Технічні параметри та фізичні специфікації


Примітка: за t = -10 °С яскравість дисплея зменшується, а потім зникає, приймач ще працює, збирає дані. За t = -20 °С дисплей може вийти з ладу.

III.3.7. Підготування приймача Pro Mark-2 до роботи та виконання спостережень на геодезичному пункті

Для підготування приймача Pro Mark-2 до роботи необхідно:

1. З'єднати штатив та трегер.

2. Зцентрувати штатив із трегером над точкою за допомогою оптичного центрира. Це виконується так само, як і в електронного тахеометра.



Розділ III


Рис. III. 3.21. Закріплення приймача на штативі


3. З'єднати антену з вертикальним подовжувачем; нижній кінець подов­жувана з'єднати з адаптером і його підставкою.

4. З'єднати зібрану GPS-антену із трегером, закріпленим на штативі. Після цього перевірити центрування антени над точкою.

5. Помістити приймач Pro Mark-2 у польовий утримувач.

6. Приймач разом з утримувачем закріпити на штативі на такій висоті, щоб було зручно працювати, як це показано на рис. ПІ.3.21.

7. Прикріпити на антену кабельний з'єднувач. Прикріпити другий кінець кабелю до задньої частини приймача. Це робиться простим засуванням з'єднувача в названу частину приймача.

8. Виміряти та записати висоту приймача та висоту GPS-антени за допомогою рулетки. Бажано записати висоту як у метрах, так і у футах. Це зменшить імовірність появи похибки вимірювання висоти.


Просторові супутникові мережі (основи супутникової геодезії)

Як тільки приймач установлено над точкою, можна починати підго­тування приймача до спостережень, яке складається з таких кроків:

1. Ввімкнення приймача за допомогою червоної клавіші on/off на лицевій частині приймача. З'явиться вікно Mode (Режими).

2. Вибір пункту Survey (Знімання) за допомогою виділення Survey та натискання ENTER для входу до екрана Survey (рис. III.3.22).

Екранне меню Survey забезпечує можливість налаштувати приймач і функції параметрів знімання до початку збирання даних (навіть до виїзду в поле, тобто в камеральних, офісних умовах). Під час вибору на екрані Survey пункту меню Setup (Налаштування) відкриється вікно Survey Menu, де можна встановлювати параметри знімання. У разі вибору пункту Collect Data (збирання даних) починається знімання.

Допустимо, приймач не підготований до знімання ще до виїзду в поле. Тоді у пунктах 3-11 розглядаються функції приймача і налаштування знімання безпосередньо перед початком спостережень.

Немає необхідності заново виконувати усі налаштування кожен раз перед виконанням знімання, оскільки деякі з них, наприклад, такі, як вибір одиниць вимірювання (Unit of Measure) та ідентифікаційний номер приймача (Receiver ID), будуть однаковими для всіх геодезичних пунктів. Усі пункти налаштування (3-11) необхідно виконувати так:

3. Вибрати з екранного меню Survey (Знімання) (рис. ІП.3.22) пункт
Setup (Налаштування), натиснути ENTER (Введення) для відкриття Survey
Menu (Меню у режимі Знімання) (рис. ІП.3.23).




 


 


Рис. 111.3.23. Меню Survey Menu


Рис. 111.3.24. Вікно Point Attribute


Саме Survey Menu забезпечує доступ до функцій приймача і налашту­вання параметрів знімання. Усі ці параметри можна прочитати на екрані Survey Menu.


Розділ III

4. Першим пунктом екрана є Survey Mode (Режим знімання). Необхідно вибрати у Survey Menu пункт Survey Mode (Режим знімання). Далі встановити режим Static (Статичний).

5. У Survey Menu потрібно вибрати Point Attribute (Опис точки). Якщо вибрано пункт меню Point Attribute натиснути ENTER для переходу у вікно Point Attribute (рис. ІП.3.24). Це вікно дає змогу вводити атрибутивну інформацію про точку спостережень, на якій установлено приймач.

