Труд. Процес як елемент виробничого процесу. 2.Мета і з-ня організації праці на підприємстві
2.Мета і з-ня організації праці на підприємстві.
3.Принципи організації праці.
4.Організація обслуговування робочих місць.
Тема 16.
1. Вир-ча інфраструктура та її вплив на ЕП
2. Забезпечення вир-ва технологічним оснащенням
Ремонтне обслуговування устаткування
Енергетичне забезпечення вир-ва
Транспортне обслуговування
Тема 17.
1.Конкурентоспроможність та якість продукції.
2.Показники і методи оцінки якості продукції
3.Система управління якістю продукції
4.Організація технічного контролю якості
Тема 18.
1.Сутність та складові комплексної підготовки вир-ва
2.Організаціпередпроектних досліджень
3. Проектно – конструкторська підготовка вир-ва
4.Технологічна підготовка вир-ва
5. Організаційно економічна підготовка вир-ва
6. організація освоєння нового продукту (технології)
Тема 18.
1.Сутність та складові комплексної підготовки вир-ва
Процес обробки та освоєння вир-ва нової продукції на під-стві сформувався як самостійна підготовча стадія процесу вир-ва і отримав назву комплексної підготовки вар-ва нової продукції. Під комплексною підготовкою розуміють сукупність процесів наукового, технічного і організаційно-економічного характеру, направлених на розробку та освоєння нових видів продукції.
Комплексна підготовка включає наступні складові:
1) Науково-технічна підготовка вир-ва
2) Організаційно-економічна підготовка вир-ва
3) Освоєння нового продукту
Підготовка вир-ва нового продукту тісно пов’язана з життєвим циклом товару, який включає такі етапи:
1) Зародження
2) Розвиток
3) Зрілість
4) Скорочення або спад.
2.Організаціпередпроектних досліджень
Передпроектні дослідження полягають у проведенні науково-дослідних робіт. Наукові дослідження поділяються на теоретичні та прикладні. Головна мета наукових досліджень – обґрунтування можливих напрямків розвитку принципово нової техніки продукції при мінімальних витратах часу та коштів. Результатом теоретичних досліджень є відкриття, під яким розуміється встановлення невідомих раніше об’єктивно існуючих закономірностей властивостей і явищ матеріального світу. Прикладні дослідження, використовуючи теоретичні знання, знаходять можливості і області їх застосування безпосередньо в практиці роботи під-ств і завершуються рекомендаціями з розробки технічних завдань. Перспективними формами організації науково-дослідних робіт є створення технопарків і технополісів. Науково-дослідні роботи в системі під-ства – це комплексне дослідження ринку покупців і конкурентів, пошук ідей нового товару, комерційний аналіз, оцінка і відбір ідей, розробка концепції товару ринкової новизни і визначення його конкурентоспроможності.
3. Проектно – конструкторська підготовка вир-ва
Проектно-конструкторська підготовка – це комплекс робіт по створенню конструкторської документації на нову продукцію , виготовленню і випробуванню її дослідних зв’язків.
Конструкторська підготовка – це сукупність взаємопов’язаних процесів по створенню нових або вдосконаленню діючих конструкцій виробів згідно з вимогами замовника.
Етапи проектно-конструкторських робіт. Проектування нового виробу відповідно до ЄСКД здійснюється в кілька етапів: 1) складання технічного завдання; 2) розрахунок технічної пропозиції; 3) розроблення ескізного проекту; 4) розроблення технічного проекту; 5) підготовка робочої конструкторської документації ; 6) виготовлення і випробування дослідного зв’язка; 7) корегування робочого проекту і випуск обмеженої партії виробів; 8) перевірка узгодження та затвердження робочого проекту.
4.Технологічна підготовка вир-ва
Технологічна підготовка вир-ва – це сукупність робіт, що визначають послідовність виконання виробничого процесу нового виробу найбільш раціональними способами з умовами конкретних умов вир-ва даного під-ства. Метою є проектування і освоєння нових та удосконалення діючих технологічних процесів, сприяння впровадженню нових технологій механізації і автоматизації.
