Основы менеджмента.Учебное пособие / Сост. Е.В.Проскудина. предприятие "Пик", 1994. — С. 96

316


Аналізуючи, яку поведінку обирають для використання лідери, Таненбаум і Шмідт дійшли висновку, що менеджери обирають стиль поведінки з урахуван­ням своїх внутрішніх сил, (таких, як рівень комфорту, пов'язаний з вибраним стилем лідерства), сил, що діють з боку працівників (наприклад, готовність взяти на себе відповідальність), сил, що діють з боку ситуації (наприклад, брак часу). Автори вважають, що менеджерам у тривалій перспективі слід намага­тися застосовувати стилі, орієнтовані на працівників, оскільки така поведінка сприяє підвищенню мотивації останніх, поліпшенню якості, організації команд­ної роботи, морального стану та розвитку.

Керівник, зосереджений на роботі (завданнях, виробничих досягненнях), перш за все, піклується про проектування завдань і створення мотиваційної сис­теми винагород для стимулювання продуктивності праці і трудових звершень.

На противагу йому, керівник, зосереджений на людині, концентрує увагу на вдосконаленні людських стосунків, створенні сприятливого мікроклімату, заохочує взаємодопомогу, надає підлеглим максимальну свободу і активно залучає їх до участі у прийнятті управлінських рішень, орієнтуючи на високий рівень продуктивності праці.

Згідно з висновками американського дослідника Ренсіса Лайкерта будь-якій керівник обов'язково тяжіє до однієї з крайнощів: орієнтації або на роботу, або на людину. Обидві якості в значній мірі одночасно не продемонстрував жоден із керівників, які досліджувалися. Лайкерт запропонував чотири системи вибору менеджером стилю керівництва (рис. 13.5).

Керівників, які належать до першої системи, описано як типових автократів з диктаторськими нахилами. Жорстка експлуатація підлеглих, вимогливість відрізняють їх від так званих "прихильних автократів", які поєднують тоталі­тарні риси з ініціативою підлеглих. Мотивація досягається не тільки примусово, але й через винагороди.

Керівники системи 3 — консультанти, — демонструють значну, хоча й не повну довіру до підлеглих. Спостерігається двостороннє спілкування і пев­на міра довіри обох сторін. Важливі рішення ухвалюються керівником, а кон­кретизуються підлеглими.

Система 4 передбачає групові рішення, проекти яких висуваються ініціа­тивними підлеглими і після конструктивного обговорення схвалюються керів­ником. На думку Лайкерта, саме ця система виявляється найбільш дієвою.

317


Розділ IV


СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КЕРІВНИЦТВА


Тема 13


КЕРІВНИЦТВО ТА ЛІДЕРСТВО


 



Спілкування нетрадиційне, стосунки дружні, панує атмосфера довіри, пре­валює орієнтація на людину.