Навіщо організму потрібний Іод
Хлор, Бром, Флор та Іод – мікроелементи, які потрібні для життя людини. Вони розміщені в VII групі, головній підгрупі періодичної системи хімічних елементів.
Іод – необхідний елемент для нормального розвитку і функціонування організму людини. Добова потреба його становить 100-200 мкг (1 мкг – одна мільйонна частка грама), а впродовж усього життя – 3-5 г Іоду, що еквівалентно вмісту однієї чайної ложки. Особливе біологічне значення Іоду полягає в тому, що він є складовою частиною гормонів щитовидної залози. Найочевиднішим проявом дефіциту Іоду є ендемічний зоб. Деякі дослідники вважають, що іодний дефіцит сприяє більш частому розвитку раку раку щитовидної залози. Дефіцит Іоду збільшує частоту вродженого гіпотиреозу, що зумовлює незворотні розлади мозку плоду й народженої дитини, а в найбільш виражених випадках призводить до важкої розумової відсталості (кретинізму). Крім випадків кретинізму дефіцит Іоду зумовлює зниження інтелектуального потенціалу всього населення, що мешкає в зоні іодної недостатності. Вся територія України є зоною природного дефіциту Іоду, а отже, під загрозу виникнення водо дефіцитних захворювань підпадає все українське суспільство (за даними дослідження Міністерства охорони здоров’я, Академії медичних наук України 2002 року).
Іод особливо необхідний дітям, адже за умов дефіциту Іоду діти:
- гірше встигають у школі;
- швидше втомлюються;
- не можуть повністю реалізувати власні властивості.
Унаслідок дефіциту Іоду в організмі розвиваються іододефіцитні захворювання:
- зниження інтелекту, особливо в дитячому та підлітковому віці;
- народження дітей, хворих на кретинізм;
- часті викидні, народження мертвого плоду;
- зоб.
Недостатність Іоду може впливати на роботу життєво важливих органів і призводить до затримки фізичного розвитку. Таким чином, існує ціла низка захворювань, що становлять серйозну небезпеку для потенціалу здоров’я мільйонів людей, які мешкають в іододефіцитних районах. Для подолання недостатності Іоду в харчуванні використовуються методи індивідуальної, групової та масової іодної профілактики.
Масова іодна профілактика є найефективнішим та найекономнішим методом подолання дефіциту Іоду і досягається шляхом внесення солей Іоду (калій іодату) до найбільш поширених продуктів харчування, наприклад кухонної солі. Індивідуальна іодна профілактика передбачає використання профілактичних лікувальних засобів і харчових добавок, що забезпечують надходження фізіологічної потреби в Іоді (полівітаміни з мінеральними добавками, препарати калій іодиду). Для ефективного подолання іодного дефіциту індивідуальна профілактика потребує від людини достатньої освіченості та мотивації.
Нині в Україні для іодування кухонної солі використовується калій іодат, який під час тривалого зберігання не випаровується, це покращує якість іодованої солі. Термін зберігання та реалізація солі з додаванням калій іод ату збільшено до 9-12 місяців. Калій іодат не впливає на колір і смак продуктів, тому сіль з його додаванням можна використовувати для засолення овочів. Калій іодат не випаровується під час термічної обробки їжі.
Людина може отримувати Іод з продуктами харчування. У звичайних продуктах харчування Іод міститься у незначній кількості. Більше його міститься у морській капусті. Відносно багато Іоду в морській рибі. Проте, щоб забезпечити добову потребу Іоду, слід щодня з’їдати 200 г морської риби, що сьогодні може дозволити собі не кожна людина.
Вживаючи іодовану сіль, людина щоденно отримує необхідну кількість Іоду і допоможе собі зберегти здоров’я на довгі роки.
Живі організми містять майже всі відомі в природі хімічні елементи. Одні з них виявлені в усіх організмів без винятку, інші – лише в окремих або трапляються зрідка. У найбільшій кількості в них наявні чотири елементи неметали: Гідроген, Карбон, Нітроген, Оксисен. Їхня частка у хімічному складі клітини становить майже 98% і вони належать до макроелементів.
До мікроелементів належать Іод, Кобальт, Манган, Купрум, Молібден, Цинк.
Ще менше в клітині ультрамікроелементів: Плюмбуму, Брому, Арґентуму, Флору, Селену, Силіцію, Купруму.
Ртуть
Ртуть – дуже важка рідина: літр ртуті важить тринадцять з лишком кілограмів.
Велика вага і рухомість ртуті свого часу знаходили дуже своєрідне застосування в медицині. Вона, як і будь-яка інша рідина, випаровується, її пара отруйна і згубно діє на людський організм. Однак у цілому ряді виробництв без застосування ртуті обійтися неможливо.
Ртуть має чудову здатність розчиняти багато металів. Такі розчини називають аномальними. Вона використовується в медичній практиці для лікування ряду шкірних хвороб, як дезінфікуючий і знезаражувальний засіб, у зубній практиці для виготовлення металевих пломб для корінних зубів. (Усіх сфер застосування ртуті в стислій розповіді не перерахувати.)