Види відповідальності, рівні охорони
Винні особи несуть адміністративну цивільно-правову, кримінальну і дисциплінарну відповідальність.
Адміністративна відповідальність. -Відповідно до статей 78-83 АК України за правопорушення законодавство про охорону атмосферного повітря штрафу підлягають особи, винні у таких порушеннях законодавства щодо охорони атмосферного повітря: - Порушення порядку здійснення порядку викиду забруднюючих речовин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних та біологічних факторів; - Порушенні порядку здійснення діяльності, спрямованої та штучної зміни стану атмосфери і атмосферних явищ; - Введення експлуатацію нових реконструйованих підприємств, споруд та інших об’єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря; - Порушення правил експлуатації, а також не використанні встановлених споруд, устаткування, апаратури для очищення і контролю випадів в атмосферу; - Недотримання екологічних вимог під час проживання, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об’єктів або споруд; - Випуску експлуатацію автомобілів, літаків, суден та інших пересувних засобів і установок, у яких в міс забруднюючих речовин у викидах, а також рівень шуму, утворюваного ними під час роботи, перевищує установ ленні нормативи; - Експлуатації автотранспортних та інших пересувних засобів з перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах; - Порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідація та використання промислових та побутових відходів; - Порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідація та захоронення пестицидів агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших представників. Відповідні справи про адміністративні правопорушення у цій сфері розглядають адміністративній комісії при виконавчих органах районних, міських, районних у містах, селищах і сільських Рад народних депутатів. Якщо справа про адміністративні порушення пов’язана з санітарно-гігієнічні і санітарно-епідеміологічних правил і норм, їх розглядають органи та установи, що здійснюють державний санітарний нагляд. Цивільно-правова відповідальність – застосовується у випадках нанесення матеріальних збитків. У статті 45 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, зазначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України. В Україні немає спеціального органа, який би визначав розмір і порядок відшкодування збитків, пов’язаних з порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря. В таких випадках застосовується загальні норми цивільного права, що регулюють зобов’язання, які настають у зв’язку з нанесенням збитків (статті 440 і 441 Цивільного кодексу України). В цих випадках матеріальна відповідальність повинна наставати в повному обсязі. Зменшення тут допускається лише у виключних випадках, враховуючи майновий стан правопорушника. Відповідні посадові особи та інші працівники, з вини яких підприємства, установи й організації нанесли втрати, пов’язані з відшкодуванням збитків, несуть перед цими підприємствами матеріальну відповідальність за трудовим законодавством. Одним із видів матеріального впливу на винних у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря є позбавлення премій за основні результати господарської діяльності. Дана міра впливу застосовується головним чином до керівників підприємств і організацій, їх замісників, головних інженерів, які винні в невиконанні планів і заходів щодо охорони атмосферного повітря. Якщо добровільно не відшкодовується збитки то спір розглядається в судовому порядку. Кримінальна відповідальність – передбачена статтями 241, 242, 243 Кримінального кодексу України. Відповідна діяльність або бездіяльність посадових осіб у галузі охорони атмосферного повітря може кваліфікуватись як посадовий злочин, зокрема, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 Кримінального Кодексу України), перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 Кримінального кодексу).
Дисциплінарна відповідальність застосовується до осіб, які порушили правила про охорону атмосферного повітря. Відповідна відповідальність наступає в тих випадках, коли є невиконання працівником трудових обов’язків відповідно до законодавства про працю.
16. Конвенція про транскордонне забруднення повітря навеликі відстанівід 13 листопада 1979 Транскордонне забруднення повітря на великі відстані означає забруднення повітря, фізичне джерело якого знаходиться повністю або частково в межах території, яка знаходиться під національною юрисдикцією однієї держави, і негативний вплив якого проявляється на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншої держави, на такій відстані, що в цілому неможливо визначити частку окремих джерел або групи джерел викидів. Учасники Конвенції взяли на себе зобов'язання поступово скорочувати і запобігати забрудненню повітря, включаючи його транскордонне забруднення на великі відстані. У Конвенції закріплені наступні основоположні принципи співробітництва: а), обмеження, а надалі поступове скорочення і запобігання забруднення повітря, включаючи його транскордонне забруднення на великі відстані; б) розробка політики і стратегії як боротьби з викидами забруднювачів повітря; в) проведення консультацій між державами, на які поширюються несприятливі наслідки транскордонного забруднення повітря, і державами, в межах яких і під юрисдикцією яких виникає або може виникнути значна частка транскордонного забруднення повітря на великі відстані в зв'язку з здійснюваної або планованого ними діяльності.У ст. 7 Конвенції визначено основні напрямки у проведенні досліджень або розробок щодо запобігання забруднення повітря на великі відстані. Зокрема, держави зобов'язуються співпрацювати за наявною і передбачуваної технології скорочення викидів сполук сірки та інших основних забруднювачів повітря, включаючи техніко-економічні обгрунтування і наслідкидля навколишнього середовища. Вони будуть удосконалювати моделі для поліпшення розуміння транскордонного переносу забруднювачів повітря на великі відстані. У переліку проблем вказана також розробка новітньої апаратури та інших засобів спостереження і вимірювання рівня викидів і концентрації забруднювачів повітря в атмосфері.Механізмом, координуючим діяльність держав - учасниць Конвенції, є Виконавчий орган. У його рамках держави здійснюють обмін даними про викиди за певні періоди часу, а також про нові зміни в національній політиці з питань транскордонного забруднення повітря на великі відстані.Конвенція набула чинності 16 березня 1983