Основи оцінки хімічної обстановки

Хімічна обстановка — це сукупність наслідків хімічного зара­ження території отруйними речовинами чи сильнодіючими ядучи­ми речовинами, які впливають на діяльність об'єктів народного госпо­дарства, формування ЦО і населення.

Хімічна обстановка може утворитися при застосуванні хімічної зброї, або в результаті аварійного розливу, чи викидання СДЯР і утво­рення зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.

Ступінь вертикальної стійкості приземного шару повітря може бути визначений за даними прогнозу погоди і за допомогою графіка (рис. 29, ЗО). Крім того, більш точно його можна визначити за швид­кістю вітру на висоті їм и0 і температурному градієнті Аі = гі0 - Ггоо» де гі0 — температура повітря на висоті 50 см; г,оо — температура по­вітря на висоті 200 см від поверхні землі (рис. ЗО). При (ДгіМ®) <-0,1 буде інверсія, при +0,1 > (Аі/ю/) < -0,1 — ізотермія, а при (ДЛМг) і +0,1 — конвекція.

Швидкість вітру, м/с Ніч День
ясно напів- ясно хмарно ясно напів- ясно > ма о
0,5                              
  інверсі                   КЕШІ              
0,6—2   я                              
                             
2,1—4                                      
                        ♦ ізотеюлія 1р.?        
> 4                                                      
                ......... л                         1 II 1 II        

 

Рис. 29. Графік для оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу

У. м/с Ді °С
+ + Н-І 4І в : =п Ь а Н-0,9 Н-0 8 ІН-0.7І ъ і x о і _* о" + о + с + +   о о 00 о о* ю о ес о" о 00 о а о о          
0,5                       1                                          
                                                                 
1,5                                                                  
                                                                 
2,5                                                                  
                                                                 
3,5                                                                  
                                                                 
> 4                                                          

 

Рис. ЗО. Графік для визначення вертикальної стійкості повітря за да­ними метеообстежень

3.11. Оцінка хімічної обстановки при зараженні отруйними речовинами

Оцінюючи хімічну обстановку, що виникла в результаті потрап­ляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин, не­обхідно визначити: розміри зон хімічного ураження, площі зони за­раження і тип хімічної речовини. На основі цих даних оцінюють глибину поширення зараженого повітря, стійкість хімічних речовин на місцевості, час перебування людей у засобах захисту шкіри, мож­ливі ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, зара­ження споруд, будинків, урожаю, кормів, продуктів, води.

Розглянемо методику розв'язання задач оцінки хімічної обста­новки при зараженні отруйними речовинами. Глибина поширення зараженого повітря визначається відстанню від повітряної межі району застосування хімічної зброї до межі поширення зараженого повітря з уражаючими концентраціями. Вона залежить від рельєфу місцевості, метеорологічних умов, щільності забудови населених пунктів, наявності лісових насаджень. Так, кожний кілометр глиби­ни лісу в напрямку вітру зменшує на 2,5 км відстань, яку проходить хмара на рівній місцевості.

З метою визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небез­печних хімічних речовин на людей, тварин, рослин, воду, корми, уро­жай і розробки доцільних дій рятувальних формувань і населення при ліквідації хімічного зараження й ведення робіт на об'єкті про­водять оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки.

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

— район і час зараження ОР;

— тип і кількість ОР;

— ступінь захищеності людей, тварин, продуктів харчування, кормів;

— умови зберігання і характер потрапляння в навколишнє сере­довище небезпечних хімічних речовин;

— топографічні умови місцевості, характер забудови, наявність лісових насаджень на шляху поширення зараженого повітря;

— метеоумови: швидкість та напрямок вітру в приземному шарі, температура повітря і ґрунту, ступінь вертикальної стійкості повітря.

Є три ступені вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія і конвекція.

Інверсія виникає при ясній погоді, малій (до 4 м/с) швидкості вітру, у вечірній час, приблизно за 1 год до заходу сонця. При інверсії нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає розсію­ванню його по висоті й утворює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій забрудненого повітря.

Конвекція виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/с) швидкостях вітру, приблизно через 2 год після сходу сонця і руйнується приблиз­но за 2—2,5 год до заходу сонця. При конвекції нижні шари нагріва­ються сильніше, ніж верхні, і це сприяє швидкому розсіюванню за­брудненої хімічною речовиною хмари і зменшенню її уражаючої дії.

Ізотермія спостерігається в хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20—ЗО м від земної поверхні. Ізотермія, так само, як і інверсія, сприяє тривалому застою парів ОР.

Задача 18. Вихідні дані. Район зараження зарином знаходиться за 15 км від села К, швидкість вітру 2 м/с, від міста до села — ліс.

Визначити. Максимальну глибину забрудненого повітря від райо­ну зараження, а також час підходу до села К.

Розв'язок. 1. У табл. 63 знаходимо максимальну глибину поши­рення ОР на відкритій місцевості (50 км). Тепер знаходимо глибину

Г з урахуванням примітки до табл. 63Г = 50:3 • 5 = 15 км.

