ПОТОЧНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ
Формою проведення поточного контролю за курсом “Мікроекономіка” є опитування студентів під час проведення семінарських занять, контрольних робіт, експрес-опитувань, заслуховування рефератів та доповідей тощо.
Семінарські заняття – активна форма підведення підсумків самостійної роботи студентів по оволодінню курсом. Значення семінарського заняття полягає в тому, аби помогти студентам глибоко розібратися в ключових питаннях курсу, навчити їх самостійно працювати з рекомендованою літературою, ясно та стисло викладати свої думки, переконливо та логічно обґрунтовувати їх, творчо аналізувати та узагальнювати факти, сформувати уявлення про існуючі точки зору на ті чи інші питання, робити узагальнення та висновки по різних аспектах даної науки.
На семінарські заняття виносяться найбільш важливі теми курсу. Підготовку до занять треба починати з ознайомлення з планом занять, рекомендованою літературою (зазначеною після кожної теми семінарського заняття). Після цього слід уважно прочитати конспект лекції, відповідні розділи підручника. В них викладені основні питання теми, вказані напрямки роботи над курсом. Після цього наступає самий важливий і складний етап підготовки до семінару - вивчення та конспектування рекомендованої літератури. Вміння вірно скласти конспект, який дійсно допоможе в оволодінні курсом, - це вміння виділити головне.
Поряд з традиційною формою роботи на семінарі - розгляді питань теми у вигляді відповідей студентів на поставлені питання, існують й інші форми. Одною з них є заслуховування та обговорення студентських рефератів та коротких доповідей з того чи іншого передбаченого планом питання. При цьому важливо, аби студент не тільки вмів написати реферат, але й вдало виступити з ним перед сокурсниками: переконувати студентів, викладати думки правильною літературною мовою, чітко, аргументовано, укладатися у відведений викладачем час. Для цього потрібно не тільки уважно прочитати конспект лекцій, вивчити рекомендовану літературу, але й скористатися тими порадами та рекомендаціями щодо оволодіння програмним матеріалом, які дає студентам викладач на групових та індивідуальних консультаціях.
Слід мати на увазі, що одною з дійових форм роботи на семінарі є дискусія, яка дозволяє розвинути уміння використовувати в ході колективних пошуків істини всю гамму принципів наукового пізнання взагалі і в той же час на практиці сформувати такі важливі якості, як наукова об'єктивність, критичність і в той же час повага до чужої думки, здатність доводити своє бачення передумов, коріння суті тих чи інших проблем тощо.
Основною системою оцінювання рівня знань навчальної дисципліни “Мікроекономіка” під час проведення семінарських занять та контрольних робіт є виставлення оцінок. Формою підсумкового контролю з даної дисципліни є іспит.
Критерії виставлення оцінок:
Оцінка “відмінно” виставляється якщо студент засвоїв теоретичні та практичні засади курсу, має глибокі і системні знання, вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні поняття з професійною діяльністю, засвідчив уміння критично оцінювати варіативні підходи щодо сутності поставлених питань, оволодів навиками застосовувати теоретичні знання в конкретних практичних ситуаціях економічної діяльності, матеріал викладає логічно, послідовно, переконливо.
Оцінка “добре” виставляється якщо студент виявив достатньо повні знання курсу; дає правильні, хоча і не завжди повні відповіді на поставлені запитання; оволодів взагалі навиками застосовувати теоретичні знання в практичних ситуаціях; здебільшого правильно розв’язує життєві і професійні питання; допускає незначні неточності в розкритті окремих теоретичних положень; матеріал викладає не завжди логічно, послідовно і переконливо.
Оцінка “задовільно” – студент взагалі засвоїв програмний матеріал курсу в передбаченому обсязі з деякими неточностями у визначенні теоретичних і практичних питань; намагається висловити своє ставлення до проблемних питань, хоча і не завжди адекватно; вміє застосовувати набуті теоретичні і практичні знання щодо практичних професійних ситуацій без особливого прояву творчості та ініціативи; не завжди вірно оцінює практичну ситуацію; виклад матеріалу непослідовний, стислий з наявними неточностями й помилками; відсутність переконливості при викладі матеріалу.
