Оборона в особливих умовах. У місті (населеному пункті) механізований взвод обороняє опорний пункт, який може включати один-два будинки
2.1.6.1. Оборона в місті
У місті (населеному пункті) механізований взвод обороняє опорний пункт, який може включати один-два будинки, а відділення - будинок або поверх будинку. Взводу можуть бути придані гармати, вогнемети, протитанкові керовані ракетні комплекси та інші вогневі засоби.
Оборона в будинках організовується так, щоб підступи до них прострілювалися фланговим та перехресним вогнем.
Обороняючи будинок, взвод повинен обладнати його для кругової оборони, яка забезпечить тривале його утримання навіть при оточенні противником. Система вогню при цьому організовується таким чином, щоб будинки знаходилися у вогневому зв'язку між собою. Вогонь підготовляється в декілька ярусів. Більша частина сил і засобів взводу, які обороняють будинок, і приданих вогневих засобів розміщуються в нижніх поверхах та напівпідвалах. У верхніх поверхах установлюються окремі вогневі засоби і розташовуються снайпери. Протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети та вогнемети розташовуються переважно в нижніх поверхах з таким розрахунком, щоб забезпечувалась можливість ведення вогню вздовж вулиць та майданів. Вогневі позиції для мінометів обладнуються у дворах, на верхніх поверхах і на горищах.
Готуючи будинок до оборони, необхідно закласти вікна та двері цеглою або мішками з піском (землею), влаштувати бійниці і амбразури, проробити ходи в горищному та міжповерхових перекриттях, обладнати підвал мурованого будинку під сховище. Підступи до будинку прикриваються інженерними загородженнями.
На вулицях будуються барикади. В барикадах улаштовуються бійниці та площадки для вогневих засобів. Для маневру своїх підрозділів та руху транспорту залишаються проходи, які ретельно охороняються та прикриваються вогнем. Підступи до барикад повинні прострілюватися фланговим та перехресним вогнем. Будови, які заважають спостереженню та веденню вогню, розбираються. Для маневру підрозділами в місті (населеному пункті) влаштовуються проходи та проїзди всередині кварталів та пристосовуються підземні комунікації. В невикористаних підземних комунікаціях (спорудженнях) улаштовуються загородження, а виходи з них прикриваються вогнем або охороняються.
Під час підготовки будинку до оборони необхідно створити запас боєприпасів, особливо ручних гранат, запас продовольства, медичного майна та питної води, а також передбачити необхідні протипожежні заходи: підготувати засоби пожежогасіння, засипати дерев'яну підлогу піском (землею). Дрібні будови, по яких вогонь може перекинутися на сусідні будинки, руйнуються.
Танковий взвод використовується у повному складі для дій з підготовлених вогневих позицій в опорних пунктах або окремими машинами продається механізованим взводам.
Вогнева позиція танка, як правило, вибирається на околиці міста (населеного пункту) або на перехрестях вулиць, перед майданами, скверами та в інших місцях, які дозволяють вести вогонь уздовж декількох вулиць на більшу дальність. Вона може обладнуватися замурованою стіною (парканом), в якому влаштовуються амбразури для спостереження і ведення вогню, і за іншими міцними спорудженнями.
При виділенні танка (бойової машини піхоти) у вогневу засаду і для дій, як кочуючий вогневий засіб, завчасно вибираються приховані шляхи маневру та вогневі позиції, які дозволяють раптово і ефективно використовувати вогневу міць танка (бойової машини піхоти). Вогневі позиції танків повинні прикриватися вогнем механізованих підрозділів.
Для управління боєм командир механізованого (гранатометного, протитанкового) взводу розташовується в будинку, який обороняють, та вибирає командно-спостережний пункт у такому місці, звідки проглядаються підступи до будинку. Командир танкового взводу управляє боєм із танка.