Інформація містить:

• чотиризначний ідентифікатор пункту. Потрібно присвоїти іденти­фікаційний номер кожній точці, що визначається. Номер повинен залишатися однаковим під час багаторазових спостережень на одній точці;

• довільний 20-значний опис кожної точки.

Щоб ввести атрибутивну інформацію про точку, необхідно виділити поле Point Attribute, натиснути клавішу ENTER. Далі поміняти значення на необхідні. У кінці вибрати (натиснути) Save (Зберегти), щоб повернутися в меню Survey Menu.

6. У меню Survey Menu вибрати пункт Antenna (Антена). Установити висотні параметри антени для точки. Вибрати Slant (Нахилена висота), якщо потрібно виміряти висоту GPS-антени від центра до точки, що розташована на боковому краю корпусу антени, або Vertical (Прямовисна висота), якщо по­трібно виміряти висоту антени по вертикалі від її нижньої частини до центра знака. Ввести виміряні значення висоти антени. Вибрати одиниці вимірювання висоти антени, натиснувши пункт Units (Одиниці) у Survey Menu.

7. У Survey Menu потрібно вибрати пункт File Menager (Файловий менеджер). Тут можна звільнитися від старих файлів даних, якщо необхідна додаткова пам'ять для закінчення сеансу (сесії) знімання. Виділивши пункт File Menager, натиснути ENTER для відкриття вікна File Menager, рис. III.3.25.




 


 


Рис. 111.3.25. Вікно File Menager


Рис. ІII. 3.26. Вікно Unit of Measure



_________ Просторові супутникові мережі (основи супутникової геодезії)________

Вікно File Menager дає змогу видалити непотрібні файли даних і тим самим звільнити пам'ять для збирання даних у поточному сеансі спостережень. У вікні подано список файлів, що займають пам'ять і клавіші, що відповідають командам, які виконують їхнє виведення. Кожний файл має символ, що характеризує його так:

> - файл є поточним файлом, у який заносяться дані;

+ - файл ще не був вивантажений із приймача;

- - файл був вивантажений із приймача.

Для вибору файла, який необхідно видалити, використовують стрілки "вверх/вниз". Для вибору Delete (Видалити) або Del.AH (Видалити все) використовують праву і ліву стрілки. Під час вибору пункту Delete буде видалений тільки вибраний файл. Якщо вибрати пункт Del.AH, видаляться всі файли.

Натисніть клавішу ESC (Відміна) для закінчення роботи із цим вікном і повернення у попереднє меню Survey Menu.

8. У Survey Menu потрібно вибрати пункт Units (Одиниці). Пункт приз­
начений для зміни одиниць вимірювань, якщо встановлений варіант не
задовольняє.

Виділивши пункт Units, потрібно натиснути ENTER, щоб відкрити вікно Unit of Measure (Одиниці вимірювань), рис. III.3.26.

Вікно Unit of Measure дає змогу вибрати одиниці, у яких вводиться інформація щодо висоти антени. Крім того, вибрані одиниці використовуються таймером спостережень.

Для доступу до вибраного списку одиниць натиснути ENTER. Тут вибирають потрібний варіант і знову натискають ENTER. Далі вибирають Save (Зберегти) для повернення в Survey Menu.

9. У Survey Menu потрібно вибрати Receiver ID (Ідентифікатор прий­
мача). Тут змінюється ідентифікаційний номер приймача, якщо не задовольняє
поточний номер.

Виділивши пункт Receiver ID, натискають ENTER (Введення) для відкриття вікна Receiver ID (Ідентифікатор приймача), рис. ПІ.3.27.

Вікно Receiver ID (Ідентифікатор приймача) уможливлює введення горизонтального ідентифікатора (ID) приймача, який використовується під час формування назви файла необроблених даних. Кожний такий файл, записаний у цьому приймачі, буде мати чотиризначний ідентифікаційний номер. Цей номер приймача повинен бути унікальним (єдиним). В іншому разі виникнуть проблеми під час постопрацювання зібраних даних. Для редагування іденти­фікатора приймача натискають ENTER. Можна змінити наявні значення ID на


Розділ III

бажані. Після введення ID потрібно вибрати Save (Зберегти) для збереження та повернення в Survey Menu.

