Литовсько-польський період

Роки Події
  ХІV століття
Галицький князь Юрій Львович добився від Константинополя дозволу на створення окремої митрополії в Галичині (після переїзду Київського митрополита до Володимира на Клязьмі).
Заснування Кафської католицької єпархії. Генуезці закріплюються у Воспоро (Черкіо)
Битва на річці Ірпінь: литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (або 1321)
Галицьким князем бояри обрали Болеслава II (Юрія) Мазовецького (1325 — 1340)
Декілька тисяч вірмен переселяються з Ак-Сарая до Кафи.
Заснування католицьких єпархій в Воспоро і Сарсоне (Херсонесі)
Правління в Польщі Казимира ІІІ Великого (1333 — 1370)
Санок, перше з руських міст, отримав Магдебурзьке право.
Бояри отруїли галицького князя Юрія (1325 — 1340), після чого через 9 днів війська польського короля Казимира ІІІ вдерлись у Галичину. Проголошений боярами правитель Дмитро Детко вимушений визнати залежність від короля Польщі. На Волині бояри проголосили князем зятя Юрія Мазовецького — сина князя Литви Гедіміна — Любарта.
1340 (1343) Захоплення Генуєю Сюмболона (Чембало)
1342—1382 Правління в Угорщині Людовіка І Анжуйського
Смерть галицького правителя Дмитра Детка і початок війни Польщі і Литви за Галичину і Волинь (до 1366 р.)
1345—1377 Під контроль Великого князівства Литовського переходить Чернігівщина і Переяславщина
Хан Джанібек обступає Кафу
Успішна кампанія Казимира ІІІ і окупація Галичини і частини Волині.
Вірмени Львова отримують привілеї власного судочинства
Чембало: початок будівництва фортеці та заснування католицької єпархії
Заснування вірменського монастиря Сурб-Хач (біля Старого Криму)
Битва на Синіх водах (1363?): князь Литовський Ольгерд переміг татарське військо і заволодів Києвщиною, Поділлям і всім Правобережжям Дніпра до Чорного моря
Похід князя Литовського Ольгерда на Крим і на Москву
Заснування Краківського університету.
1364—1425 Період посилення і зростання Московського великого князівства
Судак переходить до Генуї; заснування тут католицької єпархії
Похід князя Литовського Ольгерда на Москву
Після смерті короля Польщі Казимира ІІІ польськім королем стає король Угорщини Людовик І Анжуйський; Галичина переходить до Угорського королівства. Похід князя Литовського Ольгерда на Москву
Похід князя Литовського Ольгерда на Московське князівство
Людовик І Анжуйський позбавив польську шляхту від сплати всіх податків
Похід князя Литовського Ольгерда на Смоленські землі
1380—1387 Згідно низці договорів з татарами, Південний берег Криму від Кафи і Солдайї до Алушти та Чембало переходять до Генуї.
Польська королева Ядвіга повертає Галичину Польщі (1385 — 86?)
Кревська унія: об'єднання Польщі і Литви в результаті браку польської королеви Ядвіги і Великого князя Литовського Владислава Ягайла (Ягеллона)
Вітовта (кузена короля Ягайла) визнано Великим князем Литовським
Ліквідація поляками Галицького князівства
1393 — 1394 Ліквідація литовцями руських удільних князівств
Крим та Кавказ спустошені військами Тимура, особливо постраждали християни.
Великий князь Литовський Вітовт дійшов до Кафи, взяв Кирк-Ор і зруйнував Херсонес . Золотоординський хан Тохтамиш (знаходячись у вигнанні у Литві) погодився на передачу під контроль Великого князівства Литовського Київщини, Переяславщини, Чернігівщини і степів на правому березі Дніпра в обмін на допомогу в боротьбі з Тамерланом.
Херсонес остаточно зруйнований темником Єдігеєм, після чого вже не відновлювався. Битва на Ворсклі: русько-литовсько-польські війська на чолі з князем Вітовтом (75 000) зазнають поразки від татар Єдігея (20 000). Розорення татарами Київщини, Поділля, Волині.
  ХV століття
Вітовт остаточно оволодів Смоленським князівством.
Відновлення фортеці Феодоро (Мангуп) в гірському Криму
Договір між Москвою та Литвою на Угрі, який встановлював кордон по цій річці, що не виключало переходу князів з литовського берегу на службу до Москви
Грюнвальдська битва: перемога польсько-литовсько-руського війська над тевтонськими лицарями.
Городельська унія між Вітовтом та Ягайлом. Литовські бояри-католики отримали права польської шляхти.