Атака противника відбивається вогнем усіх засобів, при цьому вогневі засоби, розташовані на верхніх поверхах, не тільки знищують противника безпосередньо перед будником, який обороняють, але і ведуть вогонь по цілях, розташованих в глибині бойового порядку противника, перешкоджаючи підхід його резервів і вогонь по будинку прямою наводкою. Противник, що підійшов до будинку, який обороняють, закидається гранатами і знищується вогнем впритул, а той, що увірвався в будинок, крім того, у рукопашній сутичці. Він може також знищуватися коротким ударом і вогнем впритул відділення (групи солдатів), яке висилається в тил противнику по підземних комунікаціях (спорудженнях).
Відділення (кожен солдат і сержант), ведучи бій всередині будинку, повинне проявляти особливу рішучість та завзятість, уміло використовувати в ближньому бою свою зброю і ручні гранати, стійко обороняти кожен поверх і кожне приміщення.
Оборона в горах
У горах взвод може обороняти опорний пункт у відриві від інших взводів роти. Позиції відділень вибираються в місцях, які виключають можливість обвалів, зсувів та затоплень, з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ураження противника багатоярусним фланговим, перехресним і кинджальним вогнем, виключалась наявність мертвих просторів.
Вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень при цьому організовується таким чином, щоб вони знаходилися у вогневому зв'язку між собою, забезпечували кругову оборону і можливість зосередження вогню основних засобів на напрямку, якому погрожують, у стислі терміни. Вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків підготовляються на танконебезпечних напрямках.
Для оборони перевалів, важливих вузлів доріг, переправ вогневі позиції вибираються з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ведення вогню на граничні дальності та потайне їх розташування. Частина вогневих засобів розташовується на зворотних схилах висот для знищення противника, який прорвався, вогнем впритул.
Під час організації оборони в горах командир взводу (відділення, танка) крім вирішення звичайних питань зобов'язаний: ретельно вивчити підступи до опорного пункту (позиції) з фронту, флангів і тилу; організувати прикриття їх перехресним вогнем і спостереження за ними; врахувати мертві простори поблизу опорного пункту (позиції) і підготувати по них вогонь; створити на позиціях збільшений запас ракет і боєприпасів, особливо гранат; передбачити заходи щодо протидії обходам противника і його просочування між позиціями відділень (танків) або на стиках з сусідами.
Під час підготовки фортифікаційних споруджень в кам'янистих і скельних ґрунтах використовується каміння та мішки з піском і землею. Окопи, укриття та інші спорудження обладнуються так, щоб виключити затікання в них вогнесумішей та води.
В скельних ґрунтах окопи і укриття можуть обладнуватися вибуховим способом. Перед позиціями крім звичайних загороджень підготовляються обвали та обсипи, дороги (стежки) готуються до зруйнування. Атаку противника взвод (відділення, танк) відбиває всіма вогневими засобами з широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати з верхніх ярусів в місцях, що обмежують їх маневр (на підйомах, серпантинах).
Під час обходу противником опорного пункту (позиції) взвод (відділення, танк) переходить до кругової оборони і уражає його вогнем у фланг і тил.
2.1.6.3. Оборона в лісі
У лісі опорний пункт механізованого взводу, як правило, перехоплює дорогу, одну-дві просіки. Під час переходу до оборони командир взводу (відділення, танка), крім загальних заходів щодо підготовки оборони, організовує розчищення лісу та чагарників для поліпшення умов спостереження і ведення вогню, не демаскуючи при цьому свого розташування; підготовляє кинджальний вогонь та вогонь з дерев; передбачає протипожежні заходи (створення захисних смуг та запасів води, підготовку сокир, пил, лопат та гаків очищення опорного пункту від сушняку). Окремі ділянки можуть залишатися нерозчищеними, там завчасно влаштовуються мінно-вибухові загородження і підготовляється вогонь.
Над траншеєю і вогневими позиціями влаштовуються перекриття та козирки для захисту особового складу від осколків снарядів і мін, які розриваються при зіткненні з деревами. Для ведення вогню із стрілецької зброї та спостереження, на деревах з густою кроною улаштовуються площадки. На місцевості з високим рівнем ґрунтових вод окопи та ходи сполучення обладнуються напівзаглибленого або насипного типу. На тих ділянках, де немає необхідності відривати ходи сполучення, шляхи руху в тил позначаються покажчиками або знаками на деревах. На танконебезпечних напрямках взвод улаштовує завали, протитанкові бар'єри і прикриває їх вогнем.
