Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого. Аналіз складу злочину
Суспільна небезпека цього злочину полягає в завданні моральної шкоди, насамперед близьким померлих.
Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 297 КК, є суспільні відносини у сфері моральності, а саме в частині поваги до померлих і місць їхнього поховання.
Тому обов'язковим додатковим безпосереднім об'єктом злочину можуть бути відносини власності, а факультативним додатковим безпосереднім об'єктом - громадська безпека, громадський порядок та ін.
Предметами злочину є: 1) могила; 2) інше місце поховання; 3) тіло померлого (останки, прах); 4) урна з прахом померлого; 5) предмети, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання або на тілі померлого (останках, прахові). У Законі України від 10 липня 2003 р. "Про поховання та похоронну справу" запропоновано окремі поняття вказаних предметів злочину.
Об'єктивна сторона злочину полягає у таких формах: 1) вчинення наруги над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого (тобто у будь-яких образливих для пам'яті померлих діях, зокрема розриванні могили, знищенні або зруйнуванні чи псуванні могили, квітника при могилі, пам'ятника, огорожі); 2) вчинення незаконного заволодіння (таємно чи відкрито) тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого (квітів, вінків, деталей огорожі, пам'ятника чи відповідної меморіальної дошки, урни з прахом тощо).
Наруга - це образливе ставлення, грубе знущання, демонстрація зневаги до місця поховання чи праху покійного. Форми наруги над могилою, іншим місцем поховання визначені в ст. 2 Закону України від 10.07.2003 "Про поховання та похоронну справу".
Наруга переважно вчиняється шляхом дії. Однак, на нашу думку, не можна виключати її вчинення і через бездіяльність, наприклад, невтручання в поведінку свійських тварин, які, наприклад, розривають могилу, справляють на ній природні потреби.
Незаконне заволодіння відповідними предметами - це протиправне їх вилучення і звернення на свою користь чи користь інших осіб. До цього належать, зокрема, демонтаж і подальший продаж могильних загорож, пам'ятників, плит, а також вінків, квітів, лампад, які знаходяться на могилі.
Момент закінчення злочину визначається з врахуванням змісту вчинюваного діяння. Якщо воно полягає у нарузі, то закінченим цей злочин є відтоді, коли виконане діяння достатньо вказує на наявність її об'єктивних і суб'єктивних ознак. Коли ж діяння виражається у незаконному заволодінні, то злочин закінчений з моменту набуття винним можливості розпорядитися викраденим на власний розсуд (сховати, продати, подарувати тощо).
Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка на момент його вчинення досягла 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотив вчинення злочину, крім хуліганського та корисливого, на кваліфікацію дій винного не впливає. Ставлення особи до тяжких наслідків (ч. 3 ст. 297 КК), полягає у формі необережності.
Кваліфікуючими обставинами цього складу злочину є: 1) повторність; 2) вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб; 3) вчинення злочину з корисливих мотивів; 4) вчинення злочину з хуліганських мотивів; 5) вчинення злочину щодо братської могили чи могили невідомого солдата; 6) вчинення злочину поєднане із застосуванням насильства чи погрозою його застосування (ч. 2 ст. 297 КК); 7) спричинення тяжких наслідків (ч. 3 ст. 297 КК).
Вчинення злочину щодо братської могили чи могили невідомого солдата - це нова для вітчизняного кримінального законодавства кваліфікуюча обставина, що ідентифікує спеціальне місце вчинення злочину. У кримінально-правовій літературі введення цієї кваліфікуючої ознаки пояснюється врахуванням зарубіжного досвіду. Слід зауважити, що національним законодавством взагалі не передбачено визначення понять "братська могила" та "могила невідомого солдата". Лише в Положенні про Державний протокол та Церемоніал України, затвердженому Указом Президента України від 22 серпня 2002 р., згадується могила невідомого солдата (м. Київ) без роз'яснення самого терміна.
Братська могила - групове поховання померлих приблизно в один час, звичайно в результаті бою або масової репресії. Для братських могил характерна відсутність індивідуальних поховань, хоча деякі військові братські могили, власне кажучи, являють собою цвинтарі з індивідуальними похованнями809.
Вчинення злочину щодо могили невідомого солдата. Як правило, такі пам'ятники ставлять на могилі, в якій знаходяться останки загиблого солдата, особистість чия невідома й уважається неможливим її встановлення810.
Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння відповідними предметами із застосуванням насильства чи погрозою його застосування має місце, якщо насильство чи погроза його застосування виступали способами вчинення злочину.
Під тяжкими наслідками слід розуміти, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній або кільком особам, завдання потерпілому смерті через необережність, завдання майнової шкоди в особливо великих розмірах тощо. Питання про те, що слід розуміти під іншими тяжкими наслідками, вирішується у кожному конкретному випадку стосовно конкретних обставин справи.
Діяння, передбачене ст. 297 КК, відсутнє, якщо у встановленому порядку здійснюються ексгумація трупа, перенесення могили на інше місце, впорядкування місця поховання, а також якщо певні дії з трупом не становлять собою наруги (наприклад, мотивом розчленування трупа є приховування вчиненого вбивства).
Викрадення намогильної споруди (за наявності власника), що знаходяться в місці поховання, шляхом крадіжки, що охоплюється ч. 2, ч. 3, ч. 4 чи ч. 5 ст. 185 КК або іншим способом (грабіж, розбій) потребує кваліфікації за сукупністю злочинів за ст. 297 КК та відповідними частинами ст.ст. 185,186, 187 КК.
Дії, які характеризуються винятковим цинізмом (наприклад, відправлення природних потреб на могилі), також є наругою над могилою. За умови доведеності умислу винного на грубе порушення громадського порядку такі дії кваліфікуються лише за ч. 2 ст. 297 КК. За наявності реальної сукупності наруги над могилою або незаконного заволодіння відповідними предметами з хуліганських мотивів і хуліганства вчинене слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 297 КК та за ст. 296 КК.