Власний капітал підприємства: структура, оцінка та функції

 

Структура власного капіталу підприємства залежить від форми власності та його виду. Наприклад, для акціонерних товариств чи товариств з обмеженою відповідальністю, заснованих на колективній формі власності, створення і поповнення визначеного розміру статутного капіталу є необхідною умовою їх реєстрації в органах державної влади та легітимності проведення діяльності. Підприємство, засноване на приватній власності фізичної особи (приватне підприємство), створює статутний капітал лише за рішенням власника виходячи з необхідності забезпечення статутної діяльності

За П(С)БО 2 «Баланс» власний капітал включає такі елементи (рис.1.1.):

 

 


Рис. 1.1. Структура та взаємозв’язок окремих елементів власного капіталу

Складові власного капіталу відбивають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження підприємства як внески чи залишки у формі нерозподіленого прибутку, або суму. Що її підприємство одержало у своє розпорядження зовні (від інших підприємств) без повернення.

Показник власний капітал один з найістотніших і найважливіших для підприємства показників, оскільки відбиває такі характеристики:

- забезпеченість коштами для функціонування підприємства;

- кредитоспроможність підприємства;

- його платоспроможність.

У світовій практиці у формуванні власного (капіталу) засновники підприємства розрізняють (за економіко-правовим характером) два поняття:

-вклади;

-додаткові внески засновників.

Вклади та додаткові внески виконують різні функції. Для того щоб зрозуміти ці функції. Слід спочатку з’ясувати складові елементи власного капіталу.

Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини: 1) реєстрований; 2) нереєстрований. Перший – це статутний, або пайовий капітал. Другий – додатковий, резервний, страховий капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збитки).

Усі три складові є власністю засновника. Але вклади виконують незрівнянно більше функції і мають значно глибший зміст, аніж просте внесення додаткових коштів (майна), зокрема й таких, що залишилися в складі власного капіталу як нерозподілений прибуток

Вклад – це частика засновника (учасника) у статутному (пайовому) капіталі підприємства, яка виконує такі функції:

а) інвестування діяльності підприємства;

б) регулювання відносин власності;

в) управління підприємством.

Додаткові внески – це частка засновника в інших формах власного капіталу підприємства – резервного, страховому чи іншому виді та нерозподіленому прибутку (непокритого збитку) минулих років. Це означає, що додаткові внески робляться або до резервного (страхового) капіталу, або до нерозподіленого прибутку (лишається неспожитою частка прибутку поточного року), тобто вклад виконує лише першу функцію – інвестування.

Формування статутного (пайового) капіталу за рахунок вкладів засновників – обов’язковий елемент установчих документів підприємства. Сума статутного (пайового) капіталу підлягає обов’язковій реєстрації в державному реєстрі господарюючих одиниць. Рішення про збільшення (зменшення) такого обов’язково має реєструватися. Сума статутного (пайового) капіталу з балансом підприємства не може бути відмінною від тієї, що зареєстрована в державному реєстрі. Неукладені кошти засновники (учасники) відбиваються в пасиві балансу.

Вартісна оцінка вкладу визначає частку засновника (учасника) у статутному (пайовому) капіталі, тоді як додаткові внески, крім випадків, щодо яких самі засновники зробили застереження, на її розмір не впливають.