Вогневі позиції танкового взводу (танка), протитанкових керованих ракетних комплексів і гранатометів обладнуються в місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню вздовж просік, полян, доріг і по ділянках рідкого лісу.
На перехрестях доріг, просік, узлісь або на краю полян можуть улаштовуватися вогневі засади.
Під час бою в лісі широко застосовується вогонь всіх засобів з близьких відстаней.
Оборона взимку
Зимою командир взводу (відділення, танка) особливу увагу в обороні приділяє забезпеченню постійної готовності зброї до застосування в умовах низьких температур та вживанню заходів щодо запобігання переохолодження та обмороження особового складу, передбачає більш частішу зміну спостерігачів та чергових вогневих засобів, особливо вночі, в заметіль та снігопад, а також посилює контроль за несенням служби на позиціях.
Оборона взводу (відділення, танка) організовується на найбільш доступних для дій противника напрямках.
Під час обладнання фортифікаційних споруджень широко застосовуються вибухові речовини. Фортифікаційні спорудження можуть зводитися також насипного типу, для чого використовується сніг, лід та камінь. При незначній глибині снігу окопи, траншеї та інші спорудження відриваються в ґрунті і маскуються снігом. При глибокому сніговому покритті широко застосовується улаштування снігових траншей, ходів сполучення з брустверами із утрамбованого снігу, в тому числі фальшивих, а також снігових валів. Снігові вали використовуються як протитанкові загородження і як маски для укриття від високоточної зброї противника. За ними можуть обладнуватися і вогневі позиції кочуючих бойових машин піхоти, танків.
В умовах бездоріжжя на позиціях, в окопах і укриттях улаштовуються водостоки. З метою запобігання розмивів та обвалів стінки окопів, траншей та інших фортифікаційних споруджень укріплюються, бойові машини піхоти, бронетранспортери і танки встановлюються на лежні.
З метою маскування місця, які потемніли від порохових газів, і сліди гусениць засипаються снігом, особовий склад забезпечується зимовими маскувальними костюмами, опалення печей в бліндажі та інших укриттях дозволяється тільки вночі.
Взимку снігове покриття і холод необхідно використовувати для вимотування противника, що наступає, і послаблення його боєздатності, з цією метою, застосовуючи вогонь усіх видів та інженерні загородження, необхідно змусити противника як можна раніше зійти з доріг та рухатися цілиною снігу, позбавити його можливості обігріватися в населених пунктах, лісах та ярах, змусити його залягти на відкритій місцевості і як можна довше пробути на морозі.
У випадку вклинення противника в оборону підрозділи повинні не допускати закріплення його в населених пунктах, в окремих будовах і в лісі. По таких місцях заздалегідь готується зосереджений вогонь взводу.
2.1.7. Характеристика сучасної оборони
Сучасна оборона має бути стійкою і активного. Під стійкістю оборони розуміють її здатність протистояти зброї масового ураження, ударам авіації та артилерії, відбивати атаки танків і піхоти противника, а також знищувати противника, який вклинився в оборону, або повітряні десанти, які висадилися в тилу, аеромобільні та диверсійно-розвідувальні групи.
Активність оборони визначається в постійному ураженні противника всіма засобами, нав'язуванні йому своєї волі, створенні невигідних для нього умов ведення бою; в проведенні широкого маневру і рішучих контратак, швидкому знищенні противника, який вклинився в оборону, і його десантів, які висадилися.
Висока активність оборони не може бути досягнута без її стійкості, а стійкість оборони буде тим вища, чим активніше ведуться оборонні дії.
