоха демократии? // Вопросы философии -
1996. - № 9.
10. Дай Т., Зиглер X. Демократия для элиты. - М., 1991.
11. Даль Р. Введение в теорию демократии. — М., 1992.
12. Даль Р. О демократии. - М„ 2000.
13. Дарендорф Р. Дорога к свободе: демократизация и её проблемы в Восточной Европе // Вопросы философии, - 1990. - № 9.
14. Джилас М. Лицо тоталитаризма. - М., 1992.
15. ЖилевЖ. Фашизм. Тоталитарное государство. - М, 1991.
16. Истон Д. Новая революция в политической науке // Социально-политический журнал. — 1993. — № 8.
17. Каменская Г. В. Генезис идей демократии // Социологические исследования. — 1994. — № 4.
18. Ковлер А. И. Кризис демократии? Демократия на рубеже XXI века. - М., 1997.
19. Липсет С. М., Сен К. М., Торрес Ч. Сравнительный анализ социальных условий, необходимых для становления демократии /7 Международный журнал социальных наук. - 1993. - № 3.
20. Ма чкув Е. Преобразование коммунистического тоталитаризма и посткоммунистическая системная трансформация: проблемы, концепции, периодизация // Политические исследования. -2000. - № 4.
21. Политический риск: анализ, оценка, прогнозирование, управление. — М., 1992.
22. Политология / Под ред. проф. М. А. Василика. - М., 2004.
23. Поппер К. Открытое общество и его враги. В 2 т. — М , 1992.
24. Пугачёв В. П., Соловьёв А.И. Введение в политологию. -М., 1997.
25. Санистебан Л. С. Политические системы и легитимность ,// Диалог. - 1993. - № 4.
26. Сартори Дж. Вертикальная демократия // Политические исследования. — 1993. — № 2.
27. Токвиль А. Демократия в Америке. — М., 1992.
28. Тоталитаризм в Европе XX века. Из истории идеологий, движений, режимов и их преодоления. — М., 1996.
29. Фарукшин М. X. Политическая система общества // Социально-политические науки. - 1991. — № 5.
30. Фергюсон А. Опыт истории гражданского общества. — М., 2000.
31. Хантингтон С. Будущее демократического процесса: от экспансии к консолидации // Мировая экономика и международные отношения. — 1995. — № 6.
32. ХайекФ. Дорога к рабству // Вопросы философии. -1990. - № 11.
33. Хессе Э. Что такое демократия? // Политические исследования. - 1992. - № 3.
34. Шумпетер Й. Капитализм, социализм и демократия. — Киев, 1995.
35. Эдрейн Ч. Р. Сравнительный анализ политических систем. Эффективность осуществления политического курса и социальные преобразования. — М., 2000.
Семінар № 5.
Тема:" Соціально-правова держава та розвиток і становлення громадянського суспільства."
План
1. Розвиток теорії правової держави, Ш.-Л. Монтеск'є, Дж. Локком, І.Кантом.
2. Принципи та функції правової держави.
3. Соціальна держава: поняття, характерні риси, принципи функціонування.
4. Ідеологічні концепції соціальної держави.
5. Громадянське суспільство: основні ідейно-політичні доктрини.
6. Основні ознаки громадянського суспільства. Механізм взаємодії його інститутів з державними.
7. Особливості становлення соціально-правової держави і громадянського суспільства в Україні.
Контрольні тести і питання:
1. Ідейно-теоретичні підвалини концепції правової держави закладали:
а) Платон, Арістотель;б) Ш-Л. Монтеск'є, І. Кант;в) Дж. Локк, Т.Гоббс; г) Т. Мор, Т. Кампанелла.
2. Хто серед українських політичних мислителів розробляв теорію правової держави?
а) С. Оріховський ; б) С Дністрянський; в) Б. Кістяківський; г)В.Липинський.
3. На думку якого філософа : "держава - це об'єднання людей, підпорядкованих правовим законам"?
а) О. Конт; б) Г. Гегель; в) І. Кант; г) Ш.Монтеск’є.
4. Мислитель античності, автор вислову: "Там, де відсутня влада закону, не має місця для будь-якої форми державного устрою".
а) Платон;б) Демокріт;в) Єпікур;г) Арістотель.
