Організація притонів та їх види. Аналіз складів злочину
Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Об'єктом злочину є здоров'я населення та встановлений порядок, спрямований на локалізацію шляхів поширення наркоманії. Суспільна небезпечність зазначених дій полягає в тому, що вони сприяють поширенню наркоманії, токсикоманії, що згубно відбивається на здоров'ї людей.
Об'єктивну сторону злочину утворюють два різновиди дій: організація або утримання місць для незаконного вживання зазначених вище засобів або речовин; надання приміщення з цією метою.
Надання приміщення — це така поведінка, коли особа не виконує комплексу дій, спрямованих на функціонування "кубла" наркоманів, а забезпечує можливість одній або кільком особам вживати наркотики чи психотропні речовини, сховавшись у такому приміщенні. Утримання місць - це система дій, спрямованих на забезпечення їх функціонування. Місце - це житлове або не призначене для проживання приміщення (будинок, гараж, сарай, склад, підвал та ін.), за умови, що воно призначене організатором чи виконавцем злочину для вживання наркотичних, одурманюючих засобів, психотропних речовин або систематично відвідується споживачами.
Злочин вважається закінченим з моменту виконання вказаних в диспозиції цієї статті дій. При цьому організація "кубла" наркоманів буде закінченим діянням як в процесі створення такого "кубла", так і при його фактичному створенні.
Суб'єктом злочину вважається осудна особа, яка досягла 16 років.Якщо до вчинення злочину залучається неповнолітній, то його суб'єктом може бути лише особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.
Мета - незаконне вживання, виробництво, виготовлення наркотичних засобів.
Мотив - корисливий за наявності ознак, передбачених ч. 2 цієї статті.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: повторно; з корисливих мотивів; групою осіб; із залученням неповнолітнього.
Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів.
Об'єктом злочину є встановлений порядок, спрямований на попередження захворювань населення, які можуть бути викликані вживанням одурманюючих засобів.
Предметом злочину є одурманюючі засоби. Це можуть бути деякі сильнодіючі ліки, всілякі суміші, що мають вигляд порошку, аерозолі, газоподібні речовини, лаки, фарби та інші хімічні речовини у вигляді сировини, напівфабрикатів або готової продукції. Ці засоби мають високу токсичність, їх вживання надзвичайно небезпечне для здоров'я людей, може спричинити психічний розлад, тяжкі отруєння і навіть смерть.
Об'єктивну сторону злочину становлять два різновиди дій: організація або утримання місць для незаконного вживання зазначених одурманюючих засобів або речовин з метою одурманювання; надання приміщення з цією метою.
Суб'єктом злочину вважається осудна особа, яка досягла 16 років.
Суб'єктивна сторона злочину - вина у формі прямого умислу.
Підстави кримінальної відповідальності за втручання в діяльність правоохоронних органів.
Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві. Аналіз складу злочину.
Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України. Додатковим факультативним об'єктом може бути здоров'я особи.
Потерпілими від злочину є: 1) представник влади; 2) працівник правоохоронного органу; 3) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону; 4) військовослужбовець.
Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні опору, тобто в активній фізичній протидії здійсненню представниками влади, працівниками правоохоронних органів, членами громадських формувань або військовослужбовцями своїх службових обов'язків.
Виконання службових обов 'язків представником влади або працівником правоохоронного органу — це дії щодо охорони громадського порядку, навколишнього природного середовища, здійснення різноманітних перевірок, запобігання злочинам та дисциплінарним проступкам з боку засуджених тощо.
Опір — це активна фізична протидія здійсненню вказаними особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку.
Суб'єкт злочину — загальний. Ним може бути не лише правопорушник, якому потерпілий поставив законні вимоги, пов'язані з виконанням свого службового обов'язку чи взятого на себе обов'язку з охорони громадського порядку, а й інша особа, яка активно перешкоджала їм виконувати ці обов'язки.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючою ознакою злочину є опір, поєднаний з примушуванням потерпілих шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій (ч. З ст. 342 КК).