Використання ТРВЗ в умовах групи продовженого дня
В роботі висвітлені деякі засоби розвитку нестандартного мислення молодших школярів відповідно до теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ). Подані розробки прогулянки та виховної бесіди з елементами ТРВЗ.
На початку ХХІ століття в теорії і практиці навчання та виховання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей школярів та здатності їх до діалектичного мислення. Показником творчості у дітей є широко розвинена фантазія. Саме фантазія прискорює творчий процес. А пік здатності фантазувати припадає на молодший шкільний вік.
Що ж таке творчість взагалі? Це творення того, чого нема, на основі того, що є. Творча фантазія не може бути продуктивною без володіння тією чи іншою інформацією, без аналізу і синтезу. Для розвитку нестандартного мислення потрібні активні методи і форми навчання. Саме таким методом стала теорія розв’язання винахідницьких завдань – ТРВЗ. Це технологія, яка навчає новим прийомам винахідництва, технологія, якій можна і потрібно навчати. Основоположником ТРВЗ був письменник-фантаст, інженер за професією, Генріх Саулович Альтшуллер. Основні завдання своєї методики він визначив так: «…технічні системи постають і розвиваються не будь-як, а за певними законами, ці закони можна пізнавати і використовувати для свідомого – без багатьох «порожніх» спроб – розв’язання винахідницьких завдань. ТРВЗ перетворює продукування нових технологічних ідей в точну науку, розв’язання винахідницьких задач – замість пошуків всліпу – будується на системі логічних операцій». Дана методика використовується не тільки інженерами, а й лікарями, соціологами, біологами, журналістами, підприємцями.
Послідовником Альтшуллера став Михайло Шустерман. Він і запровадив цю методику у школах, а згодом і в дошкільних закладах. Завдяки даній методиці педагог разом з учнями може знаходити логічний вихід з будь-якої ситуації, а учень грамотно вирішувати свої проблеми.
Концептуальні положення ТРВЗ:
- теорія – каталізатор творчого розв’язання проблеми;
- знання – інструмент, основа творчої інтуіції;
- творчими здібностями наділена кожна дитина (винаходити можуть всі);
- творчості, як і будь-якій діяльності, можна навчатись; навчати треба всіх.
Головні принципи ТРВЗ:
- розв’язання суперечностей;
- системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його елементів);
- вміння віднайти у даній ситуації резерв.
Реалізація творчих здібностей ґрунтується на використанні різних методів творчого мислення. Це:
- метод спроб і помилок;
- прийом фантазування;
- метод асоціацій чи каталогу;
- мозковий штурм;
- метод фокальних об’єктів;
- метод фантограм (морфологічний аналіз);
- моделювання маленькими чоловічками;
- метод фантастичної проблеми;
- біном фантазії;
- оксюморон;
- символічна синектика;
- «Добре-погано»;
- метод емпатії;
- метод-оператор РЧВ (розмір, час, вартість).
Розглянемо детальніше декілька з них.
І. Метод спроб і помилок.
Це найдавніший і найпростіший метод пошуку нових рішень. До нього вдаються при розв’язанні завдань нижчого рівня, де можна перебрати близько двох десятків варіантів. Даний метод полягає в тому, що можна пропонувати будь-які рішення, якими б безглуздими вони не здавалися на перший погляд. Для молодшого школяра цей метод є першою посвятою у самостійну розумову діяльність, першим кроком у творчість. Н-д:
1. Як зняти з дерева кішку?
2. Як відучити цуценя гризти взуття?
3. Як позбутися поганої звички (н-д, гризти нігті)?
4. Як зробити приміщення групи більш зручним? та ін.
ІІ. Мозковий штурм.
Це колективний пошук нетрадиційних шляхів розв’язання проблеми. Його використовують при вирішенні більш складних творчих завдань. Наприклад: як написати записку мамі, якщо немає олівця? Пошуковий процес за цим методом має два етапи.
І етап. Група учнів (не більше 10) в бесіді висуває різні пропозиції. На цьому етапі дотримуються таких правил:
1. Висунуті думки і пропозиції не критикуються.
2. Заохочуються вільні асоціації: чим несподіваніші, тим краще.
3. Кількість запропонованих ідей має бути якомога більшою.
4. Висловлювані пропозиції можна комбінувати як завгодно.
ІІ етап. Критики оцінюють результати штурму і вибирають кращі пропозиції.
ІІІ. Прийоми фантазування:
- інверсія або зроби навпаки – зміни властивість, дію, принцип (н-д, як зміниться казка, якщо Попелюшка стане злою, а її сестри добрими?);
- збільшення або зменшення об’єкту (н-д, що буде, якщо колобка збільшити у декілька разів?);
- прискорення чи затримка (н-д, що буде, якщо на Землі перестануть рости рослини?);
- об’єднання чи роз’єднання (н-д, слон + качка = качон, слокачка тощо);
- безперервні процеси зробити такими, що перериваються і навпаки (Як зміниться середовище, якщо сонце світитиме постійно, а повітря подаватиметься частинами?);
- знищення чи відродження властивостей об’єкта (Кощій Безсмертний став смертний);
- зміна середовища, в якому перебуває об’єкт (н-д, колобок живе на 9 поверсі, як йому втекти?);
- живий об’єкт наділяється властивостями неживого і навпаки (книга заговорила).