5. У якому році Загальна декларація прав людини проголосила, що кожен громадянин повинен наділятися всіма правами і свободами?
а) 1945;б)1947;в)1948;г)1956.
6. Влада, що має повноваження видавати закони, обов'язкові для виконання на певній території та у конкретній сфері діяльності, це влада -
а) судова; б) виконавча; в) законодавча; г) політична.
7. Держава, влада якої обмежена правом та здійснюється верховенство закона, має назву:
а) соціальної; б) суверенної; в) правової; г) демократичної.
8. Чітке розмежування держави і суспільства було обгрунтоване у "договірних теоріях" держави:
а) Г. Гегелем та Ф. Ніцше, б) І. Бентамом та Дж. Міллем; в) Б. Констаном та П.-Ж. Прудоном; г) Г. Гоббсом, Дж. Локком та Ж.Ж. Руссо.
9. В сучасному світі лише декілька держав не мають писаної Конституції, серед них:
а) Австрія; б) США; в) Угорщина; г) Великоританія.
Література
1. Сіленко А. Соціальна держава: еволюція, ідеї, сутність та перспективи становлення в сучасній Україні. - К.,Основи.- 2000. – 5-178.
2. Авер'янов В. Адміністративна реформа. Науково-практичне значення //Віче. - 2002- № 3.
3. Бульбенюк С. Держава „загального добробуту" і цінності постіндустріального суспільства //Людина і політика. - 2001.-№5
4. Гум'єв А. На шляху до демократичної, правової, світської держави. //Політика і час. - 2001.-№12
5. Кудряченко А. Парламентська система ФРН - засадний принцип західної демократії. //Віче. -2001.-№4
6. Курило О. Соціал-демократичний шлях //Політика і час. - 2001 .-№8
7. Подгоринй С Проблеми соціальних держав //Нова політика. - 2001.-№2.
8. Подгорний С. Снегерьов В. Соціально-правова держава: історичні етапи становлення. //Нова політика. - 2001 - №3.
9. Понеділко В. Узаконення, конституювання опозиції - суспільна потреба //Віче. - 2002.-№3.
10. Сіленко А. Генезис і сутність американської держави загального добробуту //Людина і політика. - 2ООО.
11. Сіленко А. Основні теоретико-методичні підходи зарубіжної і вітчизняної політичної науки до вживання і сутності понять "держава загального добробуту" і "соціальна держава" // Людина і політика. - 2001 - №6
12. Сіленко А. Політичні чинники формування держави загального добробуту // Людина і політика - 2001 - №5
13. Сіленко. А. Чи є альтернатива державі загального добробуту //Нова політика. - 2001,- №5
14. Чермних В. Зубро Т. Права людини в Україні //Нова політика. - 2001.-№1
15. Дудик Д. ЗМІ як комунікативний засіб між громадянським суспільством та державою // Нова політика. - 2001. - №2
16. Коляденко В. Роль інфокомунікативних технологій у формуванні громадянського суспільства //Людина і політика. - 2002.-№4
17. Крестєва Ю. Місцеве самоврядування в Україні: політико-правове оформлення // Нова політика. - 2001. - №1.
18. Кресіна І., Полішкарова О. Громадянське суспільство відокремити зерна від полови //Віче. - 2002.-№4
19. Куценко В. Соціальна сфера. Спадковий фантом другорядності //Віче. - 2001.-№2
20. Назаренко О. Теоретичні проблеми суспільної модернізації у процесі громадянського суспільства //Сучасність. - 2003. - №2.
21. Лук'яненко Є. Відстоюючи принцип: держава для людини //Віче. - 2001.-№5
22. Некряс А. Місцеве самоврядування міцне захищеністю своїх прав //Віче. - 2002.-№2
23. Нескромний О. Місцеве самоврядування: 10 років Незалежності України //Віче. - 2002.-№1
24. Поляк Л. Визначення і розмежування повноважень між органами держави і місцевого самоврядування: досвід романської Європи //Людина і політика. - 2002.-№2.
25. Плющ І. Без розвитку місцевого самоврядування зайве говорити про демократичну, правову державу і громадянське суспільство //Віче. - 2001.-№1
26. Рахімкулов Е. Місцеве самоврядування і його ресурсні можливості // Віче. - 2002. - №6.
Семінар № 6.