Таблиця 63. Глибина небезпечного поширення зараженого повітря (при

зоторд


 

 


Стійкий вітер швидкістю
Тип ОР
Тип ОР
2—4 м/с
2—4 м/с
до 2 м/с

Стійкий вітер швидкістю

до 2 м/с


 

 


8—12
5—8
Ві-Ікс

Іприт


 

 


Зарин


 

 


Примітки. 1. При конвекції глибина поширення хмари зараженого повітря змен­шуєтеся приблизної 2 рази, при інверсії збільшується в 1,5 - 2. 2. ПР« нестшкому вітрі глибина поширення зарину в 3 рази, а іприту - у 2 рази менша. 3. У населених пунктах із суцільною забудовою і лісових масивах глибина поширення зараженого повітря зменшується в середньому в 3,5 раза.

64 знаходимо час підходу забрудненої хмари до села —

Таблиця 64. Орієнтовний час підходу зараженого повітря (хмари) до об'єкта, хв
Відстань від району за­стосування ОР, км Швидкість вітру в при­земному шарі, м/с Відстань від району застосування хімі­чної зброї, км Швидкість вітру в при­земному шарі, м/с
ЗО
ЗО
ЗО
ЗО ЗО
         

 

Стійкість ОР визначається часом, після закінчення якого особо­вий склад рятувальних формувань і населення можуть знаходитись без засобів захисту. Визначаючи стійкість ОР на місцевості, необхід­но враховувати тип речовини, швидкість вітру, температуру ґрунту і повітря, а також рельєф місцевості.

2. За табл. 2 год(120 хв)

Задача 19. Вихідні дані. Гази Ві-Ікс поширились по об'єкту на­родного господарства, який знаходиться в лісі. Швидкість вітру — 5 м/с, температура 10 °С. Визначити стійкість газів Ві-Ікс.

Розв'язок. 1. У табл. 65 знаходимо, що стійкість Ві-Ікс при швид­кості вітру 5 м/с і температурі ґрунту 10 °С становить до 10 діб, але враховуючи, що об'єкт знаходиться в лісі, стійкість буде більшою у 10 разів: 10 • 10=100 діб.

Таблиця 65. Стійкість отруйних речовин
ТипОР Швидкість вітру, м/с Температура ґрунту, °С
ЗО
Ві-Ікс 0—8 До 20 діб До 10 діб До 5 діб 1,5 доби
Зарин До 2 28 год 13 год 6 год Згод
  2—8 19 год 8 год 4 год 2 год
Іприт До 2   3—4 доби 2,5 доби 20—30 год
  2-8   1,5—2,5 доби 1—1,5 доби 10—25 год

 

Примітки. 1. На місцевості без рослинності знайдене за таблицею значення стійкості необхідно перемножити на 0,8. 2. Стійкість ОР у лісі в 10 разів більша, ніж наведено в табл. 3. Стійкість зарину зимою від 1 до 5 діб, Ві-Ікс — понад один місяць.

Час перебування людей у засобах захисту в осередках хімічного ураження буде залежати головним чином від температури навко­лишнього середовища і стійкості ОР.

Задача 20. Вихідні дані. Визначити допустимий час перебуван­ня особового складу рятувальних формувань в захисних костюмах під час проведення рятувальних робіт на зараженій місцевості при температурі повітря 17 °С.

особо- стано-

Розв'язок. Знаходимо в табл. 66 допустимий час перебування вого складу рятувальних формувань при температурі 17 °С, який вить 2 год.

Таблиця 66. Час перебування в засобах захисту шкіри, год
Температура повітря, °С Тривалість перебування, год
ЗО і більше 0,3
25—29 0,5
20—24 0,8
15—19 2,0
15 і нижче 3,0 і більше

 

Втрати людей в осередку хімічного ураження залежать від типу хімічної речовини, чисельності людей, які перебувають в осередку ура­ження, ступеня захищеності й своєчасного застосування протигазів.

Задача 21. Вихідні дані. В атмосфері знаходиться іприт. Насе­лення і особовий склад рятувальних формувань забезпечені індиві­дуальними засобами захисту. Рівень захищеності людей — середній. Визначити можливі втрати людей.

Розв'язок. За табл. 67 у районі застосування можливі втрати лю­дей зі смертельним і важким ступенем ураження можуть бути від 10 до 20 %, легким ступенем — ЗО — 50 %.

Таблиця 67. Втрати людей в осередку хімічного ураження залежно від рівня захищеності, %
Рівень захи­щеності лю­дей Втрати людей у районі застосування ОР Втрати на відстані, км
Смертельний і важкий сту­пінь Легкий ступінь Смертельний і важкий сту­пінь Легкий ступінь Легкий ступінь
Високий 3 0 — — —
Середній 10—20 30—50 0 — 10 70—80
Слабкий 50—90 10—50 10—20 70—80

 

Примітка. Рівень захищеності: високий — люди добре підготовлені, щоб застосу­вати засоби індивідуального захисту (313), забезпечені ПРУ; середній — задовільно підготовлені, щоб застосувати 313, забезпечені перекритими щілинами, можуть укри­ватися у виробничих приміщеннях і житлових будинках; слабкий — незадовільно підготовлені, щоб застосувати 313, розміщені на відкритій місцевості або у відкритих щілинах.