Порядок розрахунку витрат на харчування в лікарнях
Закупівля продуктів харчування, як і інших товарно-матеріальних цінностей, має здійснюватись закладами системи охорони здоров’я через проведення тендерних торгів.
Для обчислення видатків на харчування хворих необхідно встановити число днів функціонування ліжка протягом року. Потім на підставі цього обчислюється загальне число ліжко-днів у лікарні шляхом множення середньорічної кількості ліжок на кількість функціонування 1 ліжка протягом року. Сума видатків на харчування обчислюється шляхом множення відповідного нормативу на кількість ліжко-днів.
Середні витрати на харчування (код 1133) і придбання медика-ментів (код 1132) обчислюються за формулою:
,
де Нсв — середньозважена норма витрат;
Ні — індивідуальна норма для ліжок і-ї спеціалізації;
Уі — питома вага ліжок і-ї спеціалізації в загальній структурі лі-жкового фонду.
Рекомендовані норми на харчування на 1 ліжко-день:
звичайні стаціонари — 4,25 гри.; будинки дитини та дитячі санаторії — 6,80 грн.),
Приклад: середньорічна кіль-ть ліжок – 100, кіль-ть днів його використ – 330, норма харчув – 4,25. Тоді загальна сума витрат на харчування = 100*330*4,25= 140 250 грн.
126. Кошторисне фінансування культурно-просвітницьких закладів і його Характеристика
Установи культури можуть здійснювати свою фінансову діяльність як на основі кошторисного фінансування, так і комерційного розрахунку. В кошторисному порядку фінансуються ті з них, які не мають реальних можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких повинні мати доступний характер, - бібліотеки, музеї, заповідники. Клуби, палаци і будинки культури на даний час фінансуються на мінімальному рівні.
Комерційний розрахунок може бути повним або частковим. Повний розрахунок передбачає повну самоокупність і отримання прибутку, частковий характеризується покриттям витрат як за рахунок бюджетних асигнувань, так і за рахунок надання платних послуг. Такий метод фінансової діяльності встановлюється, наприклад, стосовно театрів загальнонаціонального значення.Кошторисне фінансування культурно-освітніх закладів базується на виробничих оперативно-сітьових показниках в залежності від закладу:
-фінансування бібліотек-бібліотечні фонди;
-фінансування музеїв-музейні фонди;
-фінансування заповідників-кількість експонатів на площу.
Фінансування бібліотек ґрунтується на показнику бібліотечних фондів. Фонд заробітної плати бібліотекарів визначається множенням кількості посад, розрахованої за встановленими нормативами бібліотечного фонду на одну посаду, на середню ставку заробітної плати. Фонд заробітної плати обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами.
В аналогічному порядку фінансуються музеї. Чисельність штатних працівників-спеціалістів визначається за нормативами музейних фондів на одного працівника, посади обслуговуючого персоналу - за типовими штатними розписами. Частина витрат на утримання музею здійснюється за рахунок встановленої вхідної плати.
Клуби, палаци і будинки культури фінансуються в змішаному порядку, тобто за рахунок бюджету і отримання доходів від платних послуг. За рахунок бюджету фінансується заробітна плата. Штатний розпис розробляється окремо для кожного закладу в залежності від того, які гуртки, секції в ньому функціонують.Такі заходи сприяють розвиткові економіки, її стабілізації. Стабілізація економіки і її поступальний розвиток є гарантією дохідності бюджету. Розвиток економіки дасть змогу забезпечити виконання доходів бюджету, звідси з'являться необхідні кошти й для видатків бюджетів усіх рівнів.Фінансування соціально-культурних закладів забезпечує підняття культурного рівня населення. Для цього діє широка мережа різноманітних культурно-просвітних установ. Фінансування цих установ провадиться за рахунок трьох джерел:
- державного і міських бюджетів;
- коштів профспілок;
- коштів акціонерних, приватних підприємств та колективних сільських підприємств.
За рахунок Державного бюджету утримуються ті соціально-культурні заклади, які мають загальнодержавне значення. Видатки бюджетів значення, а за рахунок місцевих бюджетів - широка ланка культурно-просвітних закладів, клубних установ, масових бібліотек, які розташовані в основному у сільській місцевості. Останнім часом підприємства постійно ставлять питання про передачу відомчих клубних установ та бібліотек на фінансування із місцевих бюджетів, аналогічно і профспілки, які разом з підприємствами провадили і провадять велику культурно-масову роботу по розвитку фізичної культури. Частина клубних установ перебуває у підпорядкуванні підприємств, а частина - утримується за рахунок профспілок. В цілому і перші, й другі досі утримують клубні установи і бібліотеки, комплектують книжні фонди, постачають обладнання й інвентар для клубної роботи, ведуть лекційну, екскурсійну та іншу роботу.
У видатках місцевих бюджетів на забезпечення молодіжних програм і заходів, утримання установ галузі більше третини коштів спрямовується на розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді, підліткових клубів.
У зв'язку з дефіцитом бюджетів усіх рівнів кошти в бюджетах на утримання культурно-просвітних закладів із року в рік зменшуються. Аналогічно із фінансуванням мистецтва. Драматичні театри, театри драми і музикальної комедії, опери та балету, дитячі театри працюють на господарському розрахунку. Кошти бюджетів виділяються тільки на проведення виставок картин, придбання предметів образотворчого мистецтва, і то не повністю. Частково фінансуються також телебачення і радіо.