Приклади розв’язку типових задач. Задача 1.На обробку деталі затрачалося 18 хв

Задача 1.На обробку деталі затрачалося 18 хв. Після пе­регляду норм часу на дану деталь була встановлена норма 15 хв. Обчислити, на скільки відсотків знизилася трудомісткість роботи і зріс виробіток. Тривалість зміни 8 год.

Розв’язок

Обчислення можна зробити декількома способами:

1. Оскільки показники трудомісткості і продуктивності праці є взаємооберненими, то проценти зростання виробітку (Пв) і зниження трудомісткості (Пт) пов’язані формулами:

Тоді трудомісткість знизилась на 16, 7 % = ( ),

а виробіток зріс на 20 % = ( ).

2. Виробіток за зміну становив = 26, 7 шт. Після перегляду норм часу він дорівнює = 32 шт. Зростання виробітку 100 = 20%; трудомісткість знизилась на 16, 7 = ( ).

Висновок: продуктивність праці зросла на 20 %, а трудо­місткість знизилась на 16, 7%.

Задача 2.Визначити зростання продуктивності праці в умовно-натуральних вимірниках за даними, наведеними в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Виріб Кількість виробів Затрати праці на один виріб, н.-год.
план факт  
А
Б
В

 

Чисельність працівників не змінюється.

Розв’язок

За одиницю виміру (умовну одиницю) слід прийняти виріб з мінімальною трудомісткістю. Тоді в умовно-натуральному ви­мі­рі показники виробітку будуть такі:

виробіток за планом:

= 1910 одиниць;

виробіток фактичний:120 + 225 + 820 = 480 + 675 + 820 = 1975 одиниць.

Зростання продуктивності праці (виробітку) становить:

100–100 = 3, 4 %.

Висновок: ∆ПП = 3, 4 %.

 

Задача 3.У звітному році обсяг випуску продукції становив 22 000 тис. грн/рік, а трудомісткість виробничої програми в цьому році знизилась порівняно з базовим на 950 люд.-днів. Річний виробіток у базовому році склав 120 тис. грн/чол. за рік. Визначити виробіток на одного працюючого у звітному році та його відносне зростання, якщо відомо, що в даному році було 238 робочих днів.

Розв’язок

Можливий приріст продуктивності праці у звітному році можна знайти із залежності:

Вихідну чисельність працюючих у звітному році можна обчислити як відношення обсягу випуску продукції в цьому році до базо­вого рівня виробітку:

=183, 3 чол.

Економію чисельності обчислюємо як:

Тоді приріст продуктивності праці становитиме:

= = 2, 2 %,

а виробіток на одного працюючого у звітному році дорівнює:

= 122, 64 тис. грн/чол. за рік.

Висновок: виробіток дорівнює 122, 64 тис. грн/чол. за рік.

 

«Визначення заробітної плати працівників при різних формах і системах оплати праці»

Середній тарифний коефіцієнт (Ксер) визначається як середньо-зважена величина добутку чисельності погодинників пев­ного розряду і відповідного тарифного коефіцієн­та або добут­ку трудомісткості робіт по певному розряду і відповідного тариф­ного коефіцієнта для відрядників.

Середній тарифний розряд(Рсер) обчислюється за фор­мулою:

де Кменш, Кбільш – відповідно, менший і більший із двох суміжних тарифних коефіцієнтів;

рменш – менший із двох суміжних тарифних розрядів.

 
 

Тарифні ставки інших розрядів (Срі) визначаються множенням тарифної ставки першого розряду (СрI) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду (Кі):

Середній тарифний коефіцієнт (Ксер) визначається:

 
 

де Чj – чисельність погодинників j-го розряду, чол.;

 
 

Кj– тарифний коефіцієнт j-го розряду.

або

де Тj – трудомісткість робіт по j-му розряду, н-год.

Погодинна форма передбачає оплату праці залежно від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Ця форма має такі системи:

 
 

1. Пряма погодинна (Зппог). Заробіток при цій системі обчислюється:

де Фміс – фактично відпрацьований за місяць час, год./міс.;

Сгі– годинна тарифна ставка робітника по і– го розряду , грн.

 
 

2. Погодинно-преміальна (Зппрем) система, при якій заробіток обчислюється:

де Зтар – сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці, грн;

Д – сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.