10. У Survey Menu вибирають пункт Contrast (Контраст). Якщо погано відображається текст на дисплеї, то можна змінити контрастність дисплея.

Виділивши Contrast, натискають ENTER, щоб відкрити вікно Contrast (рис. ПІ.3.28).




 


 


Рис. 111.3.27. Вікно Receiver ID


Рис. 111.3.28. Вікно Contrast


Для зміни контрастності дисплея приймача використовують праву і ліву стрілки для налаштування контрастності. Виконавши цю операцію, натискають клавішу ENTER для повернення в Survey Menu.

11. Щоб вийти з Survey Menu і повернутися до вікна Survey ("Знімання"),
натискають клавішу ESC (див. рис. III.3.22).

Отже, на цьому закінчилося налаштування приладу для спостережень. Далі описується збирання даних. Для цього:

12. У вікні Survey вибирають пункт Collect Data (збирання даних),
натискають ENTER для відкриття вікна Satellite Status (Статус супутника),
рис. ІП.3.29.

Вікно Satellite Status (Статус супутника) показує супутники, які відстежує приймач. На схематичному зображенні небесної сфери відображені номери супутників, які доступні для спостереження на цей час. Якщо сигнал супутника захоплений GPS-приймачем, зображення номера цього супутника інвертовано (чорне віконце з білим номером). Шкала під зображенням небесної сфери показує потужність сигналу супутника. Під час приймання сигналів від чо­тирьох супутників, що розміщені вище від 10° над горизонтом, автоматично починається збирання даних. Автоматично буде викликано вікно Survey Status. Можна повернутися у вікно Satellite Status, натиснувши клавішу Nav/Surv (Навігація/Знімання).

У нижній частині вікна Satellite Status є два індикатори: стану джерела струму (ліворуч) та кількості вільної пам'яті (праворуч). Індикатор вільної


Просторові супутникові мережі (основи супутникової геодезії)

пам'яті показує в графічному вигляді вільну пам'ять, що залишилася для зберігання даних. Як тільки починається зберігання даних, процентне число починає миготіти, що означає: збирання даних почалося. Індикатор стану джерела струму графічно показує заряд батареї, що залишився. Якщо зовнішнє джерело струму під'єднане до приймача, то на дисплеї з'явиться віконце зі значком вилки електричного з'єднання.

Для оцінки впливу перешкод на пункті знімання використовують схему небесної сфери для візуалізації тих супутників, які будуть блоковані перешкодами. Це допоможе визначити, чи цей пункт сприятливий для GPS-спостережень.

13. Далі, щоб відкрити вікно Survey Status, у вікні Satellite Status натискають клавішу Nav/Surv (рис. ІП.3.30).




 


Рис. 111.3.29. Вікно Satellite Status Рис. 111.3.30. Вікно Survey Status

Це вікно інформує про хід збирання даних. Ця інформація допомагає визначити, чи достатня кількість даних зібрана для якісного майбутнього постопрацювання. У цьому вікні можна спостерігати за такими індикаторами якості спостережень:

• Observation Timer (таймер спостереження). Поле Observation Timer інформує про поточний стан таймера спостережень.

Таймер перевіряє, чи достатньо одержаних супутникових даних для того, щоб після їхнього опрацювання отримати якісні дані. Для цього таймер враховує кількість супутників, що захоплені, геометрію супутників (PDOP), а також перерви у спостереженнях, викликані наявністю перешкод. Таймер повідомляє, коли буде зібрано достатньо даних для того, щоб забезпечити бажану точність визначення вектора, що з'єднує два пункти, у яких одночасно виконуються спостереження. Проміжок часу, необхідний для цього, залежить від віддалі між пунктами спостережень. Можливі такі граничні значення:

0 км - відображається у разі, коли зібраних даних недостатньо для точного визначення вектора;


Розділ III

5 km - відображається в тому разі, коли зібрано достатньо даних, якщо довжина вектора не більша за 5 км;

10 км - коли довжина вектора не більша за 10 км;

15 км - коли довжина вектора не більша за 15 км;

20 км - коли довжина вектора не більша за 20 км.