Хан Хаджі-Гірей домагається виокремлення Кримського ханства зі складу Золотої Орди. Феодоріти завершують будівництво гавані Авліта (Каламіта).
Згадуються генуезькі консули в Кафі, Трапезунді, Тані, Чембало, Солдайї, Самастро, Коппі, Севастополісі, Синопі.
1432—1436 «Велике князівство Руське» князя Свидригайла. Розкол у Великому князівстві Литовському. Сигізмунд Стародубський (брат Вітовта) дарує православному дворянству права, як і у католицького.
Повстання населення Чембало проти генузців, підтримане Феодоро .
Поділля переходить до Польщі і перетворюється на воєводство. Експедиційний корпус з Генуї відвойовує Чембало у Феодоро, руйнує Каламіту, але зазнає поразки від кримських татар в битві під Солхатом.
Флорентійська церковна унія — спроба об'єднати християнські церкви..
Невдала спроба генуезців відвойювати у феодоритів Алусту, Партеніт, Гурзуф
1438—1454 Спорудження фортеці у Білгороді-Дністровському
Утворення незалежного Кримського ханства
Собор російських єпіскопів призначає єпіскопа рязанського Іону митрополитом без отримання дозволу Вселенського патріарха: фактично Московська православна церква стала автокефальною. Константинополь затвердив Іону митрополитом 1451 р.
Ліквідація Волинського удільного князівства і утворення Волинського воєводства.
Взяття турками Константинополя — крах Візантійської імперії, після чого Генуя продає чорноморські колонії своєму банку Сан-Джорджо
1456 (1458?) Під впливом короля Польщі (Литовського князя?) Вселенський патріарх призначає митрополитом Київським Григорія. Розкол руської церкви. Київська митрополія — 10 українських і білоруських єпископатів.
1463—1485 Період становлення Московського великого князівства в якості єдиної руської держави Північного сходу Русі. (Псков приєднано 1510 р., Рязань — 1521 р.)
Ліквідація Київського удільного князівства і утворення Київського воєводства.
Кримське ханство потрапляє в залежність від Османської імперії
Турецький десант у Крим у. Здається Кафа, взяті штурмом Судак, Чембало, Алуста (Алушта). Генуезські колонії знищені. Після декількох місяців героїчної оборони пала фортеця Мангуп і князівство Феодоро припинило своє існування
Кримський хан визнає себе васалом Османської імперії
Хан Великої Орди Ахмат пройшов з військом через землі свого союзника — короля Казимира IV на р. Угру, де гадав вдертися до меж Московського князівства, але був зупинений російським військом («Стояння на Угрі»). Кінець татаро-монгольського іга на Русі.
Перший похід кримських татар (в якості союзників московського князя) на українські землі: хан Менглі-Герай грабує Київ і в подарунок князю Івану висилає віз з награбованим добром київських соборів і церков, в тому числі іконостас, золоту чашу і діскос з собору святої Софії
Турецька армія переходить Дунай і бере Кілію та Білгород (Аккерман). Османська імперія бере під контроль все чорноморське узбережжя
Перші відомі спогади про козаків у битві разом з поляками проти татар на Брацлавщині.
1490 - 1492 На Галичині — повстання під проводом Мухи та Борулі
1492—1494 Російсько-литовська війна (князь Іван ІІІ і князь Олександр).
Іван ІІІ приймає титул «Государя всієї Русі»
5 лютого — завершення російсько-литовської війни 1492—1494 рр. Укладено «Вічний мир»: Олександр відмовився від претензій на Новгород, Тверь і Псков; більша частина земель верховських князівств, володіння хлепецьких і вяземських князів відходили Івану III, який повертав Литві Любутськ, Серпейськ, Мосальськ, Опаків и відмовлявся від претензій на Смоленськ и Брянськ. Литовський великий князь Олександр одружувався на доньці Івана III Олені
Похід турецько-молдавського війська у Галичину проти Польщі.
Під владу Москви від Литви перейшли князі Стародубсько-Можайський Семен Іванович і Новгород-Сіверський Василій Іванович Шемячич, що стало причиною війни між Московським і Литовським великими князівствами 1500 — 1503 рр. Другий похід Івана ІІІ проти литовського князя Олександра.
  ХVІ століття
Молдова потрапляє у залежність від Османської імперії
Армія союзника Москви — кримського хана Менглі І Герая — у кількості 90 000 воїнів в ході російсько-литовської війни спустошила землі Правобережжя аж до Львова, Любліна і Кракова.