Тема: "Політичні партії та групи інтересів".
План
1. Політичні партії: поняття, види, місце в політичній системі:
· поняття політичної партії, ознаки і типи політичних партій;
· процес формування сучасних політичних партій, основні тенденції в розвитку політичних партій;
· функції партій, методи і форми впливу партій на політичне життя.
2. Партійні системи:
· однопартійні, двопартійні та багатопартійні політичні системи;
· партійні об'єднання та партійні блоки;
· співвідношення виборчих та партійних систем;
· політична опозиція, її місце та роль у політичному житті суспільства;
· партійна система сучасної України: особливості становлення і тенденції розвитку.
3. Групи інтересів:
· поняття та основні функції груп інтересів, відмінність груп інтересів від політичних партій;
· типологія груп інтересів;
· громадські організації та рухи в політичній системі суспільства;
· взаємовідносини суспільних суспільно-політичних рухів і партій;
· легальний і нелегальний лобізм, корпоративізм і неокорпоративізм;
· групи інтересів у політичній системі України.
Контрольні тести і питання:
1. Що таке «партія»? Яке місце займають партії в політичній структурі суспільства? Чим вони відрізняються від інших політичних інститутів?
2. Прокоментуйте вислів французького політолога М. Дюверже: «Режим без партій — це режим без демократії». Чи є, на вашу думку, багатопартійність ознакою демократичної політичної системи?
3. Порівняйте особливості масових і кадрових партій. Назвіть переваги і недоліки кожного типу партій.
4. Назвіть країни, де існують однопартійні, двохпартій-ні та багатопартійні системи. Від яких чинників залежить характер партійної системи? Яка партійна система, на ваш погляд, є в сучасних умовах оптимальною?
5. В чому особливості складу уряду в умовах багатопар-тійної системи з домінуючою партією?
6. Спробуйте визначити зв'язок між формами державного правління, партійними та виборчими системами.
7. До якого типу партійної системи можна віднести партійну систему України? Чим зумовлене існування величезної кількості партій і суспільно-політичних рухів у сучасній Україні? Чи є наявність такої кількості партій ознакою демократичного політичного режиму?
8. Розкрийте поняття «суспільно-політичний рух». Які різновиди суспільно-політичних рухів ви знаєте? Приведіть приклади.
9. Що таке групи інтересів? Яку роль вони відіграють у житті сучасного суспільства? Охарактеризуйте роль і місце груп інтересів у політичній системі сучасної України.
10. Яким способом здійснюється зв'язок груп інтересів із політичними партіями? Чи зацікавлені в цьому зв'язку партії та органи державної влади?
11. Що таке групи тиску? Для чого вони створюються? Які позитивні і негативні сторони лобізму можна виділити?
12. Політичну партію як об'єднання людей, що визнають одну і ту ж партійну програму визначає: а) Шевцов; б) М. Дюверже; в) Б. Констан; г) М.Вебер.
13. Завдяки політичним партіям здійснюється прямий та зворотний зв'язок між:: а)суспільсгвом і державою; б) партією і державою; в) державами, різними країнами; г) особою і державою.
14. Слово «партія» походить від латинського слова «рате», що означає:
а) сутність,єдність; б) частина; в) влада; г) боротьба.
15. Головна умова виникнення партійних систем:
а) демократизація політичного життя суспільства; 6) наявність приватної власності; в) розбіжність інтересів суспільства.; г) високий рівень розвитку політичної культури.
16. Під впливом яких чинників виникають багатопартійні системи:
а) ідеологічні; б) соціальні; в) структурні; г) культурні.
17. В Україні проходив інтенсивний процес утворення політичних партій:
а) наприкінці XX ст.; б) на початку XX ст.; в) у І половині XIX ст.; г) протягом всієї історії України.
18. Коли виникли перші масові партії: .
а) в кінці XVIII - поч. XIX ст.; б) в стародавньому Римі; в) в кінці XIX ст.; г) після І світової війни.
19. Класифікація політичних партій на кадрові, масові і централізовані була розроблена:
а) Ч. Мерріамом в 40 - роки XX ст.; б) М. Дюверже на поч. 60-х XX ст.;
в) В. Парето в кінці XIX ст.; г) М. Вебером на поч. XX ст.;
20. Система, в якій визначальну роль відіграють дві основні партії, які по черзі приходять до влади:
а) біпартизм; б) двох з половиною партій; в) поліпартизм; г) мультипартизм.