Тому, по-перше, необхідно наближено розрахувати довжини векторів, які необхідно буде визначити під час знімання, а, по-друге, використовуючи як орієнтир найдовшу з цих віддалей, зачекати, поки таймер не покаже значення, що відповідає цій віддалі. Коли це відбудеться, спостереження на пункті можна вважати закінченими.

Примітка: наявність перешкод може викликати неточність у роботі тай­мера. Тому, коли спостереження виконуються у закритій перешкодами міс­цевості, необхідно зібрати дещо більше даних на цьому пункті, щоб гарантувати якісний результат.

• Elapsed Time (Витрачений час). Поле Elapsed Time показує, скільки часу пройшло з моменту початку збереження даних у поточному спосте­реженні. З досвідом спостережень можна оцінювати, який проміжок часу необхідний для збирання даних для різних умов.

• # Sate (Кількість супутників). Поле # Sate показує поточну кількість супутників, які розташовані вище за 10° над горизонтом, інформація про які занесена в пам'ять. Якщо для спостережень доступна незначна кількість супутників, то потрібна більша кількість даних, щоб успішно виконати спостереження. Цей параметр може бути використаний на пункті спостережень як індикатор впливу перешкод на збирання даних у будь-який час знімання.

• PDOP (Коефіцієнт геометричного погіршення точності вимірювання). Поле PDOP відображає значення цього коефіцієнта у будь-який час. Це значення обчислює приймач, аналізуючи взаємне розташування усіх доступних для спостережень супутників, які розташовані вище за 10° над горизонтом. Якщо значення PDOP велике, то потрібно зібрати більше даних для успішного закінчення спостережень. Тому цей параметр також може бути використаний, як і параметр # Sate. Крім інформації про параметри знімання вікно Survey Status, так само, як і вікно Satellite Status, відображає стан джерела струму і кількість пам'яті, зайнятої даними.

Отже, під час виконання спостережень оператор повинен стежити саме за цими двома вікнами, щоб бути інформованим про хід збирання даних.

14. Якщо необхідно змінити якісь дані про параметри знімання або приймач, потрібно натиснути клавішу Menu (Меню) для доступу до Survey Menu.


Просторові супутникові мережі (основи супутникової геодезїіі)

Важливо пам'ятати, що Survey Menu (Меню в режимі "Знімання") доступ­не в будь-який час під час збирання даних натисненням клавіші "Menu" (Меню). Це те саме меню, яке описане раніше. Усі налаштування Survey Menu (Меню у режимі "Знімання") можуть бути встановлені в будь-який момент під час виконання спостережень. Інакше кажучи, дії 3-10, подані вище, можуть, за бажанням, бути виконані одразу після початку збирання даних. Це дає змогу розпочати збирання даних ще до введення налаштувань, що скоротить час перебування на точці спостережень.

Треба врахувати, що коли ідентифікатор приймача змінюється під час збирання даних, ім'я поточного файла активних даних буде містити ID приймача, установлений на початку збирання даних.

15. Якщо зібраних даних достатньо для виконання постопрацювання, приймач вимикають.

Як бачимо, виконання спостережень на пункті у статичному режимі складається з 15 підпроцесів (дій).

Примітка: для уникнення можливих пошкоджень необхідно від'єднати кабель зовнішньої антени від приймача до того, як виймати приймач із рами польового утримувача.

Необхідно дотримуватися вищеподаної послідовності дій у кожному сеансі (сесії) статичних спостережень.

За наявності каналу зв'язку оператор повідомляє на центральний пункт, що він готовий закінчити спостереження або внести пропозицію про необхідність продовження спостережень.

111.3.8. Застосування режиму "стій/йди" для визначення просторових координат під час топографічного знімання місцевості

На ділянці, що підлягає топографічному зніманню, залежно від розміру ділянки, вибирають одну або декілька базових станцій, які, зазвичай, є пунк­тами ДГМ.