Підписано перемир'я між царем московським Іваном ІІІ і Великим князем Литовським, згідно з яким Іван ІІІ отримав Чернігів, Новгород-Сіверський, Брянськ, Путивль , Гомель, частину смоленських і вітебських земель. Таким чином Велике князівство Литовське втратило близько третини території.
Польській король Олександр Казимирович видає Радомську конституцію. Прикріплення селян до сел.
1507 — 1508 Російсько-литовська війна, завершилась мирним договором: кордони залишались старі, землі Глинських залишались за Великим князівством Литовським.
Виступ проти литовської влади магната Михайла Глинського з братом, їх дії на стороні московських військ і втеча до Москви. Кримсько-татарський набіг на Правобережну Україну.
Кримсько-татарський набіг на Правобережну Україну
Кримсько-татарський набіг на Волинь
1512 — 1522 Російсько — литовська війна. За мирною угодою, до Москви переходили захоплені нею 1514 р. Смоленські землі (23 тис. кв.км), але від претензій на Київ, Вітебськ і Полоцьк, а також на повернення полонених Москва відмовлялась.
В ході війни з Великим князівством Литовським Московія захоплює Смоленськ
Кримсько-татарський набіг на Волинь
Всі володіння сіверських князів увійшли до складу Московії.
Поход козаків на фортецю Очаків
Битва при Могачі: турки захопили Угорщину; у Трансільванії утворилося васальне від Османської імперії князівство Трансільванія(Семигород).
Запровадження 1-го Литовського статуту
1533 — 1538 Після смерті великого московського князя Василія ІІІ править його вдова — Олена Глинська
1534 — 1537 Російсько-литовська війна (Стародубська). Стародуб було знищено. За умовами миру, Велике князівство Литовське повернуло собі Гомельську волость, але спірні Себеж та Заволоччя залишились за Москвою.
Перший відомий набіг козаків на чайках на Очаків.
Іван ІV Грізний приймає царський титул
Іван ІV Грізний здійснює 3-й похід на Казань. Казанське ханство — перша неруська держава, включена до складу Росії.
1552 — 1558 Дмитро Вишневецький («Байда») об'єднав розрізнені козацькі загони і збудував на о. Мала Хортиця першу Запорізьку Січ (Хортицька Січ)
1558 — 1583 Ливонська війна (З 1562 — за участю Великого князівства Литовського): невдала спроба Росії приєднати Прибалтику.
В Польщі з'явився орден ієзуїтів.
1564 — 1593 Томаківська Січ
Запровадження 2-го Литовського статуту.
Люблінська унія: об'єднання Великого князівства Литовського та королівства Польського в єдину державу — Річ Посполиту. При цьому українські землі (Підляське, Брацлавське, Київське, Волинське воєводства) перейшли до польської частини держави, а за Литвою залишились білоруські. Українська шляхта отримувала ті ж права, що і польська.
Кримські татари в останнє спалили Москву.
Виникнення реєстрового козацтва — король Сигізмунд санкціонував створення загону у кількості 300 козаків на чолі з шляхтичем Бадовським. Незабаром загін було розформовано.
Заснування Іваном Федоровим типографії у Львові. Видання Іваном Федоровим у львівській типографії першої книги — «Апостол» Смерть останнього короля з династії Ягеллонів; шляхта отримує право обирати монарха і укладати з ним договір з визначенням прерогатив.
Заснування Острозької греко-слов'яно-латинської колегії (існувала до 1636 р.) і типографії (існувала до 1612 р.)
Король Стефан Баторій встановив платню 600-м козакам і дозволив розташувати в м.Трахтемирові свій арсенал і шпиталь. Керували козаками офіцери-дворяни.
Іван Федоров видає Біблію (1581?) в Острозькій типографії
Взяття козаками Білгорода (Аккермана). Польській король Стефан Баторій для задоволення османського султана наказав стратити 31 козака — учасника штурму.
3-й Литовський статут. Закріпачення селян Брацлавщини і Придніпров'я.
Реєстр козаків визначено у 3 000.
1589 — 1590 Повстання у Білій Церкві.
1591 — 1593 Козацьке повстання на чолі з гетьманом Кшиштофом Косинським.
1593 — 1594 Козацька армія найманців в кількості 12 000 воює в Молдові, внаслідок чого молдовський господар на деякий час визнав себе васалом Габсбургів.
1593 — 1630 Базавлуцька Січ
1594 — 1595 Антипольське повстання у Брацлаві.
1594 — 1596 Повстання в Україні і Білорусі під проводом С.Наливайка і Г.Лободи.
Берестейська церковна унія.

Козацька доба і Руїна