Оборона має бути протитанковою, протиповітряною, протидесантною, глибоко ешелонованою, готового до тривалого ведення бою в умовах застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї і засобів радіоелектронної боротьби. Підрозділи повинні стійко обороняти позиції, які займають навіть в умовах повного оточення і відсутності тактичного зв'язку з сусідами. Вони не мають права залишати позиції що займають і відходити без наказу старшого командира.
Стійкість і активність оборони досягається витримкою, непохитністю; наполегливістю військ, їх високим морально-бойовим духом, безперервною розвідкою противника, своєчасним викриттям підготовки його до наступу і можливих напрямів атак; ретельним маскуванням бойового порядку взводу, роти (батальйону) і введенням противника в оману відносно побудови оборони, умілим використанням вигідних умов місцевості та її інженерного обладнання, створенням ретельно організованої системи вогню, особливо протитанкового, в поєднанні з системами інженерних загороджень, опорних пунктів і вогневих позицій; надійною протиповітряною обороною; своєчасним маневром підрозділами, вогневими засобами і вогнем на загрозливі напрями, негайним знищенням противника, який вклинився в оборону і його десантів, які висадились; застосуванням в обороні несподіваних тактичних прийомів, здатних приголомшити противника, поставити його в скрутне становище, нав'язати йому свою волю й ініціативу; постійним виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження, високоточної зброї противника; стійким і тривалім утриманням опорних пунктів (районів оборони) в поєднанні з проведенням контратак.
| 2.1.8. Додаток 1: |
| 2.1.8.1. Схема опорного пункту механізованої роти в обороні (варіант) |
| 2.1.8.2 Схема опорного пункту механізованого взводу (варіант) |
| 2.1.8.3. Механізований взводу у сторожовій охороні (варіант) |
| 2.1.8.4. Система вогню механізованого взводу (варіант) |
| 2.1.8.5. Бойовий порядок механізованого взводу в обороні (варіант) |
Робота командира
Тактична обстановка
Ви командир 1 механізованого взводу 3 механізованої роти. 3 мр з тв у складі батальйону здійснює марш, та о 7.00 31.03.2013 р. зосередилась у районі 10 км на схід від селища Дяки. О 8.00 гододині 31.03.2013 р. командир 3 мр у районі вис. 191,8 (1845-1) у ході рекогносцировки віддав бойовий наказ, з якого командиру 1 мв стало відомо:
1. Противник прорвав оборону наших військ і продовжує наступ у напрямі: Святово, Горбачі, Дяки. Підхід його передових підрозділів до рубежу оборони можливий до ранку 01.04.2011р., а дії розвідки, удари авіації у будь-який час.
2. 3 мр в другому ешелоні переходить до оборони опорного пункту: Курган 3 (2044-5), західна околиця Липово (1845-5), окреме дерево біля шляху (1945-4). Зосереджує основні зусилля у обороні на утриманні району: висота з курганом 3 (2044-5); висота 192,1 (1945-9); Липово, із завданням не допустити прориву противника у напрямку Сироєжки - Дяки.
Смуга вогню: праворуч - південно-західне узлісся ур. Заднє Поле (2044-5); Курган 1 (2043-1); ліворуч - Липово (1845-9); висота 193,0 (1743-3).
Додатковий сектор обстрілу: ліворуч - висота 186,3 (1744-7). Дільниця ЗВ роти: труба під шосе в місті насипу (1944-9). 1 мв переходить до оборони опорного пункту: південно - західне узлісся ур. Заднє Поле (2044-5).
3. 1 мв з танком переходить до оборони опорного пункту: Південні схили висоти з курганом 3 (1945-1); східні схили висоти з курганом 3 (2045-7). Смуга вогню: праворуч - південно-західне узлісся ур. Заднє Поле (2044-5), курган 1 (2043-1); ліворуч - південні схили висоти з курганом 3 (1943-1); висота з двома деревами (1944-8).
Додатковий сектор обстрілу: праворуч - висота 192,3 (2143-5).
4. Сусід праворуч - 2 мв 3 мр 2 мб займає опорний пункт у районі з висотою 201,2 (2045-1) із завданням не допустити прориву противника у напрямі: Буцилова Гора (2043-1); північна околиця Дяки (2048-8).
