БІОЛОГІЧНА РОЛЬ ЛІПІДІВ В ОРГАНІЗМІ

Ліпіди, як і білки, вуглеводи та інші речовини, відіграють в організмі важливу біологічну роль. Вона насамперед визначається тим, що ці речовини характеризуються комплексом своєрідних фізико-хі-мічних властивостей.

В організмах людини і тварин ліпіди входять до складу всіх клітин. Однак розподілені вони між різними органами і тканинами нерівномірно і кількість різних груп ліпідів у і^х також неоднакова.

Значна частина ліпідів входить до складу клітин організму як
пластичний матеріал. Вони утворюють в основному комплекси з біл
ками (ліпопротеїди), вуглеводами (гліколіпіди) та деякими іншими
речовинами. Такі комплекси і становлять основу структури клітин
і тканин організму. Значна кількість ліпопротеїдних комплексів вхо
дить до складу клітинних мембран та мітоходрій, в яких проходять
важливі метаболічні процеси — фосфорилююче та вільне окислення,
Р-окислення жирних кислот та інші реакції проміжного обміну.
Ліпіди, що входять до складу мембран, беруть безпосередню участь
у процесах активного транспорту крізь мембрани молекул та іонів,
специфічної рецепції на поверхні клітцц, передачі нервових імпуль
сів тощо. Оскільки клітинні мсм€*рани є важливими регуляторами
багатьох біохімічних процесів, то зміна структури, складу та орі
єнтації мембранних ліпідів викшикає значні порушення клітинного
метаболізму. \

,'1іпіди в організмі виконують важливу енергетичну функцію. За рахунок жирів їжі в середньому на 25—35 % задовольняється добова потреба людини в енергії. Під час окислення 1 г жиру вивільнюється 36,5—39,9 кДж енергії, тобто значно більше, ніж під час окислення такої самої кількості білків і вуглеводів.

Разом з цим деякі ліпіди є субстратом для утворення біологічно активних речовин в організмі. Це вітаміни груп А і D, гормони, кори надниркових залоз, статеві гормони, жовчні кислоти, простагландини та інші сполуки.

Жири виконують важливі механічну і термоізоляційну функції. Так, відкладаючись під шкірою, в сальнику та інших органах, вони захищають організм від різних травм та змін температурного режиму.

В організмі є два види жирів -резервний і конституційний. Резервний жир виконує в основному енергетичну, механічну і термоізоляційну функції. Значні кількості його відкладаються в організмі в підшкірній жировій клітковині (40—50 %), сальнику (20—25 %), м'язах (5—8 %). В середньому кількість резервних жирів становить 10—15 % маси тіла, а при ожирінні може коливатись у межах ЗО— 50 °о. Вміст конституційних, або протоплазматичних, жирів зміню-


ЄТЬСЯ у вузьких межах. Кількість Таблиця 26. Добова потреба
організму людини в жирах залежно від характеру трудової діяльності

 

 

  діяльн ОСТІ   Жир
Вид      
      =а. 2'2 *• к   росли ний

їх в організмі в основному стала. Навіть під час голодування організму вміст протоплазматичних жирів зменшується дуже незначно. За цих умов в основному зменшується кількість резервних жирів.

Розумова праця чоловіки жінки Легка фізична праця чоловіки жінки Важка фізична праця чоловіки
87 73 106 90
26 25 36 27
143 43

Ліпіди потрапляють до організму з їжею разом з білками, вуглеводами та іншими речовинами. Потреба в жирах для організму людини залежить від характеру її трудової діяльності (табл. 26). Важливе значення має температура навколишнього середовища, Так, потреба в жирах для людини похилого віку та при незначних фізичних навантаженнях знижується, а при низьких температурах і виконанні важкої фізичної роботи ■— підвищується.

Досить важливим для організму є співвідношення у продуктах харчування між жирами тваринного і рослинного походження та між вмістом окремих ліпідів —фосфоліпідів, ненасичених жирних кислот і стеринів та стеридів. Вважають, що доросла людина залежно відумов зовнішнього середовища і виду трудової діяльності щодобово повинна одержувати 8—10 г фосфоліпідів, 8—15 ненасичених жирних кислот і 0,3—0,5 г холестерину. Для забезпечення збалансованості харчового раціону необхідно також підтримувати належне співвідношення між білками, ліпідами і вуглеводами (1:1: 4).