ПОДАЄ ЗАГАЛЬНІ ВСТУПНІ НАСТАНОВИ
ПРО РИТОРИЧНЕ МИСТЕЦТВО
КНИЖОК 10 ДЛЯ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ, ЩО ВИВЧАЄ ОДНЕ І ДРУГЕ КРАСНОМОВСТВО НА БЛАГО РЕЛІГІЇ І БАТЬКІВЩИНИ, ВИКЛАДЕНІ ПРЕПОДОБНИМ ОТЦЕМ ФЕОФАНОМ ПРОКОПОВИЧЕМ У КИЄВІ В СЛАВНІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ МОГИЛЯНСЬКІЙ АКАДЕМІЇ
РОКУ 1706
ВСТУП
Молоді оратори! Поступивши до школи красномовства, знайте, що ви прагнете до такої почесної справи, яка сама по собі справді настільки корисна, що її належить викладати не лише для вашого добра, а й на благо релігії і батьківщини. Вважаю, що при цьому не менш треба мені думати про мою галузь навчання, ніж вам про ваші здобутки. Бо це є та цариця душ, княгиня мистецтв, яку всі вибирають з уваги на достоїнство, численні бажають з огляду на користь, а лише деякі осягають, внаслідок нерівних сил таланту, так і із-за обсягу самого предмета, а про власні похвали цього останнього поговоримо ширше в самій праці.
Про навчання, завдяки якому хтось може оволодіти [риторичним мистецтвом], я тверджу: потрібно, щоб ми намагалися вкласти працю і зусилля рівні тому подиву, котрий кожний має перед красномовством. А цього ми слушно не можемо дозволити і довірити талантові. Якщо його не вдосконалювати, вп.равляючись наполегливо у наслідуванні [кращих зразків], то талантові нічим не допоможе щастя. Але ви, кандидати красномовства, подаєте мені міцну надію, бо ви так своєчасно зійшлися тут тамою громадою, що здається, наче ви не зійшлися, а злетілися. А це, гадаю, треба приписувати не якимсь веслам чи вітрилам, не прудкості та швидкості коней, а палкому вашому бажанню.
Я вітаю себе /2/ з таким початком, з якого можна робити висновок, що я привітав вас і себе з добрим успіхом.
Отже, якщо ви почали, старайтеся з кожним днем бути наполегливішими; а щоб вам кінець був кращий, ніж початок, то до цих перших зусиль ви додавайте ще більші, принаймні, рівні [з попередніми].
Адже ясно, що кожний має віддаватись такій справі з великою ретельністю. Вас закликає на громадські наради батьківщина, що так часто зазнавала спустошень; церква, яка не раз вела боротьбу з єрессю, благає вас взяти участь у полемічних дискусіях; сама слава кличе кожного з вас передати своє ім’я нащадкам, а цього успіху можна добитись тільки за допомогою красномовства.
Я теж докладу всіх зусиль, щоб стати вам провідником на цьому прекрасному шляху, або, принаймні, постараюся бути побратимом і товаришем у праці. Увесь цей твір за \104\ обсягом матеріалу ми вирішили поділити на десять книжок, яких порядок і зміст подаю тут коротко:
Книжка І. Подає загальні вступні настанови.
Книжка II. Про підбір доказів і про ампліфікацію 1.
Книжка III. Про розташування матеріалу.
Книжка IV. Про мовно-стилістичне оформлення.
Книжка V. Про трактування почуттів.
Книжка VI. Про метод писання історії і про листи.
Книжка VII. Про судовий і дорадчий рід промов.
Книжка VIII. Про епідиктичний 2 або прикрашувальний рід промови.
Книжка IX. Дещо про священне красномовство.
Книжка X. Про пам’ять і виголошування. /2зв./ \105\
Книжка перша
ПОДАЄ ЗАГАЛЬНІ ВСТУПНІ НАСТАНОВИ
Поки приступимо до окремих настанов, передусім скажемо про те, що взагалі входить до всього ораторського мистецтва. Адже це подібне до подорожнього, який спочатку розглядає з підвищеного схилу дорогу на простягнених внизу полях, звідки вона виходить і в якому напрямі веде до місця, куди йому треба йти, а також яка вона, чи рівна всюди, чи тут суха, а там болотиста, деінде лякає чагарниками й терновими кущами, а подекуди скеляста і дерниста.
Це, повторюю, якщо передбачить подорожній, то більш приготованим вибереться в дорогу, ніж якби не знав цього. Бо він знатиме, яким строєм і одягом забезпечити своє тіло і, коли він наштовхнеться десь на щось, то зможе передбачити, який шлях йому треба залишити, а якого триматися. Так він легше і безпечніше дійде до мети. І так само тому, хто хоче вивчати ораторське мистецтво, взагалі треба знати: що це за мистецтво, аби він не питав через необізнаність, чим це мистецтво займається; яка його мета; що повинен робити той, хто вивчає це мистецтво як професію, і, нарешті, що сприяє засвоєнню красномовства, а що зайве. Зрозумівши загальні попередні положення, можна вважати себе більш підготовленим до навчання, інакше пропаде вся праця, і людина, напружуючи свої зусилля, матиме не більший успіх, ніж той, хто в темну віч змагається з морськими хвилями. Отже, в цій книжці /3зв./ ми подаємо, передусім, загальні вступні настанови. Найперше скажемо про достоїнство і користь, про суть, предмет і мету ораторського мистецтва та про обов’язки самого оратора. Потім скажемо, що смішного думають дурні про оратора, і як не ознайомлені з цим мистецтвом уважають його недоліки достоїнством, а добре — вадою. Тому ми спочатку вкажемо, кого треба вважати найбільшим оратором. Для цього, немов відрізняючи нещире золото від щирого, найперше дослідимо фальшиве красномовство (щоб знати, чого уникати), вказуючи його вади і причини, з яких вони, звичайно, виникають, а потім покажемо зразок справжнього красномовства на підставі його характерних ознак.
А далі, щоб оратор не задовольнявся самим мистецтвом (що багатьом часто шкодило), ми вкажемо, якими засобами можна запобігти цьому і як оволодіти красномовством. І щоб це було ще яснішим, я подаю порядок розділів книжки: \106\
I. Про похвалу красномовству і, передусім, про його переваги.
II. Про корисність красномовства.
III. Поняття риторики, визначення, предмет, мета і завдання оратора.
IV. Що робить оратора знаменитим.
V. Про вади зіпсованого красномовства, передусім, про високопарність, невдале наслідування, байдужість, недоречність, бундючну патетичність.
VI. Про шкільне, поетичне, емоційно-насичене або алегоричне, низьке, просте і т. п. мистецтво.
VII. Про причини зіпсованого красномовства. /4/
VIII. Про троякий рід красномовства або про стиль високий, поважний, середній або квітчастий, низький або буденний.
IX. Про допоміжні засоби красномовства, передусім, про талант, науку і вправність.
X. Про наслідування, кого і як наслідувати, де є похвали Ціцеронові 1 і Златоустові 2.
XI. Перераховуються інші латинські оратори і святі отці однієї і другої мов.
XII. Перед початком самостійної праці ораторові подаються загальні настанови.
Розділ перший