Предмет, функції та завдання дидактики
Дидактика
1. Предмет, функції та завдання дидактики.
2. Становлення дидактики як науки. Основні категорії дидактики.
3. Поняття «зміст освіти», необхідність розробки його наукових основ.
4. Документи, які визначають зміст освіти: нормативні документи, навчальні плани, навчальні програми, підручники, посібники.
5. Етапи навчального процесу.
6. Сутність навчання як педагогічного процесу, його завдання.
7. Зовнішні та внутрішні закономірності процесу навчання.
8. Види навчання.
9. Основні компоненти процесу навчання.
10. Основні функції навчання.
11. Поняття про принципи та правила навчання.
12. Поняття про методи навчання, їх класифікація.
13. Вибір та поєднання методів та засобів навчання.
14. Характеристика навчальних програм. Принципи їх побудови, вимоги до них.
15. Підручники сучасної школи, вимоги щодо їх побудови.
16. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі.
17. Характеристика основних форм організації навчання в школі.
18. Урок як основна форма організації навчання. Вимоги до нього.
19. Типологія уроків.
20. Дидактична характеристика основних структурних елементів уроків різних типів.
21. Підготовка вчителя до уроку, самоаналіз його результатів.
22. Основні форми організації навчальної роботи на уроці (фронтально-колективна, групова, парна), їх характеристика.
23. Позаурочні форми навчання (семінарські заняття, практикуми, факультативні заняття, екскурсії, предметні та технічні гуртки, спортивні секції).
24. Види контролю знань. Суть і завдання контролю у навчальному процесі.
25. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Критерії та норми оцінки.
Відповіді:
Предмет, функції та завдання дидактики.
Дидактика вивчає змістову і процесуальну сторони навчання в їх єдності: науково обґрунтовує його зміст, методи та організаційні форми, умови реалізації, особливі перетворення та поліпшення практики, шукає способи його вдосконалення, розробляє нові навчальні системи і технології.
Дидактика (грец. didaktikos - повчальний) - галузь педагогіки, яка вивчає теорію освіти і навчання, його закономірності, функції, категорії, форми і методи.
Об'єктом дидактики є навчання як особливий вид діяльності, яка спрямована на передавання наступним поколінням соціального досвіду, його творче відтворення, тобто викладання (діяльність учителя) і учіння (пізнавальна діяльність учня) існують в єдності. Інші взаємозв'язки (учень - навчальний матеріал, учень - інші учні, учень - книга тощо) стають дидактичними настільки, наскільки вони об'єднані цими відношеннями. Наприклад, книга стає підручником, якщо вона є засобом навчальної діяльності для вчителя й учня. Отже, предметом дидактики є зв'язок викладання й учіння, їх взаємодія.
Основними функціями дидактики є:
- теоретична (діагностична, прогностична), яка передбачає обґрунтування, систематизацію та узагальнення педагогічного досвіду, закономірностей і механізмів розвитку особистості в процесі навчання;
- практична (нормативна, інструментальна), яка полягає в розробленні проекту педагогічної діяльності, змісту, методів, форм навчання відповідно до поставлених дидактичних цілей. Обидві функції тісно взаємопов'язані.
Дидактична теорія постійно розвивається. На сучасному етапі перед дидактикою постають такі завдання:
- обґрунтувати і конкретизувати принципи організації навчання, шляхи і засоби розвитку пізнавальної самостійності, активності, ініціативи учнів;
- визначити критерії добору і способи конструювання основних компонентів змісту освіти у зв'язку зі значним перевантаженням навчальних програм і підручників складним і другорядним матеріалом;
- дослідити функції і структуру методів і форм навчання;
- обґрунтувати міжпредметні та внутріпредметні зв'язки для актуалізації опорних знань, їх систематизації, формування навчальних і практичних навичок;
- забезпечити збалансованість соціальних і особистісних цілей у процесі навчання;
- розробити нові технології навчання.
Зв'язки дидактики з іншими науками, зокрема педагогічного циклу, зумовлені спільністю закономірностей методів, понять і взаємопроникненням наук. Існує певний взаємозв'язок дидактики з методиками конкретних навчальних предметів. Вона займається розробленням загальнотеоретичних основ процесу навчання
(закономірностей, принципів, методів), визначає особливості перебігу діяльності учня, а конкретні методики досліджують організацію навчання з окремих дисциплін, використовуючи при цьому її теоретичні ідеї.
Дидактика пов'язана з філософією, яка є методологічною основою для організації наукових пошуків і теоретичних узагальнень практики навчання. Філософія допомагає визначити перспективу вивчення універсальних зв'язків дидактичних явищ, вимагає аналізувати навчання як процесуальне явище, що неперервно розвивається, виявляти весь спектр суперечностей між діяльностями викладання й учіння та ін.
Проблематика дидактики тісно пов'язана з психологією, зокрема педагогічною. Дидактичні процеси є водночас психологічними. Психологія вивчає розвиток особистості під впливом навчання, особливості її сприймання, пам'яті, мислення, волі, емоцій, формування мотиваційної сфери тощо.
Зв'язок дидактики з теорією виховання полягає в єдності процесів навчання і виховання, можливості використовувати загальні закономірності, принципи, методи і форми виховання, щоб учні ефективно оволодівали знаннями, уміннями і навичками.
Знання з фізіології дають змогу активно і водночас відповідально та обґрунтовано "втручатися" в процеси формування особистості, враховуючи фізіологічні та гігієнічні фактори для організації навчання, можливі дидактичні втрати і перевантаження.
Дидактика пов'язана із соціологією, яка спрямована на подолання соціальних конфліктів, удосконалення методів управління та соціалізації особистості, вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, а також їхні психологічні характеристики. Знання з естетики допомагають будувати дидактичний процес на засадах гармонійного предметного середовища, засобами навчання створювати оптимальні умови для праці та активної пізнавальної діяльності учнів, забезпечувати розвиток їхніх творчих здібностей. Зв'язок дидактики з кібернетикою дає змогу організовувати процес навчання як систему (сукупність взаємопов'язаних компонентів), забезпечувати моделювання та оптимальне управління цією системою.