Тема 1.3. Цивільні процесуальні правовідносини
План семінарського заняття – 2 год.
1. Відмінність між цивільними та цивільно-процесуальними правовідносинами.
2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.
3. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин.
4. Об’єкт цивільних процесуальних правовідносин.
Методичні рекомендації
Даючи відповідь на перше питання студенту необхідно сформулювати визначення цивільних процесуальних відносин, якими є врегульовані нормами цивільного процесуального права відносини, що виникають між судами, учасниками судового процесу та органами виконання судових рішень з приводу відправляння правосуддя по кожній із справ. Цивільними ж правовідносинами є майнові та особисті немайнові відносини (врегульовані нормами сучасного цивільного права) між майново відокремленими, юридично рівними учасниками, що є носіями суб’єктивних цивільних прав та обов’язків, які виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу. Студенти повинні чітко розмежовувати ці види правовідносин, наводити приклади їх розбіжностей та подібностей, а також приклади самих правовідносин (наприклад, подання позовної заяви та укладення договору дарування, участь в судовому засіданні та складання заповіту і т.п.).
Підставами виникнення цивільних процесуальних правовідносин є юридичні факти – конкретна дія або подія, з якою цивільний процесуальний закон пов’язує виникнення, зміну або припинення цивільних процесуальних правовідносин. Передумовами виникнення цивільних процесуальних відносин слід визнати наявність відповідної норми цивільного процесуального права та цивільну процесуальну правосуб’єктність. При дачі студентом відповіді на це питання ним повинні бути охарактеризовані дефініції: “юридичний факт”, “норми цивільного процесуального права” та “цивільна процесуальна правосуб’єктність особи”. Зокрема, складовими елементами останнього, є цивільна процесуальна правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.
Відповідь на третє питання потрібно розпочати з визначення суб’єктів цивільних процесуальних відносин та їх поділу на наступні групи:
· Суб’єкти, які здійснюють правосуддя та наділені владними повноваженнями;
· Суб’єкти, які заінтересовані в результатах розгляду цивільної справи;
· Суб’єкти, які приймають участь в цивільному процесі з метою допомоги встановлення істини по справі та винесення законного рішення.
Після цього коротко охарактеризувати кожного з учасників цивільного процесу з визначенням завдань, які стоять перед ним при вирішенні конкретної цивільної справи.
Завершальним етапом розгляду питання цивільних процесуальних відносин є визначення їх об’єкта як того з приводу чого вони виникають і на що спрямовані процесуальні права та обов’язки учасників цивільного процесу. Студенти окрім самого визначення поняття “об’єкти цивільних процесуальних відносин” повинні виділяти їх зміст.
Література: основна - 1, 2, 6, 7; додаткова - 1, 2, 3, 6, 8, 11, 13.
Тема 1.4. Цивільна юрисдикція (підвідомчість), склад суду, відводи
План семінарського заняття – 2 год.
1. Загальні правила цивільної юрисдикції.
2. Розв’язування практичних задач, моделювання ситуацій.
Методичні рекомендації
Відповідь на поставлені питання потрібно розпочати з визначення понять “підвідомчість” та “підсудність”, а також їх співвідношення. Під підвідомчістю традиційно розуміють розмежування компетенції по розгляду цивільних справ державними органами, судами та громадськими організаціями. Підсудність – це розмежування компетенції по розгляду цивільних справ в судах судової гілки влади.
До загальних правил цивільної юрисдикції відносять:
· Цивільні справи розглядають за місцем знаходження (проживання) відповідача, якщо інше не встановлено законом;
· Цивільні справи розглядаються за місцем знаходження майна щодо якого виник спір, або більшої його частини;
· Цивільні справи розглядаються за місцем виникнення спірних правовідносин.
При дачі відповіді на поставлене питання студенти повинні чітко розмежовувати територіальну і родову підсудність цивільних справ судам, а також їх види (альтернативна, договірна, виключна підсудність, підсудність пов’язаних справ і т.д.).
Основним завданням, яке ставиться при розв’язанні практичних задач і моделюванні полягає у правильному визначенні студентами підвідомчості та підсудності справ, визначення компетентного органу по вирішенні земельних, трудових, кооперативних спорів, а також справ підсудним третейським судам.
Література: основна - 1, 2, 4, 6, 8; додаткова – 1, 4, 6, 8, 12.
Змістовний модуль 1.