Оцінка “незадовільно” – студент виявив слабкі (відсутність) знання теоретичного програмного матеріалу; не зміг дати визначення основних провідних категорій та явищ; не вміє пов’язати теорію з практичною діяльністю органів правопорядку; відсутні навики проектування й моделювання ситуацій та їх адекватної оцінки, аналізу та розв’язання; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, неточний, стислий; повна відсутність переконливості в викладенні матеріалу.
Підсумковий контроль за модулями 1 та 2 здійснюється на підставі отриманих балів за виконання аудиторної та самостійної роботи за темами курсу.
Модуль 1 вважається зарахованим, якщо студент отримує за аудиторну роботу середньоарифметичну оцінку 20 балів та вище: сюди включається оцінювання роботи на семінарських заняттях – по п’ятибальній шкалі та при проведенні модульного контролю – по десятибальній шкалі (оцінка «задовільно», «добре», «відмінно»).
Модуль 2 вважається зарахованим, якщо студент отримує за аудиторну та самостійну роботу середньоарифметичну оцінку 20 балів та вище: сюди включається оцінювання роботи на семінарських заняттях – по п’ятибальній шкалі та при проведенні модульного контролю – по десятибальній шкалі (оцінка «задовільно», «добре», «відмінно»).
За самостійну роботу протягом семестру студент може отримати максимально 30 балів: 20 балів – за реферат і 10 балів – за доповідь.
Підсумкова оцінка з дисципліни складається як середньоарифметична оцінка з підсумкових контролів за модуль 1 і 2. Якщо підсумкова оцінка складає оцінку «добре» чи «відмінно», студент звільнюється від здачи іспиту.
Якщо підсумкова оцінка менше, ніж оцінка «добре», чи студент бажає покращити підсумкову оцінку, він повинен скласти залік на загальних умовах. Відповідно до відповіді студента викладач має право оцінити його знання по п’ятибальній шкалі:
· “відмінно” – студент повністю засвоїв викладений матеріал, вміє самостійно застосовувати вивчені принципи, стратегії та здійснювати аналіз міжнародних економічних ситуацій.
· “добре” – студент засвоїв теоретичний матеріал, але не вміє його використати на практиці та вирішити конкретні практичні ситуації в рамках дисципліни.
· “задовільно” – студент не повністю засвоїв теоретичний та практичний матеріал, виявив помилки в обґрунтуванні відповіді на запитання членів екзаменаційної комісії.
· “незадовільно” – студент взагалі не розуміє основ дисципліни, не вміє орієнтуватися у викладеному матеріалі, не захистив реферату.
Питання для підготовки до іспиту
1. Об'єкти та суб'єкти мікроекономіки як явища.
2. Види потреб домашніх господарств.
3. Умови існування підприємства як суб'єкту господарської діяльності
4. Поняття та стадії життєвого циклу господарюючого суб'єкту (підприємства).
5. Види організаційних форми підприємств, їх характеристика
6. Етапи розвитку мікроекономіки як науки
7. Зв'язок між потребами, ресурсами та виробничими можливостями індивіда, колективу, суспільства.
8. Характеристика економічних ресурсів за їх структурою
9. Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходів
10. Сутність потреб і особливості розвитку їх.
11. Класифікація потреб за суб’єктами, об’єктами таступенем реалізації.
12. Етапи розвитку потреб.
13. Взаємозв'язок потреб, виробництва і попиту.
14. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва
15. Гуманізація виробництва у постіндустріальному суспільстві
16. Закон спадної граничної корисності.
17. Маржиналістськоа теорія споживацької поведінки
18. Другий закон Госсена.
19. Сутність та класифікація економічних інтересів.
20. Продуктивні сили, виробничі відносини, робоча сила, особистий фактор виробництва, суб’єктивний фактор виробництва.
21. Роль людини в процесі НТП.
22. Організація виробництва за методом Ф. Тейлора.