Основна задача технологічної підготовки вир-ва – забезпечити високу якість виготовлення виробу і створити умови для дотримання принципів раціональної організації виробничих процесів.
Згідно з єдиною системою технологічної документації технологічна підготовка вир-ва повинна включати наступні стадії:
1) Технологічний аналіз робочих креслень і їх контроль
2) Розробка прогресивних технологічних процесів
3) Проектування спеціальних інструментів технологічного оснащення і обладнання для виготовлення нового виробу
4) Виконання планування цехів і виробничих дільниць з розміщення обладнання згідно з розробленими технологічними маршрутами
5) Розрахунки виробничої потужності під-ства нормативів , витрат матеріалів і енергоресурсів.
5. Організаційно економічна підготовка вир-ва
Організаційно економічна підготовка вир-ва – це комплекс взаємопов’язаних процесів організації планування обліку і контролю матеріально-технічного забезпечення, збуту і фінансування що забезпечують готовність під-ства до вир-ва нової продукції.
Організаційно-економічна підготовка складається з наступних стадій:
1) Складання плану графіка і кошторису витрат на підготовку вирва
2) Визначення потреби в додатковому обладнанні і робочих кадрах, матеріальних і енергетичних ресурсах
3) Розробка планових калькуляцій на нові деталі і вироби
4) Оформлення договірних відносин з постачальниками і споживачами
5) Організація праці і з/п
6) Визначення економічної ефективності нової продукції.
6. організація освоєння нового продукту (технології)
Необхідним етапом підготовки вир-ва є освоєння нової продукції що являє собою сукупність різноманітних процесів і робіт в процесі яких здійснюється перевірка конструкцій і технологій відповідно до встановлених вимог
Періоди освоєння вир-ва нової продукції:
1) Перевірка нової конструкції – являє собою сукупність робіт по перевірці, конструкції виробу і технології її виготовлення
2) Налагодження вир-ва – передбачає перехід від дослідного вир-ва до серійного
3) Досягнення проектних економічних показників
У процесі освоєння випуску нових видів продукції виділяють:
1) Технічне освоєння – отримання технічної документації і дослідного зразка та досягнення технічних параметрів конструкції відповідно до вимог
2) Виробниче освоєння – здійснюється в процесі налагодження вир-ва коли всі виробничі ланки під-ства забезпечують виконання встановлених обсягів випуску
3) Економічне освоєння – передбачає досягнення основних проектних економічних показників випуску виробів.
Тема 17.
1.Конкурентоспроможність та якість продукції.
Конкурентоспроможність – це комплексна характеристика товару, що визначає його переваги на ринку порівняно з аналогічними товарами.
Конкурентоспроможність розкривається через систему якісних та економічних показників.
Якісні показники характеризують властивості товару завдяки яким він задовольняє конкретну потребу.
Економічні показники характеризують сумарні витрати споживачів на задоволення їх потреб.
Якість – це ступінь, за якою сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.
Розрізняють абсолютний рівень якості – визн. показників якості без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів.
Відносний рівень якості – визн. порівнянням абсолютних показників якості продукції з кращими зв’язками.
2. Показники і методи оцінки якості продукції
Для оцінки якості продукції використовується система показників, які поділяються на:
1) узагальнюючі показники – х-ють загальний рівень якості продукції;
2) комплексні показники – х-ють декілька властивостей виробів вкл.. витрати
3) пов’язані з розробленням, виробництвом і експлуатацією.