21.Термін «політичний плюралізм» був запроваджений:
а) 1. Кантом; б) Г. Гегелем; в) Дж. Локком. г)Х. Вольфом
ЛІТЕРАТУРА
1. Автономов А. С. Азбука лоббирования. — М., 2004.
2. Алмонд Г., Пауэлл Дж., Стром К., Далтон К. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор. — М., 2002.
3. Афанасьев М. Н. Клиентелизм и российская государственность. - М., 2000.
4. Бакун Л. А. Группы в политике // Полис. — 1999. — № 1.
5. Бинецкий А. Э. Лоббизм в современном мире. — М, 2004.
6. Валлерстайн М. Избирательные системы, партии и политическая стабильность // Политические исследования. — 1992. — № 5-6.
7. Галкин А. Массовая партия сегодня // Свободная мысль. XXI. - 2000. - № 1.
8. Галкин А. Модель партии XXI в. // Свободная мысль. XXI. — 2000. - № 6.
9. Гарань О. В. Убити дракона (3 історії Руху та нових партій України). - К., 1993.
10. Джордан Г. Группы давления, партии и социальные движения: есть ли потребность в новых разграничениях? // Мировая экономика и международные отношения. — 1997. — № 1.
11. Дюверже М. Партийная политика и группы давления // Социально-гуманитарные знания. — 2000. — № 4.
12. Дюверже М. Политические партии. — М., 2005.
13. Журавський В. С. Становлення політичних партій в українському суспільстві та їх роль у політичному структуруванні парламенту. — К., 2002.
14. Зяблюк Н. Г. Лоббизм в США как политический институт // США: экономика, политика, идеология. — 1995. — № 1, 2.
15. Коломейцев В. Ф. Партии в зеркале западной политологии // Государство и право. — 1995. — № 10.
16. Корнієвський О. А., Якушик В. М. Молодіжний рух та політичні об'єднання в сучасній Україні. — К., 1997.
17. Крамаревський О. Політичні партії і організації України: Довідник. - К.. 1999.
18. Кулик А. Посттоталитарные партии в политическом процессе: методология исследования // Мировая экономика и международные отношения. — 1994. — № 2-3.
19. Кулик А. Н. Сравнительный анализ в партологии // Политические исследования. — 1993. - № 1.
20. Лепехин В. «Группы давления»: генезис и классификация // Власть. - 1993. - № 3.
21. Любимов А. П. Лоббизм как конституционно-правовой институт. — М., 1998.
22. Малько А. Лоббизм // Общественные науки и современность. — 1995. — № 4.
23. Михельс Р. Социология политических партий в условиях демократии // Диалог. — 1990. — № 1-18.
24. Острогорский М. Я. Демократия и политические партии. — М., 1997.
25. Павроз А. В. Группы интересов и лоббизм в политике. — СПб., 2006.
26. Партии и партийные системы современной Европы. — М., 1994.
27. Перегудов СП. Корпорации, общество, государство: эволюция отношений. — М., 2003.
28. Пуфлер Е. Партійна система незалежної України: особливості формування, тенденції подальшої трансформації. // Нова політика. — 1997, № 1.
29. Пушкарева Г. В. Партии и партийные системы: концепция М. Дюверже // Социально-политический журнал. — 1993. — № 9.
30. Рубан В. В., Серёгина Н. С. Политические партии и движения в Украине: проблемы становления и тенденции развития. — Х.,1996.
31. Русначенко А. П. Пробудження. Робітничий рух на Україні: 1989-1993. - К., 1995.
32. Самостійна Україна: Збірник програм українських політичних партій початку XX ст. — Тернопіль, 1991.
33. Томенко М. В., Олійник В. В. Партійна еліта України — 2000. - К., 2000.
34. Хто є хто. Партії та політики XXI століття. Вип.1 / Авт.-упоряд. В. В. Болгов. - К., 2002.
35. Шмачкова Т. В. Из основ политологии Запада (характер режимов гражданского общества и партийной системы при демократии) // Политические исследования. — 1991. — № 2.
36. Шмиттер Ф. Неокорпоративизм // Полис. — 1997. — № 2.
Семінар № 7.