Тема. Визначення рівня захисних можливостей ґрунту від забруднення нітратами
Завдяки лабораторним дослідженням динаміки вмісту нітратів у різних типах ґрунтів дало змогу визначити їх потенційну здатність до самоочищення. Основними факторами, що впливають на вміст нітратів, є фізико-хімічні процеси у ґрунті та біологічна активність ґрунтової мікрофлори. Різні типи ґрунтів характеризуються неоднаковими темпами зменшення вмісту нітратів і залишком у кінці досліду.
Таблиця 5
Здатність ґрунтів до самоочищення
| Доза N, кг/га | Коефіцієнт самоочищення, мг NO3на 1 кг грунту | |||
| 5 діб | 10 діб | 20 діб | 60 діб | |
| Дерново-підзолистий | ||||
| 13,2 | 3,50 | 0,3 | ||
| 51,1 | 18,8 | 0,3 | ||
| 78,2 | 27,1 | 0,3 | ||
| 1,0 | ||||
| 67,9 | 0,8 | |||
| Темно-сірий опідзолений | ||||
| 6,10 | 16,5 | 0,1 | 0,1 | |
| 38,3 | 26,1 | 1,7 | 0,3 | |
| 19,0 | 79,1 | 2,3 | 0,3 | |
| 10,1 | 3,5 | 0,1 | ||
| 1,20 | 74,0 | 1,4 | ||
| Чорнозем звичайний | ||||
| 1,12 | 22,9 | 2,50 | 0,1 | |
| 23,1 | 18,8 | 12,8 | 0,2 | |
| 0,1 | 97,2 | 20,6 | 0,5 | |
| 17,6 | 78,2 | 24,8 | 1,6 | |
| 84,3 | 33,1 | 64,8 | 2,1 | |
| Темно-каштановий | ||||
| 4,60 | 3,90 | 3,40 | ||
| 35,8 | 20,4 | 6,30 | ||
| 25,2 | 29,4 | 23,8 | 0,1 | |
| 20,2 | 73,6 | 29,9 | 0,3 | |
| 20,2 | 47,1 | 1,5 |
Для порівняння цих показників обчислюють коефіцієнт самоочищення ґрунтів за формулою,запропонованою К. Вуркманом (1972):
|
|
gtg
де ЗС – здатність середовища до самоочищення;
Sm – показник самоочищення;
СО, Ск – концентрації забруднювача відповідно на початку і в кінці процесу очищення;
t – тривалість процесу самоочищення;
g – загальна маса середовища;
Q – прибуток забруднювача
Лабораторна робота №10
Тема. Екологічна роль азотфіксуючих мікроорганізмів
У екосистемах
Мета заняття: ознайомиться з проведенням мікробіологічних досліджень, дослідити вільно існуючих азотфіксаторів, їхню активність у різних субстратах, встановити залежність між активністю азотобактера та ґрунтовими умовами;
Основні екологічні законі є єдиними для рослин, тварин, мікроорганізмів. Екологія ґрунтових мікроорганізмів розглядає загальні екологічні закономірності, що є обов’язковими для всіх екосистем і організмів, (гомеостаз, сукцесія, біологічна організованість угрупувань). Розглядаючи специфічні закони, що діють в мікробних угрупуваннях екосистем, а саме здатність до розщеплення певних класів органічних речовин, азотфіксації, здатності надзвичайно швидко розмножуватись і розселятися можна відзначити надзвичайно важливу роль мікробів у екосистемах.
Ґрунтознавці-мікробіологи в своїх дослідженнях, як правило, визначають потенційні можливості мікроорганізмів в екосистемах. Показники чисельності при лабораторному культивуванні повністю не характеризують інтенсивність процесів, що реально проходять у природі, а тільки вказують на потенційну можливість мікробного населення зберігати гомеостаз при мінливих умовах зовнішнього середовища. Основна екологічна відмінність мікробів від вищих організмів полягає у тому, що їх кількість може буті зовсім не пропорційною їх реальному впливу на екосистему. Кількість тварин і рослин, а також їх біомаса у більшому ступені пропорційні їх внеску у колообіг речовин у екосистемі.
Однією із специфічних функцій окремих мікроорганізмів є здатність до фіксації вільного азоту, який у достатній кількості міститься у повітрі, але не може засвоюватися вищими рослинами Це відомі симбіотичні та вільно існуючі мікроорганізми. Велике значення у фіксації азоту має родина Azotobacteraceae. Найкраще вивчена вільно існуючі бактерії Azotobacter chroococcum. та Azotobacter vinelandii
 |