4) одиничні показники якості – х-ють одну із властивостей продукції і поділяються на такі види:
- показники призначення – відображають корисний ефект від використання виробів за призначенням;
- показники економічності – показують рівень використання матеріальних ресурсів і х-ють властивості виробу, щодо його технічної досконалості
- показники надійності;
- показники технологічності;
- ергономічні показники – дають змогу визн. зручність і безпеку експлуатації виробів;
- естетичні показники;
- показники стандартизації та уніфікації
- показники транспортабельності
- екологічні показники
- економічні показники
- показники безпеки.
Використовуються такі методи оцінки якості:
- органолептичні;
- експериментальний;
- експертний;
- соціологічний;
- розрахунковий.
3. Система управління якістю продукції
Управління якістю повинно здійснюватись системно і на підприємства повинна функціонувати система управління якістю продукції.
Система управління якістю продукції – це організаційна структура, яка чітко розподіляє відповідальність і ресурси необхідні для забезпечення якості.
Система якості контролю – це сукупність методів зовнішнього середовища, які визначають рівень якості продукції на стадіях маркетингу, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого процесу.
Політика виробництва в сфері якості може бути сформульована як принцип діяльності або довгострокова мета і вкл.:
1. покращення економічного стану підприємства
2. розширення чи завоювання нових ринків збуту
3. досягнення технічного рівня продукції вище, ніж у конкуруючих підприємств
4. підвищення показників якості
5. зниження рівня дефектності продукції
6. збільшення терміну гарантії на продукцію
7. розвиток сервісу
4. Організація технічного контролю якості
Важливою складовою частиною системи управління якістю продукції на підприємстві є технічний контроль(ТК) – перевірка відповідності об’єкта певним технічним вимогам.
Головна мета ТК є забезпечити випуск високоякісної продукції, яка відповідає стандартам і технічним умовам.
Вимогам до організації ТК:
- профілактичність – забезпеченість попередження виникнення браку.
- достатня ступінь точності при визначенні якості
- економічність – мінімізація витрат праці і коштів на проведення технічного контролю
- залучення до ТК відповідних працівників.
Об’єктом ТК можуть бути:
1. матеріальні ресурси
2. готова продукція
3. виробниче обладнання
4. виробничий процес
За призначенням ТК якості поділяються на:
- вхідний (попередній)
- проміжний (контроль процесу)
- вихідний (контроль продукції)
- інспекційний
1.Визначити тривалість технологічного циклу обробки партії деталей при послідовному,
паралельному та послідовно-паралельному видах руху. К-ть деталей у партії 4шт.
Технолог. процес складається з наступних операцій:
–токарна 8хв
–свердлинна 4хв.
-Шліфувальна 6хв
–фрезирувальна 10хв
1) Визначемо тривалість технологічного циклу при послідовному
Тпосл=4*(8+4+6+10)=112хв
2) при паралельному
Тпарал=(8+4+6+10)+10(4-1)=58хв
3) При парал-посл
S=(4-1)(8-4)=12хв
Тп-п=(8+4+6+10)+10(4-1)+12=70хв
2.Визначити такт лінії та розрахувати необхідне число роб місць у коефіціент їх використання,
якщо змінна програма лінії 250вузлів, регламентована перерва для відпочинку 40хв.
Робота проводиться у 2 зміни, тривалість зміни 492хв. Технологічний процес обробки:
№1 – норма часу 5,9хв
№2 – 2хв
№3 – 6хв
№4 - 1,8хв
№5 – 1,2хв
1.Такт лінії r=Тзмінно добове/Nзмінне=
=((492-40)*2)/(250*2)=1,8хв
2.К-ть роб.місць
Ср1=5,9/1,8=3,3 Спр=4
Ср2=2/1,8=1,1 Спр=2
Ср3=6/1,8=3,3 Спр=4
Ср4=1,8/1,8=1 Спр=1
Ср5=1,2/1,8=0,6 Спр=1
3) коефіціент завантаження
Кз1=3,3/4=0,825
Кз2=1,1/2=0,55
Кз3=3,3/4=0,825
Кз4=1/1=1
Кз5=0,6/1=0,6