ІІ. Отруєння грибними токсинами нейро-вегетотропної дії
1. Клінічні періоди захворювання:
1.5. Латентний період (інтервал часу від моменту потрапляння отрути в організм людини до виникнення перших клінічних симптомів отруєння) триває, в середньому, від 25 хв. до 2-х год. від моменту вживання грибів.
1.6. Період неврологічних порушень (інтервал часу від виникнення перших симптомів до розвитку всього синдрому отруєння) починається, як правило, через 25-120 хв., і досягає максимуму клінічних проявів протягом 2-4 годин від моменту вживання грибів.
1.7. Період ісходу припадає на початок 2 доби від моменту вживання грибів.
2. Діагностичні критерії:
2.1. Сезонність (отруєння реєструються частіше в літньо-осінній період. Токсичними грибними агентами є алкалоїди мускарин, мускаридин, гіосціамін, скополамін та інші біогенні аміни. Мускарин та мускаридин є основними діючими грибними токсинами при отруєннях грибами цього виду. При цьому мускаридин спричиняє антихолінергічну симптоматику отруєння, мускарин - холінергічну симптоматику отруєння. Співвідношення у змісті наведених основних нейротропних токсинів у грибах може бути різним. В залежності від того, концентрація якого з них переважає, у постраждалих можуть спостерігатися симптоми або антихолінергічного, або холінергічного отруєння. Отруєння цими грибами спостерігається дуже рідко, проте перебіг захворювання відбувається в досить тяжкій формі, і в деяких випадках може призвести до летального кінця.
2.2. Контакт постраждалого з дикорослими грибами(харчовий або тактильний).
2.3. Порушення функцій шлунково-кишкового тракту або неврологічні порушення(нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, порушення зору, загальна слабкість, порушення свідомості)в перші 2 години після вживання грибів.
2.4. Однотипністьвиникнення скарг (нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, порушення зору, загальна слабкість, порушення свідомості) в інших людей, які вживали гриби водночас з постраждалим, продовж перших 2-4 годин після контакту з грибами.
2.5. Тривалістьгастро-інтестінальних або неврологічних порушень в середньому від 24 до 48 год., переважно до 24 год.
NB.Відсутність інформації щодо контакту постраждалого з грибами, інформації про наявність однотипних скарг в інших людей, які вживали гриби, не виключає можливість грибного отруєння.
Клінічна діагностика:
· Загальномозкова неврологічна симптоматика, самостійна або разом з проявами дисфункції ШКТ.
· Гіпертермія або блідість шкіри.
· Сухість у ротовій порожнині або гіперсалівація.
· Можливе порушення зору.
· Можливі симптоми зневоднення.
· Абдомінальний синдром відсутній або слабо виразний.
· Порушення свідомості (в тяжких випадках – втрата свідомості, судоми).
· Галюцинаторний синдром.
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
3.1. Лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво, підвищення рівню гематокриту в загальному аналізі крові.
3.2. Помірна протеїнурія з лейкоцитурією в загальному аналізі сечі.
3.3. Порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у біохімічному аналізі крові.
3.4. Підвищення рівню а-амілази крові у біохімічному аналізі крові.
4. Лікування:загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій (виведення з організму токсинів, що не всмоктались у ШКТ; виведення з організму токсинів, що всмоктались у кров’яне русло з ШКТ; ситуаційна та коригувальна терапія), введення антидотів.
NB.Заходищодо виведення з організму токсинів, що не всмоктались у шлунково-кишковому тракті (ШКТ); виведення з організму токсинів, що всмоктались у кров’яне русло з ШКТ; ситуаційна та коригувальна терапія детально викладені у розділі лікування отруєнь грибними токсинами гастро-ентеротропної дії.
Антидотна терапія (найчастіше одноразова):
· Введення атропіну в дозі, яка спричиняє стан початкових симптомів переатропінізації (за умов наявності в клінічній картині переважно холінергічного синдрому мускаринового отруєння).
· Введення прозеріну, аміностігміну або фізостігміну у вікових дозах (за умов наявності в клінічній картині переважно антихолінергічного синдрому мускаридинового отруєння).
NB.Ситуаційна та корегувальна терапія у випадках тяжкого перебігу отруєння передбачає використання методів підтримки або заміщення порушених життєво-важливих функцій організму – ШВЛ, мембранної оксигенації крові, застосування допаміну, протисудомних засобів та ін., як зазначено в протоколах лікування гострих порушень легеневої, серцево-судинної та церебральної недостатності.
5. Критерії ефективності: припинення гастро-інтестінальних та неврологічних порушень на протязі 2-3 днів лікування.