Композиційна діяльність учнів на уроках образотворчого мистецтва. Вікові особливості
-Поняття про композицію та основні її закони. Поняття «компози́ція» (від латинського compositio — складання, поєднання, створення, побудова) зазвичай вживається у двох значеннях. З одного боку, композиція — це побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом, призначенням і характером. А з другого боку композицією називають і сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника. Композиція є одним з основних організуючих компонентів кожного художнього твору. Композиція «тримає» простір, організує його і підпорядковує так званим законам композиції.
Основні закони: рівноваги (Це такий стан композиції, при якому всі елементи збалансовані між собою. Урівноважені частини цілого набувають зорову стійкість. В основному рівновагу зводиться до балансу за виразністю.Виділяють статичну і динамічну рівновагу), єдності і супідрядності (Необхідною умовою організації гармонійної композиції з деякої кількості елементів є вимога, щоб вона (композиція) була єдина. Єдності можна досягти шляхом підпорядкування), цілісності (Завдяки дотриманню цього закону твір сприймається як єдине неподільне ціле, а не як сума розрізнених елементів. Композиція виступає як система внутрішніх зв'язків, що об'єднує всі компоненти форм і змістів в єдине ціле. У композиції всі елементи приводяться до гармонійної впорядкованості. Тобто повинна бути цілісність самої форми і цілісність між елементами форм. Основні риси закону цілісності:1) неподільність композиції, або неможливість сприймати її як суму розрізнених елементів. 2) необхідність зв'язку та взаємної узгодженості всіх елементів композиції (мається на увазі необхідність відстежувати, наскільки ці елементи йдуть разом і не відірвані вони один від одного).
- Основні елементи композиції ( симетрія,асиметрія,рівновага, динаміка, противага, зіставлення,ритм)
Симетрія - тотожне розташування елементів відносно точки, осі або площини симетрії, сприймається оком як особливий вид впорядкованості рівноваги і гармонії.Види симетрії: дзеркальна(симетрія в якій елементи композиції розташовані на однаковій відстані від площини симетрії і при накладенні один на одного їх фігури збігаються по всіх точках, тобто одна фігура дзеркально повторює іншу), осьова(симетрія відносно осі, лінії перетину двох або більшої кількості площин симетрії.), дзеркально-осьова(Існує два види такої симетрії: 1) коли в одному творі йде суміщення та дзеркальної і осьової симетрії. 2) коли береться осьова симетрія з симетричним будовою елементів.), гвинтова.( Елемент здійснює одночасно обертальне і поступальний рух навколо осі. (Тільки для об'ємних тіл).
Асиметрія-варіант композиції, при якому поєднання і розташування елементів, осей, площин симетрії не спостерігається. Це відсутність, або порушення симетрії (дисиметрія).
Ритм-чергування яких елементів в певній послідовності. (Такт, мірність, мірне течія) Найважливішою ознакою ритму є повторюваність елементів (форм) і інтервалів між ними. Ритмічні повтори можуть бути: рівномірними, убутними або наростаючими. В залежності від цього повторюваність може бути двох типів: статична і динамічна.
Рівновага-стан композиції, при якому всі елементи збалансовані між собою. Урівноважені частини цілого набувають зорову стійкість. В основному рівновагу зводиться до балансу за виразністю.Виділяють статичну і динамічну рівновагу.Статичний. Цей стан композиції, при якому збалансовані між собою елементи в цілому справляють враження її нестійкою нерухомості.Динамічне. Цей стан композиції, при якому збалансовані між собою елементи справляють враження її руху і внутрішньої динаміки),
- Роль лінії горизонту і точки зору в сюжетній композиції.Сюжетна композиція – це побудова картини, обумовлене її змістом, призначенням і характером, необхідністю передати основну ідею, задум твору найбільш переконливо і ясно. Створення художнього образу – це головне в композиції. Точка зору — місце, з якого людина дивиться на предмети, розташовані в просторі.Картинною площиною називають площину, на якій предмети зображаються такими, якими їх бачить малюючий.Лінія горизонту — це пряма, проведена на картинній площині. У натурі вона відповідає межі зорового спостереження і співпадає з рівнем очей малюючого
-Особливості композиції дитячих малюнків різних вікових групи. Діти починають малювати вже в 1-2 роки. В цьому віці майже всі багато малюють, і, звичайно, за уявленням, а не з натури. Далі дитина переходить до малювання замкнутих кривих, кружечків.Дитина тлумачить свої зображення по-різному, даючи які завгодно назви своїм кружечкам (напр, "Це - мама").
До зображення людини дитина підходить по-своєму: частини тіла вона малює, якщо вона знає їхні функції (за допомогою ніг людина ходить, руками бере предмети, очима бачить, ротом їсть, носом дихає). Усе це дитині стає відомо не зразу. Спочатку дитина малює тільки голову і ноги, потім - голову, ноги й руки, а ще згодом - і тулуб, до якого кріпляться руки й ноги.Часто на малюнку дитина виділяє як основу зовсім другорядні елементи (прикраси - бант, ґудзики, брошка), яким вона, захоплюючись, надає більше уваги. Щоб підкреслити значущість їх, ці другорядні елементи дитина зображує занадто великими.Від зображення окремих предметів діти дуже швидко переходять до складних просторових зображень групи предметів.Спершу діти розміщують усі предмети на одній лінії, а решту місця залишають вільним.