Поняття статистичного аналізу та його основні завдання

Після обробки отриманих даних і зіставлення таблиць можна приступити до наступного, етапу дослідження — якісного аналізу статистичних показників. Це – завершальний і найбільш відповідальний етап. Зібраний і оброблений статистичний матеріал в результаті аналізу може дати багатогранну характеристику явища, що вивчається. Основна мета статистичного аналізу полягає у виявленні закономірностей, встановленні впливу одного явища на інше, констатації взаємозалежностей та взаємодії різних явищ.

Аналіз — це науковий метод дослідження об’єкта шляхом розгляду його окремих сторін, властивостей і складових частин.

Статистичний аналіз являє собою процес вивчення і співставлення отриманих цифрових даних між собою і з іншими даними, їх узагальнення. В аспекті, який ми розглядаємо, аналіз — це єдність пізнання і оцінки. Через систему ознак, характеристик у процесі пізнання дослідник отримує фактичні дані про правопорушення і державні заходи протидії їм. Оцінка ж вимагає співставлення розрахованих статистичних показників з низкою інших даних для прийняття правильних управлінських рішень.

Кінцева мета аналізу правопорушень — удосконалення державних заходів соціального контролю на підставі виявлених їх тенденцій і закономірностей, взаємозв’язків і взаємозалежностей, які кількісно вимірюються.

Предмет статистичного аналізу — це сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається, в їх єдності і розвитку. Правова статистика не може обмежуватися тільки збиранням інформації про ознаки тих чи інших явищ або створенням “фундаменту з точних безспірних фактів”. Статистик, будучи одночасно і представником відповідної науки (в нашому випадку - юридичної), систематизує, аналізує їх і намагається виявити в них причинні та інші зв’язки й закономірності.

Правильність висновків з аналізу даних правової статистики залежить від знання соціально-правової природи явища, що вивчається, і вмілого використання прийомів аналізу, які розробляються теорією статистики. При аналізі комплексно використовуються матеріали різних галузей статистики і різні методи їх обробки.

Завдання статистичного аналізу похідні від основних функцій статистики як способів пізнання масових явищ і процесів. Ними є:

- опис стану, структури, розповсюдженості, динаміки правопорушень і реалізації державних заходів соціального контролю за ними, підтримання режиму законності (описова функція);

- виявлення статистичного зв’язку, залежності, співвідношення структури і динаміки правопорушень з факторами, які їх обумовлюють, а також з діяльністю держави і суспільства в цій сфері (пояснювальна функція);

- визначення тенденцій зміни правопорушень, складання кримінологічних прогнозів (прогностична функція);

- виявлення “тривожних” моментів у стані злочинності, позитивних сторін і недоліків у діяльності правоохоронних органів для прийняття на цій основі адекватних управлінських рішень (організаційно-управлінська функція).

Стосовно правоохоронних органів і суду, статистичний аналіз повинен показати, як працюють ці органи, в чому полягають позитивні і негативні сторони їх роботи.

Встановлення конкретних причин виявлених дефектів і розробка заходів щодо їх мінімізації — головне завдання аналізу матеріалів правової статистики. Але для вирішення цих завдань мало однієї статистики. Тут потрібні глибокі знання як теорії кримінології, кримінального, адміністративного, цивільного права і процесу, так і практики діяльності правоохоронних органів. Тільки в такому разі можна розраховувати на плідні результати.

Для того щоб висновки і рекомендації, зроблені на основі статистичного аналізу, мали об’єктивний, науково-достовірний характер, треба дотримуватися таких вимог:

1) кількісний аналіз статистичних показників має базуватися на глибокому знанні основних положень юридичних наук, які вивчають природу того чи іншого явищі, його закономірності та взаємозв’язки;

2) досліджувана статистична сукупність повинна складатися з досить значного числа одиниць, зібраних на великій території і за кілька років;

3) при аналізі статистичного матеріалу потрібно використовувати не лише дані офіційної звітності, але й інші матеріали, отримані в результаті спеціальних обстежень чи наукових, зокрема, кримінологічних досліджень;

4) в процесі вивчення правопорушень і пов’язаних з ними проблем слід враховувати матеріали інших галузей статистики (економічної, демографічної, охорони здоров’я тощо).

Проведення статистичного аналізу потребує послідовного виконання таких дослідницьких завдань:

а) постановка мети аналізу;

б) підбір статистичного матеріалу і критична оцінка даних (тобто перевірка їх змістовності, якості, достовірності, наукової обгрунтованості);

в) систематизація відібраних даних;

г) порівняльна оцінка і забезпечення їх співставленності;

д) формування узагальнюючих показників;

е) фіксація і обгрунтування суттєвих властивостей, особливостей, зв’язків і закономірностей явищ, що вивчаються;

ж) підготовка висновків і практичних рекомендацій.

Для цього використовують досить широке коло прийомів і способів статистичного дослідження. Про них вже йшлося вище.