ІІ. Тестові завдання з дисциплін, які включені до комплексного державного екзамену

Із поданого переліку оберіть одну правильну відповідь:

1. Яке з наведених нижче визначень пам'яті є найточнішим і найповнішим?Пам'ять - це:

а) збереження раніше набутих вражень;

б) основна умова набуття людського досвіду;

в) збереження, запам'ятання і відтворення раніше сприйнятого;

г) створення в голові людини образів раніше сприйнятого.

 

2. За теорією Еріксона конфлікт між прагненням до інтимності і відчуття ізольованості від оточуючих характеризує період:

а) ранньої дорослості;

б) середньої дорослості;

в) пізньої дорослості.

 

3. Механізм інтерпретації вчинків і почуттів іншої людини, приписування людині причин поведінки не представлених в полі сприймання називається:

а) емпатія;

б) атракція:

в) рефлексія;

г) ідентифікація.

д) каузальна атрибуція.

 

4. Як називається техніка психологічного консультування, яка активізує обговорення, показує рівень розуміння консультантом клієнта:

а) узагальнення;

б) відкриті запитання;

в) рефлексивне слухання;

г) перефразування.

 

5. Психокорекція – це:

а) сукупність психологічних прийомів, які використовуються психологом для виправлення недоліків у розвиту особистості або її поведінці;

б) система медико-психологічних засобів, що використовуються лікарем для лікування різноманітних захворювань;

в) сукупність психічних прийомів, що використовуються психологом, психотерапевтом для виправлення недоліків розвитку психіки.


 

Білет № 22

І. Теоретичне питання з дисциплін загальнопсихологічної підготовки

Дайте повну розгорнуту відповідь на питання:

Дати загальну характеристику міжособистісного впливу, розкрити його стратегії та види. Порівняти види психологічного впливу. Розкрити особливості захисту від негативних впливів, проілюструвати конкретними прикладами.

 

І. Міжособистісний вплив - це процес і результат зміни одним індивідом поведінки іншої людини, її установок, намірів, уявлень, оцінок.

До методів (видів) впливу належать переконання та примус (на рівні свідомості), навіювання, зараження і наслідування (на неусвідомлюваному рівні психіки).

Переконання - процес обґрунтованого, логічного впливу, який має на меті змінити або сформувати нові погляди, відносини, способи поведінки особистості.

Примус – вимога виконувати розпорядження ініціатора, погодитися з його думкою, підкріплюється погрозами.

Навіювання - цілеспрямований, неаргументований вплив на людину або на групи, що призводить до прояву людиною без її волі певного стану, почуття; або до зміни її поведінки. Основна мета при навіюванні: нав'язати людині готові оцінки, висновки, судження, способи поведінки.

Зараження – несвідома мимовільна схильніст індивіда певним психічним станам. Феномен зараження вивчався на прикладі стихійних великих груп як маса і натовп. Ґрунтовно вивчав маси Гюстав Лебон.

Наслідування полягає в усвідомленому або неусвідомленому повторі об'єктом манери поведінки суб'єкта впливу. Наслідування активно використовується у педагогічній та управлінській діяльності.

Розрізняють спрямований і неспрямований вплив. У першому випадку суб'єкт ставить перед собою завдання досягти певного результату від об'єкта впливу, який проявляється у переконанні і навіювання, а в другому - подібне завдання не ставиться, однак ефект впливу виникає, проявляючись передусім у дії зараження та наслідування.

Виділяють прямий і непрямий вплив. Прямий вплив характеризується тим, що суб'єкт відкрито, пред'являє об'єкту впливу свої претензії і вимоги, а непрямий - полягає в тому, що вплив безпосередньо спрямоване не на об'єкт, а на середовище, яке його оточує.

За критерієм ефективності виділяють стратегічний, тобто віддалений в перспективі, і тактичний, тобто проміжний вплив.

За наслідками для об’єкта виділяють: конструктивний та деструктивний вплив (негативно впливає на емоційний стан, особистісний розвиток).

Виділяють три основні стратегії - імперативна (відповідає «об'єктній» парадигмі в психології, згідно з якою психіка й людина в цілому розглядаються як пасивний об'єкт впливу зовнішніх умов і продукт цих умов), маніпулятивна (відповідає «суб'єктній» парадигмі, яка базується на твердженні про активність і індивідуальну вибірковість психічного відображення зовнішніх впливів, де суб'єкт сам здійснює перетворювальний вплив на психологічну інформацію, що надходить ззовні) і розвиваюча (заснована на «суб'єкт-суб'єктній», «діалогічній» парадигмі, де психіка виступає як відкрита система із зовнішніми і внутрішніми контурами регулювання).

Способи захисту від маніпуляцій: виявляти їх в розмові, чітко дотримуватися своїх інтересів, самому застосовувати маніпуляції.