Смуга вогню: ліворуч - південні схили висоти 201,1 (2045-8); висота 200,9 (2044-6).
Сусід ліворуч - 3 мв 3 мр 2 мб переходить до оборони опорного пункту: Північні схили висоти 192,1 (1945-2); південні схили висоти 192,1 (1945-6), дерево біля шосе (1945-4).
Смуга вогню: справа північні схили висоти 192,1 (1945-2); каміння (1944-9).
5. Витрата боєприпасів на день бою: для танків та БТР - 0,6 б/к, для зенітних засобів - 0,7 б/к, для стрілецької зброї - 0,7 б/к, витрата пального - 0,1 заправки. Оборону зайняти до 18.00 31.03.2013 р. Готовність системи вогню - до 19.00 31.03.2013 р. Роботи першої черги з інженерного забезпечення опорних пунктів виконати до 06.00 01.04.2013 р.
Укомплектованість підрозділів батальйону особовим складом, озброєнням та технікою на 95%, є у наявності боєприпасів до усіх видів озброєння - 0,5 б/к, пального - 0,45 заправки.
Виконати:
1. Прийняти рішення, віддати бойовий наказ.
2. Нанести тактичну обстановку на карту.
3. Скласти схему опорного пункту механізованого взводу.
4. Дати вказівки щодо дій особового складу під час застосування противником ВТО.
2.2.2. Порядок роботи командира механізованого взводу після отримання завдання на перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником
2.2.2.1. Організація бою:
2.2.2.1.1. З'ясування отриманого завдання
В умовах відсутності зіткнення з противником командир взводу, одержавши бойове завдання, повинен:
З'ясувати отримане завдання:
Зрозуміти:
· завдання роти і взводу;
· які об'єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів;
· завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;
· час готовності до виконання завдання.
2.2.2.1.2. Оцінка обстановки
Оцінити обстановку що склалася:
Вивчити:
· склад, положення та можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;
· стан, забезпеченість і можливості взводу та приданих підрозділів;
· склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними;
· характер місцевості, її захисні та маскуючи властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження і ведення вогню.
Врахувати:
· стан погоди, пори року, час доби та їх вплив на підготовку та ведення вогню.
Визначити:
· можливий напрямок головного удару противника, можливі рубежі розгортання його танків, піхоти, вогневі позиції артилерії та місця пунктів управління противника, межі позицій відділень, ділянки для мінно-вибухових загороджень, місця влаштування укриттів та бліндажів, вогневі позиції штатних і приданих вогневих засобів, місце командно-спостережного пункту;
· як побудувати бойовий порядок, виходячи з умов місцевості та можливих дій противника;
· заходи щодо поповнення підрозділів матеріальними засобам;
· як впливають бойові дії сусідів на виконання завдання взводу, які заходи провести щодо забезпечення флангів та проміжків, порядок взаємодії та зв'язку з ними.
2.2.2.1.3. Прийняття рішення
Прийняти рішення:
Визначити:
· способи виконання одержаного завдання (якому противнику, де і якими засобами нанести ураження, які при цьому заходи вживаються для його обману);
· завдання відділенням, приданим підрозділам та вогневим засобам;
· організацію управління.
2.2.2.1.4. Оформити прийняте рішення на робочій карті
2.2.2.1.5. Вивести взвод в указаний опорний пункт, потай розташувати його, організувати безпосередню охорону
Рекогносцировка
Провести рекогносцировку:
Провести орієнтування:
· визначити своє місцезнаходження і положення різних об'єктів на місцевості відповідно до сторін горизонту, рельєфу і місцевих предметів.
Вивчити:
· місцевість.
Вказати:
· орієнтири.
