Везикулярне (альвеолярне) дихання; 3 страница
- Дископодібна – кобили, ослиці, верблюдиці, свині.
190. Класифікація плацент за характером зв’язку плодової і материнської частин (вказати правильну відповідь):
- Ахоріальна – кобила, свиня.
- Епітеліохоріальна – кенгуру, кити.
- Десмохоріальна – м’ясоїдні.
- Ендотеліохоріальна – жуйні.
+ Гемохоріальна – примати.
191. Визначення запліднення :
- здатність яйцеклітини попадати у яйцепровід і розвиватися у новий організм.
+ біологічний процес злиття гамет з подальшим утворенням зиготи, що має подвійну спадковість.
- фізіологічний процес руху сперміїв проти течії слизу в бік яйцепроводів.
192. Властивості естрального слизу у період статевої охоти:
+ Бактерицидні, бактеріостатичні, абсорбуючи.
- Гормональні, тонізуючі, антагоністичні.
- Транспортні, естрогенові, тонізуючі.
193. Класифікація абортів за етіологією згідно А.П.Студенцову:
- Самовільний, індукований, повний.
- Клінічний, неповний, прихований.
+ Незаразні, інфекційні, інвазійні.
194. Класифікація абортів за часом настання:
+ Ранній, пізній.
- Клінічний, неповний, прихований.
- Самовільний, індукований, повний.
195. Класифікація абортів за наслідком:
- Незаразні, інфекційні, інвазійні.
+ Розсмоктування ембріона, вигнання ембріона, вигнання викидня.
- Самовільний, індукований, повний.
+ Муміфікація, мацерація, путрифікація.
196. До інфекційних ідеопатичних абортів відносяться:
+ Бруцельозний, лептоспіроз ний, кампілобактеріозний, хламідіозний, ІРТ-ІПВ аборти.
- Туберкульозний, лейкозний, пастерельозний, ящурний, вірусна діарея корів.
- Гемоспоридіозний, мікозний, трихомонозний, токсоплазмозний
197. Роди у корів мають проходити у:
+ Окремому боксі
- Деннику.
- Тепляку
- Кошарі.
198. Роди кобил мають проходити у:
- Родильному відділенні
+ Деннику.
- Тепляку
- Кошарі.
199. Роди у свиноматок мають проходити в:
-Деннику.
- Тепляку
- Кошарі.
+ Окремому станку.
200. Роди у вівцематок мають проходити в:
- Вольєрі.
- Деннику.
+ Тепляку.
- Кошарі.
201. Визначення поняття «новонароджений»:
- новонародженою вважається тварина від моменту народження до заростання овального отвору.
+ новонародженою вважається тварина від моменту народження до відпадіння культі пупкового канатика.
- новонародженою вважається тварина від моменту народження до закінчення прийняття молозива.
202. Класифікація хвороб молодняку:
- антенатальні – захворювання, які виникають у новонародженого молодняку дещо пізніше після їх народження.
+ інтранатальні – захворювання молодняку, які виникають безпосередньо під час родів.
- неонатальні – захворювання, які виникають під час внутрішньоутробного розвитку плода.
203. Кукса пуповини обробляється:
- Занурюється у 10%-й водний розчин іхтіолу.
- Обробляється 10%-м лініментом синтоміцину.
+ Занурюється у 5%-й спиртовий розчин йоду.
- Занурюється у 10%-й водний розчин перманганату калію.
204. Якщо є кровотеча пуповини новонародженого плода:
- Накладають лігатуру, відступивши 10-15 см від пупкового кільця, обробляють іхтіолом.
- Накладають лігатуру, відступивши 5-7 см від пупкового кільця, обробляють лініментом синтоміцину.
- Накладають лігатуру, відступивши 5-7 см від пупкового кільця, обробляють перманганатом калію.
+ Накладають лігатуру біля пупкового кільця, обробляють йодом.
205. Для стимуляції у новонародженого повноцінного вдихання проводять маніпуляції:
+ Видаляють слиз із дихальних шляхів, тіло розтирають, дають облизати породіллі.
- Забирають в окремий станок.
- Накривають теплою ковдрою.
- Обробляють перманганатом калію.
206. Після народження новонародженому необхідно дати першу порцію молозива:
- У перші 90-120 хвилин.
- У перші 120-160 хвилин.
- У перші 10 діб.
+ У перші 30-60 хвилин.
207. Новонародженим випоюють молозиво:
+ Першого надою.
- Другого надою.
- Третього надою
- Четвертого надою.
208. З якою метою новонародженим дають молозиво першого надою:
- Містить багато жиру.
- Багато цукру.
+ Велика кількість імуноглобулінів.
- Велика кількість холестеринів.
209. Форми асфіксій новонароджених:
- Гостра, підгостра, хронічна.
+ Синя асфіксія, біла асфіксія.
- Внутрішньо маткова, внутрішньо тазова.
210. вказати хвороби, що виникають внаслідок вад розвитку плода:
+ Відсутність анального отвору, фістула урахуса, виродковість, гіпотрофія антенатальна.
- Авітаміноз, копростаз, неонатальна гіпотрофія.
- Гіпотрофія, запалення пуповини і пупковий сепсис, діарея.
211. Як діють у разі запалення молочної залози у породіллі:
- Новонародженому випоюють молозиво матері.
- Новонародженому випоюють молоко іншої самки.
+ Новонародженому випоюють молозиво реципієнта.
- Новонародженому випоюють молоко з перміксами.
212. Втручатися в родовий процес у разі фізіологічного його перебігу:
- Можна.
+ Не можна.
- Немає різниці.
213. У разі сухості родових шляхів використовують:
+ Відвар льону, олію, гліцерин, вазелінове масло.
- Дистильовану та бідистильовану воду.
- 10%-й водний розчин іхтіолу.
- Перманганат калію.
214. Мета акушерської допомоги:
- Зберегти життя матері.
- Зберегти життя плоду.
+ Зберегти життя матері і плоду.
- Зберегти життя донору.
215. Під час надання допомоги дії акушера з правильно розміщеними передлежачими частинами плоду:
- Міцно бере руками і надає допомогу.
+ Попередньо фіксує акушерською тасьмою, або мотузкою.
- Не втручається.
- Визиває допомогу.
216. Неправильне розміщення предлежачої частини плода виправляють:
+ Проводять лише між переймами і потугами, після відштовхування плода у матку, попередньо зафіксувавши правильно розташовані передлежачі частини тіла плода.
- Проводять лише під час перейм і потуг, після відштовхування плода у матку, попередньо зафіксувавши павильно розташовані предлежачі частини тіла плода.
- Проводять лише під час перейм і потуг, після відштовхування плода у матку.
- Проводять під час визначення терміну вагітності.
217. Можна проводити тракцію плода зусиллями:
+ Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення під час перейм і потуг, силою не більше 2-3 чоловік.
- У разі патологічних родів силою не більше 3-4 чоловік.
- Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення у разі відсутносі перейм і потуг, силою не більше 3-4 чоловік.
- Під час визначення терміну вагітності.
218. Вводять, використовують і виводять акушерський інструмент під час рододопомоги:
+ Лише під контролем руки акушера.
- Лише під наглядом акушера.
- Лише після консультації акушера.
- Лише під час виявлення терміну вагітності.
219. Особливості рододопомоги у разі тазового предлежання плода:
+ Надають допомогу для швидкого виведення плода.
- Переводять у головне передлежання .
- Не втручаються у родовий процес.
220. Під час черевного передлежання плід переводять:
+ У головне передлежання.
- У тазове передлежання .
- Немає різниці у яке передлежання.
- Очікують настання родів.
221. Акушерський інструмент поділяють на групи:
+ Інструмент для витягування та відштовхування плодів, інструмент для фетотомії, допоміжний інструмент.
- Інструмент для фетотомії, хірургічний інструмент, додатковий інструмент.
- Інструмент для витягування плодів, інструмент та прилади для введення лікарських речовин, додатковий інструмент.
- Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста.
222. Для витягування плода використовують інструмент:
+ Акушерські мотузки і тясьма, очні гачки, анальні гачки, екстрактори.
- Акушерські клюки Гюнтера, Кюна, Афанасьева, петлепровідники Лінгорста і Цвіка.
- Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста.
- фетотоми
223. Акушерська мотузка або тасьма, це:
+ Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 0,5-0,8 см, довжиною
1,5-3 м, на обох кінцях із вушками.
- Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 1,5-3 м, на обох кінцях із вушками.
- Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 5,5-7 м, на обох кінцях із вушками.
224. Кінцівки плода фіксують:
- Петлю з мотузки необхідно розташовувати нижче путових суглобів
- Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище кульшових суглобів.
+ Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище путових суглобів.
225. Фіксувати акушерську петлю на нижній щелепі плода можна лише:
- у живого плода.
+ у мертвого плода.
- не можна.
- можна для виправлення завертання голови
226. Правила використання очних гачків у живих плодів:
+ Живим плодам гачки вводять лише у внутрішні кути очей.
- Гачки вводять у орбіту ока живого плода.
- Гачки вводять позаду ока живого плода.
- Гачки не вводять.
227. Екстрактори є:
- Мюзо, Афанасьева, Ордіна, Лінгорста.
+ Пфлянца, Хавренкова, Варганова і Юмакіна.
- Крея-Шотлера, Вітта.
- Персена і Цвіка.
228. Екстрактори застосовують:
- Для відштовхування плодів у матку.
- Для полегшенння відштовхування плодів у овець і кіз.
+ Для полегшення витягування плодів у корів.
- Для визначення терміну вагітності
229. Прихований ніж Малькмуса від ножа Афанасьєва відрізняється:
+ У ножа Малькмуса лезо виступає поміж металевих пластин ручки у щілину, а у Афанасьєва – висувається із ручки вперед.
- Вони не мають різниці.
- У ножа Афанасьєва лезо виступає поміж металевих пластин ручки в щілину, а у Малькмуса висувається із ручки вперед.
230. Фетотом – це:
- Інструмент для відштовхування плода.
- Інструмент для витягування плода.
+ Інструмент для розрізання плода.
- Інструмент для введення лікарських речовин
231. Фантом являє собою:
- Модель передньої частини корови.
+ Модель тазової частини корови.
- Модель грудної клітки корови.
- Модель для введення лікарських речовин.
232. До допоміжних відносять інструмент:
- Акушерські мотузки і тасьми.
- Акушерські гачки-очні, шарнірні, реберні, анальні.
+ Петлепровідники, петлепилопровідник,
- Інструмент для розрізання плода
233. Акушерські клюки є:
- Мюзо, Крея-Шотлера, Лінгорста, Цвіка.
- Пфляна, Хавренкова, Варганова, Юмакіна.
+ Гюнтера, Кюна, Афанасьєва, Беккера.
- Клюки для введення лікарських речовин.
234. Шпателі використовують з метою:
- Для відокремлення м’язів від кісток у разі закритих методів фетотомії.
+ Для відокремлення шкіри від м’язів у разі закритих методів фетотомії.
- Для відокремлення голови плода у разі закритих методів фетотомії.
- Для введення лікарських речовин.
235. У разі сумнівного прогнозу не можна застосовувати лікарські засоби:
+ Креолін, лізол, карболову кислоту, йодоформ, камфорну олію,іхтіол.
- Хлорид кальцію, глюкозу, вітаміни.
- Антибіотики, біостимулятори.
- гормональні препарати.
236. Довжина тулуба у новонароджених нормотрофіків телят, лошат, ягнят, поросят (см):
+ 80-100; 100-150; 50-60; 20-25
- 60-70; 80-95; 20-25; 10-14
- 110-120; 160-200; 60-70; 25-30
- 130-140; 190-210; 80-90; 45-50
237. Маса новонароджених нормотрофіків: телят, лошат, ягнят, поросят (кг):
- 15-20; 20-25; 15-200,5-1; 0,6-0,7
+ 20-40; 26-50; 2-3; 1-1,5
- До 20; до 25; до 2; до 0,8
- До 50; до 60; до 5; до 3,5.
238. Оцінювання новонародженних нормотрофіків телят, лошат за характером різців:
- Навколо різців червона кайма; різці хитаються.
+ У телят прорізались всі різці; у лошат – всі різці та 3 премоляри.
- Прорізались защепи та внутрішні середні різці.
239. Рефлекс руху проявляється у новонародженних телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків через (хв):
-60-90; до 90; 100-180; 30-40.
+20-60; до 60; 20-90; 5-10
-100-130; 100-150; 190-220; 50-60 .
-140-160; 160-170; 220-240;
240. Рефлекс ссання у новонародженниих телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків проявляться через (хв.):
-100-130; 100-150; 100-120; 40-60
-140-160; 160-200; 130-18; 70-90
+30-60; до 90; 20-90; 5-10.
-110-120; 110-120; 110-120; 20-40.
241. Допомога у разі завороту голови плода у бік:
+ Петлями фіксують кінцівки, відштовхують у матку, а голову плода підтримують рукою і, підтягуючи, виправляють.
- Витягують плід не виправляючи голови.
- Плід переводять у тазове передлежання.
242. Порядок рододопомоги у разі живих двійнят:
- Виконують фетотомію.
+ На всі кінцівки накладають петлі, визначають передні і задні та їх приналежність плодам. Витягують спочатку верхній, нижній відштовхують у матку, а потім витягують нижній.
- На всі кінцівки накладають петлі і обидва плоди витягують разом.
- Плід переводять у тазове передлежання.
243. Післяродовий період це:
+Відрізок часу, протягом якого в організмі і статевих органах породіллі зникають зміни, зумовлені вагітністю і родами.
+Відрізок часу від закінчення родів (3-ї стадії) до завершення інволюції у статевому апараті.
- Відрізок часу від закінчення родів (3-ї стадії) до запліднення.
- Відрізок часу від початку родів до прояву статевого циклу.
244. Інволюція це:
- зворотний розвиток залозистої тканини молочної залози.
+зворотній розвиток статевого апарату самки, при якому виникають всі умови для повторного запліднення і нової вагітності.
- зворотній розвиток, що сприяє росту і дозріванню фолікулів.
245. Тривалість післяродового періоду (вказати правильну відповідь):
+ У корів – 18-25 діб.
- У кобил – 21-25 діб.
- У кіз і овець – 7-12 діб.
- У свиней – 10-20 діб.
+ У сук – 14-27 діб.
246. Ветеринарний контроль за перебігом післяродового періоду здійснюється:
+ Щоденним клінічним оглядом породіллі.
- Щоденно проводять аускультацію.
+ Проводять лабораторні дослідження (вмістимого матки, мазків-відбитків піхви, ендоскопія, сонографія).
- Щоденний контроль молочної продуктивності.
247. До післяродових ускладнень запального ґенезу відносять:
+ Післяродовий метрит.
- Виворіт та випадіння матки.
- Післяродовий невроз.
- Поїдання посліду та приплоду.
248. До післяродових ускладнень незапального ґенезу належать:
- Післяродовий метрит.
- Післяродова інфекція та інтоксикація.
- Субінволюція матки.
+ Виворіт і випадіння матки.
249. Види і тривалість післяродової субінволюції матки за перебігом:
+ Гостра (до 14 діб після родів).
- Підгостра (більше 30 діб).
- субклінічна (біля 3 діб).
250. За перебігом метрит буває:
+ Клінічно виражений, субклінічний.
+ Гострий, хронічний.
- Катаральний, гнійний, фібринозний.
- Некротичний, гангренозний.
251. Безпосередньою причиною метриту є:
- Неповноцінна годівля, порушення умов утримання.
- Порушення експлуатації тварин.
+ Контамінація матки мікрофлорою.
- Нейрогуморальні порушення.
252. Загальна післяродова інфекція перебігає у вигляді:
- Вульвіту, вестибуліту, вагініту.
- Цервіциту, сальпінгіту, оофориту.
+ Септицемії, піємії, септикопіємії.
253. Неплідність, це:
- Порушення родового акту.
- Патологічний перебіг післяродового періоду.
- Період від запуску до родів.
+. Тимчасова або постійна втрата відтворної функції.
254. Автор класифікації форм неплідності у самок і самців с.-г. тварин:
- І.І.Воронін
- Д.Д.Логвинов
+ А.П.Студенцов
- М.Ф.Іванов.
255. Етіологічні фактори аліментарної неплідності у самок:
+ Годівля за незбалансованими раціонами, ожиріння, наявність екзотоксинів у кормах, неповноцінна годівля тварин у період їх росту та розвитку.
- Недорозвинутість статевих органів.
- Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду.
- Скорочений термін сервіс-періоду.
256. Вроджена неплідність у самок виникає внаслідок:
- Порушення обміну речовин.
