Сутність і зміст податкової системи. Об’єктивні і суб’єктивні чинники її становлення
Податкова система являє собою сукупність податків, зборів і платежів, законодавчо закріплених у даній державі; принципів, форм і методів їхнього встановлення, зміни чи скасування; дій, що забезпечують їхню сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства. Як видно з визначення, вона дещо ширша від сфери оподаткування як механізму перерозподілу доходів. Водночас із погляду платників податків будь-які платежі на користь держави, що ведуть до зменшення їхніх доходів, розглядаються як податки, у зв’язку з чим подібне розширене трактування податкової системи цілком виправдане.
При визначенні податкової системи важливо розмежувати два підходи до її розуміння. З одного боку, податкова система являє собою сукупність податків, зборів, платежів і виступає як механізм визначених, законодавчо закріплених важелів з акумуляції доходів держави. У цьому разі вона може збігатися з системою податків, зборів, платежів. Тут робиться акцент нематеріальній стороні податкової системи, що забезпечує механізм дії податків.
З іншого боку, податкова система містить досить широкий спектр процесуальних відносин зі встановлення, зміни, скасування податків, зборів, платежів, забезпечення їхньої сплати, організації контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства. Це начебто тіньова, але не менш важлива частина податкової системи.
Податко́ва систе́ма cкладається з прямих і непрямих податків. Прямі встановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем. Становлення податкової системи як різновиду відкритої, динамічної та пов’язаної системи означає передусім необхідність аналізу зовнішніх чинників під впливом яких відбувається її становлення. Зовнішні чинники- об’єктивні і суб’єктивні.
До об”єктивних чинників, які здійснюють вплив на формування податкової системи відносять еволюцію економіки і держави, які створюють потенціально можливу систему оподаткування при даному рівні економічного і соціального розвитку; вплив сусп.форми вир-цтва, вплив відносин власності, вплив концентрації вир-цтва, вплив зростання ВВП, вплив відносин розподілу,вплив форми держаного правління.
Суспільна форма вир-цтва впливає на форму податкових стягнень: в умовах натур вир-цтва податки стягуються в натур формі та без встановленої періодичності. Розвиток тов-грошових відносин стає передумовою перетворення податків на постійне джерело державних доходів та стягнення податків у грошовій формі. І лише в умовах розвинутих ринкових відносин податки починають відігравати важливого значення, оскільки існують різні форми власності. Крім того, ек розвиток сприяє збільшенню обсягів ВВП, що призводить до збільшення можливостей для податкових вилучень.
Зміна форм держави та розширення її функцій впливає на форми оподаткування, правові засади та розміри податкових вилучень. Так, в умовах абсолютизму, введення нових або збільшення діючих ставок податків, є виключним правом однієї особи, що має владу. В умовах демократії податки запроваджуються через ухвалення в парламенті, внаслідок чого досягається компроміс між інтересами різних суспільних груп та більш цивілізований характер взаємовідносин між суб”єктами подат системи через правову регламентацію їх прав і обов”язків. Розширення функцій держави вимагає збільшення рівня перерозподілу ВВП на користь держави за допомогою податкових вилучень.
До суб”єктивних чинників належать сусп, колект та індивід і інтереси членів суспільства, які визначають компроміс між інтересами різного рівня, в результаті чого потенціально можлива податк система набуває особливих хар-к в тій чи іншій державі.
Урахування субєкт і обєкт чинників є передумовою побудови раціональної системи.