Пневмотранспортні установки
Пневмотранспортні установки основані на переміщенні порошкоподібних матеріалів у в потоці повітря, що рухається з великою швидкістю. Потік цей переміщається в трубі в потрібному напрямку.
Для руху по трубопроводу суміші повітря із частками матеріалу необхідна різниця тисків по кінцях трубопроводу. Одержати цю різницю тисків можна за рахунок розрідження (відсмоктування) повітря або його нагнітання. Відповідно до цього розрізняють дві системи пневмотранспортних установок: усмоктувальну, при якій завантаження і транспортування матеріалу відбуваються внаслідок розрідження повітря в трубопроводі, і нагнітальну, при якій переміщення матеріалу відбувається в результаті нагнітання повітря, тобто при надлишковому тиску
Рис. 10.6. Пневмотранспортные установки:
а- усмоктувального типу; б- нагнітального типу;
1- забірне сопло; 2- забірний трубопровід; 3- осаджуюча камера; 4- фільтр;
5- шлюзові затвори; 6- прийомний бункер; 7- вакуум-насос; 8- вихлопний патрубок; 9- компресор; 10 – повітрозбірник; 11- гвинтовий насос;
12- змішувальна камера; 13- транспортуючий трубопровід; 14- осаджуюча камера; 15- вихлопний фільтр
В установках усмоктувального типу (рис. 10.6, а) повітря з магістралі відкачується вакуум-насосом 7 і викидається в атмосферу через патрубок 8. Під дією атмосферного тиску через сопло 1 по гнучкому трубопроводі суміш повітря з порошкоподібним матеріалом надходить в осаджуючу камеру 3, у якій швидкість повітряного потоку різко падає внаслідок збільшення перетину і осаджується. Відділення матеріалу від повітря підсилюється при русі потоку суміші усередині камери по спіралі, при якому в результаті дії відцентрових сил і інерції частинки вдаряються об стінки камери і падають униз. Повітря, що містить найбільш дрібні частинки, спрямовується до фільтра 4, очищається та попадається у вакуум-насос і знову в атмосферу. З осаджуючої камери і фільтра переміщений матеріал періодично вивантажується в бункер 6 через шлюзові затвори 5. Дальність транспортування матеріалу усмоктувальною установкою обумовлюється ступенем вакууму і зазвичай не перевищує 20-30 м при висоті підйому матеріалу на 3-4 м. Перевагою установки є можливість транспортування матеріалу з декількох місць в одне.
В установках нагнітального типу (мал. 10.6, б) компресор 9 подає стиснене повітря через повітрозбірник 10 у змішувальну камеру 12. У ту ж камеру 12 за допомогою гвинтового насоса 11 подається переміщуваний матеріал. Змішаний з повітрям матеріал по трубопроводу 13 переміщається на необхідну відстань і попадає в осаджуючу камеру 14, де осаджується і накопичується. Звільнене від матеріалу повітря через фільтр 15 викидається в атмосферу. Нагнітальна система дозволяє транспортувати матеріали (за рахунок великої різниці тисків) на відстані до 500-600 і при висоті підйому до 25-30 м, а при установці декількох осаджуючих камер (силосів) - у кілька місць.
Великою перевагою пневмотранспортних установок є безумовна герметичність. Вона сприяє збереженню переміщуваних порошкових матеріалів, виключаючи засмічення ними навколишнього середовища.