Подразника, n - показник степеня, а - константа
272. Закономірність абсолютної чутливості має такий вигляд:
a) 
, де Е - чутливість, R - порогова величина подразника;
273. Предметність, як властивість сприймання, характеризується тим, що:
в) залежно від їх функції в житті людини;
274. Константність, як властивість сприймання, характеризується тим, що речі та явища відображаються:
а) як постійний склад образу, незалежний від умов;
275. Цілісність, як властивість сприймання, характеризується відображаються:
б) як гештальт, що має ієрархію компонентів;
276. Структурність, як властивість сприймання, характеризується тим, що речі та явища відображаються:
г) сукупно без можливої деталізації;
277. Аперцепція, як властивість сприймання, характеризується тим, що речі та явища відображаються:
д) узагальнено і пов'язані зі словом;
278. Усвідомленість, як властивість відображаються: '
є) в залежності від змісту діяльності та особистості.
279. Сприймання форми, як його виду, здійснюється за допомогою:
в) перцептивних дій по контуру предметів;
280. Сприймання часу, як його виду, здійснюється за допомогою:
Д) коркових відділів мозку.
281. Сприймання руху, як його виду, здійснюється за допомогою;
г) фіксації точки зору або простежені за предметом;
282. Сприймання віддаленості здійснюється за допомогою:
а) акомодації кришталика, конвергенції зорових осей;
283. Сприймання глибини, як його виду, здійснюється за допомогою:
б) бінокулярного зору;
284. Психологічні теорії пам'яті вважають головним:
Г) активність суб'єкту.
285. Фізіологічні теорії пам'яті вважають головним:
в) утворення тимчасових нервових зв'язків та нейронних модулів;
286. Біохімічні теорії пам'яті вважають головним:
б) електрофізіологічні процеси - короткочасна пам'ять та білкові протеїни - довгочасна пам'ять;
287. Хімічні теорії пам'яті вважають головним:
а) ДНК, як спадкову і РНК, як онтогенетичну пам'ять;
288. Діяльнісна теорія пам'яті виходить з того, що головним є:
г) свідоме запам'ятовування мнемонічних дій.
289. Біхевіористична теорія пам'яті виходить з того, що головним є:
в) фіксування досвіду у діях та поведінці;
290. Асоціативна теорія пам'яті виходить з того, що головним є:
а) зв'язок між зовнішніми об'єктами та відчуттями;
291. Гештальтпсихологічна теорія пам'яті виходить з того, що головним є:
б) структурна організація сприймання;
292. Запам'ятовування, як процес пам'яті визначається і складається як:
в) закріплення інформації довільно, мимовільно і відбиттям;
293. Забування як процес пам'яті визначається як:
б) актуалізація інформації утруднена;
294. Відтворення як процес пам'яті, визначається як:
г) відновлення інформації шляхом впізнання, згадування і пригадування.
295. Збереження як процес пам'яті, визначається як:
а) утримання інформації шляхом повторення та діяльності;
296. За розумінням, як критерієм пам'яті, вона поділяється на:
Г) механічну, смислову.
297. За модальністю, як критерієм виду пам'яті, вона поділяється на:
а) рухову, емоційну, образну, словесно-логічну;
298. За волею, як критерієм виду пам'яті, вона поділяється на:
в) мимовільну, довільну;
299. За часом, як критерієм виду пам'яті, вона поділяється на:
б) короткочасну, оперативну, довгочасну;
300. Представники вюрцбуцької школи (О.Кільце, І.Ах) розглядали процес мислення як:
г) рішення задач, детермінуюча тенденція по досягненню мети;
301. Ж.Паже розглядав мислення як:
е) структурні схеми та їх генетичний розвиток.
302. О. Зельц розглядав мислення як:
в) інтелектуальні операції та антиципацію;
303. С.Л.Рубінштейн розглядав процес мислення як:
а) аналіз через синтез;
304. Гештальтпсихологія (В.Келер, М. Вертгеймер) розглядали мислення як:
д) переструктурування проблемної ситуації;
305. І.Я.Гальперін розглядав процес мислення як:
б) орієнтування на суттєві ознаки умов;
306. Процес вирішення завдань нетворчого характеру складається з:
б) обслідування умов задач з метою виявлення невідомого; пошук засобів вирішення завдання; знайдення рішення; перевірка знайденого рішення.
307. Процес вирішення творчої задачі складається з таких етапів:
а) обслідування умов задач з метою виявлення невідомого, пошук засобів вирішення завдання; відхід від процесу рішення, так як готових засобів рішення немає; інкубація та антиципація мети; інсайт та знайдення рішення; перевірка знайденого рішення;
308. Наочно-дійове, як вид мислення, характеризується:
г) умови задач дані наочно, а рішення здійснюється рухами.
309. Наочно-образне, як вид мислення, характеризується:
а) умови задач дані наочно, а рішення здійснюються у образній формі;
310. Операційне мислення, як його вид, характеризується:
б) суб'єкт може вирішувати задачі у внутрішньому плані;
311. Абстрактне мислення, як його вид, характеризується:
в) суб'єкт спирається на узагальнені ознаки умов;
312 При класифікації мислення існують два підходи: генетичний та професійний. Який з них розробив Ж.Паже:
а) генетичний: наочно-дійове, наочно-образне, операційне та абстрактне;
313. На егоцентричному рівні футурреальність(майбутнэ) уяви пов'язана з:
б) заповнення невизначеності образами уявлення;
314. На раціональному рівні футурреальність уяви пов'язана з:
а) антиципацією, як продовження дій;
315. На альтруїстичному рівні футурреальність уяви пов'язана з: