Короткі теоретичні відомості. Розрахунок вала проводимо в такій послідовності:

Розрахунок вала проводимо в такій послідовності:

1. Визначаємо величину невідомого крутного моменту Т0, при цьому враховуємо, що сумарна величина крутного моменту який діє на вал дорівнює нулю:

 

. (1)

 

З даного рівняння визначаємо величину невідомого крутного моменту Т0.

 

Рис.1.

 

2. Розбиваємо стержень на ділянки з ліва на право (рис.1.), приймаємо границями ділянок прерізи, в яких прикладено крутні моменти Тi. Визначаємо величину максимальних крутних моментів Тmax, які діють на ділянках вала шляхом додавання зовнішніх крутних моментів Тi які діють на зубчастих колесах:

 

(ділянка 1): ;

 

(ділянка 2): ;

 

(ділянка 3): .

 

(ділянка 4):

 

(ділянка 1)
T
(ділянка 3)
(ділянка 4)
(ділянка 2)
j
T1
T1max
T4
T0
T2
T3
T2max
T3max
T4max
j1
j1+j2
3a
1a
1,5a
0,7a

За даними розрахунків максимальних крутних моментів, що діють на ділянках будуємо епюру крутних моментів (рис.1.). Слід зазначити, якщо крутний момент діє за годинниковою стріл кою то його значення відємне, а якщо проти то значення додатнє.

3. Визначаємо допустимі дотичні напруження [t]. Для цього, приймаємо коефіцієнт безпеки [n]=1,0…3. Тоді допустимі напруження будуть визначатись як:

 

; (2)

 

де: tв – межа міцності матеріалу за дотичними напруженнями (МПа), визначається як:

 

. (3)

 

4. Виходячи з умови міцності при кручені, визначаємо полярні моменти опору WPi3) поперечних перерізів та діаметри di (м) вала на ділянках:

 

, звідки ; (4)

 

, звідки . (5)

 

5. Проводимо перевірку вала за умовою жорсткості:

 

; (6)

 

де: ІРі – полярний момент інерції перерізу (м4):

 

; (7)

 

У випадку, якщо умова жорсткості (6) на якій небудь ділянці вала не виконується то діаметр вала на даній ділянці потрібно розраховувати виходячи з умови жорсткості (6), спочатку визначаємо полярний момент інерції, він визначається як:

 

. (8)

 

Значення полярного моменту інерції ІР підставляємо у формулу (7) і остаточно знаходимо діаментр вала:

 

. (9)

 

Визначаємо величину абсолютного кута закручування j (рад) кожної ділянки вала:

 

; (10)

 

де: lі – довжина ділянки вала (м).

За даними абсолютного кута закручування будуємо епюру абсолютних кутів закручування (рис.1). Епюру починаємо будувати з любого кінця валу, при цьому величина кута закручування на першій ділянці буде рівна j1, на другій ділянці j1+j2, і так далі, аналогічно визначаються кути закручування на інших ділянках. Максимальний кут закручування буде визначатись як:

 

. (11)

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

 

Тема: Дослідження конструкції та визначення технічних параметрів підшипників кочення.

Мета: Дослідити конструкції підшипників кочення. Визначити основні геометричні та силові параметри, тип, позначення, область застосування підшипників кочення.

 

Порядок виконання роботи

1. Згідно свого варіанту (табл.1) для досліджуваного типу підшипника:

1.1. Виконати ескіз підшипника.

1.2. Записати основні розміри.

1.3. Відповідно до (ГОСТ) визначити серію підшипника; записати повне позначення підшипника і розшифрувати його.

1.4. Визначити динамічну і статичну вантажопідйомності, граничну частоту обертання, масу підшипника.

1.5. Вказати застосування підшипника.

2. Розрахувати довговічність досліджуваного підшипника.

Таблиця 1

Варіанти завдань

 

Номер залікової книжки Тип підшипника Еквівалентне динамічне навантаження P Номер залікової книжки Тип підшипника Еквівалентне динамічне навантаження P
Голчастий Р>C на 10% Самоуста-новний роликовий Р>C на 11%
Радіальний роликовий P=C Упорний P=C
 
Продовження табл.1.
Радіальний кульковий Р>C на 5% Радіально-упорний роликовий Р>C на 12%
Радіально-упорний кульковий P=C Самоуста-новний кульковий P=C
Радіально-упорний роликовий P<C на 7% Голчастий P<C на 21%
Самоуста-новний кульковий P<C на 30% Радіальний роликовий P<C на %
Самоуста-новний роликовий Р>C на 24% Радіальний кульковий Р>C на 28%
Упорний P=C Радіально-упорний кульковий P=C
Радіально-упорний кульковий P=C Голчастий P=C
Радіально-упорний роликовий P<C на 21% Радіальний роликовий P<C на 27%
Радіальний роликовий Р>C на 12% Радіальний роликовий Р>C на 25%
Радіальний кульковий Р>C на 18% Радіальний кульковий Р>C на 31%
Радіальний роликовий P=C Упорний P=C
Упорний P<C на 32% Голчастий P<C на 30%
Голчастий P<C на 6% Самоуста-новний кульковий P<C на 25%
Радіальний роликовий Р>C на 13% Голчастий Р>C на 10%
Радіальний кульковий P=C Радіальний роликовий P=C
Самоуста-новний роликовий P<C на 9% Упорний P<C на 1%
Упорний P<C на 10% Упорний P<C на 4%
Упорний Р>C на 40% Радіальний роликовий Р>C на 19%
 
Продовження табл.1.
Радіально-упорний роликовий P=C Радіальний кульковий P=C
Самоуста-новний кульковий Р>C на 21% Радіально-упорний кульковий Р>C на 25%
Голчастий P<C на 4% Радіально-упорний роликовий P<C на 26%
Радіальний роликовий P=C на Самоуста-новний кульковий P=C на
Радіальний кульковий Р>C на 7% Самоуста-новний роликовий Р>C на 31%
Радіально-упорний кульковий P<C на 9% Упорний P<C на 20%
Голчастий P=C Радіально-упорний кульковий P=C
Радіальний роликовий Р>C на 12% Радіально-упорний роликовий Р>C на %
Радіальний роликовий P<C на 10% Радіальний роликовий P<C на 19%
Радіальний кульковий P=C Радіальний кульковий P=C
Упорний Р>C на 13% Радіальний роликовий Р>C на 9%
Голчастий P<C на 20% Упорний P<C на 15%
Самоуста-новний кульковий P=C Голчастий P=C
Голчастий Р>C на 16% Радіальний роликовий Р>C на 22%
Радіальний роликовий P<C на 21% Радіальний кульковий P<C на 21%
Упорний P=C Самоуста-новний роликовий P=C

 

Увага !!! Розмір підшипника і відповідно його еквівалентна динамічна вантажопід‘ємність С обирається студентом самостійно за довідником, при цьому розмір та конструктивне виконання підшипника у кожного студента свій.