Вибираючи розташування базових станцій, необхідно розмістити їх на точках з якомога меншою кількістю перешкод (дерева, будинки, зовнішні геодезичні знаки), що затримують поширення супутникових сигналів до приймача, який не зможе від стежити мінімум п'ять супутників під час збирання кінематичних даних рухомими (роверними) приймачами. У результаті можлива втрата деяких точок, що спостерігаються в цей проміжок часу роверними приймачами. Чим відкритіша місцевість, тим успішніше пройде знімання. Тому треба надати особливу увагу вибору положення бази. Загальні настанови, хід та


Розділ III

послідовність виконання робіт на базовому приймачі абсолютно такі самі, як і під час статичного режиму знімання, описані в попередньому параграфі (пункти 1-15).

Різниця тільки у можливості використання на базовій станції ініціаліза­ційної рамки для ініціалізації (хоча це не обов'язково, оскільки є інші методи ініціалізації).


Рис. III.3.31. Антена РгоМагк-2 із рамкою ініціалізації

Під час використання рамки (рис. ІП.3.32) базова антена центрується і приводиться в горизонтальний стан над маркою (центром) геодезичного пункту. Антена ровера встановлюється зі зміщенням відносно базової антени на рамку ініціалізації (рис. Ш.3.31).

Рис. 111.3.32. Рамка ініціалізації

Ця рамка забезпечує формування точної базової лінії між базою та ровером завдовжки 0,2 м.

Після виконання ініціалізації антена роверного приймача переноситься на роверну віху (рис. ІП.3.33).


Просторові супутникові мережі (основи супутникової геодезії)

Рис. 111.3.33. Антена ровера, перенесена з ініціалізаційної рамки на віху

Усі подальші дії виконують точно так само, як описано у пунктах 1-15. Базовий приймач повинен виконувати вимірювання весь час, як це передбачено в плані польових робіт. Далі детально буде описана робота роверного приймача у режимі "стій/йди" ("stop-and-go").

Для роверного приймача дії 1-3 абсолютно аналогічні до дій під час статичного режиму та дій на базовій станції.

4. У меню Survey Menu (Меню в режимі "Знімання") вибирають пункт Survey Mode (Режим "Знімання"). Далі встановлюють режим "стій/йди".

5. У Survey Menu вибирають Point Attribute (Опис точки). Вводять атрибутивну інформацію про точку, на якій буде виконуватися знімання.

Виділений пункт Point Attribute (Опис точки) зображено на рис. III.3.34. Екран Point Attribute містить такі параметри:

• чотиризначний ідентифікатор пункту. Необхідно присвоїти іденти­фікаційний номер кожній точці, що знімається;

• таймер перебування на пункті, який працює за принципом секун­доміра;

• довільний 20-значний опис пункту;

• вибіркове встановлення режиму ініціалізації: без ініціалізації, ініціалізація на точці з відомими координатами, ініціалізація на точці з використанням рамки ініціалізації;

• вибіркове встановлення контрольної точки; встановлюють "Yes", якщо точка є контрольною. Ідентифікаційний номер пункту копіюється у таб­лицю ідентифікаторів пунктів, координати яких відомі.


Розділ III


Point Attribute


Init mode


 


 

foooi | 10

Site Description

r—


Bar


j<Hone> JNo

Save


Рис. 111.3.34. Вікно Point Attribute


Рис. 111.3.35. Вікно Init. Mode


Ініціалізація є дуже важливим кроком для успішного знімання в режимі "стій/йди". Далі поданий приклад, який ілюструє ініціалізацію з використанням рамки ініціалізації.

У вікні Point Attribute (Опис точки) виділяють пункт Initialize (Ініціа­лізація) і натискають ENTER для переходу у вікно Init. mode (Режим ініціа­лізації), рис. III.3.35.

Виділяють пункт Ваг (Панель) і натискають Save (Зберегти) для відображення вікна Point Attribute (рис. ІИ.3.36).




