Засоби навчання (за Б.Шияном та В. Папушею) 4 страница
Методичні прийоми впрявляння
Метод | Зміст методу | Позитив (+) | Негатив (-) | Методичні особливості використання |
Вправляння з безпосередньою фізичною допомогою | педагог своєю мускульною силою допомагає дитині відтворити необхідну рухову дію. | дає змогу виконувати недоступну (на початку навчання) вправу, знати положення і рухи свого тіла окремо. | якщо цей метод застосовувати тривалий час, то він може завдати шкоди, він позбавить дитини впевненості в своїх силах. | - потрібно вселяти дітям віру в їхні сили, боротися з почуттям страху: - педагог повинен попереджати виникнення помилок і виправляти їх. |
Вправляння в «обидва боки» | Дитина виконує рухову дію і в правий бік, і в лівий бік. | Прискорюється процес засвоєння спортивної техніки і вдосконалюються рухові дії у «свій бік»; - вловлюються мускульні відчуття. тому що при виконанні вправ у «чужий бік» дитина відчуває гостріші відчуття, які потім переносить на «свій бік»; - підвищується впевненність у своїх можливостях. | У випадках, коли у вправі, що визначається, активні дії необхідно виконувати в один бік, доцільно дітям з самого початку визначити «зручний» бік і навчати, враховуючи цю обставину. | - цей метод потрібно використовувати як активний відпочинок, без перевантажень; – при засвоєнні ациклічних фізичних вправ, в яких вирішальні рухи виконуються в один бік, вправляння в «обидва боки» використовується епізодично; |
Вправляння в уяві (ідеомоторне тренування) | Дитина не виконує вправу практично, а думає про неї, уявляє собі послідовність рухів, техніку окремих підсистем або рухову дію загалом. | - розвиває пам’ять; - сприяє взаємодії фізичного і психологічного в людині. | Якщо ж дитина не уявляє або не вміє цього робити, вона не зробить вправу правильно. А якщо тільки уявляти, можна всі рухи пропустити. | - найвищого ефекту досягають при чергуванні вправляння в уяві з наступним виконанням вправ: - потрібно приділяти належну увагу кожній дитині; - пропонувати картинки, які дітям потрібно уявляти, для точності виконання майбутньої дії. |
Вправляння за допомогою імітації рухів | Наслідування спортивної техніки відносно до структури і умов дій. Ідеомоторних акт - це перехід уявлення про рух м’язів у реальне виконання цього руху. | – при виконанні вправ у дитини утворюються умовно-рефлекторні зв’язки, при їх повторенні, в тому числі і уявному, відбувається уточнення цих зв’язків, а в результаті і практичне поліпшення виконання вправ; – результативність навчання при формуванні рухових навичок у дитини багато в чому залежить від рівня усвідомленості ним змісту і структури вправи, послідовності його виконання. | Якщо дитина не здатна точно відтворити техніку вправи, що виконується, в усіх її деталях, то всі позитиви, в таких випадках перекреслюються, і результати відсутні. | – акцентувати увагу на техніці виконання фізичних вправ; – важливу роль в цьому відіграє активізація ідеомоторних уявлень; –при досягненні стабілізації навику, дитині пропонується пригадати й розповісти послідовність виконання вправи. Для полегшення завдання пропонується план-схема – «Згадай і розкажи, як виконується вправа; яке вихідне положення ніг, рук; з чого починається і як закінчується вправа». Іноді дитина може супроводжувати своє пояснення відповідними рухами. Пропонуючи дитині виконати рух, педагог може попросити пригадати рух мовчки, а потім виконати його. |
Характерною ознакою методів тренування є чітка регламентація їх структури і змісту. Регламентація за структурою полягає в наявності або відсутності інтервалів для відпочинку в процесі застосування цього методу у вирішенні конкретного педагогічного завдання. Регламентація змісту фізичної вправи визначається величиною навантаження та характером відпочинку. Особливим методом тренування – метод колового тренування (рис. 17).
Рис. 17. Метод колового тренування.
Метод використання слова
Метод слова (табл. 11) в процесi фiзичного виховання дає вихователю можливість (рис. 16): встановити необхiднi взаємостосунки з дітьми; сформувати правильне уявлення дошкільників про технiку вправи, яку належить вивчити; органiзувати дiяльнiсть групи дітей i керувати ними; передавати необхiднi знання i ставити завдання; активiзувати творче ставлення дошкільників до освітньо-виховного процесу; стимулювати розвиток iнтелекту; вирiшувати виховнi завдання, регулювати поведiнку та емоцiйний стан дітей; оцiнювати якiсть виконання дітьми завдань.