- Персистенції жовтого тіла.
+ Гермафродитизму.
- Скороченого строку сухостійного періоду
257. Стареча неплідність зумовлюється:
- Абортом.
+ Атрофічними процесами в тканинах гонад і матки.
- Запаленням яєчників.
- Скороченим строком сухостійного періоду
258. Причини симптоматичної неплідності:
+Хвороби статевих та інших органів незаразного, інфекційного та інвазійного характеру.
- Порушення технології штучного осіменіння.
- Аномалія внутрішньоутробового розвитку.
- Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду
259. Експлуатаційна форма неплідності у корів виникає внаслідок:
- Порушень технології утримання.
+ Подовження лактаційного періоду.
-Неповноційної годівлі.
-Інтоксикації організму.
260. Кліматична форма неплідності у корів зумовлюється:
-Порушеннями умов утримання
-Клімаксом.
-Інтоксікацією організму.
+Несприятливими погодними умовами.
261. Штучно-набута форма неплідності виникає внаслідок:
-Кастрації самок.
- Планових пропусках осіменінь самок під час стадії збудження статевого циклу.
+ Порушеннями технологій штучного або природного осіменінь.
- Скороченого строку сухостійного періоду
262. Неплідною вважають корову:
- Від якої протягом року не отримали приплід.
- З патологічним перебігом родів.
+ Яка протягом 30 діб після родів не проявила стадію збудження статевого циклу та не запліднилась.
- Самка віком 15–18 місяців.
263. Неплідна телиця –це:
+Самка, яка не запліднилася протягом місяця після досягнення нею фізіологічної зрілості.
- Телиця, яка досягла статевого дозрівання, але не осіменялася.
- Самка віком 12–13 місяців.
- З патологічним перебігом родів
264. Неплідною свиноматкою вважається самка, яка:
+Не запліднилася через місяць після відлучення поросят.
- Не досягла фізіологічної зрілості до 12–ти місяців.
- Не запліднилася протягом парувального сезону.
- Не досягла фізіологічної зрілості до 10–ти місяців.
265. Розміри неплідності стада визначають з метою:
+ Об’єктивного оцінювання рівня відтворення стада.
- Виявлення недоліків у роботі техніка штучного осіменіння.
- Визначення причин гінекологічних хвороб у самок.
- Визначення сухостійного періоду у корів.
266. Розміри неплідності складаються з:
- Кількості недоотриманих телят за рік.
- Кількості ялових корів.
+ Суми діб неплідності кожної корови стада.
- Тривалості сухостійного періоду.
267. Складові міжотельного інтервалу:
- Термін вагітності та тривалість післяродового періоду.
- Тривалість післяродового періоду та лактації.
+Термін сервіс-періоду та тривалість вагітності.
268. Тривалість післяродового періоду у корови (діб):
- 10-20
+ 30
- Більше 30-ти
- Більше 50-ти.
269. Міжотельний інтервал складає (діб):
+ 315
- 350
- 365
- 425.
270. Неплідність корів призводить до:
-Народження неповноцінних телят.
+Недоотримання телят і молока.
- Значної поширеностї абортів.
- Скорочення тривалості сухостійного періоду.
271. Від неплідної корови з продуктивністю 4000 кг щоденно недоотримують молока (кг):
- 0,3.
+ 3.
- 30.
-35
272. Економічний збитки від неплідності корів визначають за:
- Витратами на годівлю та утримання неплідних корів.
- Вартістю спермодоз, витрачених на осіменіння неплідних самок.
+ Вартістю недоотриманих телят, молока та витратами на лікування неплідних корів.
- вартістю обладнання для утримання тварин.
273. Розміри неплідності (у днях) за методикою Г.В. Звєрєвої визначають:
+Відніманням продуктивно використаних корово-діб від кількості корово-діб по стаду.
- За кількістю недоотриманих телят на 100 корів.
- За величиною індексу осіменіння.
- За тривалістю сухостійного періоду.
274. Акушерська диспансеризація – це:
+Комплекс діагностичних, профілактичних, лікувальних заходів, направлених на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів і післяродового періоду у самок.
- Проведення своєчасної рододопомоги самкам.
- Заходи, направлені на профілактику абортів.