23. Мотивація праці.
24. Економічна природа попиту та пропозиції
25. Діалектична залежність попиту і пропозиції, співвідношення їх. Фактори, що визначають попит і пропозицію.
26. Еластичність попиту і пропозиції.
27. Кон'юнктура ринку, випадки якісної визначеності її.
28. Коливання цін, ціна рівноваги.
29. Фактори і методи ринкового ціноутворення
30. Теорія «граничної продуктивності факторів виробництва». Загальні напрямки цінової стратегії в умовах ринку.
31. Витрати виробництва.Граничні витрати.
32. Вартість та собівартість. Шляхи та чинники зниження собівартості продукції.
33. Закон спадної віддачі.
34. Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку.
35. Показники ефективності використання окремих факторів виробництва: продуктивність праці, фондовіддача, матеріаломісткість продукції.
36. Мотиви функціонування підприємств різних форм власності в умовах ринкової економіки.
37. Стимули і механізм підприємницької діяльності.
38. Сутність капіталу, умови його функціонування.
39. Сутність макроекономічних поглядів на капітал К. Маркса, А. Сміта, Д. Рікардо,, Дж. С. Мілля, А. Маршалла.
40. Сутність концепції «людського капіталу».
41. Структура капіталу за К. Марксом.
42. Основні положення теорії додаткової вартості К. Маркса.
43. Теорія «граничної продуктивності».
44. Структура і функціонування капіталу підприємства нефінансової сфери.
45. Особливості підприємницької діяльності і функціонування капіталу в різних сферах економіки
46. Сутність та види кредиту.
47. Підприємство: економічна сутність та законодавче визначення.
48. Досконала форма організації господарювання в умовах ринкової економіки.
49. Інвестиції: економічна сутність, структура та призначення.
50. Сутність, особливості, переваги та недоліки малих підприємств в умовах ринкової економіки.
51. Форми об’єднання підприємств в України за чинним законодавством.
52. Кон’юнктурні коливання та кон’юнктурні цикли.
53. Сутність та структура маркетингу.
54. Сутність, структура, суб’єкти та об’єкти менеджменту.
55. Рівні управління об’єктами менеджменту. Роль менеджменту в умовах ринкової економіки.
56. Можливості вибору домогосподарства, іх обмеженість
57. Функції та переваги домогосподарств в економіці. Оптимальний план споживання домогосподарства.
58. Основні фактори, які впливають на попит домогосподарства. Пропозиція домогосподарства.
59. Сутність кількісної та порядкової концепцій корисності.
60. Показники цінової та перехресної еластичності.
61. Умови формування, сутність і тенденції розвитку сукупного працівника.
62. Сутність та структура трудового потенціалу.
63. Зайнятість населення, її види та регулювання в сучасних умовах.
64. Показники регіональних особливостей зайнятості.
65. Сутність та принципи функціонування ринку робочої сили.
66. Сутність та джерела формування пропозиції робочої сили.
67. Сучасні тенденції формування ринку робочої сили в країнах з розвинутою ринковою економікою.
68. Сутність, причини, форми та наслідки безробіття. Особливості сучасного безробіття.
69. Інфляція, її види, негативні та позитивні прояви.
70. Взаємозв'язок інфляції і безробіття.
71. Сутність та сучасне тлумачення кривої Філіпса.
72. Сутність і механізм розподілу доходів у ринковій економіці.
73. Заробітна плата і доходи від кооперативно-колективної і індивідуальної трудової діяльності.
74. Структура фонду життєвих засобів, її компоненти.
75. Мотивація та мета економічної діяльності.
76. Сутність заробітної плати. Номінальна та реальна заробітна плата.
77. Особливості оплаті праці при кооперативній формі власності.
78. Особливості доходів від індивідуальної трудової діяльності.
79. Складові класифікації прибутків підприємців.
80. Суспільні фонди споживання: види, структура, функції та матеріальна основа.
81. Доходи від власності. Рентні доходи.
82. Сімейні доходи і структура використання їх