Рис. 16. Шляхи підвищення емоційності спілкування
Таблиця 11
Прийоми методу слова
№ п/п | Прийоми методу слова | Зміст та особливості застосування |
1. | Розповiдь | Лаконiчна оповiдна форма викладення iнформацiї, що застосовується при ознайомленнi з вправою, органiзацiї iгрової дiяльностi, повiдомленнi завдань тощо. |
2. | Опис | Використовується для ознайомлення з технiкою вправ та тактичними дiями при створеннi уявлення про вправу або тактичнi прийоми |
3. | Пояснення | Служить прийомом передачi iнформацiї про технiку виконання вправи. Пояснюючи, треба говорити не лише як виконується вправа, але i чому треба робити так, а не iнакше. |
4. | Супроводжуюче пояснення | Це лаконiчнi коментарi i зауваження, якими супроводжують демонстрацiю наочних посiбникiв або хiд виконання вправи дитиними з метою спрямування i поглиблення сприймання. |
5. | Інструкцiї i вказiвки | Даються для оперативної передачi iнформацiї про допущенi помилки та шляхи їх усунення, правила технiки безпеки, самострахування, виконання домашнiх завдань, самоконтроль. |
6. | Бесiда | Служить формою вiльного обмiну думками з метою формування позитивного ставлення до навчання, поглиблення i розширення знань, виявлення iнтересiв i бажань дітей, визначення труднощiв у самостiйнiй роботi, оцiнки виконаної роботи. |
7. | Розбiр | Це особлива форма бесiди, яка проводиться пiсля виконання певних завдань окремих занять, або участi в змаганнях з метою пiдведення їх пiдсумкiв. Розбiр, по можливостi, повинен бути двостороннiм. |
8. | Словеснi оцiнки | Вiдiграють роль мовного схвалення або застереження щодо діяльності дошкільників, i є прийомом корекцiї їх дiй. |
9. | Звiти i взаємопояснення | Використовуються для з’ясування думки дитини про якiсть виконаної вправи товаришем, розумiння її технiки, активiзацiї розумової дiяльностi дітей. |
10. | Команда | - служить сигналом для спiльних дiй i використовується для швидкого виконання дiй, одночасного їх закiнчення, або змiни характеру дiяльностi; - команди поділяються на підготовчу та виконавчу («Кроком – руш!», «Право-руч!», «Ліво-руч!», «Кру-гом!», «Вправу почи-най», «Налі-во», «Напра-во», «Кру-гом» тощо), проте можуть бути і лише виконавчі («Струнко!», «Рівняйсь!», «Вільно!», «Прямо!», «Шикуйсь», «Відставити» тощо). |
11. | Підрахунок | Допомагає визначати необхiдний темп i ритм дiй. Не слiд зловживати пiдрахунком. Необхiдно створювати можливiсть для роботи в природному для дітей, iндивiдуальному темпi. Навчання дітей працювати тiльки пiд заданий темп позбавляє їх можливостi самостiйно орiєнтуватись у часi. |
12. | Самопроговорю- вання, самонакази | Є формою використання зв’язкiв мiж словами i дiями, коли мова безпосередньо включається в процес виконання вправ як фактор керування цим процесом. Вимовленi окремi фрази, слова-накази «сильнiше», «вище», «тримати» та iн. сприяють пiдвищенню якостi виконання рухових дiй i функцiональних проявів. |
Метод демонстрації
Метод демонстрації (наочні методи) застосовується на першому етапi навчання рухових дій i тодi, коли в технiку виконання вправи вносять новий елемент, змiнюють ранiше вивченi деталi, виправляють помилки (рис. 18).
Рис. 18. Зміст методу демонстрації.
Методичні особливості використання демонстрації поз і рухів (пряма наочність):
- при показі можна зупинятись на певних місцях, підкреслювати розмах;
- використовувати показу вправи з оптимальною амплітудою, чітко фіксувати в просторі положення тіла і його частин, дотримуючись правильних напрямів рухів;
- недопустимий недбалий, неточний показ, тому що він може бути сприйнятий дітьми як зразок для наслідування;
- використовувати повільний показ, який дає можливість краще сприйняти вправи, що виконуються;
- вправи демонструють дітям у помірному темпі, а технічно складні рухи, якщо це не порушує їх структуру, у повільному. При швидкому показі елементи рухової дії у сприйманні дитини зливаються й вона не спроможна фіксувати в пам’яті всі положення тіла, напрям руху тощо.
- під час показу вихователь займає таке положення, при якому йому було б зручно керувати групою (тримаючи всіх дітей у полі зору), а дітям бачити вправи у площині, що наочно відображає структуру рухової дії (наприклад, стоячи до дітей у профіль, їм легше показати виконання присідання з прямою спиною);
- доцільно максимально скоротити паузу між демонстрацією і виконанням;
- показувати можна цілу вправу або її частини, демонструючи вправи, необхідно опиратись на відомі дітям образи тварин, птахів (зайчик, мишка, жабка);
- при кожному показі необхідно вміти зосередити увагу дітей на певних рухах цілісної рухової дії.
Методичні особливості використання ілюстративних матеріалів (опосередкована наочність):
ü використання ілюстративних матеріалів корисно поєднувати з демонстрацію «сповільненою», зі звичайною кінострічкою за схемою: звичайна – «сповільнена» – звичайна,
ü педагогу необхідно завчасно вивчити матеріали демонстрації, визначити сторони і деталі, на які треба звернути особливу увагу дітей,
ü до аналізу і пояснення ілюстративних матеріалів слід залучати дітей,
ü ілюстративні матеріали корисно давати страшим дошкільникам і додому для самостійного аналізу з наступним колективним обговоренням техніки.
Засоби навчання (за Б.Шияном та В. Папушею)
Крiм названих методiв вирiшення педагогiчних завдань, практика i наука надбала рiзноманiтнi засоби навчання (рис. 19).
Мобiлiзуюча музика– знiмає гальмування пiсля одноманiтної i напруженої розумової дiяльностi, пiдвищує емоцiйний i м’язовий тонус, готує органiзм до фiзичної дiяльностi. Як мобiлiзуючу, рекомендується використовувати бадьору, маршову музику.
Структурно-сюжетна – є своєрiдною програмою, яка пiдказує ритм i характер фiзичних вправ.
Фоновимназивають такий музичний супровiд, який не пов’язаний iз структурою вправ за своїм ритмом i звучанням, але сприяє м’язовiй дiяльностi, органiзовуючи i дисциплiнуючи дітей, пiдвищуючи їх працездатнiсть.
Заспокiйлива музика сприяє швидкому вiдновленню, переключенню на виконання вправ iншого характеру й iнтенсивностi.
Рис. 19. Засоби навчання у фізичному вихованні.