Аналіз кредитоспроможності підприємства
Під кредитоспроможністю підприємства розуміють наявність у нього фінансових можливостей одержання кредиту і повернення його в зазначений термін
Кредитоспроможність позичальника характеризується його акуратність при розрахунках раніше отриманих кредитів, поточним фінансовим станом і спроможністю при необхідності мобілізувати грошові кошти з різних джерел.
Перш ніж видавати кредит банк визначає ступінь ризику, який він готовий взяти на себе і розмір кредиту який може бути наданий. Аналіз умов кредитування передбачає вивчення:
1. Солідності позичальника, яка характеризується своєчасністю розрахунків по раніше одержаним кредитам , якістю поданих звітів, компетентністю керівництва.
2. Спроможність позичальника виробляти конкурентноспроможну продукцію.
3. Доходів. При цьому оцінюють прибуток який отримає при банківському кредитуванні з витратами позичальника в порівнянні із середньою дохідністю банку.
4. Мети використання ресурсів.
5. Суми кредиту.
6. Погашення.
7. Забезпечення кредиту.
При аналізі кредитоспроможності використовується цілий ряд показників але найбільш важливою є норма прибутку на вкладений капітал і ліквідність.
, П – прибуток, К капітал (валюта балансу)
Зростання цього показника характеризує тенденцію прибуткової діяльності позичальника, його доходності.
Наприклад, за попередній рік його значення становить 0,2784
За теперішній 0,3003
Тобто сума кредиту, який отримано з однієї гривні вкладеного капталу зріс на 2,19 грн або на 7,9%
Ліквідність – це спроможність підприємства швидко погашати спою заборгованість.
Ліквідність балансу виражається в ступені покриття забов”язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення забов”язань
Ліквідність балансу передбачає постійну рівність між активами і забов”язаннями як по загальній чумі , так і по термінам постачання.
Аналіз ліквідності балансу складається з порівняння коштів по активу які згруповані за ступенем їх ліквідності в порядку спадання ліквідності із забов”язаннями по пасивам, які об”єднані по термінам їх погашення і в порядку збільшення термінів .
В залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості їх перетворення в грошові кошти активи поділяються на 4 групи:
А1 – найбільш ліквідні,
А2 – активи, що швидко реалізуються
А3 - активи, що повністю реалізуються (запаси за виключенням витрат майбутнії періодів, розрахунки із зосн довгострокових фінансових вкладень)
А4 – активи, що важко реалізуються (Основні засоби, нематеріальні активи, незавершене капітальне будівництво , обладнання та устаткування.)
Пасиви балансу групуються за строковістю з оплати:
П1 - найбільш термінові пасиви, кредиторська заборгованість
П2 – короткострокові пасиви, короткострокові кредити, позикові кошти.
П3 – довгострокові пасиви.
П4 – постійні пасиви.
Для збереження балансу активу і паситу не включають доходи і витрати майбутніх періодів.
Баланс вважають ліквідним якщо:
Ліквідність підприємства швидко визначається за допомогою коефіцієнта ліквідності підприємства.
, де Г – кошти, П – цінні папери, К – кредиторська заборгованість, З - залучені кошти.
Чим вищий даний коефіцієнт тим надійнішим вважається позичальник.
Банки розрізняють:
1. Кредитоспроможне підприємства в якого К більше 1,5
2. Обмежено кредитоспроможне підприємство К від 1 до 1,5
3. Не кредитоспроможне підприємство К менше 1-ці.
Ліквідність підприємства також характеризує коефіцієнт фінансової стійкості підприємства
, де М – власний капітал
Коефіцієнт залучених коштів:
, З – заборгованість, А – активи поточні.
Кожен банк формує свою кількісну систему оцінки, що є комерційною таємницею банку.
Банк розподіляє позичальників на три категорії
1. Надійні,
2. Нестійкі,
3. Ненадійні.