Зв'язки з працівниками засобів інформації

«Заслужене» сприятливе висвітлення у пресі – це результат добрих зв'язків із засобами масової інформації. Представники преси такі ж самі, як і всі інші люди. У них є свої сильні і слабкі сторони, симпатії й антипатії. Досягнення взаємодовіри і взаємоповаги з представниками преси вимагає часу й терпіння.

Якщо представники засобів інформації особисто знайомі з кандидатом, вони з більшим бажанням будуть прислуховуватися до нього. А якщо вони до нього більше прислуховуються, то ймовірніше, що він одержить позитивну пресу.

Кандидат і члени його команди не повинні упереджено ставитися до журналістів. Журналісти – не вороги. Найкраще забути про колишні непорозуміння. Якщо кандидат і члени його виборчого комітету ставляться до преси з підозрінням, преса відплатить їм тим само.

Засоби масової інформації, обрані представники влади, кандидати, що виборюють місце у представницьких органах, мають спільну аудиторію – громадськість. Працівники засобів інформації безпосередньо спілкуються з нею. Водночас кожний кандидат або особа, яка вже перебуває при владі, зобов'язані мати справу з пресою, щоб інформувати громадськість.

До основоположних принципів зв'язків зі ЗМІ можна передусім зарахувати такі:

1. Щоб мати доступ до конкретних ЗМІ, необхідно з'ясувати, хто їх представляє і як вони працюють.

2. Щоб мати хорошу пресу, кандидат повинен подавати свої звернення і повідомлення так, щоб вони були зрозумілі репортерам і їх легко було друкувати.

Складання повних списків засобів інформації. Для полегшення спілкування зі ЗМІ складається уважний, докладний, постійно поновлюваний список засобів інформації. Цей список повинен охоплювати всі щоденні, тижневі та щомісячні видання, а також теле- і радіостанції, що обслуговують населення виборчого округу.

Можна скористатися наведеним нижче підходом до складання такого переліку засобів масової інформації, використовуючи довідники, де вказані адреси і телефони організацій та установ даного профілю.

Крім даних про журналістів і репортерів, бажано також мати інформацію про керівників засобів інформації - редакторів і видавців.

Контрольний список засобів інформації

Телевізійні станції

• поштова адреса;

• власник, належність до мережі, номер каналу;

• телефонні номери; години роботи у вечірній час, робочі та вихідні дні, розмір і характер аудиторії;

• імена керівника, редактора новин, чергового редактора, місцевих репортерів, а також їхні особисті контактні телефони;

• час і тривалість щоденних програм новин, їх рейтинг;

• строк подання інформації чи звернення про висвітлення подій у програмі новин;

• графік і вимоги до висвітлення подій (Коли? У якому вигляді? Хто відповідає за форму та обсяг матеріалу? Живий ефір чи попередній запис? Вимоги до попереднього замовлення);

• політична платформа станції (Чи надає станція підтримку кандидатам? У якій формі і коли це робиться?);

• можливості станції в питаннях «живого ефіру» (Наприклад, чи має станція технічні можливості для ведення передач на великій відстані?);

• наявність у станції будь-яких «дочірніх» станцій, з якими вона ділиться інформацією, наявність бюро чи кореспондента у столиці.

Радіостанції

• поштова адреса;

• власник, належність до мережі, частота виходу в ефір, тип (змішаний, тільки новини, музика тощо);

• телефони студії новин;

• ім'я керівника, редактора новин, місцевого репортера та їхні особисті телефони;

• частота, тривалість і рейтинг кожної програми місцевих новин;

• строки подання інформації;

• належність станції до загальнодержавної «мережі новин» або самостійність;

• можливість подання станції готових програм;

• імена людей, що складають і контролюють програми місцевих новин; час запису і виходу в ефір; тип, жанр програм (наприклад, чи є програми із запрошенням виступаючих, гостей); організація виступів запрошених;

• політична платформа станції;

• тривалість роботи (наприклад, 24 години, вечірній час тощо);

• дані про слухачів станції (вік, інтереси, місце проживання);

• політичні симпатії основних працівників станції; кандидати, яких вони підтримували в минулому;

вартість платної реклами для кандидатів

Щоденні газети

• поштова адреса;

• ім'я власника й видавця;

• контактні телефони редакції;

• імена й телефони видавця, редактора новин, політичних та ін­ших оглядачів;

• кількість випусків на день, на тиждень і строки подачі матеріалів;

• наявність суботніх (недільних) випусків і відповідного штату для них;

• рейтинг газети;

• політична платформа газети, її ставлення до кандидатів, готов­ність публікувати матеріали, які висвітлюють інші думки;

• тираж і де поширюється;

• політика використання фотоматеріалів;

• агентства, якими користується газета;

• наявність у газети бюро або кореспондента у столиці;

• ставлення до рубрики «Листи до редактора»;

• наявність колонки політичного оглядача, пліток, світської хроніки;

• хто готує ці колонки і як збирається інформація?; політичний настрій редакційних статей і хто з кандидатів раніше користу­вався підтримкою; політична упередженість провідних ке­рівників і репортерів;

• які питання обстоювала газета, її керівництво і репортери;

• вартість платної реклами для кандидатів.

Тижневі газети

Крім питань, що перегукуються з попередніми (щоденні газети), слід звернути увагу на такі:

• останні строки подачі матеріалів, звернень про висвітлення, час, коли передплатники отримують газету;

• наявність зв'язків з іншими редакціями газет у країні;

• ставлення газети до «Колонки гостей» або редакційних статей;

• територія розповсюдження газети і демографічна характеристика передплатників;

• наявність у газеті тижневого «Календаря подій» і коли має подаватися оглядовий матеріал.

Додаткові канали інформації. Джерелами інформації для багатьох друкованих видань, радіо- і телестанцій є телеграфні агентства – як вітчизняні, так і закордонні. Прес-секретар виборчої кампанії повинен мати їх телефони, імена керівників центральних і місцевих відділень, прізвища репортерів, які висвітлюють те або інше коло питань, мати уявлення про політичну спрямованість таких агентств.

Необхідно також скласти список незалежних журналістів, які надсилають власні матеріали до різних засобів інформації.

Відомо, що, крім політичних партій, які мають власні засоби інформації, є чимало громадських організацій, спілок, релігійних організацій, асоціацій, що також друкують і розповсюджують газети й бюлетені. Ця група організацій із готовністю відгукнеться на прохання надрукувати матеріали, в яких порушуються проблеми, які їх особливо цікавлять.

Порада. Поширюючи прес-релізи або надсилаючи запрошення, слід потурбуватися про те, щоб жодний інформаційний канал не залишився поза увагою. Преса надто чутлива до того, щоб бути в курсі всіх подій. Дуже важливо також постійно поновлювати контрольний список засобів інформації. У засобах масової інформації, особливо на радіостанціях, часто трапляється перестановка кадрів. Якщо кандидат стане надсилати матеріали не туди або не тій особі, шансів, що вони будуть надруковані чи обнародувані, мало.