Міністерство внутрішніх справ його основні завдання структура центрального апарату

Міністе́рство вну́трішніх справ Украї́ни (МВС України) — центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МВС України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, ведення боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів.

Основні завдання МВС України

Основними завданнями МВС України є:

організація і координація діяльності органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки;
участь у розробленні та реалізації державної політики щодо боротьби із злочинністю;
забезпечення, запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;
організація охорони та оборони внутрішніми військами особливо важливих державних об'єктів;
забезпечення реалізації державної політики з питань громадянства;
забезпечення проведення паспортної, реєстраційної та міграційної роботи;
організація роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху;
здійснення на договірних засадах охорони майна всіх форм власності;
визначення основних напрямів удосконалення роботи органів внутрішніх справ, надання їм організаційно-методичної та практичної допомоги;
забезпечення додержання законності в діяльності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, працівників і військовослужбовців системи Міністерства;
підготовка органів внутрішніх справ та внутрішніх військ для інтеграції України до Європейського Союзу.

Структура

Структура МВС України

Структура МВС України (прізвища, телефони)
Міністр внутрішніх справ України

Департамент внутрішньої безпеки ГУБОЗ
Апарат Міністра
Радники МВС
Департамент зв'язків з громадськістю
Департамент роботи з персоналом

Перший заступник Міністра
Перший заступник Міністра — начальник ГУБОЗ

Заступник Міністра — начальник кримінальної міліції

Департамент карного розшуку
Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю
Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків
Департамент кримінальної міліції у справах неповнолітніх
Департамент боротьби з торгівлею людьми
Робочий апарат Інтерполу
Кінологічна служба
Департамент опративної служби
Департамент оперативно-технічних заходів

Заступник Міністра — начальник Головного штабу
Головний штаб
Департамент документального забезпечення та режиму
Управління міжнародних зв'язків
Управління взаємодії з ВРУ, КМУ та ін. органами влади
Департамент інформаційних технологій

Заступник Міністра — начальник міліції громадської безпеки
Заступник Міністра — начальник ГСУ
Заступник Міністра

Управління МВС в областних центрах (прізвища, телефони)

Система органів внутрішніх справ за територіальною ознакою та за спеціалізацією.

Міліція поняття та повноваження.

Міліція в Україні: поняття, основні завдання та функції

Міліція в Україні — державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Міліція — єдина система органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.
Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти МВС України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому порядку.
Центральне місце в системі правових актів, що
регулюють діяльність міліції, посідає Закон України
"Про міліцію" від 20 грудня 1990 р.
Закон складається з 6 розділів:
Розділ 1. Загальні положення.
Розділ 2. Обов'язки і права міліції.

Розділ 3. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.
Розділ 4. Служба в міліції.
Розділ 5. Правовий і соціальний захист. Відповідальність працівників міліції.
Розділ 6. Контроль і нагляд за діяльністю міліції.
Згідно з чинним законодавством основними завданнями міліції є: гарантування особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона й забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; убезпечення дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння в межах її компетенції державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Отже, міліція виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Відповідно до завдань і функцій міліція складається з таких підрозділів: кримінальна міліція; міліція громадської безпеки; транспортна міліція; державна автомобільна інспекція; міліція охорони; спеціальна міліція.
Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення чи постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, МВС України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватися спеціальні підрозділи міліції.
Організаційна структура і штатна чисельність мі
ліції визначаються в порядку, встановлюваному Ка
бінетом Міністрів України.
У своїй діяльності міліція підпорядковується! МВС України.
Міністр внутрішніх справ України здійснює рівництво всією міліцією України.
Взаємовідносини у сфері діяльності міліції МВС України та відповідними органами інших держав і міжнародними організаціями поліції будуються на підставі міждержавних чи міжурядових угод, а також угод між МВС України та цими органами і організаціями.
Особовий склад міліції формується з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими й моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. З прийняттям на службу може бути встановлено іспитовий строк до одного року.
Працівники міліції приносять присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувалися за вчинення злочину.
Порядок та умови проходження служби в міліціі| регламентуються Положенням про проходженні служби особовим складом органів внутрішніх справ ^ що його затверджує Кабінет Міністрів України.
Діяльність міліції базується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної спра-| ведливості, взаємодії з трудовими колективами, мадськими організаціями й населенням.
Міліція повинна поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти,

ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.
У межах чинного законодавства міліція має право обмежувати права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу. Вона забезпечує право на юридичний за-хист та інші права затриманих і взятих під варту осіб, не пізніш як через 24 години повідомляє про їхнє місцеперебування близьким родичам, адміністрації за місцем роботи чи навчання і в разі необхідності вживає заходів до негайного подання їм медич-ної та іншої допомоги.
Міліція функціонує гласно, інформуючи органи влади та управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення.
У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. Під час виконання службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних чи громад-ських об'єднань.
Міліція повинна виконувати свої завдання неупе-реджено, в точній відповідності до закону. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій чи бездіяльності міліції.
Державні органи, громадські об'єднання, службові особи, трудові колективи, громадяни зобов'язані сприяти міліції в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.
На території України забороняється створення військових або інших збройних формувань чи груп, непередбачених законодавством України.
Працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.
'

Законні вимоги працівників міліції є обов'язковими для виконання громадянами і посадовими особами.
Працівник міліції під час виконання покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, окрім уповноважених службових осіб, у передбачених за-коном випадках не має права втручатися в законну діяльність працівника міліції.
Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов'язків, непередбачених чинним законодавством.
Утручання в діяльність міліції тягне за собою відповідальність за законом.
Працівник міліції знаходиться під захистом закону, норми якого гарантують захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна працівника міліції та членів його сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.
Міліція має право застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію".
Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і | зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю чи здоров'ю громадян або | працівників міліції.
Забороняється застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, окрім випадків учинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

За неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків, і має зводитися до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. У разі завдання шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим у найкоротший строк.
Перевищення повноважень працівником міліції, в тому числі в застосуванні сили, спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністр внутрішніх справ України і в межах їхньої компетенції — ради народних депутатів.
Ради народних депутатів, здійснюючи контроль за роботою міліції, не втручаються в її оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та адміністративну діяльність.
Нагляд за додержанням законності в діяльності міліції здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.

Види міліції

ТЕМА 9