Уточнити:
· положення, склад і найбільш імовірні напрямки наступу противника, можливі рубежі переходу в атаку й напрямок дій його бойових вертольотів;
· зображення переднього краю оборони роти, опорний пункт взводу і сусідів;
· позиції відділень і приданих вогневих засобів, траншею і хід сполучення взводу;
· смугу вогню взводу (відділень) і додатковий сектор обстрілу;
· основні і запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу бойових машин піхоти (бронетранспортерів, танків), а також приданих вогневих засобів і засобів, призначених для забезпечення флангів і проміжків;
· рубежі, ділянки й об'єкти, по яких підготовляється вогонь артилерії і мінометів, і порядок його виклику;
· порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту і позицій відділень (вогневих позицій), місця і характер інженерних загороджень, які встановлюються перед фронтом оборони взводу та на флангах, і порядок прикриття їх вогнем;
· місце командно-спостережного пункту.
Бойовий наказ
Віддати бойовий наказ:
Вказати:
· орієнтири;
· склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;
· завдання роти і взводу;
· об'єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;
· завдання відділенням, їх позиції, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу, основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів), їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу і місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення; завдання приданим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; завдання черговим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, порядок знищення розвідки противника; завдання заступнику командира взводу, його місце в бойовій машині та порядок керування вогнем БМП (БТР); завдання снайперу, його основну і запасну вогневі позиції, порядок спостереження і ведення вогню; завдання кулеметнику, основну і запасну вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної з них; завдання стрільцю-санітару і порядок надання медичної допомоги пораненим; якими вогневими засобами забезпечити проміжки з сусідами і фланги;
· час заняття оборони, готовності системи вогню, черговість і термін інженерного обладнання опорного пункту;
· своє місце і заступника.
2.2.2.1.8. Організація взаємодії
Організувати взаємодію:
Визначити:
· порядок знищення противника під час висування його до переднього краю оборони і розгортання для атаки в ході відбиття атаки танків і піхоти перед переднім краєм і у випадку виходу їх на фланги і в тил.
Вказати:
· рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів.
Визначити:
· порядок ведення взводом зосередженого вогню, а також вогню по низько літаючих літаках, вертольотах та інших повітряних цілях противника зі стрілецької зброї (зенітних кулеметних установок танків).
Узгодити:
· дії взводу з діями сусідів, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, розташованих опорному пункті взводу і на його флангах, щодо введення противника в оману відносно бойового порядку взводу, відбиття атак перед переднім краєм оборони і знищення його у випадку вклинення в оборону.
Указати:
· заходи щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, а також заходи щодо маскування.
Повідомити:
· сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.
Бойове забезпечення
Організувати бойове забезпечення:
Вказати:
· порядок спостереження за місцевістю, повітряним противником і сигналами командира роти та взводу;
· заходи щодо охорони та порядок їх виконання;
· місця для улаштування загороджень, які встановлюються особовим складом взводу;
· ділянки розчищення місцевості для поліпшення спостереження і ведення вогню;
· зображення і глибину окопів на відділення, траншеї і ходи сполучення;
· місця обладнання щілин (бліндажів), ніш та відхожих ровиків;
· які переносні загородження для боротьби в траншеї виготовити і де розташувати;
· що зробити для забезпечення захисту особового складу від зброї масового ураження, високоточної та запалювальної зброї;
· де, коли і скільки одержати інструменту і матеріалів для інженерного обладнання;
· порядок і термін інженерного обладнання опорного пункту, а також добове завдання;
· табельні засоби і місцеві матеріали, які слід використовувати для маскування, і терміни його здійснення;
· порядок дотримання заходів маскування;
· завдання з радіаційної і хімічної розвідки.
2.2.2.1.10. Організація управління
Організувати управління:
Уточнити (довести):
· радіо данні та порядок користування радіо і сигнальними засобами зв'язку.
2.2.2.2. Організувати зайняття опорного пункту
2.2.2.3. Створити бойовий порядок і систему вогню, спостереження
2.2.2.4. Особисто, разом з командирами відділень, проводити
розбивку окопів на відділення, траншеї. Керувати інженерним обладнанням опорного пункту i нести вiдповiдальнiсть за