Предмет теорії держави і права
ЗМІСТ
ТЕМА 1. Метатеорія держави і права………………………..
§ 1. Предмет теорії держави і права……………………
§ 2. Науковий статус теорії держави і права………
§ 3. Методологія теорії держави і права……………..
ТЕМА 2. Суспільство, держава і право……………………….
§ 1. Загальна характеристика суспільства……………..
§ 2. Поняття і ознаки держави………………………..
§ 3. Поняття, принципи і функції права……………….
§ 4. Співвідношення держави з суспільством………….
§ 5. Виникнення держави і права………………………….
§ 6. Філософія права…………………………………….
§ 7. Філософія держави…………………………………..
ТЕМА 3. Порівняльне державознавство……………………..
§ 1. Форма і типологія держави…………………………….
§ 2. Форма правління………………………………………..
§ 3. Форма державно-територіального устрою та міждержавних об’єднань………………………………………………….
§ 4. Загальна характеристика політико-державного режиму.
§ 5. Демократичний режим.
§ 6. Авторитарний режим.
§ 7. Тоталітарний режим.
§ 8. Цивілізаційний підхід до типології держави.
§ 9. Формаційний підхід.
ТЕМА 4. Сутність держави.
§ 1. Загальна характеристика державної влади.
§ 2. Основа та прояви державної влади.
§ 3. З’єднання і поділ влади.
§ 4. Функції і механізм держави.
§ 5. Державний орган.
ТЕМА 5. Норма права.
§ 1. Поняття і класифікація соціальних норм.
§ 2. Поняття норми права.
§ 3. Співвідношення права і моралі.
§ 4. Структура норми права.
§ 5. Види правових норм.
§ 6. Характеристика правового регулювання суспільних відносин.
ТЕМА 6. Правотворчість.
§ 1. Співвідношення понять “форма” і “джерело” права. 4
§ 2. Характеристика окремих форм права.
§ 3. Поняття і види нормативно-правових актів.
§ 4. Межі дії нормативно-правових актів.
§ 5. Поняття правотворчості.
§ 6. Правотворчий процес.
§ 7. Прогалини у позитивному праві.
§ 8. Систематизація нормативних актів.
§ 9. Юридична техніка.
ТЕМА 7. Правовідносини.
§ 1. Поняття, ознаки і види правовідносин.
§ 2. Загальна характеристика суб’єктів права.
§ 3. Об’єкти і зміст правовідносин.
§ 4. Юридичні факти, презумпції і фікції.
ТЕМА 8. Система права і законодавства.
§ 1. Система права.
§ 2. Система законодавства.
ТЕМА 9. Тлумачення норм права.
§ 1. Поняття і види тлумачення.
§ 2. Способи (прийоми) тлумачення правових норм.
ТЕМА 10. Реалізація і застосування права.
§ 1. Реалізація права.
§ 2 Застосування права.
§ 3. Акти правозастосування.
§ 4. Юридичні колізії і способи їх розв’язання.
ТЕМА 11. Правосвідомість.
§ 1. Поняття, структура і види правосвідомості.
§ 2. Правова культура та її антиподи.
ТЕМА 12. Законність, правопорядок і дисципліна.
§ 1. Сутність законності, правопорядку і дисципліни.
§ 2. Гарантії законності.
§ 3. Зміцнення законності – умова для формування правової держави і демократії.
ТЕМА 13. Правова поведінка і юридична відповідальність.
§ 1. Суть правової поведінки.
§ 2. Характеристика правопорушення.
§ 3. Юридичний склад правопорушення.
§ 4. Правомірна поведінка.
§ 5. Юридична відповідальність.
ТЕМА 14. Сутність правового регулювання.
§ 1. Механізм і стадії правового регулювання.
§ 2. Правові стимули і обмеження. 5
ТЕМА 15. Порівняльне правознавство.
§ 1. Типологія права.
§ 2. Правова система. 6
Тема 1. Метатеорія держави і права
Предмет теорії держави і права.
Фахівці з кримінального права борються зі злочинністю, фахівці цивільного права забезпечують правове функціонування підприємницької діяльності, а фахівці адміністративного права займаються державним управлінням. Однак адміністративне, кримінальне, цивільне право – це галузі права. Вихідним матеріалом для них служить теорія права, що є складовою частиною фундаментальної науки теорія держави і права.
Теорія держави і права, як наука, прагне пізнати стійкі глибинні зв'язки державно-правового життя, визначити його історичний рух. Вона має за мету отримання, відновлення і поглиблення узагальнених достовірних знань про державу і право. Унікальність теорії держави і права полягає в тому, що вона не обмежена в часі й у просторі, тобто для пізнання державно-правових явищ теорія держави і права може досліджувати державу і право будь-якої країни й у будь-який історичний відрізок часу. Крім того, теорія держави і права не має просторових меж, тому що вивчає узагальнено країни усього світу, а часових – тому що держава і право розвиваються з часом, отже і теорія держави і права розвивається з часом.
Предметом теорії держави і права виступають основні закономірності виникнення і розвитку держави і права, їхня сутність, призначення і функціонування в суспільстві, а також особливості політичної і правової свідомості і правового регулювання.
Основним предметом теорії держави і права є такі органічно пов'язані між собою специфічні соціальні інститути, як держава і право. Тому систематеорії держави і права складається з двох частин: державознавства(теорії держави) і правознавства(теорії права).
Теорія держави і права виконує ряд функцій, міцно пов'язаних між собою.
1. Онтологічна функція. Теорія держави і права в рамках цієї функції відповідає на запитання: що є держава і що є право?
2. Гносеологічна функція. Теорія держави і права в рамках цієї функції сприяє розвитку правового пізнання.
3. Евристична функція. В рамках евристичної функції теорія держави і права відкриває нові закономірності розвитку державно-правових явищ в нових умовах.
4. Прогностична функція. На основі визнання закономірностей розвитку держави і права теорія держави і права висуває гіпотези про їхнє майбутнє, істинність котрих потім перевіряється практикою.
5. Політико-управлінська функція. Теорія держави і права покликана формувати наукові засади внутрішньої і зовнішньої юридичної політики, забезпечувати науковість державного управління.
6. Практично-організаторська функція. Теорія держави і права служить науковою основою функціонування держави і права, виробляє рекомендації для вирішення численних проблем державно-правового будівництва.
7. Методологічна функція. Категорії, принципи, ідеї і висновки теорії держави і права служать своєрідними «опорними пунктами» галузевих і спеціальних юридичних наук. Останні опираються на термінологію, яка була розроблена теорією держави і права.
8. Ідеологічна функція. Теорія держави і права акумулює і приводить у систему ідеї про державу і право, створює наукову основу для формування суспільної та індивідуальної політичної і правової культури.