- Визначення терміну вагітності.
275. Акушерській диспансеризації підлягають:
- Неплідні самки.
- Самки, які досягли фізіологічної зрілості.
+ Самки у період від встановлення у них вагітності до закінчення інволюції статевих органів у післяродовий період.
- Самки віком 12-15місяців.
276. Кратність проведення акушерської диспансеризації:
- Багатократно, залежно від рівня відтворення стада.
+ Поетапно: вперше – корів під час запуску; друга – під час родів; третя – у післяродовий період.
- Одноразово – у кінці календарного року.
- Один раз у два роки.
277. Акушерська диспансеризація корів під час запуску включає в себе:
- Вакцинацію самок проти сальмонельозу та колібактеріозу.
- Визначення термінів вагітності.
+ Відбір крові для проведення біохімічних досліджень.
- Визначення тривалості сухостійного періоду.
278. У сироватці крові сухостійних корів під час диспансеризації визначають вміст:
+ Загального білку, кальцію, фосфору, сечовини, каротину, вітаміну А, цукру, кетонових тіл, кислотну ємкість тощо.
- Вміст статевих гормонів.
- Форменні елементи, ферменти.
279. Під час диспансеризації сухостійних корів є обов’язковим проведення дослідження :
- Визначення функціонального стану шийки матки.
- Трансректальне пальпаторне оцінювання морфофункціонального стану яєчників.
+ Дослідження молочної залози та її секрету (за наявності )
- Визначення тривалості сервіс-періоду.
280. У разі виявлення порушень обміну речовин у сухостійних корів необхідно:
- Організувати пасовищне утримання самок.
+ Провести відповідну корекцію раціонів, застосовувати парентеральне введення вітамінних, мінеральних, антиоксидатних, загальностимулювальних препаратів.
- Відокремити хворих тварин в окремі групи та проводити у них щоденний контроль за перебігом вагітності.
- Надати акушерську допомогу
281. У разі проведення акушерської диспансеризації корів під час родів:
- Визначають смертність новонароджених.
- Стимулюють родову активність у самок.
+ Проводять контроль за перебігом родів.
- Визначають тривалість сервіс-періоду.
282. Метою післяродової акушерської диспансеризації є:
-Своєчасна ізоляція корів з акушерськими хворобами з репродуктивного стада.
+Своєчасні діагностика, лікування та профілактика післяродових акушерських патологій.
- Оцінювання морфофункціонального стану новонароджених.
- Організація пасовищного утримання самок.
283. Післяродову акушерську диспансеризацію потрібно проводити:
+ На 2-3-ю, 5-7-у, 13-14-у добу та в кінці післяродового періоду (25-26 доба).
- Одноразово, на 5-й день після родів.
- Одноразово, в кінці післяродового періоду.
- Один раз у квартал.
284. Фізіологічний перебіг післяродового періоду у корів характеризується закінченням інволюції статевих органів до:
-10-ї доби після родів.
+ 30-ї доби після родів.
- 60-ї добипісля родів.
- 6-ти місяців.
285. Гінекологічній диспансеризації підлягають:
-Вагітні самки.
- Неплідні самці.
+Неплідні самки.
- У стадії збудження статевого циклу.
286. Вкажіть кратність проведення гінекологічної диспансеризації:
- Одноразово – на початку календарного року.
- Одноразово – перед пасовищним періодом.
+ Щомісячно.
- У разі відсутності статевої циклічності чи перегулів самки.
287. Під час гінекологічної диспансеризації виконують:
+ Комплексне дослідження статевих органів неплідних самок.
- Діагностику вагітності.
- Визначення індексу осіменіння.
- Визначення тривалості сухостійного періоду.
288. Результати проведених акушерської та гінекологічної диспансеризації оформляють:
- Записують у журнал осіменінь та отелень корів і телиць.
- В усній формі доповідають керівництву господарства.
- Передають електронною поштою.
+У вигляді акту.
289. Оптимальна тривалість сухостійного періоду:
+ У молочних порід 55-70 діб (60 в середньому)
- У молочних порід менш ніж 40 діб
- У молочних порід більш ніж 70 діб
290. Неплідність на ґрунті незаразних захворювань:
- Трихомоноз, лептоспіроз, хламідіоз.
+ Забої , рани, розриви.