 


 


Рис. 111.3.36. Вікно Point Attribute


Рис. 111.3.37. Вікно Survey Status


Зверніть увагу на те, що значення параметра Time on Site (Час на пункті) встановлений за замовчуванням 300 с (5 хвилин).

6. У Survey Menu далі вибирають пункт Antenna. Тут установлюють висотні параметри антени. Якщо антена встановлена на віху, тоді її висота буде залишатися постійною. Постійними залишаються також Units (Одиниці вимірювань). За необхідності можна змінити Unit у Survey Menu.

Пункти 7, 8, 9, 10, 11 такі самі, як і під час статичного знімання. Після їхнього виконання налаштування обладнання закінчиться і тепер можна вико­нувати спостереження. Далі описується збирання даних, а також буде показано, як необхідно стежити за виконанням знімання.


Просторові супутникові мережі (основи супутникової геодезії)

Пункт 12 такий самий, як і під час статичного знімання.

Пункт 13. У вікні Satellite Status (Статус супутника) натискають клавішу Nav/Surv (Навігація/Знімання), щоб відкрити вікно Survey Status (Статус знімання), рис. ІП.3.37.

Вікно Survey Status "стій/йди" інформує про збирання даних. У цьому вікні можна спостерігати за такими індикаторами якості спостережень:

• Remain - поле Remain показує, як довго можна виконувати запис атрибутивної інформації про цей пункт. У полі Remain іде зворотний відлік часу, починаючи зі значення, яке встановлено в полі Time-on-site у меню Point Attribute;

• # Sats (Кількість супутників), які розміщені на 10° вище від горизонту та інформація яких занесена в пам'ять;

• PDOP (Коефіцієнт геометричного погіршення точності вимірювання).
Крім інформації про параметри знімання, вікно Survey Status "стій/йди"

так само, як і вікно Satellite Status (Статус супутника), показує стан джерела струму і кількість пам'яті, зайнятої даними.

14. Клавіша Start виділена і приймач готовий до реєстрації атрибутивної інформації про точку. Натискають клавішу Enter, щоб почати збирання атрибутивних даних. У полі Remain починається зворотний відлік часу. Коли значення в полі Remain досягне значення 00.00.00, виділиться клавіша Stop і збирання атрибутивних даних для цієї точки зупиниться, а ідентифікаційний номер пункту автоматично збільшиться на одиницю.

Увага:

1. Збирання атрибутивних даних на цій точці можна зупинити, натиснувши ENTER за виділеної клавіші Stop.

2. Реєстрація даних починається відразу після вибору пункту Collect Data (Збирання даних) і під час цього відстежуються чотири або більше доступних супутників, що розміщені на висоті більше ніж 10° над горизонтом. Дані реєструються протягом кожного інтервалу запису. Натискання на клавішу Start або Stop не приводить до переривання реєстрації даних, а тільки дає змогу додати атрибутивну інформацію про точку, на якій накопичуються дані.

Як тільки почалась робота в режимі "стій/йди", для нормальної роботи системи Pro Marc-2 повинна забезпечуватися пряма видимість супутникових сигналів під час усієї сесії спостережень. Якщо будь-який із приймачів, що входить у систему, не може підтримувати безперервний зв'язок не менше ніж з п'ятьма супутниками, пролунає попереджувальний сигнал кінематичного режиму. Це означає, що сигнал супутника загублений, тобто знімання потрібно ініціалізувати заново. Дані, зібрані до попереджувального сигналу, можуть бути


Розділ III

використані. Перед відновленням знімання необхідно наново виконати про­цедуру ініціалізації.

Закінчивши роботу, вимикають приймач. Далі всі дані завантажують у комп'ютер. Окрім роботи з приймачем, оператор безпосередньо на пункті закінчує усі записи в польовий журнал. У журналі повинна міститися така інформація:

• назва пункту спостережень та його умовне позначення, занесене в реєстраційний файл;

• прізвище оператора;

• серійні номери антени, приймача;

• висота встановлення антени над геодезичним пунктом;

• час початку і закінчення спостережень на пункті;

• номери супутників;

• приблизні координати пункту;

• усі зауваження, що стосуються виконання спостережень, які можуть виявитися корисними під час камерального опрацювання результатів вимірю­вання.

