ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРАВОНАСТУПНИЦТВА ДЕРЖАВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ І ПРИНЦИП UTI POSSIDETIS JURIS
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………6-8
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРАВОНАСТУПНИЦТВА ДЕРЖАВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ І ПРИНЦИП UTI POSSIDETIS JURIS ………………………………………………………………………….9-15
1.1 Історія виникнення і поняття правонаступництва держав і принципу uti possidetis juris у міжнародному праві…………………………………..9-12
1.2 Види правонаступництва держав у доктрині міжнародного права………………………………………………………………………12-13
1.3 Теорія «континуїтету» в міжнародному праві…................................13-14
Висновки до розділу 1……………………………………………………….14-15
РОЗДІЛ 2 ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОНАСТУПНИЦТВА ДЕРЖАВ …………………………………16-31
2.1 Правонаступництво держав по відношенню до міжнародних договорів відповідно до положень Віденської конвенції про правонаступництво держав по відношенню до міжнародних договорів 1976 року…………………….16-24
2.2 Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 р……………….24-27
2.2.1 Правонаступництво держав щодо державної власності……27-28
2.2.2 Правонаступництво держав щодо державних архівів……..28-29
2.2.3 Правонаступництво держав щодо державних боргів…….…29-30
2.3 Проект статей щодо громадянства фізичних осіб у зв’язку із правонаступництвом держав Комісії міжнародного права ООН…………30-31
Висновки до розділу 2…………………………………………………………..31
РОЗДІЛ 3 ПРАВОНАСТУПНИЦТВО УКРАЇНИ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ РОЗПАДОМ СРСР…………………………………………………………32-47
3.1Одностороннє волевиявлення правонаступництва України…………32-36
3.2Міжнародні договори України з питань правонаступництва……….36-41
3.2.1 Угода про створення Співдружності Незалежних Держав від 21 грудня 1991 року……………………………………………………………41-43
3.2.2 Угода про розподіл усієї власності колишнього СРСР за кордоном від 6 липня 1992 р.………………………………………………43-44
3.2.3 Угода про правонаступництво стосовно державних архівів колишнього Союзу РСР від 6 липня 1992р. ……………………………….45-46
Висновки до розділу 3……………………………………………………….46-47
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………48-49
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...50-53
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Правонаступництво держав – це перехід прав та обов’язків однієї держави до іншої. З точки зору сучасного міжнародного права з виникненням нових держав на мапі світу супроводжувалась певною ускладненістю, що пояснюється як наявністю суттєвих особливостей у правовому регулюванні кожної з них, так і сукупністю неузгодженостей та доволі суперечливих рис, властивих самому міжнародно-правовому інституту правонаступництва держав. У таких умовах стає очевидною необхідність відновлення прикладних та наукових розвідок у галузі міжнародного правонаступництва, оскільки лише шляхом оптимальної взаємодії із загальною теорією міжнародного права відповідні складні проблеми практики міжнародних відносин можуть бути вирішені найбільш ефективним чином. Нова хвиля правонаступництва спричинила появу великої кількості безпрецедентних проблем щодо практичної реалізації одного з найстаріших інститутів міжнародного права.
Ступінь розробки проблеми дослідження. Науково-теоретична база дослідження охоплює монографії та статті з питань загального міжнародного права, міжнародного правонаступництва держав та права міжнародних договорів вітчизняних вчених, таких як В. Г. Буткевич, В. І. Муравйов та В. В. Мицик, М.М. Антонович, М.А. Баймуратов, А.Я. Мельник, Л.Д. Тимченко, О.О. Чалий, А.І. Дмитрієв, О.О. Мережко.
Мета дослідження полягає у аналізі особливостей сучасного міжнародно-правового регулювання інституту правонаступництва держав щодо міжнародних договорів та узагальнення його значення для розвитку міжнародного права в цілому. Така загальна мета визначає наступні основні завдання дослідження:
- дослідити історію виникнення і поняття правонаступництва держав і принципу uti possidetis juris у міжнародному праві;
- розглянути види правонаступництва держав у доктрині міжнародного права;
- розглянути теорію «континуїтету» в міжнародному праві;
- проаналізувати правонаступництво держав по відношенню до міжнародних договорів відповідно до положень Віденської конвенції про правонаступництво держав по відношенню до міжнародних договорів 1976 року;
- проаналізувати Віденську конвенцію про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 р. ;
- проаналізувати правонаступництво держав по відношенню до міжнародних договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів;
- розглянути Проект статей щодо громадянства фізичних осіб у зв’язку із правонаступництвом держав Комісії міжнародного права ООН;
- дослідити одностороннє волевиявлення правонаступництва України;
- розглянути міжнародні договори України з питань правонаступництва;
- проаналізувати Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав від 21 грудня 1991 року;
- розглянути Угоду про розподіл усієї власності колишнього СРСР за кордоном 6 липня 1992 року;
- проаналізувати Угоду про правонаступництво стосовно державних архівів колишнього Союзу РСР 6 липня 1992 року.
Предметом дослідженнявиступає правонаступництво держав і принцип uti possidetis juris.
Об’єктом дослідження є міжнародно-правове регулювання інституту правонаступництва держав у міжнародному праві.
Методологія дослідження. Концептуальні засади дослідження базуються на основі таких юридичних наукових дисциплін, як теорія міжнародного права, історія міжнародного права та окремі галузеві міжнародно-правові дисципліни. В курсовій роботі широке застосування знаходять загальні принципи наукового пізнання, у тому числі комплексний підхід до висвітлення наукових проблем, об`єктивність, єдність теорії та практики. В процесі дослідження були також використані загальновизнані в юридичній науці методи конкретно-наукових досліджень, зокрема порівняльно-правовий, аналітичний, формально-юридичний та системно-структурний.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів (поділених на підрозділи), висновків та списку використаних джерел, що нараховує 37 джерел.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРАВОНАСТУПНИЦТВА ДЕРЖАВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ І ПРИНЦИП UTI POSSIDETIS JURIS