Якщо дані знімання будуть використані для складання топографічного плану, а точки, просторові координати яких визначались, є фактично пікетами знімання, то необхідно подати зариси певної групи пікетів зі стрілками пікетів, висоти яких можна інтерполювати для побудови горизонталей так, як це робиться під час тахеометричного знімання.

III.3.9. Загальні відомості про опрацювання GPS-вимірів

В опрацюванні топографо-геодезичної інформації, зібраної GPS-прий-мачами, розрізняють:

• попереднє опрацювання;

• кінцеве опрацювання.

Часто в попередньому опрацюванні виділяють так зване первинне опра­цювання.

До первинного опрацювання належать обчислення, що виконуються безпосередньо під час вимірювання. Цей етап дає змогу контролювати дані в польових контролерах (приймачах). При цьому контролюються:

• наявність видимості неба (відсутність перешкод);

• наявність необхідної кількості супутників;

• допустимість геометричного фактора;

• визначення координат у навігаційному режимі.


Просторові супутникові мережі (основи супутникової геодезії!)

Попереднє опрацювання виконується з використанням стандартного програмного забезпечення фірми-виробника супутникових приймачів.

Більшість сучасних програм камерального опрацювання вимірів (посто-працювання) поділяються за методами опрацювання на:

• обчислення окремих ліній;

• багатоточкові розв'язки.

Метод обчислення окремих ліній є найпоширенішим, і його у будь-якому разі доцільно застосовувати під час виконання попереднього опрацювання, навіть коли програмний пакет дає змогу реалізувати багатоточкові розв'язки. Річ у тім, що на цій стадії опрацювання зазвичай впливає значна кількість грубих похибок, а методом багатоточкового розв'язання їх виключити складно.

Програмне забезпечення, розраховане на опрацювання окремих ліній, забезпечує кращий контроль і локалізацію неякісно виміряних ліній.

Як правило, точність таких ліній істотно гірша, ніж середня точність на цьому об'єкті робіт. Іншим методом контролю є контроль за замкнутими побудовами: трикутниками, векторними ходами між відомими точками. Якщо сума приростів координат по цьому векторному ходу відповідає паспортній точності приладу, то лінії, що увійшли в цю побудову, виміряні якісно.

Загальний алгоритм обчислення методом окремих ліній подано на рис. ІП.3.38.

Перед обробкою результати супутникових спостережень переписують на комп'ютер. Переписування даних спостережень із приймача на комп'ютер виконується за допомогою відповідного кабелю, який з'єднує комп'ютер із приймачем, або карт пам'яті, які зчитуються комп'ютером. Формат даних спостережень різних форм та різними супутниками істотно відрізняється. Зроблена спроба стандартизації результатів вимірювання, яка привела до появи формату RINEX (Receiver Independent Exchange) - уніфікованого текстового запису результатів спостережень, який зчитує будь-яке програмне забезпечення усіх фірм-виробників супутникових приймачів. Формат RINEX складається з трьох файлів:

• файл віддалемірних даних;

• файл метеорологічних даних;

• файл навігаційних повідомлень.

Метою кінцевого опрацювання є отримання готової продукції каталогів координат. Це означає, що під час кінцевих обчислень виконуються:

• зрівноваження мереж;

• обчислення координат у національній системі координат (еліпсоїд Красовського);


Розділ III

• визначення координат у Європейській системі координат;

• виконання супутникових координатних обчислень під час виконання різноманітних завдань, наприклад, геодинамічних, які пов'язані з переходом від "статичноГ' геодезії до "динамічної"" геодезії;

• застосування супутникових технологій у прикладній геодезії;

• виконання аерознімання з використанням супутникових технологій, що приводять до виключення прив'язування аерознімків;

• застосування супутникових технологій у морській геодезії;

• використання супутникових технологій під час різного спеціалізованого знімання.